Огляд географічних назв як важливих конституентів ономастичного фону роману "Левкіппа і Клітофонт" давньогрецького письменника ІІ ст. н.е. Ахілла Татія. Локалізаційно-просторова характеристика топонімів, уживаних у тексті роману, їх художньо-образна роль.

Окреслення середовища становлення фольклористичних інтересів Т. Рильського шляхом зосередження на його особистій наративній компетентності як актанта фольклору села Романівки. Основи системного вивчення сільського ареалу фольклорного текстотворення.

Аналіз теоретичного підґрунтя теорії топосу, який засвідчує тяглість явища від античності до нашого часу. Погляд на міжвоєнну українську і польську прозу крізь призму функціонування топосу Аркадії. Розгляд основних жанрів, в яких проявився топос Аркадії.

Сутність основних маркерів категорії sacrum та співставлення вияви топосу "Бог" у творчості Тодося Осьмачки. Характеристика, специфіка інтерпетаційної парадигми образу Бога. Спроби письменника активізувати Божу присутність у страшному зруйнованому світі.

Короткий аналіз образу Втраченого Дому в романі С. Жадана "Інтернат". Головні особливості використання письменником традиційного мотиву дороги. Аналіз та місце образу міста в романі. Дослідження таких локусів, як інтернат, вокзал, мотель, блокпост.

Дослідження теми Першої світової війни - трагедії української Галичини. Функціональні особливості художніх образів українців, їх модальності. Місце топосу Галичини у хронотопній структурі роману Я. Гашека та його роль у розкритті центральної ідеї твору.

Художній простір дитинства у ліричних творах Мозеса Розенкранца. На прикладі поезій, що вміщені у збірку, аналізуються образи і мотиви, традиційно пов'язані з дитинством. Тема пам'яті, мотив втраченого раю та способи їхньої художньої актуалізації.

Аналіз романів відомих американських авторів, предметом яких стає кіно як феномен національного мистецтва. Відображення в їх творах функціонування кіно як своєрідного естетичного вираження "американської мрії", ідеологеми американської ментальності.

Здійснено порівняльний аналіз просторової категорії топосу Львова в авторських візіях І. Франка та Ю. Андруховича. Урбаністичний простір розглянуто як живий організм, що має безліч облич. Львова представлений прозаїками через локаційні атрибути.

Аналіз портретної есеїстики В. Неборака із застосуванням топологічної рефлексії, запропонованої філософом В. Савчуком. Образ творчої особистості, яка є центром буття певного топосу. Класифікація есеїстичних технік письменника у збірці "Лексикон A.Г.".

Просторова домінанта міського образу творів Т.Г. Шевченка. Поетичний топос міста Вільно. Просторові координати синхронізації історичного мінливого плину буття із життєвою драмою кохання юнака до дівчини іншого віросповідання у топосі міста Вільно.

Просторові координати синхронізації історичного мінливого плину буття із життєвою драмою кохання юнака до дівчини іншого віросповідання. Поетичний топос міста, його елементи: університет, міська брама, бульвар, вікно, урочище Закрет, будинок, ріка Вілія.

Особливості функціонування топосу міста в романі, що вивчається, місце та значення антиколоніального дискурсу письменника в творі. Механізми трансформування й колонізації людини в Радянському Союзі, викорінення традиційної духовної парадигми українців.

Розгляд просторової специфіки відтворення топосу Орської фортеці як представлення замкненого простору міста у контексті досліджуваного твору Шевченка. Художні аспекти його зображення. Здійснення науково-критичної рецепції локальних просторових образів.

Вироблення цілісної концепції топосу степу як історіософського концепту, естетичного феномену. Аналіз відповідних просторових образів-конструктиви. Окреслена їх роль в творах Т. Шевченка, І. Нечуя-Левицького. Географія Степу в художніх концепціях.

Різновиди та функції топосу тіні у творчості Б. Лесьмяна. Його шлях від незнаного до одного з найвідоміших літературних діячів у Польщі ХХ столітті. Визначення головних мотивів збірки, тем та художніх засобів. Розгляд збірки віршів "Сад на роздоріжжі".

Аналіз розвитку "урбаністичної літератури" в Україні. Специфіка зображення міста у творчості українських письменників ХХІ ст. Визначення художньої своєрідності роману О. Саліпи "Будинок на Аптекарській". Символічний портрет Хмельницького та Проскурова.

Тоска по родине как фундаментальная настроенность по отношению к миру, где каждая вещь присутствует в своем уникальном смысле. Знаменитый фрагмент Новалиса, послуживший отправной точкой дальнейших интерпретаций ностальгии как особого духовного состояния.

Анализ построения стихотворения М. Цветаевой "Тоска по родине!". Обоснование чувства тоски как фундаментальной духовной настроенности по отношению к миру и средоточие жизнедеятельности. Значение отказа от традиционного классического финала произведения.

Короткий аналіз базових понять тоталітарної семіотики в романі Володимира Діброви "Бурдик". Репрезентація тоталітарної моделі світу в романі з допомогою символів та ідеологем. Розуміння ідейного задуму та повноцінної рецепції роману В. Діброви.

Проблема функционирования мифологических кодов в поэтике повести Л.Н. Толстого "Казаки". Образно-смысловые координаты тотемного мифа в диалектике взаимосвязей и взаимоотражений с мифологемным миром произведения, с его художественной системой в целом.

Дослідження особливостей поетики певного масиву літературно-художніх текстів у проекції авторської наративної стратегії. Характеристика основоположної типології наратора за рівнем оприявнення в художньому творі та способом презентації певної історії.

Знакомство со стихотворениями-экфрасисами Александра Кушнера: "Эль Греко. Погребение графа Оргаса", "Питер де Хох оставляет калитку открытой...", "Ночной дозор". Рассмотрение основных особенностей исследования взаимосвязи структуры и поэтики экфрасиса.

Характеристика произведений И.С. Тургенева: "Дневник лишнего человека", "Рудин". Анализ общелитературной ситуации, вызвавшей общественный интерес к "лишности" как явлению. Рассмотрение основных особенностей исторического развития российского общества.

Побутування травелогу в українській літературній традиції. Важливість використання стратегії травелогу в "Журналі" Т. Шевченка для підсилення основного змісту. Дослідження дигресії як часткового відступу від головної теми літературного тексту.

Стаття – наукова студія посттоталітарної травми суспільства на прикладі художнього тексту – як ретранслятора травматичного досвіду. Авторка використовує міждисциплінарний метод для дослідження проблеми, актуальної для української постзалежної свідомості.

Розгляд літературознавчої інтерпретації російсько-української війни. Сприйняття конфлікту як наслідок посттоталітарної пам'яті в українській культурі та національної травми. Причини появи ветеранської прози, яка належить до індивідуального виміру війни.

Аналіз поетики темпоральності на тлі травми Голокосту у збірці "Автобіографічні нотатки" й романі "Подорож" Іди Фінк. Шляхи репрезентації часу під впливом травми Голокосту письменниці. Визначення концепції утворення "відтинків часу" у творчості І. Фінк.

Аналіз концепту "травма" у контексті сучасної української літератури крізь призму роману "Не-Ми". Його вербально-смислова репрезентація. Символізація й універсалізація травматичного досвіду, осмислення приватної і національної трагедії в тексті твору.

Аналіз проблеми психотравми у героїв роману С. Жадана "Інтернат", чиє життя припало на роки існування СРСР і часи після нього. Залежність поведінкових моделей персонажів від травмівного досвіду. Способи подолання успадкованих і набутих поведінкових форм.