Типологія словесних поетичних образів збірки "Між горами" Р. Фроста

Размещено на http://www.allbest.ru/

Типологія словесних поетичних образів збірки "Між горами" Р. Фроста

У статті проаналізовано словесний (вербальний) поетичний образ (СПО) як особливу форму відображення навколишньої дійсності. Висвітлено питання предмета дослідження когнітивної поетики, який полягає у вивченні художньої семантики, особливо дослідженні лінгвокогнітивних стратегій формування й обробки інформації, опредметненої у художніх текстах. Визначено, що серед питань, які входять до сфери її інтересів, вагоме місце посідають теоретичні розробки, пов'язані з дослідженням СПО, зокрема вивчення лінгвокогнітивних аспектів поетичних образів у творчості різних авторів. поетика словесний семантика

На матеріалі збірки "Між горами" американського поета Р. Фроста на основі класифікації типів СПО, розробленої Л. Бєлєховою, проаналізовано архетипні, стереотипні, ідіотипні та кенотипні СПО. Зроблено висновок, що стереотипних СПО найбільше у поезіях (культурно-специфічні образи представлені фітонімами та зоонімами), архетипні СПО виступають у формі алюзій на біблійну тематику, авторські ідіотипи виражені в образах вогню, світла, часу. Усі СПО, виокремлені у поетичних текстах Р. Фроста, слугують для увиразнення належності віршів до американського національно-культурного простору початку ХХ ст.

Ключові слова: словесний поетичний образ, когнітивна поетика, архетип, ідіотип, кенотип.

Tetiana HARASYM, Candidate of Philological Sciences, Teacher at the Department of English Philology and English Language Teaching Methods of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University (Ternopil, Ukraine)

Andriana ZUBRYK, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of English Philology and English Language Teaching Methods of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University (Ternopil, Ukraine)

TYPOLOGY OF VERBAL POETIC IMAGES OF THE COLLECTION "MOUNTAIN INTERVAL" BY R. FROST

On the basis of the collection "Mountain Interval" by the American poet R. Frost, based on the classification of types of VPIs developed by L. Belekhova, the archetypal, formulaic, idiotypical and kenotypical VPIs have been analyzed. It is concluded that formulaic VPIs are the most numerous in poetry (in particular, culturally specific images are represented by phytonyms and zoonyms), archetypal VPIs are in the form of allusions on biblical themes, and authorial idiotypes are expressed in the images of fire, light, and time. All the VPIs, highlighted in the poetic texts of R. Frost, serve to express the belonging of the poems to the American national and cultural space of the early 20th century.

Key words: verbal poetic image, cognitive poetics, archetype, idiotype, kenotype.

Постановка проблеми. Сучасна лінгвістика характеризується співіснуванням різних парадигм наукового знання, різноманітністю підходів і напрямів у дослідженні мови. Оскільки когнітивна поетика вивчає художню семантику, акцентуючи увагу на лінтвокогнітивних стратегіях формування й обробки інформації, опредметненої у художніх текстах, постає актуальною проблема семантичного функціонування культурно-маркованих концептів у творчості авторів різних національних літератур.

Аналіз досліджень. Когнітивний підхід до розгляду того чи іншого поняття чи явища базується на новому типі наукової методології та полягає у дослідженні ментального як моделі середовища через дослідження поведінки у середовищі, "носія" цієї моделі. У рамках когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики було розроблено чітку методологічну систему та концептуальний апарат (Дж. Лакофф, М. Тернер, Р Цур, З. Ковешец, Ф. Спранг, С. Фелікс). М. Гартнер, М. Берк, Л. Заншайн розглядають когнітивізм як інтердисциплінарний місток дослідження літератури і науки. Науковцями, які присвятили свої дослідження словесного поетичного образу (далі - СПО), є Л. Бєлєхова, Л. Димитренко, О. Філіпчик, Т. Горчак, Р. Стефурак.

Мета статті - розглянути різні типи СПО у поетичній збірці "Між горами" Р. Фроста крізь призму лінгвокогнітивного підходу.

Виклад основного матеріалу. Образ як форма мислення та засіб пізнання сформувався задовго до появи художнього образу, а образне мислення зумовлене властивою людині здатністю співвідносити предмети та явища навколишньої дійсності один з одним, уявляти один предмет за допомогою іншого. У первісній свідомості відбувалося перенесення подумки суспільних відносин на природу, перенесення суспільного "я" на світ, на "не я", а найдавніші акти праці та творення одночасно стали естетичним освоєнням світу.

Художній образ виникає пізніше за словесний, проте це поняття володіє ширшим значенням - це специфічна форма та спосіб відображення життя різними видами мистецтва (Лотман, 1964: 82; Телия, 1988: 60). У літературознавстві поняття "художній образ" вживається для позначення особливостей мовного втілення образів-персонажів, образів-мотивів, образів-тем, образу автора (Виноградов, 1981: 102-103).

СПО - це специфічна форма відображення дійсності через конкретно-чуттєву даність предмета відображення (Назарець, 2001: 97). Під конкретно-чуттєвою даністю слід розуміти чуттєвий образ СПО, те, що в ньому безпосередньо зображено сукупність тих індивідуальних предметних ознак, наприклад, перебування у просторі та часі, форма, величина, колір, спосіб дії, які активуються у свідомості людини. Конкретно-чуттєве уявлення відрізняє СПО від такої форми відображення, як схема, у якій відображене життя втрачає свої живі риси. Від повсякденних форм уявлення дійсності СПО відрізняється своєю емоційністю й узагальненістю змісту (Бєлєхова, 2004: 51).

Теорія СПО, розглянута крізь призму когнітивно-поетичного підходу лінгвістичних досліджень, набула в останнє десятиріччя особливої актуальності та була розвинена у працях українських науковців. Так, Л. Бєлєхова подає визначає СПО як "виду художньої комунікації, спрямованої на розкриття текстової, підтекстової та позатекстової інформації, що стоїть за словесними поетичними образами, котрі її опредметнюють" (Бєлєхова, 2004: 18).

У своєму дисертаційному дослідженні, присвяченому когнітивному та семіотичному аспектам функціонування словесного образа-символа, Т. Горчак визначає словесний образ-символ "як імплікативний, макроконтекстуальний, динамічний словесний образ, для якого характерна розщепленість референції та рівноправність вихідного значення і похідного референційного смислу. Він інкорпорує образність і знаковість, які домінують у ньому залежно від характеру інформації, що передається. Образність словесного образу-символу ґрунтується на семантичному переносі - транспозиції, яка виступає тут процесом породження, генерування нових референційних смислів за умови повного збереження самозначущості первинних значень" (Горчак, 2009: 16).

Передконцептуальна іпостась словесного поетичного образу структурована образ-схемами базових концептів та архетипів, що є їх підґрунтям (Бєлєхова, 2004: 52). Концептуальна іпостась є когнітивним кодом СПО, який відображає його узагальнений зміст. За Дж. Лакоффом, формування концептуальної іпостасі СПО відбувається через трансформації образ-схем царин джерела та мети на базі різних видів поетичного осмислення за допомогою лінгвокогнітивних операцій мапування й основних лінгвокогнітивних процедур компресії, комбінації та інтертекстуалізації (Lacoff & Johnson, 1999).

Концептуальний аналіз СПО - це виявлення концептуальної характеристики сутностей концептосфер шляхом аналізу семантики мовних одиниць, що актуалізують ці сутності в об'єктній і суб'єктній частинах словесного образу. Класифікація концептуальних схем СПО на прототипні, архетипні та ідіотипні уможливлює визначення особливості конфігурації їх образного простору. Побудова прототипної концептуальної схеми СПО здійснюється шляхом когнітивного аналізу ряду образів, поєднаних загальним концептуальним референтом, тобто образів, у яких царина мети структурована одним і тим самим концептом.

Вербальна іпостась СПО є втіленням передконцептуальної та концептуальної структури у словесну тканину віршованого тексту шляхом різних лінгвокогнітивних операцій і процедур, серед яких провідним є конструктивно-творче мапування (Бєлєхова, 2004: 54). СПО як тривимірна величина гнучко змінює свої контури залежно від когнітивних і мовних операцій, що домінують у формуванні образу, та від виду поетичного мислення (аналогового, асоціативного, парадоксального, параболічного або есеїстичного).

На основі комплексу критеріїв, розроблених Л. Бєлєховою з урахуванням функціонального, семантичного, синтаксичного та когнітивного параметрів, можна виділити такі типи СПО: архетипні, стереотипні, ідіотипні, кенотипні. Визначальним є когнітивний критерій, спрямований на визначення типів знань, опредметнених у словесній тканині образів. Архетипні СПО втілюють емоційно навантажені передзнання та знання фольклору, біблійних і міфологічних сюжетів, стереотипні образи, аксіологічно забарвлені знання про світ взагалі, а для створення нових СПО, ідіотипів і кенотипів, крім знання про світ, необхідне залучення знань про мову, про можливості маніпулювання мовними сутностями в межах лінгвістичної та поетичної компетенції автора та читача.

Семантичний критерій, за яким визначається узагальнений зміст СПО шляхом концептуально-семантичного моделювання, дозволяє окреслити конфігурації їх образного простору та виявити категоріальні концептуальні схеми, на котрих ґрунтуються різні типи образів. У свою чергу, категоризація концептуальних схем здійснена для пояснення гносеологічних властивостей кожного з типів словесних поетичних образів (Бєлєхова, 2004: 55). Синтаксичний критерій класифікації СПО зважає на особливості синтаксичного упорядкування компонентів суб'єктної та об'єктної частини образу в словесній тканині поетичного тексту. Функціональний критерій враховує види мапування, що лежать в основі формування образу (Бєлєхова, 2004: 56).

Отже, архетипними образами є такі СПО, які відображають міфопоетичну картину світу і класифікуються на образи-сюжети й образи-символи, в яких шляхом наративного мапування втілюються міфологічні, біблійні та фольклорні знання про світ. Відображаючи явища та події міфопоетичної картини світу, вони вимагають активізації фонових культурно-енциклопедичних знань (Бєлєхова, 2004: 12). Наприклад, до архетипних образів у творах збірки "Між горами" Р. Фроста можемо віднести такі:

Having tastedfruit, /She scores a pasture... (Frost, 1920: 33) (алюзія на біблійний сюжет про заборонений плід);

When supper's on the table (Frost, 1920: 31);

The meals we've had no one can take from us. /1 wish that everything on earth were just/ As certain as the meals we `ve had. I wish / The meals we haven't had were, anyway (Frost, 1920: 17);

Let's rend the bread (Frost, 1920: 18) (розділення хліба - алюзія на біблійну Таємну вечерю).

Стереотипні СПО - це колективне свідоме, що формує поетичну традицію. Вони побудовані за усталеними поетичними формулами, які відображають синкретичне, аналогове й асоціативне мислення, втілене у постійно повторюваних епітетах, поетичних порівняннях, метафорах, оксюморонах. Л. Бєлєхова поділяє стереотипні образи на універсальні, культурно-специфічні й авторські. Універсальними називаються СПО, створені за допомогою постійних тавтологічних епітетів, у семантиці яких простежується тотожність ознак і властивостей предметів, котрі вони описують (Бєлєхова, 2004: 50). Наприклад, стереотипних образів у збірці "Між горами" найбільше. Зокрема, серед універсальних стереотипних образів у Р. Фроста бачимо такі:

yellow wood (Frost, 1920: 4);

it was grassy and wanted wear... (Frost, 1920: 4); ages and ages hence (Frost, 1920: 5);

whirls of snow not come to lie (Frost, 1920: 6);

the sun shines now no warmer than the moon (Frost, 1920: 6);

The extent of pasture (Frost, 1920: 7);

the thin frost, almost in separate stars... (Frost, 1920: 9);

creaking room (Frost, 1920: 9);

late-arising broken moon (Frost, 1920: 9);

a patch of old snow (Frost, 1920: 11);

uncut jewels, dull and rough (Frost, 1920: 56).

Культурно-специфічні стереотипні образи формуються шляхом атрибутивного мапування певних властивостей тварин і рослин (зооніми та фітоніми). Як зазначає Л. Бєлєхова, у кожній мові фітоніми та зооніми, крім своїх номінативних значень, наділені ще й символічними, які виражають своєрідність світовідчуття та світорозуміння народу. Виявлення культурно-специфічних СПО уможливлює встановлення міжкультурних відмінностей поетичного мислення. Культурноспецифічні образи є ядром національної культури кожного народу (Бєлєхова, 2004: 56). До прикладу, серед культурно-специфічних образів можемо згадати приклади фітонімів і зоонімів, що увиразнюють належність поезій до певного національно-культурного простору:

My woods the young fir balsams (Frost, 1920: 6);

go the round of apple, cherry, peach, / Pine, alder (Frost, 1920: 19);

When pear and cherry bloom went down (Frost, 1920: 24);

I see birches bend to left and right (Frost, 1920: 26);

to bush my peas... (Frost, 1920: 29);

petals fallen from the apple tree... (Frost, 1920: 31);

For the dark pine (Frost, 1920: 37);

she went to break a bough / the gum of the mountain spruce (Frost, 1920: 56).

Авторськими вважаються стереотипні СПО, котрі завдяки систематичному цитуванню у творах інших авторів стали афоризмами. Наприклад, до авторських стереотипних образів віднесемо:

The Road Not Taken (Frost, 1920: 4);

hang enough on to pick off enough (Frost, 1920: 7);

We love the things we love for what they are (Frost, 1920: 24);

Thought has a pair of dauntless wings (Frost, 1920: 25);

I wander out of beaten ways (Frost, 1920: 34).

Новообрази максимально віддалені від стереотипу, вони є пізнавально-творчими структурами, що призводять до виникнення нових образних понять (ідіотипи) та нових вузлів у концептуальній мережі понять (кенотипи). В ідіотипних і кенотипних СПО простежуються різні лінгвокогнітивні процеси й операції створення новизни (Бєлєхова, 2004: 57). Наприклад, серед новообразів у Р. Фроста бачимо такі ідіотипи:

A light he was to no one but himself (Frost, 1920: 9);

It is speckled with grime as if/ Small print overspread it (Frost, 1920: 11);

chairs turned upside down to sit like people/ In other chairs (Frost, 1920: 12);

Would evidence of having been called lady/ More than so many times make me a lady/ In common law (Frost, 1920: 14);

besides the things I tell you of, /1 only see the years. They come and go / In alternation with the weeds, the field, / The wood (Frost, 1920: 16);

New is a word for fools in towns who think / Style upon style in dress and thought at last / Must get somewhere (Frost, 1920: 18);

a scorched Fourth-of-July feeling (Frost, 1920: 44).

we are digging almost down to China (Frost, 1920: 44);

The buzz-saw snarled and rattled... (Frost, 1920: 50);

The doctor put him in the dark of ether (Frost, 1920: 51);

he gave no опє else a laugher's license (Frost, 1920: 58);

Не took him down belowa cramping raffer... (Frost, 1920: 58);

Lucky for you / You had us for a half-way station / To stop at (Frost, 1920: 67);

we lose all measure of pace, / And fixity in our joys, /And acquire a listening air (Frost, 1920: 74).

Формування ідіотипного СПО з лінгвокогнітивними процесами категоризації вербалізації (переважно з операціями наративного і конструктивно-творчого мапування на фонологічному, лексико-морфологічному та синтаксичному рівнях). Натомість створення кенотипного образу характеризується передкатегоріальними лінгвокогнітивними процесами й операціями на передконцептуальному та текстовому рівнях. Новизна ідіотипних СПО на концептуальному рівні забезпечується лінгвокогнітивними операціями спеціалізації та модифікації, що ведуть до трансформації прототипових концептуальних схем, які лежать в основі стереотипних СПО.

Апогеєм поетичної творчості, як підкреслює Л. Бєлєхова, є не лише нове висвітлення старих істин, а й створення такого словесного образу, який не має аналогів, призводить до порушення та навіть руйнування усталених поглядів на звичні явища і життєві події, на процеси, які відбуваються в світі, та який викликає раптове осяяння в розумінні суті речей. Такий СПО називається кенотипом. Він здійснює концептуальний прорив у поняттєвій системі людини, що обумовлюється появою нового концепту або нового значення слова (Бєлєхова, 2004: 59). Щодо кенотипних образів, у збірці "Між горами" Р. Фроста, їх не виявлено.

Висновки

Проаналізувавши поетичні тексти, які входять до збірки Р. Фроста "Між горами" ми виявили, що архетипні СПО відображають міфопоетичну картину світу. Стереотипні, підґрунтям яких є синкретичне поетичне мислення, репрезентують усталені прототипові схеми віршованого мовлення, укорінені в художній свідомості внаслідок тривалого історико-культурного розвитку поезії, а ідіотипні СПО виникають внаслідок тривалого історико-культурного розвитку поезії, тоді як кенотипні образи руйнують звичні концептуальні схеми, їх смисл створює концептуальний прорив у поняттєвій системі людини, оскільки в них відображена кристалізація нового досвіду людства.

Список використаних джерел

1. Бєлєхова Л. І. Глосарій з когнітивної поетики. Херсон: Айлант, 2004. 124 c.

2. Виноградов В.В. Проблемы русской стилистики. Москва: Высшая школа, 1981. 320 c.

3. Горчак Т Ю. Словесний образ-символ в американській поезії ХХ століття: когнітивно-семіотичний аспект: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Київ: Київський національний лінгвістичний університет, 2009. 20 с.

4. Димитренко Л.В. Когнітивні та лінгвостилістичні особливості поетичного образу (на матеріалі американської поезії ХХ ст.) : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Одеса: Одеський державний університет ім. І.І. Мечнікова, 2000. 19 с.

5. Лотман Ю.М. Лекции по структуральной поэтике. Вып. 1. (Введение, теория стиха). Ученые записки Тартуского гос. ун-та. Труды по знаковым системам. Вып. 160. Т. 1. 1964. 194 с.

6. Назарець В.М. Літературно-художній образ. Теорія літератури. Київ: Либідь, 2001. С. 96-176.

7. Стефурак Р І. Асоціативно-образний потенціал внутрішньої форми слова у поетичному тексті (на матеріалі української поезії 60-90 років XX століття) : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Івано-Франківськ: Прикарпатський університет ім. В. Стефаника, 2003. 24 с.

8. Телия В.Н. Метафоризация и ее роль в создании языковой картины мира. Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. Москва: Наука, 1988. C. 183-204.

9. Філіпчик О.Й. Синтаксичні засоби створення образу (на матеріалі сучасної американської поезії : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Одеса: Одеський державний університет ім. І. І. Мечнікова, 2000. 17 с.

10. Frost R. Mountain Interval. New York : Henry Holt and Company, 1920. 75 p.

11. Lakoff G., Johnson M. Philosophy in the Flesh. The Embodied Mind and its Challenge to Western Thought. New York: Basic Books, 1999. 624 p.

12. REFERENCES

13. Bieliehova L. I. Glosarii z kohnityvnoii poetyky [Glossary of cognitive poetics]. Kherson: Aydant, 2004, 124 p. [in Ukrainian].

14. Vinogradov V V. Problemy russkoy stilistiki [Problems of Russian stylistics]. Moskva: Vysshaya shkola, 1981, 320 p. [in Russian].

15. Horchak T. Yu. (2009). Slovesnyi obraz-symvol v amerykans'kii poeziii XX stolittia: kohnityvno-semiotychnyi aspekt [Verbal image-symbol in American poetry of the 20^th century: cognitive-semantic aspect]. Extended abstract of candidate's thesis. Odessa: I. Mechnykov National University of Odessa [in Ukrainian].

16. Dymytrenko L. V. (2000). Kohnityvni i linhvostylistycni osoblyvosti poetychnoho obrazu (na materiali amerykans'koi poezii XX st.) [Cognitive and linguostylistic peculiarities of poetic image (on the material of American poetry of the 20^th century)]. Extended abstract of candidate's thesis. Odessa: I. Mechnykov National University of Odessa [in Ukrainian].

17. Lotman Yu. M. Lektsii po struktural'noi poetike. Vyp. 1 (Vvedeniie, teoriia stiha) [Lectures on structural poetics. Vol. 1 (Introduction, theory of poetry)]. Uchenyie zapiski Tartuskogo hos. un-ta. Trudy po znakovym sistiemam. Vol. 160. 1. 1964. 194 p. [in Russian].

18. Nazarets V. M. Literaturno-khudozhnii obraz [Fiction image]. Teoriia literatury. K.: Lybid', 2001. P 96-176. [in Ukrainian].

19. Stefurak R. I. (2003). Asotsiatyvno-obraznyi potentsial vnutrishnioi formy slova u poetychnomu teksti (na materiali ukrains'koii poezii 60-90 rokiv XX stolittia) [Associative imagery potential of word inner form in the poetic text (on the material of Ukrainian poetry of the 60's-90's of the 20^th century)]. Extended abstract of candidate's thesis. Ivano-Frankivs'k: V. Stefanyk National University of Prykarpattia [in Ukrainian].

20. Teliia V. N. Metaforizatsiia i yeyo rol' v sozdanii yazykovoi kartiny mira [Metaphorization and its role in forming the language picture of the world]. Rol'chelovecheskoho faktora vyazyke. Yazyk i kartina mira. Moskva: Nauka, 1988. P 183204. [in Russian].

21. Filipchyk O. Y. (2000). Syntaksychni zasoby stvorennia obrazu (na materiali suchasnoii amerykans'koii poezii) [Syntactic means of image creation (on the material of modern American poetry)]. Extended abstract of candidate's thesis. Odessa: I. Mechnykov National University of Odessa [in Ukrainian].

22. Frost R. Mountain Interval. New York: Henry Holt and Company, 1920. 75 p.

23. Lakoff G., Johnson M. Philosophy in the Flesh. The Embodied Mind and its Challenge to Western Thought. New York: Basic Books, 1999. 624 p.

Размещено на Allbest.ru