Аналіз основних концепції О.О. Потебні з погляду їх актуальності для сучасного літературознавства в плані становлення та еволюції теорії літературного твору. Ідеї "Теоретичної поетики" в контексті напрямів розвитку літературознавчої думки ХХ-ХХІ ст.

Визначення й характеристика ключових факторів, що вплинули на формування теорії лімінальності та лімінального дискурсу. Вивчення явища лімінальності та їх впливу на дослідження образності лімінального у сучасному англомовному поетичному дискурсі.

Дослідження внутрішнього мовлення героїв. Позначення методів звернення суб'єкта до себе. Визначення персонажної думки у сучасному воєнному романі. Стилістичні засоби створення образності та зображення людської психіки в художній англомовній літературі.

Висвітлення ґенези та розвитку категорії "творча еволюція" в літературно-критичній думці. Означення вкладу у рецепцію творчості та її еволюції Арістотеля, Платона, І. Канта, Ф. Шеллінга, М. Бердяєва, А. Берґсона, З. Фройда, К.Ґ. Юнга, М. Бахтіна.

Співвідношення текстів художньої літератури й масової комунікації в контексті цілісності словесності Нового і новітнього часу. Основні форми художньої літератури і масової комунікації, буття словесної свідомості, побутування різних типів словесності.

Систематизація теоретичних даних з теми інтермедіальних відносин між художніми текстами та відеоіграми. Роль відеоігор у контексті інтермедіальних студій. Трансформація вербального кодування художньої літератури у візуально-аудіальне кодування відеоігор.

Дослідження питань художньої авторефлексії, металітературності в сучасному літературознавстві. Спроби теоретичного осмислення феноменів художньої поетології. Дослідження особливостей жанрової організації та художнього функціонування металірики.

Літературознавча і філософська значущість доробку Євгена Сверстюка як школи, уроки котрої важливо засвоювати. Розглянуто специфіку теоретичних засад Є. Сверстюка, визначено продуктивність його методологічних підходів. Діалогізм та вміння розуміти іншого.

Значення історико-антикварної та літературної діяльності для поступової тематизації модерної української ідентичності завдяки обгрунтуванню можливості та доцільності використання української мови в літературній, науковій та публіцистичній діяльності.

Українське порівняльне літературознавство кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. Тілесний міметизм у текстових стратегіях постмодерністської літератури кінця ХХ - початку ХХІ ст. Літературна репутація роману Е. Хемінгвея "По кому подзвін" в літературознавстві.

Вивчення теоретичних проблем літературознавства в текстах письменників "празької школи". Визначення природи теоретичних аспектів творчого процесу, національної специфіки літератури, феномену стилю у літературно-теоретичній концепції Є. Маланюка.

Спроба простежити теоретико-дискурсивні аспекти проблеми системного аналізу міжлітературних взаємин, який поєднує різні дослідницькі методики. Проблематика сучасної літературознавчої компаративістики. Двосторонні зв’язки українського письменства.

Заслуги Ломоносова в деле развития русского литературного языка. Теоретическая филологическая работа и практическая писательская деятельность Ломоносова. Особенности схемы деления литературного языка на три стиля — "высокий", "средний" и "низкий".

Общие свойства художественной литературы. Язык повествования и поэтический синтаксис. Элементы стиховедения. Литературные роды, виды и жанры. Понятие стиля. История зарубежной литературы. Разбор произведений. Закономерности литературного развития.

Методология исследования художественного дискурса в литературе, основные признаки диалогов и монологов. Анализ поэтики диалога "автор-читатель" в структуре полифонического романа. Понятие и сущность диалогической целостности художественного произведения.

Эстетические взгляды античных философов. Возникновение школ в литературоведении. Содержание и форма художественного произведения. Специфика словесного образа. Язык литературного произведения. Лирика как род литературы. Специфические особенности лирики.

Основы теории литературы, текстологии, общей поэтики, библиографии, источниковедения, палеографии, историографии. Творческая история произведения. Специфика литературной критики. Категории жанра, рода, лексики. Эпос, лирика, драма. Тропы, ритм и рифма.

Общая и историческая поэтика в теории литературы, целостный анализ содержания и формы литературного произведения. Проблематика и конфликт литературного произведения. Эпос, драматургия и лирика как роды литературы. Архаический тип художественного сознания.

Проведение исследования жанрового многообразия нынешних российских вузовских изданий по теории литературы. Появление новых жанровых разновидностей литературных книг, предназначенных для высшей школы. Характеристика национального своеобразия литературы.

История изучения мотива как одной из важнейших категорий поэтики. Рассмотрение мотива в сопоставлении с близкими ему понятиями "тема", "сюжет", "мифологема". Интертекстуальный характер мотива, его семантическая целостность и эстетическая значимость.

Общее для мотива и темы, их повышенная семантическая значимость в художественном произведении, зафиксированная в виде ключевых слов. Характерные черты танатологических мотивов, их сюжетозавершающая роль в сюжете. Функциональная нагрузка мотива.

Социально-исторические, нравственно-психологические предпосылки написания романа Ф.М. Достоевского. Главная идея теории Раскольникова – право исключительного человека ради блага человечества преступать через общепринятые нормы поведения и нравственности.

Индивидуализм Раскольникова как ахиллесова пята и источник достоинства. Опасность раскольниковской теории. Сложность состояния, которое испытывает Раскольников после убийства. Гуманистическая позиция Достоевского, скованная рамками религиозных воззрений.

Рассмотрение проблем нравственного выбора человека в романе Ф.М. Достоевского "Преступление и наказание". Характеристика теории Родиона Раскольникова, определение ее истоков и противоречий. Изложение идей о моральных и юридических правах сильной личности.

Характеристика основных положений теории Раскольникова: право "высших" людей на преступление, если оно совершается во имя великой идеи, во имя спасения человечества. Анализ причин несостоятельности теории Раскольникова: преступление – это всегда зло.

Биографические данные о немецком писателе Карле Вильгельме Фридрихе фон Шлегеле. Философия Фихте и поэзия Гете как ориентир теории романтизма Шлегеля. Вопрос о природе взаимоотношения безусловного и обусловленного. Ирония как философский феномен.

Краткая биографическая справка из жизни Бертольда Брехта. Теоретические взгляды писателя. Новаторские методы Брехта. Принцип "эпического театра" в пьесе "Матушка Кураж и ее дети". "Эпическое начало" в "Жизни Галилея". Главные пьесы-притчи писателя.

Розгляд епістолярію П. Куліша в контексті теорії "міноритарної" літератури Ж. Дельоза та Ф. Гваттарі. Переосмислення категорій "міноритарного" письма у сучасних міждисциплінарних студіях. Процес самовизначення в межах російського епістолярного канону.

Стислий огляд підходів різних дослідників до теорії архетипів та їхнього функціонування в американській літературі. Виявлення розбіжностей в культурах різних країн, вивчення їхніх архетипів, які містять в собі причини культурних та етнічних відмінностей.

Розгляд аналітики теорії драми Г.Е. Лессінга у працях провідних лессінгознавців. Ознайомлення з основними положеннями просвітника шляхом залучення досліджень естетичного характеру. Аналіз поетики драми, що стало предметом уваги Мармонтеля, Мерсьє.