Общественно-экономические, политические и культурные преобразования после распада СССР, оценка и характер их влияния на башкирскую литературу, эволюция современника. Расширение круга описываемых характеров как главная особенность современной прозы.

Особенности стилевой реализации человеческих типов и характеров в современной прозе Мордовии. Трансформация традиционных типов классической литературы и идеологического маркированного героя социалистического реализма, отражение духовного кризиса ХХ века.

Жанрово-стилистические, композиционные особенности и сюжеты народной волшебной сказки. Система персонажей, способы их изображения; язык и символика волшебной сказки. Отражение черт национального характера в образах русских и украинских народных сказок.

Анализ образа человека и способов его создания в рассказах 1890-х годов Максима Горького. Особенности строения двух типов героя: герой-"ребенок" и герой-"животное". Синтетические образы, представленные в более ранних рассказах "Нищенка" и "Мой спутник".

Изучение особенностей смеха в творчестве писателей-классиков. Сочетание трагического и комического. Виды художественной образности и эстетической оценки явлений действительности в литературе. Выстраивание типологии смеха, определения его критериев.

"Петербургские повести" в литературной критике и литературоведении. Наследование Гоголем традиций фантастики из литературы и фольклора (низовой культуры). Интерпретация Гоголя с помощью психоанализа. Обобщение точек зрения, монография О.Г. Дилакторской.

Разное восприятие мира и отражение действительности в фольклоре и литературе. Процесс воздействия фольклора на литературу. Тексты устной традиции. Использование всех элементов фольклорной поэтики в стилистических целях. Мелодики фольклорного стиха.

Стилистические возможности фразеологизмов, их лексико-грамматические типы. Внутрифразовая парадигматика и синтагматика (вариативность, трансформативные возможности фразеологизмов). Типичные ситуации в рассказах А.П. Чехова, их отражение во фразеологизмах.

Дослідження характерних особливостей англійської літератури вікторіанської епохи. Обґрунтування вкладу творчості Ж. Санд у формуванні письменницької індивідуальності Шарлотти Бронте. Характеристика проявів автобіографізму в сюжеті роману "Джейн Ейр".

Визначення основних понять типології та критеріїв типологічного поділу, розробка типології друкованої продукції, яку видав центр "Просвіта" протягом ХХІ ст. Місце науково-публіцистичних та літературно-публіцистичних видань у репертуарі "Просвіти".

Типологічні параметри символу в англомовному художньому дискурсі. Китайська символіка в романі американської письменниці П. Бак "Сини". Глибинні смисли, закладені авторкою у творі. Аналіз генезисної, семантичної та функціональної типології символів.

Розгляд творів, позначених як "молитви", а також текстів, у яких ця традиція зазнала помітного переосмислення. Простеження трансформації канону "молитви" на прикладі творів Т. Шевченка та у зіставленні його з поетичними творами російських романтиків.

Проблеми теорії та історії натуралізму останньої третини ХІХ століття в порівняльно-літературному аспекті. Типологічні відповідності міфопоетики німецьких та українських творів. Поняття наративного дискурсу та його ставлення до навколишньої дійсності.

Імпресіоністична поетика М. Коцюбинського, що визначила і синтетичний характер його прози. Засоби експресіонізму у творчості Стефаника. Типологічне порівняння експресіонізму та імпресіонізму на прикладі зіставлення творчості цих двох письменників.

У статті аргументовано актуальність і перспективність підходів до порівняльних студій української та польської драматургії І половини ХХ століття, зокрема драматичних творів двох видатних постатей – В. Винниченка (1880-1951) та Є. Шанявського (1886-1970).

Історія, основні форми та сучасні тенденції вивчення фанфікшен як жанру мережевої літератури. Аналіз структурних, стилістичних та прагматичних особливостей дискурсу фанфікшен. Визначення критеріїв класифікації фанфіків. Розгляд варіацій жанру ангст.

Типологічні характеристики англомовного фанфікшен. Історія, форми та тенденції вивчення фанфікшен як жанру мережевої літератури. Унікальною формою фанфіка є Songfic - твір, створений за мотивами окремої пісні, яка докладно цитується автором у оповіді.

Типологічний аналіз творів І. Франка на тему "жіночого питання". Особливості характерів Анни та Реґіни. Засоби досягнення щастя кожною із жінок. Особливості боротьби жінок за свої права, які були першими "ластівками" української жіночої емансипації.

Аналіз форм літературно-музичної інтермедіальності в аспекті перекодування джазу як напряму музики на прикладі романів Е. Доктороу "Регтайм" і Т. Моррісон "Джаз", із застосуванням типологій літературно-музичної інтермедіальності С. Шера, В. Вольфа.

Розгляд трансформаційної динаміки сучасного британського роману, в якому виокремлено такі ключові піджанри, як історіографічний метароман, неовікторіанський та кроскультурний роман, роман-біографія. Аналіз епістемологічних проблем, експлікованих у них.

Аналіз специфіки вживання наддністрянських говіркових елементів у мові автора та в мові персонажів, гетерогенності й гомогенності діалектних одиниць. Визначення типів взаємодії наддністрянського діалекту й літературної мови в українській художній прозі.

Умовний адресат - широке коло екзистенційних та предметних об’єктів і реалій, які співвідносяться з повсякденним духовним та матеріальним життям людини. Концептований образ потенційного читача - традиційний адресат літературного художнього твору.

Тематичне та жанрове оновлення української літератури на прикладі творчості І. Франка. Розкриття парадигми типажів дитячих персонажів прозового циклу Івана Франка про дітей і школі. Дослідження образів "дивної" дитини, дитини-учня і злочинця-підлітка.

Системний аналіз екзистенціалізму війни в українській та німецькій літературах про Другу світову війну. Типологічні спільності та відмінності у художньому відтворенні буття людини під час воєнних дій. Особливості екзистенціалізму війни в літературі.

Типологія актуалізованих у художньому наративі ігор із урахуванням ідіо/жанрової специфіки оповіді. Виокремлення та опис критеріїв диференціації оповідних ігор, представлених у романах Дж.М. Кутзее. Встановлення їх семантико-прагматичної специфіки.

Теоретичне окреслення парадигми міждисциплінарних структур у художньому творі. Представлення архітектурних і скульптурних образів. Приклади перших зразків живописного екфразису. Використання композиторами літературних сюжетів у створенні музичних творів.

Дослідження праць сучасних літературознавців США. Типологія і поетика мережевої літератури. Порівняння її з читанням традиційного лінійного літературного тексту. Аналіз наративного гіпертексту та зорової поезії. Розгляд стану розвитку, прогноз перспектив.

Диференційна ознака псевдоморфних персонажів та принципи їх системної класифікації. Варіативні різновиди псевдів, мотиви із ними пов’язані в контексті досліджуваних літератур. Особливість синтезу положень контактно-генетичного та типологічного підходів.

Розгортання подій у часі в певному порядку, при якому наратор може порушувати хронологію залежно від авторської інтенції - одна з найбільш характерних рис художньої оповіді. Анонси - цікавий випадок пролепсису у літературному творі з погляду читача.

Визначення співвідносності міфопоетичних парадигм знакових романів одного з ранніх англійських модерністів Томаса Гарді "Тесс із роду д’Ербервіллів" і Джойс Керол Оутс "Сад радощів земних". Принципи художньої організації міфопоетики названих творів.