Аналіз роману В. Шкляра "Маруся". Дослідження засобів характеротворення образу головної героїні отаманші Марусі. Переосмислення фактів, місії Марусі як отамана з позицій сьогоднішнього дня. Виокремлення системі образів, взаємозалежності людини й історії.

Процесс освоения творческого наследия Коста Хетагурова осетинским общественным и литературным сознанием, его значение для осетинской, северокавказской и российской художественной литературы и публицистики. Суждения о личности и творчестве К.Л. Хетагурова.

Аналіз історико-літературного процесу 1920-І960 рр. Внесок ученого-шевченкознавця М. Новицького в розвиток українського літературознавства та становлення наукової біографістики Т. Шевченка. Дослідження Новицьким літературних і мистецьких творів Кобзаря.

Заглавие - компонент художественного произведения, который порождает текст. Наличие манипулятивности по отношению к читателю и толкователю текста - черта интертекстуально-игровой модели трагедии Вен. Ерофеева "Вальпургиева ночь, или шаги командора".

Анализ вопроса об особенностях жизнетворчества М.И. Цветаевой: способности поэта слушать и вслушиваться, триединствах, воплощенных в жизнетворчестве через образы поэтического сознания, положении уникального "я" поэта – умении отвечать на события, факты.

Анализ мариологической темы в наследии католического поэта-богослова Иоанна Креста. Обзор прямых упоминаний Девы Марии, ее присутствия в сочинениях в ходе анализа прозаических фрагментов. Сравнение данной темы в творчестве Иоанна Креста и Луиса де Леона.

Изучение внутреннего мира персонажей художественных произведений прозаика Ф. Кнорре. Знакомство читателей с Платоновым в рассказе "Шесть процентов", анализ его характера и психологического состояния. Позиция писателя по отношению к женщине и любви.

Красота как разнообразие, сведенное к единству. Анализ рассказов о "любовании природой" А. Болотова в контексте философских дискурсов XVIII века. Особенности развития добродетельных чувств. Общая характеристика отношений между Болотовым и природой.

Осмислення публіцистичної спадщини О. Довженка як духовного гуманітарного життєтворення. Аналіз статей, нарисів, промов та їх модифікацій періоду Другої світової війни. Характеристика жанрових та виражально-зображальних особливостей творчості митця.

Художественный анализ злободневной тематики и образов обывателей в сатирических рассказах Аркадия Аверченко. Раскрытие абсурдности обывательского сознания в сатире А. Аверченко. Тема пошлости нового псевдоискусства и критика революции в прозе сатирика.

Національна свідомість та ідентичність - механізми, що нагадують суспільству про обов’язкове вираження історичної катастрофи. В. Ґобі - французька письменниця, що через розповіді очевидців та архівні джерела розповідає про теми війни та Голокосту.

Литературная характеристика Раневской как представительницы паразитического класса, человека, живущего по старым принципам, Лопахина - практического и жизнедеятельного, и Трофимова - преданного общественному делу патриота в пьесе "Вишневый сад".

Алітерація фоностилістики Ліни Костенко як вибух глибинного мовного чуття, засіб подолання нейтральності поетичного звукопису. Оновлення семантики тексту за допомогою звукоресурсів і художнім декларуванням поетичної динаміки й експресії образних явищ.

Розгляд та аналіз основних опублікованих останніми роками творів українських авторів, що видавалися у 1920-х роках, які знайомлять із тематично-жанровими різновидами. Ознайомлення з різними поглядами щодо написання історії національної літератури.

Трансформація європейської готичної традиції в американській прозі ХVІІІ ст. на матеріалі роману Ч. Брокдена Брауна "Віланд". Акцент на психологічному стані персонажа, вбачання готики не в потойбічних явищах, а у викривленому світосприйнятті людини.

Вплив суспільно-політичної атмосфери в Україні ХІХ століття на мислення та творчість тогочасних письменників. Повість-хроніка Івана Нечуя-Левицького "Хмари" - один з перших творів української літератури, де порушено проблему інтелігенції і народу.

Огляд літературознавчих студій, присвячених творчості В. Стефаника. Філологічний аналіз літературних творів автора. Оцінка інтерпретаційного потенціалу художнього слова митця в інтермедіальному аспекті. Особливості сприйняття поетики письменника.

Дослідження сонету як явища, що закріпилось на українській літературній арені, простеження його витоків. Вишукані літературні переклади М. Рильського та М. Зерова. Естетична платформа, яка об’єднувала неокласиків. Любов до слова, до строгої форми.

Рассмотрение связей этюда "Влас", опубликованного в "Дневнике писателя" за 1873 г., и главы "У Тихона", не вошедшей в окончательную редакцию "Бесов". Сопоставление характеров персонажей, анализ их действий и мотивов в произведениях Ф.М. Достоевского.

Специфіка осмислення Є. Сверстюком постаті М. Сервантеса й образу Дон Кіхота на літературознавчому, філософсько-світоглядному та художньо-поетичному рівнях. Розкриття проблеми взаємодії реальності/дійсності та мистецтва/ілюзії у творах М. Сервантеса.

Алексей Николаевич Толстой как один из интереснейших художников и его трилогия "Хождение по мукам". Трагическое ощущение утраченной Родины. События революции как центр романа. Исповедь художника перед самим собой. Духовный крах русской интеллигенции.

Дослідження історичних аспектів поезії Т. Шевченка "Юродивий" з позицій розуміння й осмислення ним нової історії. Планування використання ономастичних засобів і можливостей. Приклад ігнорування пристосуванства "ляпасом честі" у поезії Ю. Барабаша.

Аналіз відбиття у творчій спадщині Т. Шевченка біблійної та священної історії на основі історіософських позицій. Характеристика коментарів до відповідних Шевченкових творів і особливості поетової історіософії, яка нині виступає предметом гострих дискусій.

Исследование сложившейся традиции понимания литературных текстов Лоренса Стерна как философских. Рассмотрение ведущих положений знаменитых эссе Мартина Баттестина, посвященных неотделимости романистики автора от ведущих философских тенденций столетия.

Ознакомление с основными сюжетными линиями в первом томе романа-эпопеи Льва Толстого "Война и мир". Описание событий, происходящих на первом балу Наташи Ростовой. Представление автором войскового быта и внутренней стороны боя во второй части произведения.

История возникновения замысла романа "Война и мир", построенного на событиях Отечественной войны 1812 г. Жанровый эксперимент романа-эпопеи и описание панорамного пространства трагедийного мира. Сюжетно-композиционные особенности написания эпопеи.

Замысел и история создания произведения "Война и мир", общая характеристика основных идей и образов. Некоторые особенности повествования романа-эпопеи. Исторические события и роль российского народа в них, описанные в произведении Л.Н. Толстого.

Сравнение "Войны и мир" с "Илиадой" Гомера. Развенчание Толстым ложной и открытие подлинной героики войны, представление ее как испытание всех душевных сил человека в момент их наивысшего напряжения. Выражение греческого национального духа в "Илиаде".

Анализ миниатюры И.С. Тургенева "Восточная легенда" из цикла "Стихотворения в прозе" как лирической исповеди, где личное и сокровенное скрыто за стилизацией под восточную притчу. Ее психоаналитическая интерпретация, выражение детских травм писателя.

Вивчення феномену добра у новелістиці І. Чендея та способів його художньої реалізації у контексті об’єктивної реальності та у зв’язку із внутрішньою сутністю людського буття. Розгляд добра крізь призму народної моралі та духовного аспекту буття людини.