Аналіз морально-етичної проблематики пекельних випробувань, котрі руйнують внутрішній психологічний світ людини під впливом скупості та марнотратства у творах Аліг'єрі. Творча інтерпретація окремих образів твору, персонажів, їх ініціальних випробувань.

Розгляд авторської антиутопії Рея Дугласа Бредбері. Встановлення характерних для його творчого методу особливостей. Знаходження інших рис і образів, властивих творам інших письменників-антиутопистов. Аналіз роману-антиутопії "Fahrenheit 451" (1953 рік).

Дослідження функціонально-стилістичних особливостей риторичних запитань, проаналізованих на матеріалі публіцистичного дискурсу І. Калинець. Їхні характерні ознаки, різні суб’єктні нашарування емоційно-експресивного характеру мовлення письменниці.

Заголовок – квінтесенція специфіки газетної мови. Синтаксичні особливості функціонування газетних заголовків та їх лексико-семантичні особливості в українській пресі. Структурно-семантичні особливості функціонування фразеологізмів у газетних заголовках.

Випадки вживання ретроспекції, специфіка функціонування ретроспекції на рівні композиції, авторської позиції й зображення героїв. Широке вживання різних видів ретроспекції, що надає багатогранності зображенню. Поліфонічність звучання головної теми роману.

Поняття когнітивної лінгвістики. Причини та результати появи нової міждисциплінарної науки, що об’єднує зусилля психологів, логіків, філософів, лінгвістів, психолінгвістів, кібернетиків, ін. Дефініція основного поняття когнітивної лінгвістики "концепт".

Фразеологізми в системі української мови. Частиномовна належність фразеологізмів, використаних у повісті Івана Франка "Захар Беркут". Синонімічні ряди дієслівних фразеологізмів. Синонімічні фразеологізми в позначенні емоційних станів та почуттів.

Дослідження особливостей художніх засобів, які функціонують в англомовному романі Рея Бредбері. Вивчення різних тропів: метафор, порівнянь, гіпербол. Роль концептуальних метафор, які краще допомагають пізнати навколишній світ, у сучасній лінгвістиці.

Структурно-семантичні особливості побудови літературної синестезійної метафори, засоби вираження цих конструкцій у творах М. Вінграновського, І. Драча, Л. Костенко, В. Симоненка, В. Стуса. Текстоутворюючі потенції синестезійної метафорики у творах поетів.

Аналіз художніх образів матері та дружин Б. Хмельницького. Відповідність історичній правді зображення родинних стосунків гетьмана в романі І. Ле "Хмельницький". Принцип національної ендогамії в творах про Козаччину на прикладі долі невільниці Закіри.

Дослідження засобів характеротворення на матеріалі "кримінальних" оповідань Д. Марковича "Іван з Буджака", "Замах на вбивство жінки". Психологічні портрети і їх деталі. Портрет із домінантою семантики кольору як засіб вираження внутрішнього світу героя.

Характеристика елементам магічного реалізму та їх зв'язок із твором. Особливості художнього простору в романі Гарсіа Маркеса "Сто років самотності" та їх взаємозалежність. Обґрунтування системи художніх мотивів та виявлення їх проблематику у романі.

Особливості вживання історизмів та діалектизмів в трилогії "Жменяки" М. Томчанія на рівні лексики та своєрідної літературно-художньої антропонімії. Мовний матеріал романістики письменника, що передає історичні та соціальні особливості розвитку Закарпаття.

З'ясування специфіки художнього вираження образу Києва у збірці Івана Ірлявського "Брості" крізь призму світогляду закарпатського поета. Виявлення інтертекстуальних зв'язків у змалюванні образу столиці І. Ірлявським та іншими поетами Празької групи.

Розгляд індивідуально-авторського втілення архетипів першостихій у художній прозі неокласика української літератури Ю. Клена. Вогонь як деструктивна смертоносна сила, вода як життєдайна символіка. Дослідження проблематики та поетики новел письменника.

Аналіз простору селища Березова як останнього пункту заслання, який, перебуваючи у певній лімінальності, набуває ознак урбаністичного і рустикального простору та має свою градацію та межі. Дослідження образу Березова в контексті рустикального простору.

Літературознавчі дослідження, присвячені поетиці простору в художніх творах. Розгляд простору повсякденності в дослідженні як підґрунтя для конструювання моделі художньої повсякденності твору. Поетика художніх просторів з точки зору компаративістики.

Аналіз особливостей та основних принципів художнього проєктування й оформлення книжкових видань драми "Лісова пісня". Дослідження авторської манери художників ілюстраторів зазначеного твору за допомогою методу семіотичного аналізу візуального об'єкту.

Сюжетні структури художньої прози В. Будзиновського. Хронотоп в історичних повістях автора як відбиття його філософських уявлень про епоху козаччини. Єдність конкретно-подієвого та асоціативного континуумів у авантюрно-пригодницьких творах письменника.

Аналіз художнього простору в історичних повістях В. Будзиновського "Осаул Підкови", "Пригоди запорозьких скитальців", "Волю бути козачкою". Форми розкриття образу людини й світу в готичному типі сюжету. Розгляд особливостей просторової організації творів.

Особливості художнього світу історичного роману Ліни Костенко "Маруся Чурай". Зміст поняття "художній світ літературного твору", характеристика української природи, її краси, історичні обставини України XVIII століття. Внутрішній художній світ роману.

Характеристика особливостей художнього трактування трагедії Чорнобиля в поетичній і публіцистичній творчості Ліни Костенко. Чорнобильська тема у творах Ліни Костенко як основа мотивної системи, що фокусує ліричне переживання, утворюючи закінчений цикл.

Дослідження письменницею експерименту з часопростором, де пріоритетне місце займає час, виражений у кількох вимірах та перетинаннях. Розгляд творчості письменниці в розрізі химерно-експериментальної прози другої половини ХХ - початку ХХІ століть.

Специфіка комунікативного акту у драмі, де автор представлен як творець і як функція моделі адресанта. Комунікативний простір тексту, що об’єднує адресанта й адресата, який активно вступає в комунікацію і є неоднорідним. Особливості художньої комунікації.

Дослідження функціонування художньої концептуалізації в ранній поетичній творчості М. Ельскампа (збірка "Хвала життю"), знакового явища бельгійського символізму. Прийоми "ефекту наїву", що сформували оригінальну концептуалізацію ідіолекту автора.

Дослідження особливостей україномовних перекладів персоніфікованих образів природи в ліриці Г. Гейне. Передача використаних поетом художніх засобів: метафор, персоніфікацій, психологічного паралелізму, характерних для мистецького німецького романтизму.

Художня структура поеми О. Веретенченка "Чорна долина". Жанр твору, специфіка наративу. Місце ліричного пейзажу в композиції. Ліричний наратив, його експресивність, метафоричність, ідейно-емоційне навантаження, що увиразнює сюжетний драматизм поеми.

Сутність авторської ідеї про фундаментальне значення приходу Ісуса Христа у світ. Засоби художнього втілення, функціональне призначення сюжетних перипетій і наративних прийомів, роль інтертекстуальних елементів і предметної символіки в структурі тексту.

Характеристика особливостей художньої трансформації євангельського сюжету поклоніння волхвів у романі М. Турньє "Ґаспар, Мельхіор і Вальтасар". Дослідження авторської ідеї про фундаментальне значення для кожної людини приходу Ісуса Христа у світ.

Специфіка організації художнього часу й простору в короткому оповіданні Ф. Дюрренматта "Ковбаса". Характеристика часу та простору оповідання, основні показники темпоральності. Зв’язок часо-просторового компонента твору з реалізацією авторського задуму.