Розкриття зв’язку художньої образності в поетичній творчості Теліги з певними матеріальними стихіями, які надихали поетку, в контексті реалізації авторської настанови на творення в літературі модерних жіночих образів. Художні образи стихійного походження.

З’ясування специфіки характеру художнього психологічного аналізу в залежності від контексту літературного напряму та жанрової природи твору. Розгляд взаємозв’язку адекватного висвітлення внутрішнього світу героя та формально-структурної організації твору.

Дослідження художнього світу прози Т. Шевченка у принципово новому теоретичному ракурсі. Вивчення повісті з точки зору специфіки парадигми художнього психологічного аналізу. Використання письменником зовнішньої мови екстервентного психологічного аналізу.

Роман "У колі першому" у контексті творчості О.І. Солженіцина. Категоріальний статус поняття "художній світ". Фабульні конфлікти в романі. Онтологічний аспект оповідної риторики. Художній конфлікт і художній характер. Особливості слововживання оповідача.

Теоретико-літературне прояснення поняття "характер". Зіставлення поняття "художній конфлікт" і "фабульний конфлікт". Аналіз роману О.І. Солженіцина "У колі першому". Дослідження фабульної структури роману, опис мовностилістичних особливостей оповіді.

Дослідження художньої довершеності шевченкової поетичної моделі її крізь призму інтертекстуальності. Оцінка ролі та значення німецької літератури в процесі становлення й розвитку Шевченка як неповторного митця. Засвоєння поетичного доробку автора.

Проблема виявлення зображально-виражальних закономірностей концепту "художній (мистецький) твір". Виправдання художньої неправдивої правдивості в поетиці Аристотеля специфічними законами мистецтва. Дослідження радикального кроку у тлумаченні уяви.

Соціально-гносеологічні засади виникнення твору в художній лабораторії І. Франка і Н. Кобринської та його функціонування. "Жіноче питання" у творах письменників під кутом зору сучасної гендерної проблематики, зображення ролі інтелігенції й робітничих мас.

Поняття цілісності художнього твору. Мікро-, макро- і мегаобрази. Зміст (когерентність) і форма (когезія) твору. Художній твір як їх діалектична єдність. Мовні засоби образотворення. Поезія і проза як різновиди художнього мовлення. Верлібр і вільний вірш.

Творчість сучасного українського поета Юрія Григоровича Буряка. Збірка поезій "Не мертве море...". З’ясування арсеналу художніх засобів талановитого поета, які й витворюють неповторний авторський ідіостиль, новий, нестандартний мовно-естетичний пошук.

Визначення мовної гри як засадничого принципу текстотворення в художньому постмодерністському тексті. Ігровий характер художнього мовлення, характеристики мовної гри та аналіз реалізації мовної гри на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях мови.

Виокремлення матриці найнеобхідніших якостей педагога, які безпосередньо впливають на формування майбутнього їхніх вихованців. На прикладі персоносфери роману "Брісбен" розглянуто фактори створення іміджу викладача, які (не)ведуть до педагогічного успіху.

Простір і час - форма існування реального світу в літературному творі, що корелює з різноманітними мовними формами та засобами моделювання художнього образу. Хронотоп - один з найважливіших сюжетно-композиційних стрижнів у творчості Панаса Мирного.

Особливості художнього часу та простору на сюжетно-композиційному й характеротворчому рівнях в історичній романістиці П. Загребельного. Роль домислу і вимислу та їх впливу на прозу письменника. Особистісний простір персонажа в досліджуваних текстах.

Особливості художнього часу та художнього простору на сюжетно-композиційному й характеротворчому рівнях в історичній романістиці П. Загребельного. Роль часопросторових зв’язків у формуванні філософської концепції особистості персонажа в творчості митця.

Розгляд стилістичних фігур, зреалізованих в поетичних творах Агатангела Кримського. Роль засобів звукопису, лексико-граматичних прийомів, синтаксичних одиниць мовно-художнього увиразнення в структурно-композиційній організації віршових творів митця.

Виникнення модерної течії в літературі. Інтерпретація індивідуального самовияву у творчості Л. Українки та В. Винниченка. Виявлення типових рис персонажів творів. Вплив архетипних чинників українського менталітету на концепцію активної особистості.

Художньо-естетичне осмислення особливостей відтворення народного характеру в поезіях Олега Гончаренко. Змалювання генетичної приналежності особистості до національного минулого. Аналіз специфічного взаємозв’язку людини із природою, з родинним корінням.

Суть культури сприйняття явищ природи в літературі європейського Середньовіччя під кутом зору цінності симбіозу міфічного і практичного мислення, пов’язаного з розвитком зображення світу природи. Ототожнення утилітарного і естетичного в творчості поетів.

Аналіз автобіографічних чи частково автобіографічних аспектів у повісті "Художник" Т. Шевченка, романі "Девід Копперфілд" Ч. Діккенса. Порівняння типологічно-компаративних спільностей та відмінностей цих творів. Принципи композиції, їх хронологічні рамки.

Дослідження техногенного апокаліпсису у роману Тараса Антиповича "«Хронос", винайдення одного унікального технічного пристрою і стихійне використання його людиною. Реалізація зомбі-апокаліпсису в романі Макса Кідрука "Бот Ґуаякільський парадокс ".

Дослідження жанру співомовок. Розгляд художньої та жанрової своєрідностй окремих творів С. Руданського, вивчення генологічних особливостей гумористичної спадщини письменника. Характерситика основних формальних параметрів художньої системи Руданського.

Виділення провідних рис публіцистики як проміжного родо-жанрового утворення літератури. Визначення якісної специфіки есе як малого жанру епічного роду. Дослідження проблематики та основних концепцій поетики публіцистики та есеїстки Івана Ільїна.

Дослідження художньо-рецептивної моделі буття і специфіки характеротворення в романах О. Печорної "Грішниця" й "Фортеця для серця". Характеристика загальнолюдських проблем (добро і зло, любов і ненависть, злочин і кара) у світлі жіночої екзистенції.

Розгляд домінантних аспектів трансформації євангельських сюжетів та образів, особливостей їх функціонування у сучасному літературному контексті. Процес творчої літературної обробки у різноманітні структурно-змістові зв’язки у творчості Ф. Достоєвського.

Характеристика, визначальні риси та складові частини основних напрямів у художній літературі: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, модернізм, неоромантизм (новоромантизм), імпресіонізм та символізм. Поняття індивідуального стилю.

Дослідження моральних проблем у драмах В. Винниченка "Брехня", "Гріх", "Між двох сил", "Чорна Пантера і Білий Ведмідь". Конфліктність у драматичних творах В. Винниченка. Сутність характеру як реальної категорії в драматургії. Танатологічні мотиви.

Аналіз збірки поезій В. Свідзінського "Вересень", яка була вилучена із літературного процесу першої пол. XX ст. Майстерність автора в трактуванні проблеми проминальності як в природі, так і в житті людини. Художнє відтворення у них філософії усамітнення.

Основні концепти художньої антропології митця на тлі реалій закарпатського села від Першої світової війни до середини ХХ ст. Створення виразних характерів, ілюструючи таким чином внутрішній світ особистості в усій його складності та багатогранності.

Проаналізовано нову історичну повість З. Мензатюк для підлітків "Як я руйнувала імперію". Звернено увагу на її жанрову домінанту, що конкретизована художнім часом. Маркери радянської доби, за допомогою яких розкривається історичне мислення письменниці.