Дослідження смислових пластів драматичної поеми Лесі Українки "В Катакомбах", які розкриваються внаслідок співвіднесеності твору з біблійним текстом. Основні інтерпретації біблійних образів і мотивів. Розгляд необхідності покаяння та покарання за гріхи.
Дослідження соціально-політичного і релігійно-філософського змісту епічної поеми Вергілія "Енеїда". Визначення особливостей драматизму та психологізму в поемі. Аналіз епізоду експресивного і емоційного розкриття складних особистих переживань Дідони.
Драма як рід літератури, у якому поєднуються епічний і ліричний способи зображення. Структура та компоненти відповідного твору: дія та антракт. Основні засоби характеристики дійових осіб: вчинки, дії, жести, міміка, мова. Елементи античної трагедії.
Реалізм як напрям в літературі, що відображає реальне існування. Основні категорії та ідеологічні основи реалізму, етапи його формування. Термін "критичний реалізм", його розвиток в українській літературі. Особливості естетичної концепції реалізму.
Жанрова специфіка прози Ірен Роздобудько, її трансформація. Використання авторкою у своїй творчості широкого спектру жанрів, таких, як детектив, детективний трилер, роман-алюзія, політична сатира, авантюрний роман, мелодрама, новела, оповідання тощо.
Розгляд жанрової специфіки прози та аспектів трансформації жанрових інваріантів у творчості письменниці. На підставі аналізу її творів представлення висновку про те, що автор використовує широкий спектр жанрів: детектив, трилер, роман-алюзія, сатира.
Зв'язок твору з художньою практикою натуралізму. Новаторство митців у галузі створення характерів та художньої мови. Особливості жанрової будови роману "Жерміні Ласерте" Е. і Ж. Гонкурів. Елементи біографічного роману минулої доби, їх простеження.
Дослідження синтаксично-стильових, ритмомелодичних та образно-семантичних складових жанру поезії у прозі на основі творчості Василя Стефаника та Шарля Бодлера. Особливість посилення родово-жанрового синкретизму. Епічна характеристика поезії в прозі.
Аналіз синтаксично-стильових, ритмомелодичних, образно-семантичних складових жанру поезії у прозі на основі творчості В. Стефаника та Ш. Бодлера. Історія розвитку поезії в українській та французькій літературах. Їх спільні теми і характеристики.
Естетичні чинники, що вплинули на творчу манеру Г. Пінтера та особливості поетики абсурдизму в драмах. Характеристика різних критичних підходів до аналізу сімейної драми. Специфіка драми-притчі в контексті інтелектуалізації повоєнної західної драми.
Творчість Дж. Остін у контексті англійської літератури ХІХ ст. Становище жінки у Вікторіанській Англії. Феміністична критика Ю. Крістевої. Жіночі образи в романі Дж. Остін "Гордість та упередження". Образ Е. Беннет в системі образів роману Дж. Остін.
Результати студіювання природи жіночої іронії та самоіронії в гендерно-філософському аспекті. Аналіз поезій С. Йовенко, семантичні особливості природи конфлікту. Основні пропозиції й підходи до літературознавчого аналізу особливостей іронії/самоіронії.
Описані особливості, пов’язані з уявленням Є. Гуцала відносно харчування української нації, його ставленням до окремих продуктів, рецептів і кулінарних секретів. Особливе місце посідають способи відтворення смакових та ароматичних відчуттів від страв.
Вивчення та опис теоретико-методологічних засад поняття "саморедагування" та його інтерпретації у поетичній творчості сучасного українського письменника-хмельничанина Михайла Цимбалюка. Диференціація та аналіз збірок відповідно до жанрової специфіки.
Визначення особливостей ідіостилю автора у романі Ентоні Берджерса "Механічний апельсин". Передумови створення сленгу "надсат". Граматичні, лексичні та лексико-семантичні особливості мови "надсат", включення в постмодерністський текст штучного сленгу.
Дослідження ідіостилю В. Мацька на матеріалі роману "Катарсис", драматичних творів, художньо-документальної повісті "Семен Сумний". Зображувально-виражальні літературні засоби образного відображення випробувань, які випали на долю українського народу.
Дослідження індивідуального стилю Б. Чичибабіна на матеріалі всієї його спадщини. Аналіз еволюції ліричного героя митця. Розкриття структури художнього образу в ліриці поета. Стильові домінанти та новаторство письменника в оновленні ліричних жанрів.
Простеження творчої еволюції Михайла Івасюка-поета в зрізі стильових напрямків, які стали основою його естетичної концепції та індивідуального стилю. Традиційні образи, притаманні неокласичній стилістиці (міфологічні, біблійні, історико-літературні).
Простеження творчої еволюції Михайла Івасюка-поета в зрізі стильових напрямків, які стали основою його естетичної концепції. Еволюція індивідуального стилю від раннього періоду, періоду після заслання та пізнього, найскладнішого в житті митця періоду.
Окреслено творчість Роздобудько, яка творить якісну масову українську літературу. Проаналізовано характерні особливості інтелектуального роману на прикладі твору "Амулет Паскаля", закцентовано увагу на рисах інтертекстуальності та ігрового начала в ньому.
Вивчення інтермедіальної взаємодії мистецтва літератури та кінематографу. Розгляд семіотичного аналізу художнього твору з вербальними та візуальними сценами. Основні риси кіномови у романах Патріка Модіано. Інтермедіальний код та засоби їх репрезентації.
Аналіз кіносценарних робіт І. Драча як інтерпретованих версій "гоголівського тексту". Особливості творчого осмислення письменником постаті М. Гоголя і художнього світу створених ним текстів. Дослідження стереотипних формул радянської літератури.
Використання мотивів змієборства у східнослов’янській міфології та біблійних оповідях. Популярність дракона у жанрі фентезі. Інтерпретація драконоборства як боротьби людини з рабською сутністю. Зображення тоталітаризму у фільмі Захарова "Убити дракона".
З'ясування сюжетної основи новели Д.Г. Лоренса "Принцеса" і аналіз художніх складників образу головної героїні. Трансформація мотиву смерті матері. Визначення особливостей інтерпретації мотиву сплячої красуні. Уявлення про чоловіків у новелі Лоренса.
Інтерпретаційна модель, пов’язана з негативним переосмисленням образу Каїна як боговідступника, ворога людського роду. Варіанти тлумачення традиційного образу: Каїн-братовбивця, великий злочинець, вигнанець/утікач. Фольклорна версія Каїнової міфологеми.
Трактування образу Павла Полуботка зарубіжними письменниками. Аналіз авторської інтерпретації історичної особистості в романі британської письменниці українського походження Анни Шевченко "Спадок". Поєднання двох традиційних сюжетів зображення гетьмана.
Сутність "пластично-асоціативної" концепції майстра, а також їх місце в його доробку 1967–1974 років. Особливості образно-пластичних вирішень: "поза канонічний" діалог з релігійною традицією, її інтимне ліричне проживання, використання сакральної теми.
Порівняння національних типів гамлетизму в його зв’язках із психологією та філософією з огляду на специфіку історичного розвитку літератури. Інтерпретація образу героя Шекспіра в епоху романтизму. Основні психологічні тлумачення постаті Гамлета.
Базисні засади інтерсеміотичного перекладу постмодерної художньої літератури з позиції аксіологічних стратегій текстотворення та інтерпретації. Прагматичні чинники, що детермінують адекватність передачі художнього тексту в інтерсеміотичному перекладі.
"Солодка Даруся" - стрункий і довершений з точки зору композиційної організації твір. Розкриття трагеді сім’ї Ілащуків - Михайла, його дружини Матронки й донечки Дарусі, а в особі цієї сім’ї - трагедію всього буковинського народу, який роками страждав.