Ознайомлення з працями Павла Івановича Зайцева, в котрих науковець ґрунтовно осмислював життя та творчість Т.Г. Шевченка. Характеристика значення шевченкознавчої спадщини П. Зайцева - досвідченого текстолога. Аналіз творчого процесу Т. Шевченка.

Поетична особистість П. Филиповича: інтелігентність, висока філологічна культура, самостійність художнього мислення, мало залежного як від традицій, так і тиску сучасності, щирість самовираження. Інтимна лірика поета з її філософським осягненням світу.

Аналіз поглядів П. Филиповича на український, російський і західноєвропейський романтизм, оцінка особливостей розвитку української літератури перших десятиліть ХІХ століття. Аналіз з романтичних тенденцій в російській та західноєвропейських літературах.

Родіон Раскольников - носій теорій про "надлюдину" та про "вищих" та "нижчих". Трагічний експеримент героя, його духовне падіння та відродження. Своєрідністю психологізму Достоєвського, особливості сюжетної побудови роману. Образ Петербурга в романі.

Досліджено концепт творчості як самостворення в контексті барокової ідеї митця-деміурга у прозі Шевчука. Творчість письменника розглянута як постмодерний палімпсест, крізь який "просвічують" різні культурні фрагменти: численні цитати, алюзії, асоціації.

Утворення у давній літературі жанру "хожденій", завдяки паломникам, які побували у "святих місцях". Паломництво Даниїла в Палестину на початку XII ст. Опис місць, тісно пов'язаних з подіями, про які розповідають старозавітні і новозавітні книги Біблії.

Ознайомлення із особливостями переосмислення наслідків Другої світової війни на пострадянському просторі. Вивчення рефлексій українських письменників щодо різних аспектів минулої війни. Інтерпретація історичних подій та пам'яті про них у сучасному світі.

Розгляд теми соціальної та колективної пам'яті в соціологічному та антропологічному аспектах вченими ХХ століття. Дослідження соціальної пам'яті єврейської громади після Голокосту та Другої світової війни на основі збірки репортажів Ганни Кралль.

Соціальна та колективна пам'ять в соціологічному та антропологічному аспектах. Аналіз праць видатних дослідників ХХ століття щодо пам'яті як засобу соціалізації окремих суспільств. Ознайомлення з збіркою репортажів Ганни Кралль "Докази про існування".

Рассмотрение последствий принятия христианства для развития книжности и литературы Древней Руси. Особенности национальной истории России. Изучение памятников древнерусской литературы. Концепция мироздания, развитая и дополненная в произведениях XII века.

Расширение знаний о памятниках героям литературных произведений отечественных и зарубежных авторов. Памятники писателям и героям их произведений в России. Самые популярные памятники литературным героям по мотивам произведений П.П. Ершова, Г.Х.Андерсена.

Анализ произведений современной детской литературы, посвященных травматическим событиям отечественной истории. Способы актуализации феномена "памяти второго поколения" в "Полынной елке" О. Колпаковой, "Сахарном ребенке" О. Громовой, "Следах" Е. Басовой.

Богатырская поэма как разновидность русской волшебно-сказочной поэмы конца XVIII-нач. XIX вв. Анализ жанровой специфики богатырской поэмы Н.А. Львова "Добрыня". Характер проявления в ее структуре элемента былины как одного из жанров-предшественников.

Особенности былины как фольклорного жанра. Исследование литературного наследия Карамзина, причины его интереса к народному творчеству. Фабула и ритмика поэмы "Илья Муромец". Жанровая специфика богатырской сказки. Характеристика концепции М.М. Бахтина.

Обращение к фольклору и характер его интерпретации в творчестве Н.М. Карамзина. Жанровая специфика богатырской сказки "Илья Муромец" и проявление в её структуре элемента былины как более архаического жанра, в свете концепции памяти жанра М.М. Бахтина.

Дослідження, присвячене новітнім творчим підходам до інтерпретації традиційних тем метафізичної поезії у європейській літературі початку ХХІ ст. Інтерпретація теми смерті та часу в фотопоезії великих форм, мотиви швидкоплинності буття і роль пам’яті.

Літературна рецепція проблематики пам’яті й ідентичності, її інтерпретація в сучасних мистецьких колах. Принципи семіотичного підходу у художній прозі В. Коваленко, комплексне студіювання творів у суспільно-історичному вимірі пам’яті й ідентичності.

Суть боротьби за національну свободу українців у 70-х роках ХХ століття, представленої в романі С. Процюка "Травам не можна помирати". Реконструкція жахливих системних заходів органів влади проти громадян, які відстоювали свою національну ідентичність.

Дослідження особливостей переосмислення наслідків Другої світової війни на пострадянському просторі. Рефлексія українських письменників щодо різних аспектів минулої війни. Особливості інтерпретації історичних подій та пам’яті про них у сучасності.

Дослідження концептуалізації пам’яті як жіночої сфери в романі О. Забужко. Інтерпретація образу жінки в романі в контексті національної та родової пам’яті. З’ясування жіночих доменів, пов’язаних з простором пам’яті, образом жінки як хранительки пам’яті.

Особиста сповідь письменника крізь призму життя його родини, стає спробою розв’язати питання власної ідентичності, з одного боку, і спробою зберегти родинну пам’ять, з іншого. У романі автор рефлексує з приводу складних взаємовідносин людини і держави.

Література як чинник формування та передачі пам’яті про особисте і колективне минуле. Відтворювальний зв’язок із персональним досвідом індивіда, вплив на уявлення спільнот про минуле з допомогою художньої образності. Створення наративних світів пам’яті.

Короткі відомості про життєвий шлях та творчість Панаса Мирного - видатного українського письменника, прозаїка, драматурга та суспільного діяча. Історія написання твору "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Перелік найвидатніших творів письменника.

Життєвий шлях, літературна творчість та фольклористична діяльність Панаса Мирного. Друк творів письменника за кордоном і на Наддніпрянській Україні. Особливості громадської позиції Панаса Мирного напередодні і в період першої російської революції.

Причини виникнення в українському літературознавстві дискусії довкола доречності вживання терміну "панегірична поезія". Українські поетики й риторики: типологія літературно-критичного мислення та художня практика. Літературний твір як модель комунікації.

Розгляд проблеми сенсовності (сутності) світоглядної публіцистики у контексті аргументаційних ресурсів творчості знаних авторів, для яких місійна роль слова є визначальною. Поєднання принципів світоглядної публіцистики і концептуальної гуманітаристики.

Дослідження біографії та творчості П. Куліша - українського письменника, фольклориста, мовознавця та видавця, автора першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису. Його видатний твір - "Чорна рада".

І. Франко про П. Куліша як першого українського національного письменника. Народнопоетичний фольклор у його природному побутуванні у ранніх творах Куліша. Рух письменника від відтворення героїчної історії народу в епопеї "Україна" до роману "Чорна рада".

Галицько-український літературний процес початку 1860-х рр. і Кулішева участь у ньому, критична перцепція письменником русофільської парадигми, ідейні засади його відносин з русофілами. Розрив літературних відносин Куліша з галицькими народовцями.

Життєвий і творчий шлях М. Старицького. Художня, літературознавча і фольклористична парадигма ранньої творчості Пантелеймона Куліша. Погляди "пізнього" П. Куліша на історичну роль козацтва та гайдамацького руху. Наслідування шевченкової манери віршування.