Дослідження світоглядно-естетичної парадигми романів "І будуть люди", "Біль і гнів" як етапних творів у процесі самопошуку митця. Живонародна мова українського села, його ритуально-архетипна основа. Конфлікт між опозиційними стоми в трьох міні-сюжетах.
Дослідження своєрідності функціонування фольклорного сюжетно-образного матеріалу, форм та способів переосмислення образу головної героїні народної думи "Маруся Богуславка". Визначення рівня інтерпретації сюжету думи, народнопоетичну спорідненість образу.
Основні віхи творчого шляху сучасного українського митця О. Бородая, дослідження його творчості як емальєра. Розгляд діяльності художника в галузі відродження техніки художньої емалі в Україні. формування школи О. Бородая у галузі художнього металу.
На "гуцульському" матеріалі часів першої світової війни дослідження особливостей протистояння складових бінарної опозиції "свій" - "чужий". Виокремлення та опис різновидів євангельського архетипу "зради" в українській літературі початку ХХ століття.
Дослідження особливостей протистояння складових бінарної опозиції "свій" - "чужий" на "гуцульському" матеріалі часів Першої світової війни. Виокремлення основних різновидів євангельського архетипу "зради" в українській літературі початку XX століття.
Зв’язок поезії "Хто" Т. Осьмачки з особистими драматичними переживаннями смерті брата. Передача поетом трагедії втрати рідної людини. Кореляція Христоса у поезії "Хто" із Біблійним образом Спасителя. Зв'язок поезії Т. Осьмачки із молитвою "Символ віри".
Проблема новаторської рецепції у творчості О. Ірванця архаїчного жанру містерії. Огляд художніх прийомів, що дозволяють творчо трансформувати євангельський сюжет "страстей Христових" у структурі сучасної драми на прикладі твору "Електричка на Великдень".
Феномен польсько-українського культурного пограниччя у літературі. Осмислення явища аномальної смерті у творах М. Коцюбинського та А. Крушельницького. Використання розмежування матеріальної та духовної сутності людини як спільний мотив у творчості митців.
Творчість М. Куліша в контексті розвитку української драматургії 20—30-х р. ХХ ст. Криза особистості в рамках національної специфіки української драматургії. Національна соціокультурна концепція Куліша, проблема українізації в драмі "Мина Мазайло".
Художній аналіз проблеми братовбивства на матеріалі малої прози Є. Гребінки. Специфіка художньої прози українського романтика. Мотив братовбивства як продовження барокової літературної, фольклорної інтерпретації на прикладі творів українських романтиків.
Дослідження особливостей перекладу лінгвокультурних та мовознавчих характеристик художньої промови повісті Дж. Орвелла в українській рецепції. Аналіз особливостей використання лінгвістичних прийомів у промовах героїв через вивчення ідеостилю письменника.
Національна самобутність комічного та типологічна подібність (а відтак і відмінність) малюнку сусідської ворожнечі у творах М. Твена та І.С. Нечуй-Левицького. Основні національні літературно-художні особливості комічної презентації сусідської сварки.
Поняття про рід, вид, жанр, історія та принципи їх формування на основі обрядово-ритуальних дійств у долітературний період. Особливості епосу, лірики та драми, а також види відповідних творів ті їх порівняльна характеристика. Суміжні зміст оформи.
З’ясування специфіки критичного спрямування комічного на матеріалі роману Павла Загребельного "Брухт". Особливості комічного світогляду на поетикальному й оцінному рівнях, виокремлення об’єктів художньої уваги в межах теми суспільного розвитку.
Основні художні та міфологічні еволюційні процеси у внутрішній системі української та японської традиційних культур. Міфологічна структура реалізації культу предків в українському та японському фольклорі і характер її внутрішніх взаємозв’язків.
Семантичні аспекти розуміння шевченківських ландшафтних образів-концептів у поезії "молодомузівців". Опрацювання символу "мати-земля", концептів "гори" у поезії "Молодої Музи", які формують мистецьку картину світобачення Гуцульщини як рідного краю.
Розкриття питання відмінності у змалюванні привабливості жіночого персонажа двома письменниками, що частково зумовлені світосприйняттям кожного з них, їх особистими переживаннями й оточенням. Роль та темпи еволюції сексуальності в обох культурах.
Особливості з’ясування художньої природи "неокласичного" в поетичній творчості М. Зерова. Аналіз поетичних інтерпретацій письменника, рис "європеїзації" творів, вивчення взаємодії класичних традицій і новаторства, ставлення до народництва та модернізму.
Сутність феномену літературного шістдесятництва, філософсько-естетична позиція цього явища. Роль М. Руденка в літературному процесі шістдесятництва, у національному та культурному відродженні України. Самобутність творчої індивідуальності й стилю митця.
Дослідження своєрідності художньої прози відомого російського письменника, журналіста і критика ХІХ століття Сенковського. Особливості фантастичної прози письменника, специфіка його фейлетонів, сатиричних повістей і романів з елементами моралізаторства.
Розгляд поетичних, прозових і драматичних творів художньої Шевченкіани. Аналіз творів І. Нечуя-Левицького "Хмари" та Панаса Мирного "Пригода з Кобзарем" про поета в українській літературі дореволюційної доби. Аналіз роману "Тарасові шляхи" О. Іваненко.
Огляд художньої прози про Тараса Шевченка в українській літературі дореволюційної доби. Поява у пореволюційний час прозової Шевченкіани, що відтворювала у різних жанрах життя і творчість поета. Аналіз досліджень літературознавця, письменника А. Костенка.
Проведення системного аналізу текстів історичних творів Р. Іваничука з погляду використання в їхній структурі елементів офіційно-ділового, розмовного та конфесійного стилів. З’ясовано доцільність і прийоми реалізації таких засобів в історичній прозі.
Модель світу, її складові (світ і людина) та особливості художньої реалізації в середньовічному творі. Жанрова ґенеза та естетична природа образу людини як компоненту моделі світу середньовічного тексту, вияв авторської індивідуальності в літописі.
Міфологічні мотиви повісті Докії Гуменної "Небесний змій". Розглянуто специфіку переосмислення образів язичницьких богів (Сварога, Дажбога, Перуна, Юрая). Простежено процес трансформації їх семантики та пов’язані з ними магічні ритуали та образи-символи.
Досліджується релігійність української мови, що, за визначенням Івана Огієнка, є її основною стильовою ознакою. Матеріалом для аналізу обрано поетичне мовлення найяскравішого представника вітчизняної літератури початку ХХ століття Майка Йогансена.
Аналіз повісті сучасної української письменниці Д. Матіяш "Марта з вулиці Святого Миколая" як зразка інклюзивної літератури. Порушення проблем поваги, прийняття та розуміння інших людей, визнання права іншої людини бути несхожою на нас самих у повісті.
Концепція соціального буття трудового народу та протиріччя між прагненнями людини і тим, що випадає на долю, в оповіданні Гайворонського "Рятівна курка". Автобіографічний характер твору, художні особливості. Рятівна курка - символ віри у завтрашній день.
Дослідження проблематики й ментальної основи маловивченого шару української драматургії 1930-50 рр. Аналіз стану жанрових особливостей, на прикладі драматичної п’єси О. Довженка. Розгляд поетики драматургії та літературознавчих концепцій того часу.
Аналіз ранньої прози письменника "срібного віку" Андрія Бєлого. Розгляд чотирьох симфоній в контексті естетичних пошуків романтизму та символізму. Аналіз художнього світу творів Бєлого. Головні принципи музичної і сюжетно-композиційної будови симфоній.
