Анализ мотива любовной одержимости в русской поэзии. Выявление места мотива любовной одержимости в философско-историческом контексте эпохи Серебряного века. Типологическая классификация способов художественного воплощения темы любви в русской поэзии.

Механізми й способи розгортання мотиву мандрів в українській неоміфологічній ліриці 1990-х рр., його конструктивні елементи й художньо-естетичні компоненти творення. Дослідження специфіки нашарування лексичних рядів. Переосмислення зооморфних образів.

Характеристика мотиву метаморфози у творчості європейських поетів-романтиків. Натурфілософські джерела згаданого мотиву. Інтерпретація мотиву метаморфози у поемі С.Т. Колриджа "Повість про Старого Мореплавця" та баладі М. Лермонтова "Морская царевнa".

Дослідження смислового поля мотиву "мовчання" у поезії. Численні художні засоби та риторичні фігури задля поглиблення мотиву мовчання. Вплетіння мотиву в картину художнього світу романтичного твору, його місце в окремих баладах та піснях романтиків.

Спроба прочитати творчість М. Бажана крізь призму еволюції мотиву надії. Стверджується, що цей мотив має в поета культурно-історичний масштаб і практично-діяльнісний зміст. Філософічність автора "Гофманової ночі" не мала споглядального характеру.

Анализ основных моментов рассказа Ли Мунёль, который позволяет увидеть творческую сцену современного корейского прозаика. Описание художественных приемов, при помощи которых писателю удалось познакомить читателя с мотивами насилия в корейском обществе.

Розгляд поетики представлення в історичній повісті Н. Королевої "1313" образу Середньовіччя, який будується, за допомогою дрібніших мотивів (концепти диявола, гріха і пов'язаний із ними мотив науки), що творять особливу художню реальність тієї епохи.

Дослідження мотиву національної пам’яті в романі І. Багряного "Маруся Богуславка", як чинника відродження української нації в умовах радянської дійсності. Історичні події першої третини ХХ ст. у контексті проблем національної перемоги та поразки.

Юра Зойфер - відомий представник австрійської драматургії 1930-х р. Яскрава сцена, що нагадує параболу Кафки - особливість, яка відкриває головну частину п’єси "Вінета, або затонуле місто". Місце теми одномірності буття у цьому літературному творі.

Рассмотрение функции мотива охоты в романах Г.Р. Хаггарда, тесно связанного с британской культурой и темой освоения новой территории в приключенческих романах XIX века. Отображение охотничьих пристрастий персонажей, выступающее средством характерологии.

Особливості драми абсурду у канонічному її варіанті ("Чекаючи на Годо" Семюеля Беккета) та китайському зокрема ("Автобусна зупинка" Ґао Сінцзяня). Характерні ознаки сюжетних рівнів п’єс через мотив очікування як метафору на беззмістовність життя людини.

Анализ одного из древнейших мифологических мотивов – перехода и его тесная связь с другими распространенными мифологическими мотивами (бегство, чудесное избавление, инициация). Особенности переходов, которые совершаются героями в сюжетах повестей Льюиса.

Специфика реализации мотива перформативного слова в поэзии Тарковского и его гностических предпосылок. Сопряжение смыслов в поэтической синтагматике. Анализ фундаментальной когнитивной модели, которая имманентна априорной структуре субъективности поэта.

Простежено специфіку моделювання сюжетної ситуації подорожі в часі в повісті Докії Гуменної "Небесний змій" та новелі Михайла Трайсти "Людина з того світу". Проаналізовано особливості фентезійного мотиву подорожі у часі у творах двох письменників.

Мотивна організація творів, що репрезентують Відродження ("Гаргантюа і Пантагрюель" Франсуа Рабле), Просвітництво ("Мандри Гуллівера" Джонатана Свіфта) та реалізм XIX ст. ("Різдвяна пісня у прозі"Чарльза Діккенса). Фабульне ядро аналізованих творів.

Розгляд маскулінної та фемінінної поетикальної стратегії художнього, зокрема концептуально-світоглядного, осмислення поетичної творчості як сфери діяльності, професійної та особистісної реалізації, національного служіння в українській ліриці ХХ ст.

Проблема взаимоотношения Востока и Запада как части национальной, культурной, политической самоидентификации личности и народа, на примере романа О. Памука "Черная книга". Анализ сюжетных мотивов, постмодернистских художественных приемов его творчества.

Рассмотрение вопроса о своеобразии фелицитарного мотива в творчестве Н.А. Некрасова. Анализ примеров обращения поэта к мотиву счастья в историко-культурном аспекте. Исследование соотношения традиционного народно-религиозного представления об идеале.

Дослідження мотиву постановки драматичного твору в українській прозі кінця ХІХ-ХХ століть. Специфіка творення іронічного змісту прози, збудованої на основі постановки п’єси: "Вільгельм Телль" І. Франка, "Антрепреньор Гаркун-Задунайський" В. Винниченка.

Анализ поэтического цикла М. Цветаевой "Комедьянт". Исследование факта о том, что лирическая героиня преодолевает в себе греховную страсть, вновь становясь Поэтом-Психеей, Душой, обращенной к Совести. Анализ цикла "Комедьянт" как единого текста.

Художественное воплощение феномена безумия в советской литературе 1920–х гг. на примере романа Г.Н. Гайдовского "Картонный император". Особенности образа безумца. Осознание безумия окружающего мира. Художественные параллели с другими произведениями.

Поэтическое творчество П.П. Ершова. Система мотивов и образов, связывающая поэта с романтической традицией 30-40-х гг. и характеризующая его индивидуальное мировидение. Исследование образа зерна в стихотворениях поэта, связанных с темой творчества.

Исследование статуса заимствованного персонажа Хормусты посредством анализа традиционного мотива просьбы о помощи в эпосах монгольских народов. Роль и место буддийского божества Хормусты в разных эпосах. Хормуста как заимствованный буддийский персонаж.

Раскрытие мотива пустоты в романе В. Пелевина "Чапаев и Пустота". Философская основа понятия пустоты в картине мира романа, истоки которой восходят к восточным и западным культурам. Главные образы и второстепенные сюжетные линии романа "Чапаев и Пустота".

Жанровое многообразие казахской прозы. Тематика произведений начала 70-х годов XX века. Своеобразие стиля А. Алимжанова и М. Симашко. Особенности повествований, философско-насыщенных богатыми параллелями и сравнениями различных исторических эпох.

Концепции "встречи–разлуки" и женской "доли–судьбы" в стихах Анны Ахматовой. Осмысление разлуки в лиро-эпических произведениях Марины Цветаевой и Анны Ахматовой. Отражение трагизма материнской потери в поэтическом цикле Анны Ахматовой "Реквием".

Связь мотива разрушения привычного течения жизни в квартире Кузьмина с мотивом наказания профессора в романе Михаила Булгакова "Мастер и Маргарита". Образ дома Маргариты в романе. Символизация разрушения Маргаритой порядка в собственном жилище.

Смислове та функціональне навантаження мотиву рекрутчини в творах Т. Шевченка. Моральний аспект явища рекрутчини, виявлення духовно-етичних проблем, притаманних українському народу. Позначення безперспективного для нації способу існування в межах імперії.

Дослідження міського простору в оповіданні С. Жадана "Вона знає всі шлягери цього року". Аналіз міфологічності образу міста та співвіднесеності із традиційним різдвяним образом вертепу. Перебування персонажів оповідання у своєрідному силовому полі міста.

Авторські інтерпретації парадоксу самотності людини в антиутопічному соціумі. Комплексне дослідження специфіки змалювання суспільства, у якому функціонують головні герої. Парадокс самотності й неприкаяності людини у величезному й різноманітному світі.