Розкриття стану самотності в образі скрипаля М. Ромаша в новелі М. Цуканової "Бузковий цвіт". Аналіз чинників що зумовили самотність героя. Розгляд образів-символів, які органічно вплітаються в художній світ твору та слугують розкриттю головних образів.

Мотив самотності в новелі М. Цуканової "Бузковий цвіт". Образ скрипаля М. Ромаша, через який авторка й розкриває стан самотності. Чинники, що зумовили такий стан героя, зокрема: успіх у професійній діяльності, інтимні переживання та соціальні обставини.

Проведення комплексного аналізу опанування аспектів феномену самотності в художній реальності. Дослідження мотиву самотності крізь призму психології людини в оповіданні "Цимбаланя" українського письменника середини-другої половини ХХ ст. Івана Чендея.

Опанування аспектів феномену самотності в художній реальності. Відображення внутрішнього психодуховного світу жінки-митця в творчості українського письменника Івана Чендея. Дослідження самотності як форми самосвідомості в оповіданні автора "Цимбаланя".

Дослідження мотиву самотності особистості в романі І. Багряного "Маруся Богуславка". Через самотність прочитуються взаємини людини та натовпу в тоталітарному світі. Усвідомлення героєм важливості любові як "непрактичного й нераціоналізованого" почуття.

Дослідження мотивів самотності у творчості Тараса Шевченка та творчості поета у контексті його біографії. Особиста самотність Тараса Шевченка, яка вплинула на його творчий шлях, основні причини емоційного стану митця, відображеного в його творах.

В статье показано, что в противовес христианской традиции Некрасов изображает самоубийство героя как акт высокого мщения, благословленного Богом, что вряд ли может быть признано органичным ментальности русского народа. Рассматривается история-зонг.

Изучение темы суицида в творчестве И. Игнатьева и В. Маяковского в тесной взаимосвязи с их поэтическими и мировоззренческими особенностями. Анализ и изучение данного текста в контексте культуры своего времени и в контексте общей культурной традиции.

Социально-исторические причины обращения Н.А. Некрасова к мотиву самоубийства и его функции в поэтических текстах автора. Культурный генезис воплощенных в стихотворных текстах автора представлений о суициде. Художественное воплощение образа смерти.

Свадебный сюжет в русской драматургии XIX века. Мотив женитьбы в комедии Н.В. Гоголя "Женитьба" как средство изображения духовного обнищания общества. Сатирическое изображение мещанства в образе жениха в пьесе А.Н. Островского "Женитьба Бальзаминова".

Религиозно-философское и символическое осмысление понятия "Божественный свет" в романе М.Е. Салтыкова-Щедрина "Господа Головлевы". Архетипический образ света в произведении приобретает нетрадиционное значение: указывает на отдаленность человека от Бога.

Реалізація мотиву свободи в творчості Савича через творчість як форми вільного самовираження автора, як продуктивного шляху пізнання істини через духовний зв’язок ліричного героя з Україною, яка для нього є невичерпним джерелом внутрішніх сил і волі.

Виявлення тематичних векторів інтертекстуального мотиву свободи в поезії "хатян". Індивідуальна свобода, свобода творчості, свобода духу, мотив боротьби за свободу народу. Прочитання поетичних творів журналу у міжтекстовому діалозі за принципом єдності.

Рассмотрение эволюции мотива смерти в творчестве великого русского писателя второй половины XIX века Л.Н. Толстого. Выводы о периодизации в развитии приемов и повествовательных техник, связанных с мотивом смерти у Толстого. Ранний период творчества.

Реализация сквозного мотива сна в лирике "последнего романтика" Аполлона Григорьева, их типологические схождения с фольклорной традицией. Роль воспоминаний детства в формировании фольклорного мышления поэта. Фольклорные источники в онейро-поэтике.

Исследование трансформации мифологических источников в онейропоэтике Ап. Григорьева. Типологические схождения сновидений с фольклорной традицией как отражение сферы бессознательного. Роль воспоминаний детства в формировании фольклорного мышления поэта.

Сопоставление различных форм художественного воплощения мотива сна в лирике М.Ю. Лермонтова, И.Ф. Анненского и Г.В. Иванова. Индивидуальные особенности интерпретации мотива сна в творчестве каждого из поэтов. Сон как метафорический образ жизни.

Анализ системы образов и структуры романа классика постмодернизма М. Павича "Хазарский словарь". Литературно-философское творчество как сновидение и средство осуществления прорыва в сферу трансцендентного. Художественные идеи и принципы писателя.

Теория мотива в современном литературоведении, характеристика лирического творчества А. Блока. Аудиальный и кинетический аспекты снега в российской поэзии, смысловой анализ и единицы словесной структуры стихотворений. Многогранность образа снега.

Художественное воплощение феномена безумия в зарубежной литературе на примере романа Чарльза Диккенса "Посмертные записки Пиквикского клуба" и новелле "Рукопись сумасшедшего". Размышление о психической болезни в контексте социально-философской проблемы.

Мотив спасения девушкой героя и любви чужеземки к пленнику в фольклоре народов бурятского улигера. Образ Долгор - героини повести Ц. Галанова "Хун-шубуун". Вычленение субмотивов в романе. Душевные страдания главной героини, обретение любимого и потеря.

Поетична специфіка української народної казки. Символізм перетворення героїв народно-поетичного твору в тварин. Приклади такої художньої інтерпретації. Осмислення мотивів спокути, смерті й оживлення головного героя у казках з позиції психоаналізу.

Наративні механізми реалізації мотиву страждання на матеріалі прозових творів, об’єднаних медичною проблематикою. Художні засоби втілення категорії страждання у творчості американських письменників XX століття, зокрема, представників "південної готики".

Аналіз мотиву страждання у повісті І. Багряного "Огненне коло" на образному, композиційному, ідейно-художньому рівні. Звертання до біблійних тем та образів, органічне поєднання них з тканиною художнього твору - провідна риса творчого доробку письменника.

Особенности развития мотива странствия в индийской литературе XX-XXI веков. Знакомство с творчеством индийского поэта, представителя Новой поэзии хинди Кунвара Нараяна. Странствие как лейтмотив в лирике, образ лирического героя. Значение образа пути.

Анализ особенностей художественной реализации мотива судьбы в рассказах Александра Грина, ставших откликом на события Первой мировой войны. Изучение особенностей сюжетной линии романов "Эпизод при взятии форта Циклоп" (1914), "Приказ по армии" (1923).

Классификация мотива: лейтмотив (повторяемость), мотив и герой. Инвариант мотива и его варианты. Функции мотива: суггестивная (орнаментальная, музыкальная), тематическая, моделирующая. Родион Романович Раскольников от сумасшествия до возрождения.

Содержание внутреннего мира и внешнего окружения Родиона Раскольникова, борьба за человека и совершение выбора. Его теория с точки зрения здравого смыла и сущность преступления. Государственная система и среда, которая формировала главного героя.

Выявление особенностей сюжетного и образного воплощения мотива счастья в рассказах И. Одоевцевой. Выявление связи жизненного опыта писательницы и созданных ей персонажей. Фактор разлуки персонажей и автора с Россией, играющий сюжетообразующую роль.

Особенности жанра литературного календарного рассказа. Принципы формирования таинственных образов в произведениях А.П. Чехова. Объяснение мистических явлений посредством логики, их реализация в юмористическом модусе. Бытийный характер мотива тайны.