Пряма авторська характеристика у ліричних творах В. Симоненко. Розкриття характеру ліричного героя. Тематична класифікація ліричних творів. Публіцистична, сатирична, сугестивна та наукова лірика. Послання, ліричний портрет, думка, медитація та елегія.

Особливості творчої манери М. Йосича Вишнича. Перші оповідання автора їх роль в розвитку сербської літератури. Ліричні методи переплітання картин і лейтмотивів, зміщення і накладання буквального і метафоричного, реалістичного і символічного в тексті.

Аналіз паралелей до мотивів ліричної драми "Зів’яле листя" в польській поезії, які дають можливість повніше окреслити європейський контекст геніальної поетичної збірки Івана Франка. Окреслення європейського контексту геніальної книжки "Зів’яле листя".

Аналіз побутування героя-маски Дон Жуана у поезії Михайля Семенка, способи її втілення на різних текстових рівнях (використання та пародіювання готових ліричних форм, введення автобіографічного компоненту, номінації-припущення та літературна провокація).

Форми художніх і предметних образів у літературі, що репрезентують авторську чуттєвість-свідомість. Дослідження та аналіз побутування героя-маски Паладина у циклі поезій М. Семенка "Святій Терезі". Головні способи її втілення на різних текстових рівнях.

Вивчення первісної сутності трагічного. Нове осмислення закономірностей розвитку літератури XIX–XX століть, здійснене на матеріалі російської ліричної поезії. Визначення та обґрунтування глибинного зв’язку лірики Ф.І. Тютчева з давньогрецькою поезією.

Досліджено проблеми жанру в прозовій творчості Лесі Українки. Диференційовано закономірності письма, які реалізовані в прозових текстах авторки. Зосереджено увагу на ліричній прозі, принципами якої є суб’єктивність, медитативність, екзистенційна тематика.

Джерела ліричного плану в творах Гаршина, Короленка та Чехова, зв’язок із ідейно-художнім змістом. Своєрідність вираження авторської позиції в творах даних авторів. Роль ліричного начала у розвитку нових жанрових різновидів оповідної прози кінця ХІХ ст.

Проблеми ліризації оповіді в російській прозі кінця XІX століття. Роль ліричного начала у взаємодії реалістичного та романтичного художнього вираження. Розгляд форми вираження авторської позиції і ліризму у творах В. Гаршина, В. Короленка та А. Чехова.

Аналіз використання мовностилістичних засобів вираження ліричного Я у представників американського поетичного дискурсу модернізму. Пропозиції власного розуміння ключових понять змістовного наповнення поетичних текстів, які містять образи природи.

Історичні передумови нового мислення. Барокові уявлення про людину. Філософсько-алхімічний вимір поезії Джона Донна, ліричні герої його поезії. Поетичний досвід адогматичності у його творчості. Філософська маніфестація людини в контексті бароко.

Філософсько-алхімічний вимір поезії Д. Донна. Особливості ліричного героя поетичних блукань Донна. Поетичний досвід адогматичності у творчості Донна. Тема кохання у бароковому переосмисленні Д. Донна. Філософська маніфестація людини в контексті бароко.

Огляд ракурсів віршу Шевченка. Характеристика мистецьких та телеологічних інтенцій поета через пофрагментний аналіз розгортання ліричного дискурсу. Виявлення на синхронічному рівні системи сиґнітивних засобів і форм авторського поетичного "висловлювання".

Словесна і предметна зображальність у ліриці. Трансформація традиційної семантики образів в індивідуально-авторській ліричній системі. Автор і герой у ліричному світі. Художній світ ліричної циклічної форми. Ліричний суб’єкт як світоутворювальний чинник.

Аналіз проблеми онтологічного статусу художньої дійсності, її співвідношення з позахудожнім світом, з текстом та художнім твором. Опис Особливого положення ліричного суб’єкта зумовленого своєрідністю ліричної події і тотальною символічністю дійсності.

Специфіка внутрішньотекстової комунікації в ліриці. Зміст транстекстової комунікації автора й читача. Феномен ліричного суб’єкта, визначення його основних типів і модусів. Категорія репрезентації та її складові: внутрішній світ і соціальна визначеність.

Визначення специфіки внутрішньотекстової комунікації в ліриці з погляду наратології. Розкриття змісту транстекстової комунікації автора й читача. Розгляд категорії репрезентації та її складових. Аналіз засобів паратекстуальності та інтертекстуальності.

Аналіз особливостей ліричного сюжету і прийомів сюжетостворення в ідилії в творчості В. Стуса. Ознаки формування ліричного сюжету: поглиблення ліричного суб'єкта в свій внутрішній світ, відтворення семантичного зсуву жанру; формування ліричного сюжету.

Вивчення ліричного сюжету у вірші-метафорі у творчості М. Вінграновського, дослідження його структури у трьох аспектах: змістовно-тематичному, структурно-стильовому, онтологічному. Риси ліричного сюжету у вірші-порівнянні, вірші-алегорії та вірші-символі.

Літературознавче дослідження геопоетичної експансії в Україні. Використання топосу будинку в ліричних травелогах українських поетів. Пошук внутрішньої гармонії в сучасної урбаністичної культури. Інтенсифікація мандрівних мотивів в європейському просторі.

Розкриття історії ліричного циклу "Нечестиве кохання" зі збірки А. Кримського "Пальмове гілля". Аналіз ідейно-змістових параметрів та метричних особливостей поезій. Актуалізація силаботонічної системи віршування, звернення до некласичних форм віршування.

Розгляд ліризації як письменницької практики в есеїстичному творі на прикладі спадщини С. Жадана. Авторська стратегія легкості, прозорості у викладі глибинних речей у збірці С. Жадана "Коли спаде спека". Зіставлення стилю Жадана-есеїста і Жадана-поета.

Першыя крокі ў краіну паэзіі вучняў 6-10 класаў. Стварэнне літаратурнага альманаха з вершаў, сачыненняў і лірычных мініяцюр школьнікаў і педагогаў. Творы на тэму любові да маці, да Радзімы. Сачыненне па п'есе Я. Купалы "Паўлінка" и Э. Ажэшкі "Раманіха".

Вывучэнне жыцця і творчай дзейнасці Кандрата Крапівы - беларускага савецкага пісьменніка і грамадскага дзеяча. Кароткі змест камедыі Кандрата Крапівы "Хто смяецца апошнім", вобраз Тулягі, Гарлахвацкага, Зелкiна. Станоўчыя і адмоўныя героі камедыі.

Наративні форми белетристики. Критерії розмежування літератури на "верхній" і "нижній" ряди. Використання оповідальних прийомів у історичних творах. Образ царського фаворита М. Скуратова у романі М. Гейнце. Композиційна основа роману "Таємниця герцога".

Аналіз процесу формування жанру історичного роману. Його структурні складові: історична достовірність та художній вимисел, домисел; ознаки історіографії та власне художні. Інтерпретації окремих творів, які мають відношення до історико-художньої прози.

Аналіз специфіки дитячої літератури, її форм та жанрів. Характеристика Т.Г. Шевченка як основоположника нової української літератури та дослідження теми дитинства у його творах. Знайомство з біографією письменників дитячої літератури та їхніми творами.

Краєзнавчий компонент дослідження новітньої літератури для дітей та юнацтва. Акцент на жанровому розмаїтті творів для юного читача, їх пізнавальному, естетичному потенціалі. Майстерність діалогу письменника з читачем-дитиною, авторське бачення світу.

Сюжетні лінії та особливості художніх образів роману "Мандри Гулівера" Дж. Свіфта. Життя, творчість та художній метод англійського письменний Генрі Філдінга. Сюжет "Історії Тома Джонса, знайди". Реалістичне зображення подій у творчості Г. Філдінга.

Боротьба трудящих мас як проти соціально-політичного і національно-релігійного гніту польської шляхти та магнатів, так і проти феодально-кріпосницького пригнічення українських панів у період, що вивчається. Її відображення в літературних творах.