Типологія нараторів містичних текстів, що передбачає врахування функційно-комунікативних, прагматичних за своєю сутністю критеріїв. Наратори, які виформовують розгалужену й динамічну систему типів містичних текстів, залежну від різних чинників оповіді.

Розгляд проблеми профілювання особистості в аспекті її вербальної об’єктивізації в художньому тексті. Дослідження індивідуальних особливостей віртуальних персонажів роману Д. Лоджа "Хороша робота" з точки зору гендерної та соціальної приналежності.

Засоби адаптації термінолексики в англійській мові. Твори Томаса Еліота етичного характеру. Лінгвістична адаптація термінів у роботах автора. Тлумачення семантики лексичної одиниці. Поповнення складу термінологічної лексики в системі лексикону етики.

Аналіз індивідуально-авторських новотворів, виявлених у поетичних текстах В. Стуса, розгляд лінгвістичної природи оказіональних слів як стилістичних засобів номінації позамовної дійсності. Розгляд авторських новотворів з погляду словотвірних особливостей.

Аналіз індивідуально-авторських новотворів, виявлених у поетичних текстах Василя Стуса, зокрема розглянуто лінгвістичну природу оказіональних слів як стилістичних засобів номінації позамовної дійсності. Сутність оказіональної стилістичної номінації.

Засади розуміння поетичного тексту як складної відкритої нерівноважної системи. Зовнішні та внутрішні системотворчі чинники, релевантні для функціонування системи ідіолекту письменника. Роль явищ ментальної сфери у постанні ідіостилю Є. Маланюка.

Розглянуто інтертекстуальні елементи в книжці подорожніх нарисів української письменниці Ворониної. Показано, як функціонують структури типу "текст у тексті", а також фрагменти прецедентних текстів. Опис техніки розширювання культурної компетенції читача.

Сродкі гукапісу Ў ваеннай лірыцы П. Броўкі. Аналіз прымяняюцца тропаў і літаратурных стылістычных прыемаў Ў паэтычны твора аб Айчыннай вайне. Выяўленчая алгебры стылістычных прыемаў Ў творы: метафар, эпітэтаў, інверсіі, рытарычных фігур, параўнанняў.

Аналіз ролі лінгво-поетичної іконічності в забезпеченні образності художньої прози. Розгляд лінгвістичного та поетичного компонентів лінгво-поетичної іконічності в символічному романі Н. Готорна як первинну та вторинну асоціативну іконічність відповідно.

Авторські засоби мовного вияву психології героя як однієї з визначальних ознак індивідуального стилю Лесі Українки. Вербальні й невербальні інструменти розгортання письменницею світу почуттів та емоцій персонажа в поемі Лесі Українки "На полі крові".

Засоби мовного вияву психології героя як ознаки індивідуального стилю Л. Українки. Вербалізація почуттів та емоцій персонажа у ремарках і мовленні на лексичному й морфологічному рівнях, синтаксичні й стилістичні прийоми висвітлення мотивів його поведінки.

Реконструкція глибинних смислів англомовного класичного фентезі шляхом аналізу лінгвальних, прагматичних і когнітивних особливостей реалізації уявного у творах Дж.Р.Р. Толкіна. Структура художніх концептів уявного. Інтерпретація письменником уявного.

Особливості реалізації феномена "химера" на лінгвальному та когнітивному рівнях, а також їх (химер) індивідуально-авторське представлення у творах Дж.Р.Р. Толкіна. Логічно впорядкована інформація про химеру розкриває базову ментальну візуалізацію явища.

Роль авторського мовлення в художніх текстах літературної течії "Нового роману". Гендернозалежні чинники формування художньої образності шляхом аналізу складників метафоричних утворень. Образне представлення емоційних станів у текстах романів М. Дюрас.

Визначення поняття сучасної інтерпретативної стилістики тексту та когнітивної універсалії. Закони побудови й функціонування тексту. Оновлення наукових методик та інструментарію для аналізу явищ художнього стилю. Вербалізація форми естетичної реальності.

Дослідження функціонально-стилістичних особливостей лінгвокультуреми "пісня" в ідіолекті Лесі Українки. Простеження семантичної структури ключового слова в мові різножанрових художніх творів мисткині, обґрунтування специфіки його символьних значень.

Адаптація як перекладацька трансформація. Переклад анімаційної кінопродукції на прикладі мультиплікаційного серіалу "Сімпсони" за допомогою адаптації. Врахування мовних та культурних особливостей оригіналу. Зображення емоційного стану персонажів твору.

Творче осмислення життєвого світу. Перетворення чуттєві сторони естетичних явищ у феномен художньої культури. Аналіз лінгвокультурних кодів в поезії Єлизаветинської епохи. Використання К. Марло культурно-маркованої лексики в образі красивої жінки.

Аналіз поглядів мовознавців щодо тлумачення концепту як лінгвокультурологічного явища. Дослідження концепту біль у контексті екзистенціальної сфери буття людини в сучасній українській прозі. Особливості вияву інтенсивності болю на градаційній шкалі.

Виділення базових ізоморфних (людина) та аломорфних (флора, фауна, природні явища) концептів мовної і концептуальної картини світу художньої прози письменника. Відображення національних традицій англійців і індусів у лінгвокультурному просторі Кіплінга.

Літературознавче дослідження художнього тексту авантюрного роману. Аналіз творчості американського автора авантюрних романів Сідні Шелдона як довершеного письменника. Специфіка та особливості лінгвокультурного типажа героїні-"авантюристки" у романах.

Загальнонаукові методи спостереження, систематизації й зіставлення тексту, які дають змогу визначити специфіку творчості автора авантюрних романів Шелдона як довершеного письменника, а також особливості художнього образу створених ним авантюрних героїнь.

Аналіз культурних та соціальних змін, що знаходять своє відображення в етномовній картині світу. Літературна казка О. Пройслера як ядра культури крізь призму провідних ідей німецького фольклора. Мовнокультурний феномен казки з позицій ідентичності автора.

Аналіз сонети сучасного канадського поета П. Нормана зі збірки "The Shape Inside" у лінгвокультурному та лінгвостилістичному аспектах. Зв'язок між лейтмотивами збірки (страх і безсоння) і використанням картини "Привид Блохи" Блейка на обкладинці збірки.

Аналіз лексикографічних джерел, що засвідчив не лише народнорозмовну, а й книжну лексику творів письменника, зокрема номінації, пов’язані з поширенням суспільно-політичних, соціально-культурних ідей, актуальних для української інтелігенції того часу

Лінгвістичні та культурологічні особливості української поеми-балади "Хустина". Поетична органічність фольклоризму Тараса Шевченка. Національні концепти, міфологеми, пов’язані з національною символікою, особливості вияву логоепістеми "вишита хустина".

Дослідження ролі лінгвокультурного компонента англійської порівняльної фразеологічної одиниці в романі американського письменника Д.Д. Селінджера "Над прірвою у житі". Особливості впливу культури на мову, що віддзеркалено в компаративних фразеологізмах.

Роман "Убити пересмішника" є найвідомішим твором письменниці Гарпер Лі, класикою американської літератури. Проаналізовано переклад українською мовою роману "Убити пересмішника", а також визначено та роз'яснено лінгвокультурні одиниці, наявні в тексті.

Осмислення у вимірах сучасної лінгвокультурології особливостей вербалізації знакових архетипів "слово", "мова" в поетичних контекстах Л. Костенко. Репрезентація поняття ідеальної сфери - мислення, аксіологічних інтенцій, сакральності, софійності.

Використання національно маркованої лексики в текстах драматичних поем як характерна особливість ідіостилю Л. Українки. Вираз національної ментальності через назви житла, предметів побуту, одягу, прикрас; назви що представляють звичаєво-обрядову культуру.