Особливості соціально-політичного становища України на кінець першої половини XVII століття. Історичні умови становлення та розвитку української літератури. Відображення тогочасних подій у державі в численних літературних пам'ятках різного авторства.

Розглянуто концептуальне наповнення поняття "місце пам’яті". Було простежено його еволюцію та взаємозв’язок з мистецтвом пам’яті та політикою пам’яті. Проаналізовано романи Оксани Забужко "Музей покинутих секретів" та Юрія Винничука "Танґо смерті".

Давня література від часів Київської Русі до ХІІ ст. представлена у жанрах літописання, ораторсько-моралізаторської прози, агіографічних творів. Писемність і літературна традиція Київської Русі. Внесок Київської Русі в розвиток культури слов’ян.

Основні напрямки розвитку літератури українського Підкарпаття в першій половині ХХ ст., специфічні домінантні особливості ідейно-естетичних принципів даного процесу. Аналіз життя і літературної творчості провідників народовецького напряму в літературі.

Антифеодальний виступ штюрмерів в Німеччині. Творчість поетів "Бурі і натиску". Гердер та ідея народності. Цікавість до народної поезії. Творчість Гердера, трактат "Про походження мови". Культ героїчної особистості в літературі періоду "Бурі і натиску".

Особливості та мотиви творчості Тичини в епоху УНР. Образ української революції в поезіях автора. Творчість М. Драй-Хмари як дослідника літератури. Поетика М. Зерова, літературно-критична діяльність та спадок. Містерія кохання в романах В. Підмогильного.

Дослідження проблем формування специфічного жанру масового письменства - кулінарної прози - в українській літературі початку ХХІ століття. Аналіз гедоністичної філософії в книгах кулінарної есеїстики сучасних письменниць М. Матіос та С. Пиркало.

Туризм як вид діяльності людства, історія якого починається разом з виникненням цивілізації. Розгляд особливостей розвитку літератури подорожей і туризму в історико-культурному контексті епох Відродження та Середньовіччя. Аналіз паломницької літератури.

Огляд польської літератури. Її історія у різні часи: Середньовіччя, Відродження, Польське бароко, література нового часу, романтизм, позитивізм, натуралізм. Література у міжвоєнне двадцятиліття. Польська література кінця ХIX - початку ХХ століть.

Ознаки постмодерністської літератури. Здобутки письменників-постмодерністів останньої третини ХХ століття. Тематика та проблематика творів. Визначення змісту понять "фрагментаризм" та "міф". Трансформація дійсності у творах Ю. Андруховича, В. Пелевіна.

Дослідження територіального критерію української літератури. Розгляд особливостей літературної діяльності української діаспори. Аналіз проблем публікації творів емігрантів. Вивчення питання про функціональність літератури українського зарубіжжя.

Український романтизм як глибоко національне явище, живлене українським корінням, світосприйняттям та історією. Людина – центральна фігура романтичної поетики. Поетична творчість українських поетів-романтиків Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки.

Історія друку прози письменника з Буковини В. Кожелянка. Характеристика роману альтернативної історії України "Дефіляда в Москві". Реальна історія появи "Онуків Святослава". Різні підходи до творення пародійного тексту. Стильові маркери роману Кожелянка.

Розгляд літературної версії колективної пам’яті в мемуарній прозі діаспори через аналіз етнопсихологічних характеристик українства за кордоном. Фактографічність, хронікальне відтворення подій, документалізм та вмотивованість мемуарної літератури.

Дослідження публіцистики Д. Донцова з позицій європейського класичного консерватизму-традиціоналізму, філософського волюнтаризму та ірраціоналізму. Герменевтика - мистецтво інтерпретації з наголосом на творчому підході до роз’яснення художніх текстів.

Аналіз творчості представників літературної групи "Митуса", її вклад у західноукраїнський художній процес 20-х рр. ХХ ст. Організаційні етапи формування "Митуси", риси індивідуального стилю учасників групи. Специфіка модерністського дискурсу митусівців.

Історико-літературні й теоретичні праці науковців України у 20-х роках XX століття. Дослідження історіографії українського письменства. Позиції М. Хвильового в літературній дискусії у 1925-1928 pоках. Особливості пролетарської літератури України.

Віхи життєвого і творчого шляху драматурга, його зв’язки з "театром корифеїв". Багатогранність літературної та театральної діяльності І. Карпенко-Карого, жанрова різноманітність його драматичних творів. Розвиток у учнів патріотизму та наполегливості.

Умови зародження та розвитку літературної творчості в середовищі діаспори російських українців, її основні напрями і форми. Діяльність українських громадських організацій та установ РФ, що спрямована на поширення та популяризацію україномовної літератури.

Розкриття літературної долі найвідомішого роману українського письменника І. Білика "Меч Арея". Коло проблем піднятих письменником у творі: національних вірувань, вибору релігії, значення окремої особистості в історії, морального вибору і випробування.

Висвітлення дискусії, що точилася навколо твору на сторінках друкованих видань та суперечки з приводу сміливих гіпотез висловлених автором роману, який, попри заборони та вилучення, витримав більше десяти редакцій і здобув широку популярність у читача.

Стисли біографії письменника М.М. Олександровича, фольклориста А.І. Бондаренко. Анекдот як жанр фольклору. Антологія українського жаху. Тематичний зв'язок фольклорної балади з Черкащиною. Билини київського циклу. Зміст бурлацьких та весільних пісень.

Характеристика О. Смотричем літературного процесу та творчого портрета українських письменників періоду Другої світової війни. Аналіз тріади статей-спогадів О. Смотрича, в яких осмислюється проблема становлення газети "Українське слово" воєнної пори.

Систематизація літературної жанристики з огляду на історичний розвиток. Розкриття поняття, засобів та граней мімезису. Дослідження генологічної ієрархії та жанрової дифузії із позицій постструктуралізму. Перехід від лінійних вимірів форми до об’ємних.

Розгляд проблематики світової літературної журналістики як напряму нон-фікшн, що комбінує літературні стилі та літературно-художні техніки з передачею точної інформації. Виявлено десять різновидів кульмінацій, що приводять до загострення сюжету.

Біографія та творчість англійського письменника та суспільного діяча Д. Дефо. Його політичні погляди та їх відображення в його літературній діяльності. Особливості творчого методу, прийоми сатиричного зображення у романі Дж. Свіфта "Мандри Гуллівера".

Простеження паралелі між українськими і бразильськими народними казками та відтворення такого синтезу в творах В. Вовк. Термінологічний дискурс для аналізу сприйняття феномену казки в українській, германській, іберійській і бразильській свідомості.

Аналіз інтерпретаційних засад літературних праць Б. Легкого, які висвітлювали літературне життя України, і з’ясування їх резонансу у слов’янському світі. Важливість урахування його публікацій для розуміння шляхів модернізації українського письменства.

Виокремлення положень критичної думки зарубіжного і вітчизняного літературознавства в оцінці творчого надбання Дж.Х. Міллера. Аналіз аспектів становлення феноменологічної думки американського критика у взаємодії з Женевською школою "критики свідомості".

Реалізація концепції ідейно-етичного естетизму М. Гнатишака у рецензіях на сторінках католицьких видань "Мета" і "Дзвони". Літературнокритичні виступи вченого, його бачення літератури, яка постає на перехресті національного, етичного та естетичного начал.