Анализ (квази) детективных и других претекстов романа, встроенных в контекст русской и мировой культуры, интертекстуальных отсылок. Исследование системы интертекстуальных и автоинтертекстуальных отсылок романа для представления акунинской историософии.

Анализ семантической связи морфологической метаструктуры художественного текста и его эмоционально-смысловой наполненности, проявленной в паттернах золотого сечения и зеркальной симметрии. Изучение паттернов на основе лирики Пушкина и Лермонтова.

Анализ романов Л. Леонова, которые воспринимаются как крупное завоевание русской прозы ХХ века. Круг изображенных Леоновым явлений, которые описаны с помощью термина "простые вещи". Предметно-вещное пространство произведений, созданных писателем.

Пути преломления идей русской классической литературы в философии Л. Шестова. Способы анализа и оценки им – в ходе "странствования по душам" русских писателей – экзистенциального смысла их произведений и метафизических оснований их мировоззрения.

Символ лествицы как один из ключевых в христианстве. Сущность и религиозность идеалистической концепции исторического процесса в "Философических письмах" и других трудах П.Я. Чаадаева. Принцип иерархичности в изучении литературных родов и жанров.

Демонстрация сложностей и противоречий метафизических истоков нашей реальности в фантастической жизни героев Ф.М. Достоевского. Характеристика греховности и веры личности. Формирование экзистенциализма писателя, как своеобразной философии кризиса.

Анализ цикла сонетов "Amoretti" поэта-елизаветинца Эдмунда Спенсера. Соединение идеалов позднего гуманизма и стилистических тенденций метафизики. Поэтический текст. Признаки, которые дают возможность идентифицировать метафизическое мировоззрение поэта.

Метафизическое измерение современной латиноамериканской прозы Кортасара и Борхеса, связанное с попыткой переосмысления и развития ряда философских идей и сюжетов на уровне воображаемого эксперимента с абстрактными сущностями. Анализ произведений авторов.

Антропоцентричний та культурологічний аналіз творчості Лесі Українки. Розкриття смислу текстів поетеси, лабіринтів її душевних і духовних шукань. Виявлення двоєдиної природи та глибинної суті кохання, втіленого у драмах "Одержима" та "Лісова пісня".

Дослідження метафізичної складової поетичного світу Д. Братковського, взаємопов'язаності та взаємопроникності в його творчості метафізичних сенсів та барокового консептизму. Співвідношення земного - небесного, тілесного - духовного, тимчасового - вічного.

Розвиток метафізичних ідей у Європі та їх актуалізація в творчості українських авторів. Зміст і особливості форми української метафізичної поезії другої половини ХVІІ ст. у творчості І. Величковського, І. Орновського, Д. Братковського, С. Мокриєвича.

Аналіз композиційно-хронотопної специфіки британського роману "Хмарний атлас" Д. Мітчелла. Реалізація в антиутопічній історії системи мотивів та проблемних комплексів, властивих постпостмодернізму. Актуалізація смислової парадигми в житті персонажів.

Дослідження творчості Сапгіра в аспекті відображення в ній метафізичної проблематики та традицій барокової метафізичної поезії. Способи художнього осмислення письменником філософських категорій. Стратегії втілення метафізичної проблематики й образності.

Дослідження феномену самотності в новелах Михайла Коцюбинського, Марка Черемшини, Василя Стефаника, Івана Чендея та інших. Розгляд філософського вчення про надчуттєві принципи буття. Художні деталі, які розкривають проблему самотності в художньому творі.

З’ясування системотвірних чинників філософсько-естетичної концепції Ю. Липи. Характеристика шляхів й динаміки художньої еволюції митця та своєрідності його поетичного стилю. Аналіз іманентних рис метафізичних творів Ю. Липи в контексті барокової традиції.

З’ясування філософських (метафізичних) аспектів жанрової та ідейно-тематичної специфіки повістей 20-х років ХХ століття на прикладі творів М. Хвильового, В. Підмогильного, П. Панча. Специфіка метафізики як науки, її залучення до аналізу літературних явищ.

Выявление и исследование особенностей метафорического словоупотребления в ранней лирике А. Ахматовой. Описание приемов включения метафоры в художественный стиль стиха поэтессы. Анализ тенденций усложнения метафоричности стихотворных комплексов Ахматовой.

Дж. Апдайк как американский писатель ХХ века, неординарность его мышления и мировосприятия, отражение в творчестве. Использование автором когнитивной метафоры как средства передачи видения автором мира и действительности посредством задуманного концепта.

Использование Трумэном Капоте в новелле "Завтрак у Тиффани" средств художественной выразительности (метафора и оксюморон) для глубокого понимания замысла произведения. Характеристика писательской манеры автора. Анализ развития характера главной героини.

Способ выразительности речи художественной литературы. Художественный стиль, сущность метафоры, ее функции. Практическое исследование на примере произведения Ч. Диккенса "Большие надежды". Функционирование метафор в современном русском и английском языке.

Сучасні підходи до вивчення метафори і метонімії, які з погляду психологічних та когнітивних аспектів є не суто мовними явищами, стилістичними фігурами чи образними засобами, а феноменом мислення й культури. Лінгвостилістичні особливості тексту Катулла.

Ігор Калинець у літературному процесі ХХ ст. Поняття метафори та інтертекстуальності в сучасному літературознавстві. Побудова поетичного світу, ізольованого від сучасності. Перехід від праслов’янського язичницького сприйняття світу до християнізованого.

Интерпретация роли метафор в индивидуальном мировосприятии автором романа "Мать Тьма" концептов любовь и война. Метафора как способ создания языковой картины мира. Создание нового мира, увиденного глазами К. Воннегута, через использование метафор.

Структурные и семантико-стилистические свойства поэтической метафоры. Современные направления лингвистического изучения поэтического текста. Метафора в лингвофилософских исследованиях античных и средневековых мыслителей. Стихотворные произведения Плата.

Анализ способов создания метафорических значений в художественном тексте на материале романа немецкого писателя Бернхарда Шлинка "Чтец". Метафора как важнейшее средство создания художественных образов для оптимизации понимания конкретного произведения.

Крос-культурний аспект двох країн – Британії та Японії – у романі Кадзуо Ісігуро "Залишок дня". Образ дворецького як поле взаємоперетину англійської та японської культур. Минуле та його осмислення у творі. Зв’язок минулого та сучасного у романі.

Исследование поэтической метафоры в стихотворении Фр. Шиллера "Пилигрим", различных ее проявлений, а также символического ее значения. Исследование метафоры в различных типах языкового изложения как стилистической категории или особенной возможности.

Поэтическое наследие одного из известнейших французских поэтов нашего времени Рене Шара. Размышления о смысле жизни, бытии человека, человеческом разуме. Афористичная метафорика, свойственная его стихотворениям в прозе. Дуалистическое восприятие мира.

Наличие театральной метафоры на всех уровнях организации исторических романов Х. Мантел о Кромвеле. Авторское представление жизни целого государства как театральной общественно-политической игры, а каждого исторического персонажа как актера этой игры.

Дослідження метафори як важливого структурно-змістового чинника літературознавчого текстотворення. Аналіз типів іменникових, прикметникових, дієслівних та розгорнених метафоричних структур з огляду на семантику ядерного метафоротвірного компонента.