Історико-бібліографічне дослідження багатотиражної преси України. Вироблення спільних методологічних засад дослідження періодики. Технології сканування, обробки та подальшого зберігання газет. Проблеми комплексного дослідження газетної періодики.

Аналіз лінгвостилістичної природи інтелектуальної лексики українських прозових текстів в аспекті авторської модальності. Розгляд текстової вербалізації поняття інтелектуалізація мови письменника на прикладі текстів кінця XX – початку XXI століття.

Вивчення інтелектуалізму творів Шевчука як своєрідного типу художнього мислення автора. Аналіз індивідуальних художньо-стильових прийомів умовності у творах В. Шевчука в контексті загальної моделі прози, індивідуальні художньо-стильові прийоми умовності.

Окреслення суспільного та інтелектуального феномену Великого Каменяра, величність його постаті в контексті історії та сучасності. Особливості та значення використання літературної спадщини І. Франка, документальних видань та соціогуманітарних досліджень.

Жанрово-стильові риси романів В. Петрова (Домонтовича) "Дівчина з ведмедиком" і "Доктор Серафікус". Значення інтертекстуальних запозичень для розкриття філософського підтексту романів. Функція історичних і міфологічних символів у романі "Без ґрунту".

Розгляд літературно-критичних поглядів Ю. Шереха періоду Мистецького українського руху. З’ясування розуміння митцем феноменів "вісниківства" та неокласицизму. Аналіз світоглядних й естетичних позицій митця в контексті ідеологічних і літературних дискусій.

Особливості поетичної прози Ю. Івакіна, спрямованої на формування образу життя науки. Початок творчого життя письменника, розвиток таланту пародиста. Характеристика пародії на роман Ю. Мушкетика "Біла тінь". Опис та специфіка творчості Остапа Вишні.

Аналіз образів професорів і концептуально значущих ознак інтелектуального дискурсу І. Багряного. Особливості пріоритету тоталітарної дійсності та реальної практики над науковою теорією, творчої думки над ерудованістю, простонародної етики над наукою.

Визначення стану еліт як одного з найважливіших показників стану та розвитку суспільства. Роль інтелігенції у визвольній боротьбі українського народу у трактуванні І. Франка. Розгляд Франком проблеми вироблення нової національно-духовної ментальності.

Аналіз впливу філософії екзистенціалізму, насамперед її французької гілки, на творчу топологію українських шістдесятників, котрі намагалися поєднати слово і вчинок у моральному імперативі. Специфіка екзистенційного бунту в її шістдесятницькому варіанті.

Знайомство з особливостями поетичного мовлення К. Мордатенка. Аналіз механізму творення образу Богоматері в поезіях С. Жадана. Розгляд семантичних інтерпретацій релігійних образів у поезії 1920-1930-х років. Загальна характеристика творів О. Ірванця.

Знайомство маленького читача з літературою, формування процесу читання, визначення його змісту. Вивчення інтермедіальних взаємозв’язків між сюжетами і персонажами, які з’явилися у тексті. Проблема перекодування твору одного виду мистецтва засобами іншого.

Аналіз художньої прози М. Хвильового із збірки "Сині етюди". Розгляд новели "Арабески" як інтермедіальної матриці із образотворчими (зоровими) та музичними елементами конструкції. Оцінка значення твору у створенні інтертекстуальної свідомості читача.

Актуальність інтерпретаційних практик і нестандартних підходів до аналізу літературних творів, зокрема сучасних, які створюються в епоху постмодерну. Аналіз роману сучасної французької письменниці Л. Ґійом "Блукальці". Методологія інтермедіальних студій.

Аналіз роману письменниці Л. Ґійом "Блукальці" крізь призму інтермедіальних студій дає можливість простежити присутність різних медіа у структурі твору. Своєрідний фото колаж, який лежить в основі композиції, дозволяє авторці мандрувати у часі і просторі.

Визначення ролі інтермедіальної та інтертекстуальної складової у розвитку сюжету роману Д. Брауна "Інферно". Дослідження різних варіантів використання екфрастичних елементів, визначення яких ґрунтується на досягненнях сучасних літературознавчих розвідок.

Аналіз естетико-теоретичних поглядів М. Зерова з погляду сучасної теорії інтермедіальності. Діяльність поета у модернізації української літератури, поєднання національних форм з європейським класичним каноном. Рівні художнього стилю у творчості М. Зерова.

Використання техніки verbatim, дописів у соцмережах, блоків, інших інтернет-текстів, включення до драматичних текстів елементів, що репрезентують різні прийоми, жанри і формати нових медіа. Дослідження їх впливу на традиційну структуру драматичного твору.

На прикладі поезій "Ван Гог", "Українська мелодія" та "Язичницька весна" визначення основних функцій живописних, музичних та кінематографічних елементів у побудові ліричних творів, які вписані в контекст української літератури періоду "шістдесятників".

Дослідження взаємозв'язку архітектурного та малярського інтертексту з ідейно-стильовими домінантами неоромантичного струменя творчого мислення Ю. Яновського на прикладі роману "Чотири шаблі". Розуміння ідеологічних засад національної самосвідомості.

Аналіз зв'язків літературно-художніх текстів з образними структурами інших мистецтв. Цитування літературним текстом текстів музики, театру, кінематографа чи живопису, шляхи зближення мовних засобів вираження з художніми засобами невербальних мистецтв.

Обґрунтування використання українським письменником елементів міжмистецької взаємодії літератури з живописом, музикою, хореографією та скульптурою. Визначення впливу інтермедіальності на проблемно-тематичний, сюжетний, образний рівні романів М. Дочинця.

Аналітичне висвітлення досвіду інтермедіального формату літературної актуалізації поетики образотворчого мистецтва. Прецедентна cистематизація окремих проявів інтермедіальності у дискурсі сербського роману. Аналіз романів З. Басари, Д. Киша, М. Павіча.

Українські інтермедії як драматургійний жанр. Інтермедії з Дернівського збірника та до драм Довгалевського й Гаватовича. Розвиток шкільної драми. Автори українських інтермедій в українській драматургії XVII—XVIII ст. Найстаріші українські інтермедії.

Використання старозавітних текстів як семантичного скорочення для декількох важливих тез поеми "Сон" та "Єретик". Концепція народного месіанізму, виразна інтертекстуальність, яка зумовлює багатство інтерпретаційних варіантів текстів Т.Г. Шевченка.

Обґрунтування барокового характеру інтерпретаційної моделі концепту особистості, в основу якої покладено синтез антропоцентричного і теоцентричного світоглядів. Складники концепту особистості, їх репрезентація у збірці "Світ, по частинах розглянутий".

Аналіз інтерпретаційних варіантів імпліцитних смислів рубайят О. Хайяма. Особливості експліцитного розуміння смислів віршів. Дослідження специфіки декодування імпліцитних смислів на прикладі аналізу функціонування образу вина в чотиривіршах О. Хайяма.

Особливості вивчення античної міфології. Поема Івана Котляревського "Енеїда" та однойменна танцювальна вистава як джерельна база для порівняльного аналізу. Знайомство з питаннями інтерпретації міфологічних образів в поемі І. Котляревського "Енеїда".

Особливість художньої адаптації євангельської історії про ходіння Христа по водах у новелі О. де Бальзака "Ісус Христос у Фландрії". Зв’язок новели із соціальними та моральними проблемами буржуазного суспільства Франції першої половини XIX століття.

Аналіз сучасного українського ретродетективу з огляду на інтерпретацію історичних подій. Розмежування історичного детективу і ретродетективу, а також сфер масової і міддл-літератури. Основні ознаки ретродетективного жанру в умовах літературної традиції.