Дослідження інтертекстуальної стратегії в наративній структурі роману Лорана Гунеля "День, що навчив мене жити". Елементи інтертекстуальної стратегії в романі Л. Гунеля, опис стилістичної різноплановості, поліфонії й тонального різноманіття інтертексту.

Особливості актуалізації інтертекстуального дискурсу. Дослідження оповідання "Опришок" у площині міжтекстової взаємодії, наявність у ньому різнорідних претекстів, які актуалізуються як у формі алюзії-деталі, так і відкритого цитатного запозичення.

Аналіз метатексту, утвореного найвідомішими антиутопіями ХХ сторіччя, які стали літературно-естетичною реакцією на кризові процеси у суспільній свідомості. Співставлення знакових творів останніх десятиліть зі зразками класичної антиутопічної літератури.

Метою статті є реконструкція поняття карнавалу, що лежить в основі роману Ю. Андруховича "Рекреації" як оригінального інтертекстуального утворення. Новизна: уперше дискурс карнавалу висвітлено в контексті компаративного аналізу змісту двох практик.

Дослідження особливостей художнього переосмислення образу Гертруди як головної героїні роману Дж. Апдайка "Гертруда та Клавдій" у контексті впливу класичної трагедії В. Шекспіра "Гамлет" на інтертекстуальний простір постмодерністської світової літератури.

Суть фольклорних джерел інтертексту В. Реви. Аналіз інтегральних та типодиференційних ознак традиційних образних структур. Дослідження стилізації як найуживанішої поетом форми інтертексту - фольклоризму. Семантичне й естетичне сприйняття його поезії.

Аналіз інтертекстуальних особливостей прози І. Роздобудько, які пов’язують окремі романи письменниці у складну структуру. Визначення понять "інтертекстуальність" та "автоінтертекстуальність", їх впливу на розуміння тексту в художніх творах письменниці.

Розгляд інтертекстуальності як специфіка поетики роману В. Лиса "Острів Сильвестра". Характеристика внутрішніх та зовнішніх інтертекстуальних зв’язків, архетекстуальність та гіпертекстуальність роману. Дослідження окремих виявів автоінтертекстуальності.

Дослідження основних визначальних компонентів ідіостилю Олеся Бердника з огляду на провідні стильові течії ХХ століття. Характеристика ключових тем фантастичної літератури, пропущених крізь особливість письменницького ставлення до життєвого матеріалу.

Простеження новаторства митця в осмисленні євангельського сюжету про Юду Іскаріота. Аналіз інтертекстуальності драми "Ціна крові" Черкасенка. Виявлення культурних впливів, асоціацій, слідів "чужих текстів". Вивчення авторського розуміння феномена зради.

Дослідження новел українських письменників зламу ХІХ-ХХ століть із позицій становлення синтетичного письма. Зображення внутрішнього світу персонажа та визначення концептів його взаємодії з довкіллям. Порівняльне дослідження творів новелістичного жанру.

Визначення специфіки інтертекстуальних мотивів як елементів, що забезпечують поліфонічну єдність художнього світу Купріна. Аналіз проблеми співвідношення життя і мистецтва. З’ясування особливостей її ролі у становленні художньої системи письменника.

Постмодерн - культурний напрям, що формує маргінальне поле, в якому художній вимисел та реальність змішуються. Інтертекстуальність - механізм, який передбачає текстову синтагматику, що дозволяє представляти події конкретного твору на тлі інших подій.

Дослідження інтертекстуальних зв’язків у відомому творі сучасного канадського письменника. Основні претексти роману М. Ондатже "The English Patient". Роль християнських перегуків, акцентування паралелей з архангелами, Ісусом Христом, Дівою Марією.

Дослідження є розгляд основних рис сучасної літератури, для якої стає нехарактерним чітке розмежування меж між літературними течіями й жанрами. Особливості текстів Б. Акуніна, які створюють складний простір, насичений різними інтертекстуальними елементами

Інтертекстуальність як літературознавча проблема, історія її вивчення в творчості М. Булгакова. Конструктивна роль інтертекстуальності в драматичних творах. Імагогічна роль інтертекстуальності. Вплив інтертекстуальності на жанровий зміст п’єс Булгакова.

Розгляд проблеми інтертекстуальності як провідної ознаки інтелектуальної прози на матеріалі роману-тетраедра О. Слоньовської. Художні прийоми та сюжетні колізії. Діалог між текстами різних культур. Використання інтерпретації міфічних образів, легенд.

Функції інтертекстуальності в романах М. Турньє, зв’язок поетики автора з жанровою специфікою творів, вплив типу інтертекстуальності на формування жанрової стратегії. Жанрові особливості романів Турньє на основі домінантного типу інтертекстуальності.

Визначення здобутків неокласичної традиції. Розгляд рецепції античних образів, мотивів і жанрових форм у інтимній ліриці Максима Рильського. Формування ліричного героя М. Рильського в результаті синтезу традицій класичної та модерністської поезії.

Дослідження інтимної лірики як духовного феномена. Аналіз чоловічого та жіночого дискурсу на матеріалі любовної поезії Д. Павличка та Л. Костенко. Визначення особливостей чоловічого й жіночого осягнення любові. Переживання закоханих ліричних героїв.

Дослідження інтонаційної організації віршів В. Свідзинського, художніх функцій ритмомелодійних чинників і новаторства строфіки його творів. Використання поетом засобів модифікації класичних метрів і врегульованих дольників на основі трискладників.

Тэма каханне і любоў ў беларускай літаратуры. Інтымная лірыка Яўгеніі Янішчыц. Творы Я. Янішчыц пра нешчаслівае каханне. Творчую біяграфію С. Грахоўскага. Сплав лірычнага і драматычнага напружання. Лірычны герой многіх твораў Анатоля Вярцінскага.

Попередники інфернального героя сучасної російської літератури. Класифікація традиційних демонічних героїв літератури фольклору та міфології. Сутність, особливості, зміни функціональної ролі, типологія інфернального героя новітньої масової літератури.

Аналіз матеріалів листування, що дає можливість прослідити повну картину ступеню впливу активізації радянського режиму на перебіг життя та творчості української наукової інтелігенції задля простеження тенденцій розвитку української науки на той час.

Роль онімної лексики у художньому тексті. Дослідження дії мікротопоніма (ороніма) Ясенова, що функціонує у творах відомого українського письменника Чендея, та його переходу у літературно-художній антропонім. Розкриття інформаційного заряду оніма Ясенова.

Дослідження літературно-художніх антропонімів, що функціонують у детективних романах Андрія Кокотюхи. З’ясування їх енциклопедичного та інформаційного навантаження. Роль онімів у розкритті мисленнєво-емоційного світу героя і творчому задумі автора.

Дослідження літературно-художніх антропонімів, що функціонують у детективних романах А. Кокотюхи. З'ясування енциклопедичного та інформаційного навантаження, визначення ролі онімів у розкритті мисленнєво-емоційного світу героя і творчому задумі.

Дослідження семантико-стилістичних особливостей іншомовної лексики в романі П. Загребельного "Роксолана" як виклику традиційному історичному роману. Аналіз запозичень, стилістична роль іншомовної лексики. Метафоризація на основі асоціативної суміжності.

Іншомовна лексика у творах І.Я. Франка, її вкраплення в публіцистичних текстах, написаних упродовж ХІХ століття. Тематична класифікація, лінгвістичні терміни та афоризми багатьох мов, процеси переходу від іншомовних вкраплень до іншомовних запозичень.

Порівняння процесу становлення і результатів діяльності двох особистостей – українця Іринея Фальковського та поляка Саніслава Сташіца. Формування портрету, характерного для творчої і діяльної особи епохи Просвітництва на основі аналізу їх життєвого шляху.