Біографічні дані, перший історичний роман в українській літературі П. Куліша "Чорна рада". Означення та мета роману - історичного роману, роману-хроніки. Історичне джерело роману "Чорна рада". Мета українського національного відродження в творах Куліша.

Дослідження національної ідеології Лесі Українки,як ідеї войовничого націоналізму для нащадків та вираження її поглядів у поезії, де прослідковується її віра, безмірна туга і нестямний порив, упоєння хвилями тріумфу і трагізм безпросвітної боротьби.

Вивчаються ідеологічно-герменевтичні аспекти світогляду поетів-вісниківців. Вісниківський неоромантизм розглядається як національно-модерністична літературна течія, закорінена в лицарській, героїчній та містичній, художній традиції давньої літератури.

Розгляд вісниківського неоромантизма як національно-модерністичної літературної течії, закоріненої в лицарській, водночас героїчній та містичній, художній традиції давньої літератури, у творчості Т. Шевченка та Лесі Українки. Основні риси неоромантизму.

Війна як важка травма народу та особистості. Роман О. Гончара "Прапороносці" – нова сторінка художнього епосу про Другу світову війну, що показує звичайних людей, які на своїх плечах винесли тягар війни. Образи рядових воїнів у романі О. Гончара.

Дослідження погляди Панаса Мирного на "жіноче питання", розгляд специфіки осмислення проблеми жіночої емансипації, яку письменник актуалізував у своїх щоденникових записах. Думки стосовно зміни їхнього соціального статусу в суспільстві II половини ХІХ ст.

Ідеї свободи в драматичній поемі Лесі Українки "На руїнах", написаної на основі біблійних тем, які пов'язані з історичними подіями в бутті єврейського народу. Інтерпретація ідейного змісту твору крізь призму базових категорій філософії екзистенціалізму.

Розгляд концепту свободи у творчості Т. Шевченка, який став основою світогляду поета. Аналіз категорії свободи, яка характеризує сутність людини та її існування, у руслі філософських ідей М. Гайдеггера, К. Ясперса, М. Бердяева та інших мислителів.

Дослідження проблеми синтезу мистецтв у творчості І. Франка загалом та його пейзажистиці. Синтез мистецтв на матеріалі музично-малярських дескрипцій Франка із новели "Вільгельм Телль" та оповідання "Дріада". Тенденція до синтезу музики, малярства і слова.

Аналіз проблем синтезу мистецтв на матеріалі музично-малярських дескрипцій І. Франка із новели "Вільгельм Телль" і оповідання "Дріада". Музично-малярські елементи, майстерно "вживлені" у текстову тканину цих творів. Використання засобів суміжних мистецтв.

Аналіз із рецептивної позиції ідилічних пейзажних візій Т. Шевченка, дослідження їх поетики. Дослідження статей, в яких вивчаються окремі образи-символи шевченкового пейзажу, і праць, де досліджується художня манера письменника у змалюванні природи.

Ідіодискурс американського письменника-гумориста Д. Баррі. Авторська індивідуальність та творчий потенціал як прояв лінгвокреативного мислення. Креативність як інструмент створення карнавальної моделі світу автора. Комічна тональність художніх текстів.

Висвітлення ролі ідіолекту Л. Українки в історії української літературної мови. Доведення, що письменниця збагатила художній, науковий, публіцистичний стилі, поповнила епістолярій та перекладну літературу. Виражальні можливості літературної мови.

Аналіз загального розуміння основних векторів розвитку мови та культури певної епохи. Виявлення, що концепція мовної особистості є синтезом психологічного та мовознавчого знання, що сприяє узагальненню образа носія мови як об’єкта мовного впливу.

Аналіз стилістичних особливостей репрезентації художнього світу Н. Бічуї з урахуванням мистецько-літературних домінант другої половини ХХ ст. Розмежування індивідуально-авторських прийомів стильового оформлення текстового простору художніх творів авторки.

Аналіз концептосистеми художнього простору Дена Брауна, що відтворює концептуальну картину світу письменника і яку реконструйовано виокремленням концептуальних домінант термінами гіпо-гіперонімії. Домени епістемічного порядку в концептосистемі Брауна.

Проаналізовано розширену типологію прийомів метадрами. Доведено, що п'єса Павла Ар'є "Людина в підвішеному стані" є прикладом оригінального застосування метадраматичної поетики, зокрема за рахунок концептуально ускладненої ієрархії зазначених прийомів.

Аналіз розширеної типології прийомів метадрами. П'єса П. Ар'є "Людина у підвішеному стані" як приклад оригінального застосування метадраматичної поетики за рахунок концептуально ускладненої ієрархії прийомів на персонажному і просторовому рівнях.

Аналіз життєвого шляху і поетично-пісенної творчостї колишньої учасниці ОУН, зв’язкової Головного командира УПА генерала Романа Шухевича, довголітнього політв’язня найсуворіших совєтських тюрем, відомої громадської діячки, Героїні світу Ольги Ільків.

Репрезентація художньої спадщини Максима Рильського в двадцятитомному зібранні його творів. Уявлення про поетичний доробок письменника. Збереження епістолярного діалогу М. Рильського та М. Рудницького. Робота М. Рильського над перекладом П. Карманського.

Основні завдання літературознавства. Аналіз історії літератури (на думку І. Франка), з точки зору національної специфіки як органічної частини світової літератури. Значення психологічних основ творчості. Початок творення українських історій літератури.

Аналіз поезії "- Чого ти ходиш на могилу?", написаної Шевченко у травні 1847 р. в казематі Третього відділу в Петербурзі. Характеристика її жанрової належності, сюжет, національного підґрунтя, композиційної побудови твору зі своєрідним римуванням.

Фонетичні явища в урумській мові. Синкопа у віршах Валерія Кіора. Випадіння афікса в ізафетних конструкціях віршованого тексту. Різниця у вимові урумських слів за рахунок фонетичних явищ, виявлення схожих і відмінних рис з іншими тюркськими мовами.

Розгляд творчості американського православного богослова Д. Гарта. Теологічне обґрунтування феномену ікони, її розрізнення від ідола. Характеристика типів релігійності. Осмислення специфіки християнського гуманізму. Визначення джерел культа насильства.

Визначення теоретико-літературного значення поняття "іконічність" як специфічної властивості літературно-художнього образу. Аналіз образної системи творів І.С. Шмельова "Сонце Мертвих" та "Куликове Поле". Виявлення специфіки прояву іконічного начала.

Дослідження специфіки, методології, іконічно-конвенційної виразовості термінології та "емблематичної" акомодації у висвітленні "психоісторії" української літератури Н. Зборовської. Поструктуралістичне уявлення про форму і зміст художнього повідомлення.

Іконічно-конвенційні взаємодії наукового та художнього констатування естетики та філософії постмодерну. Автор статті зосереджується на увиразненні художніх відображень цих явищ у "Воццеку" Ю. Іздрика. Інтерпретації свідомісної акційності Воццека.

Аналіз імагологічної рецепції образу української столиці в романі франкомовного бельгійського письменника Тірі "Проїздом у Києві". Суть гетерообразу Києва як цінного засобу осмислення історичної дійсності 1917-1918 років і власного етнокультурного "Я".

Особливості художньої нарації в паломницькому творі-подорожі В. Григоровича-Барського "Мандри...", котрі розглянуто з позиції бінарних опозицій, насамперед - антитези "свій / чужий". Сприймання та осмислення фактів культури різних націй автора-оповідача.

Дослідження подібностей та відмінностей у рецепції імагологічних явищ Києва Н. Королевої та І. Немировської. Аналіз автобіографічної повісті української письменниці "Без коріння". Переосмислення суспільно-політичних та культурних подій 1905-1906 років.