Исследование произведений Вагифа Самедоглу, который обратился к драматургии в 60-х годах прошлого столетия, когда в творчестве писателей республик бывшего СССР наметилась новая тенденция, а именно художественное исследование внутреннего мира человека.

Когнитивный разрыв - основа центрального конфликта в рассказе Толстого. Роль образов стихий в ментальных кодах противостоящих сторон. Анализ основных литературоведческих стратегий. Связь образа Петра со стихиями воды и ветра. Трагизм конфликта в рассказе.

Рассматривается художественная функция элементов фольклорных произведений в историческом романе К. Осмоналиева "Вражда кочевников". Элементы устного народного творчества, выполняющие роль художественных средств в сюжетной линии данного произведения.

Анализ общественно-исторических факторов и закономерностей литературного процесса конца XIX - начала XX века. Определение смысла и роли фольклорных традиций в народных рассказах Л. Толстого. Исследование жанров русского народного поэтического творчества.

Изучение художественной детали как одного из средств создания образа, помогающего представить воплощенный характер, картину, предмет, действие, переживание в их своеобразии и неповторимости. Особенность определения специфики художественного образа.

Традыцыйная для беларускай літаратуры ўвага да фальклорнай паэтыкі. Выкарыстанне ў творах А. Казлова фальклорнага хранатопу. Вызначэнне яго месца і роля ў сюжэца твора. Важнасць катэгорый часу і прасторы як універсальных складнікаў нацыянальнай культуры.

Наявність образу метагероїні в романістиці Корній. Акцентованість "крилатості" метагероїні письменниці, закладеність в природі цієї риси циклічності і гетерогенності через розгортання образу. Генетичний зв’язок романів Корній, з творчістю Л. Українки.

Аналіз художньої природи образу метагероя в ключових творах Люко Дашвар. Розгляд базових рис основних образів-складників постаті метагероя в романах письменниці. Загальна характеристика роману "Мати все". Особливості української класичної літератури.

Використання широкого спектру метадраматичних прийомів у п'єсі Людмили Старицької-Черняхівської "Милость Божа". Реалізація епістемологічного типу метадрами завдяки використанню античних та барокових елементів. Виокремлення різних локусів у площині драми.

Аналіз реалізації метадраматичної жанрової форми творів І. Багряного "Морітурі", "Розгром", "Генерал" на тематичному, образному та концептуальному рівнях. Специфіка використання прийомів метадрами (літературних покликань, травестійної гри, ролі в ролі).

Використання прийому метаїзації як способу конструювання художньої реальності у прозі для підлітків. Образ книги як емотивний маркер щасливого дитинства, модель проживання травматичного досвіду. Аналіз уведення в жанрову систему твору блогів та коміксів.

Рассмотрение метакультурного эффекта, произведенного русской классической литературой на самосознание китайской, японской и корейской культур. Анализ культурного влияния русской литературы на примере творчества Ф.М. Достоевского на азиатскую культуру.

Характеристика етапів поетичної творчості С. Воробкевича, пошук різноманітних форм. Використання металогічних, синтаксичних та фонічних засобів увиразнення художньої мови своїх текстів, експериментація із силабічними, рідше силабо-тонічними розмірами.

Рання творчість С. Воробкевича. Використання митцем металогічних, синтаксичних та фонічних засобів увиразнення художньої мови своїх текстів. Характеристика тропа у словнику за редакцією Я. Славінського. Риторика і поетика як загальний рід поетичних фігур.

Перший етап поетичної творчості С. Воробкевича - пошук різноманітних форм. Використання митцем металогічних, синтаксичних та фонічних засобів увиразнення художньої мови своїх текстів, експериментування із силабічними, рідше силабо-тонічними розмірами.

Використання металогічних, синтаксичних і фонічних засобів увиразнення художньої мови українськими поетами. З’ясування поетичних засобів і специфіки віршованих творів С. Воробкевича. Експериментування поетом з силабічними та силабо-тонічними розмірами.

Дослідження метамодерністської специфіки, експлікованої через систему ідей, а також виявів інтертекстуальності (зокрема паратекстуальності) в романі Д. Лессінґ. Аналіз сюжетно-фабульного комплексу роману письменниці в парадигмі філософії скептицизму.

Особливості автобіографізму в американській літературі першої декади ХХІ ст. Яскравим прикладом трансформації автобіографічного наративу є твори постмодерністів Дж. Барта, Геллера і Діксона, в яких еталонна модель жанру автобіографії деконструюється.

Цикл розвідок, які демонструють досвід релігієзнавчого прочитання значущих праць видатних київських професорів-академістів останньої третини ХІХ - початку ХХ століття. метаморфози власне теїстичних уявлень у процесі постання талмудичного юдаїзму.

Еволюція літературної пародії в контексті літератури американського постмодернізму. Трансформації, в результаті яких постмодерністська пародія зазнала змін. Аналіз пародії на прикладі роману "Білосніжка" американського постмодерніста Д. Бартельма.

Аналіз характеру показу І. Франком дійсності та людини в ній. Метаморфози простору смерті як відбиття трансформацій психоемоційної сфери персонажів творів письменника. Символізація й алюзійність образів швидкоплинності життя в збірці "Зів’яле листя".

Іронічно-феміністичне осмислення Вірджинією Вулф усталених конструкцій гендерної ідентичності. Дослідження межі сексуальності і гендеру, створення характеру, вивільненого з-під обмежень статі. Вплив перевтілення героя з чоловіка у жінку на образ наратора.

Основные вопросы изучения эволюции жанра травелога в России в начале XIX века, в период, который ученые традиционно называют "эпохой путешествий". Исследование метаморфоз природной и человеческой красоты как приема сюжетосложения в путевых записках.

Анализ роли метамотива насильственной смерти в поэтике прозы Газданова ("Возвращение Будды", "Призрак Александра Вольфа", "Пленник"). Мотив убийства и сна как единый смысловой комплекс, отражающий трансгрессию выхода за рамки наличной реальности.

Изучение Чеховым собственного творчества и творчества писателей-современников. Эпистолярный характер метапоэтики, ее диалогичность. Новый тип рассказа как оперативная форма отображения действительности, дающая возможность посмотреть на жизнь углубленно.

Анализ текстовых структур, определяющих возможность говорить о метапоэтике антиутопии и выделение категории "метаповествование" и "рефлексия-метарефлексия". Литературная антиутопия: о границах жанра. Экзистенциальный тип художественного сознания.

Художня структура прози Г. Пагутяк, виявлення в ній властивостей метароману. Домінантні мотиви в прозі, їх концептуальність і функціональність у зображенні світу, місце у структурі тексту, співвідношення із текстовою системою творчого набутку мисткині.

Переселение крестьян в Сибирь - проблема, которая получила особую актуализацию в литературе конца XIX века вследствие кризиса реалистической эстетики и перестройки жанровой системы. Концепции происхождения мотивов в современном литературоведении.

Исследование специфических свойств и характеристик метатекста, его целостная теоретическая модель в постмодернистской литературе. Принципы анализа литературных нарративных произведений с метатекстовой составляющей, функции метатекста в литературе.

Паняцце метафары ў навуковай літаратуры, якая з`яўляецца адным з прадуктыўных сродкаў выразнасці паэтычнай мовы. Аналіз метафар у паэме Якуба Коласа "Сымон-музыка", іх класіфікацыя, а таксама высвятленне, з якой мэтай ужываюцца тыя ці іншыя метафары.