Семейные корни Пугачева, след в истории. Повесть А.С. Пушкина "Капитанская дочка" как исторический роман. Характеристика образа Пугачёва, созданного на его страницах. Отношение к окружающим, роль в жизни других персонажей. Герой повести глазами читателя.

Спільні та відмінні риси в зображенні Леніна в малій прозі українських та російських письменників міжвоєнної доби. Опис сатиричного змалювання вождя пролетаріату у творах А. Аверченка, О. Купріна, С. Чорного. Аналіз підходів до виявлення характеру Леніна.

Сатиричне змалювання вождя пролетаріату у творах А. Аверченка, О. Купріна. Аналіз письменницьких підходів до виявлення характеру Леніна, ставлення до народу, його політики, що спричинила загальний занепад життя в совдепії. Опис фольклорного матеріалу.

Характерні ознаки польської кресо-пограничної та еміграційної літератури ХХ ст. Розриття сенсу поняття "ідеологічна батьківщина" в творчості Р. Верника. Аналіз ностальгічного дискурсу в романі письменника "Твори пам’яті", пошук автором втраченого світу.

Висвітлення історії давньої Волині в творах Крашевського. Вивчення впливу творчості письменника на еміграційну літературу. Аналіз індивідуального стилю й змін світоглядних позицій автора. Підняття ролі польської книги, поширення культури та патріотизму.

Роль Об’єднання українських письменників в екзилі "Слово" в публікації найповнішого на сьогодні зібрання творів Василя Пачовського у двох томах. Створення осередку українського вільного письменства в еміграції, а також розвитку літературознавчої думки.

У статті здійснено аналіз еміграційної літературознавчої, видавничої та громадської діяльності Юрія Стефаника на основі україномовної закордонної періодики, що видавалась наприкінці ХХ ст. в Канаді ("Українські вісті", "Свобода", "Гомін України").

Аналіз "Щоденника, написаного вночі", автор якого є яскравою постаттю польської літературної еміграції XX століття. Біографічні факти з причинами еміграції Грудзинського та короткий огляд творів, у яких описаний еміграційний досвід письменника-емігранта.

Публікування листів К. Грушевської з Женеви до М. Жуковської у Прагу, написаних під час еміґраційного періоду життя родини Грушевських. Створення міжнародної жіночої організації за кордоном, відвідування мистецьких заходів та перебування на курорті.

Історія творчих взаємин бельгійського поета Е. Вергарна і австрійського поета Р.-М. Рільке. Єднання з Всесвітом, прагнення пізнати "великою напругою духовного життя" явища реальності у творчості Рільке та Вергарна. Настроєвість вергарнівської поезії.

Розгляд історії творчих взаємин бельгійського поета Е. Вергарна і австрійського поета Р.-М. Рільке. Особливе знайомство австрійського поета із творчістю Е. Вергарна. Єднання із Всесвітом, прагнення пізнати "великою напругою духовного життя" реальності.

Аналіз поширення літературної спадщини Шевченка у франкомовному культурному просторі. Нарис про життя і творчість Т.Шевченка літературознавця і перекладача Е. Дюрана-Гревіля, який був найкращим джерелом інформації французів про українського поета.

Дебют Е. Андієвської ("Поезії", 1951) та її поетичної творчості. Рання поезія та багатоплощинність метафори віршів поетеси. Поступова герметизація тексту. Поетика як "приймальна станція", що фіксує музичний ритм світотворення. Короткий жанр притчі.

Використання емотивів у короткому німецькому оповіданні як засобів емоційної та художньої картини світу. Дослідження лексико-граматичних механізмів реалізації авторської художньої картини світу. Актуалізація у художніх образах світобачення письменника.

Виявлення семантики емоцій у сучасній німецькій мові через художнє порівняння як стилістичний прийом. Два різновиди образів емоцій: реальні й уявні. Класифікація емоцій за різними критеріями, як-от: форма, вияв, виразна функція, модальність, семантика.

Визначення специфіки використання емоційного концепту "angst" у творах Г. Гейне для відображення індивідуальної емоційної картини світу автора. Виявлення лексем, які позначають концепт "angst" у поезіях Г. Гейне зі збірки "Buch der Lieder" і "Harzreise".

Розкриття інформаційного потенціалу цитат і алюзій у контексті повідомлень Києво-Печерського патерика про емоційний світ. Виявлення походження цитат та алюзій Києво-Печерського патерика із біблійних, агіографічних, повчальних та богослужбових текстів.

Стаття присвячена дослідженню емоцій та емоційних станів героїв у романах-трилерах. Визначення засобів створення атмосфери у романах-трилерах непізнаного та моторошного. Антитези та персоніфікації, які оживляють страшні та моторошні поняття у романі.

Емоційно-настроєві та проблемно-тематичні особливості медитативної лірики А. Гризуна, яка вирізняється високою внутрішньою напругою, філософською наповненістю, органічним поєднанням духовного й раціонального, мистецько-естетичним сприйняттям буденності.

Розглянуто особливості використання емотивів позитивної та негативної оцінки у створенні портретного опису жінок у романі Ч. Діккенса. Установлено, які емотиви переважають у зображенні зовнішності жінок у романі "Холодний дім", висвітлено образ героїні.

Розгляд у порівняльному контексті художнього доробку Л. Українки та В. Стефаника у парадигматиці авторської стилістики. Концепція модернізму як буттєво-творчої практики, що визначає психотип літератора-митця, а відтак і неповторність його художніх візій.

Аналіз засобів вираження емфази у юридичному трилері Джона Ґрішема "Сторони", розгляд її стилістичного потенціалу та реалізації на різних мовних рівнях. Експансія експресивного багатства речення чи тексту загалом. Різнорівневе дослідження емфатизаторів.

Охарактеризовано специфіку побудови невласне прямого мовлення, з’ясовано функції ендофазних форм, які використала в романі "Фелікс Австрія" Софія Андрухович. Показано, що ендофазне мовлення в досліджуваному романі спрямоване на усвідомлення свого "Я".

У статті проаналізовано праці, об’єктом вивчення яких стали різні форми репрезентації невласне прямого мовлення на прикладі українських та іншомовних художніх дискурсів. Мета статті – схарактеризувати специфіку побудови невласне прямого мовлення.

Значення творчої праці у житті Миколи Зимомрі, його добутки у сфері полоністики. Аналіз нарисів М. Зимомрі про людей, тісно зв’язаних з українською і польською культурами. Риси, притаманні художній мові письменника. Внесок М. Зимомрі у літературознавство.

Анализ художественно-публицистического наследия А. Белого в культурном контексте эпохи рубежа XIX-XX вв. Проблема корреляций между символистскими интуициями А. Белого и психоаналитической теорией К. Юнга. Осмысление пути духовного преображения личности.

Засоби естетичного впливу на читача. Види та характеристика малого жанру сатиричної поезії. Художні засоби вираження пародії. Стилістична відточеність італійських епіграм ХХ ст. Особливості мелодійному малюнку ритму та стрімкості в розкритті сюжету оди.

Дослідження історії розвитку епіграмматичного жанру від античних часів до ХХ століття. Розгляд творів сатиричної спрямованості Б. Брехта. Аналіз тематики епіграм сучасних італійських авторів, встановлення їх зв'язку з художніми мініатюрами різних епох.

Аналіз фоностилістичних засобів і структурного оформлення лірики Е. Кестнера. Використання поетом асертивів, директивів і контактивів у дискурсі. Розгляд філософської та комунікативної спрямованості епітафій. Засоби привернення уваги читача до епіграм.

Аналіз процесів епізаціі, властивих як епічній драмі німецького драматурга Бертольта Брехта, так і жанром драматичної поеми в цілому (творчість Джорджа Байрона і Олександра Сергійовича Пушкіна). Гіпотеза щодо жанрової типології драматичної поеми.