Обґрунтування місця епізоду смерті в сюжеті романтичних балад Т. Шевченка. Аналіз на текстах "Причинної", "Тополі" зумовленості епізоду загибелі персонажів генологічними особливостями романтичної балади і новаторством Т. Шевченка у формі цього жанру.

Розгляд проблеми специфіки художнього значення та функцій історичних поетонімів у постмодерністському романі. Характристика античних історичних постатей Сократа, Аристотеля, Овідія. Дослідження функції епістем художньої свідомості "перехідної доби".

Характеристика феномену епістолярію. Аналіз міждисциплінарного потенціалу листа З. Фрейда А. Ейнштейнові, відомого під назвою "Чи неминуча війна?". Проект "Відкриті листи" – відображення воєнної небезпеки, що вирувала у повітрі і на соціальному рівні.

Характеристика феномену епістолярію. Аналіз міждисциплінарного потенціалу листа З. Фрейда А. Ейнштейнові, відомого під назвою "Чи неминуча війна?". Проект "Відкриті листи" – відображення воєнної небезпеки, що вирувала у повітрі і на соціальному рівні.

Семантико-структурний аналіз фразеологізмів, зафіксованих у листах Лазаря Барановича. Фонетичні і морфологічні особливості староукраїнської та церковнослов’янської мов. Трактування семантики висловів в українських та російських фразеографічних працях.

Особливості листа як мемуарного жанру. Вивчення еволюції світогляду Лесі Українки з урахуванням контекстів доби. Розкриття зародження задумів художніх творів письменниці, її ставлення до національно-культурних запитів епохи на основі листування.

Особистість Лесі Українки в епістолярному жанрі. Історія збирання і публікації її листів з науковими коментарями, поясненнями, примітками. Образи митців, культурних і громадських діячів перед читачем у природному, невимушеному стані у її творах.

Особливості листа як мемуарного жанру; еволюція світогляду Лесі Українки з урахуванням контекстів доби, взаємозв’язку епістолярію з художньою літературою. Зародження задумів художніх творів, шляхи їх реалізації, Феномен мистецької лабораторії поетеси.

У статті йдеться про необхідність розглядати епістолярну та літературно-критичну творчість Лесі Українки як паралітературну, з’єднану з мистецькою в органічну цілість. Епістолярій письменниці - її стиль, жанровий експеримент, прояв психології творчості.

Досліджено етепістолярну спадщину Лесі Українки. Визначено, що більшість тем, розглянутих Лесею Українкою у листах, спонукали адресатів до роздумів, активації знань, переконань, дій, а також збуджували до міркувань про національну ідентичність українців.

Особливості листа як мемуарного жанру сучасної літератури, історія розвитку. Еволюція світогляду письменника з урахуванням контекстів доби та взаємозв'язок епістолярію митця з його художньою та мемуарною літературою, складники художньої майстерності.

Особливості листа як мемуарного жанру суччасної літератури, історія його розвитку. Головні етапи життя й творчості Олеся Гончара, формування життєвого кредо через вивчення його епістолярію. Еволюція світогляду письменника з урахуванням контекстів доби.

Розглянуто епістолярій П. Куліша як жанроутворюючий чинник у романах І. Корсака "Перстень Ганни Барвінок", В. Петрова "Романи Куліша". Роль епістолярію у творах, присвячених життєвому шляху П. Куліша та Г. Барвінок, їх вплив на жанрову природу творів.

Головні особливості мистецької психології Проспера Меріме. Основне дослідження листування видатних людей як невіддільної частини їхньої духовної спадщини, що відображає громадські інтереси й ідеали, обставини особистого життя, умови праці й творчості.

Особливість дослідження епістолярної спадщини Уласа Самчука в аспекті комунікативних стратегій майстра художнього слова і як характеристика його "поведінкового тексту". Дослідження кореспонденцій письменника, що уміщують різні критичні судження.

Комплексне вивчення своєрідності ідейно-художніх пошуків А. Чехова крізь призму жанрово-стильових особливостей його епістолярної прози. Сутність і процес формування світоглядно-естетичних поглядів А. Чехова в дискурсі його приватних кореспонденцій.

Аналіз приватної кореспонденції В. Винниченка крізь призму епістолярної літературної критики. Розкриття ролі його листування в літературному процесі першої половини ХХ ст. Розширення уявлення про формування та функції жанру відкритого листування.

Осмислення листування Г. Сковороди крізь призму європейської епістолярної традиції. Вплив попередньої літературної традиції на функціональне навантаження кореспонденцій. Діалогічні зв’язки листів письменника з Біблією та творчістю античних майстрів слова.

Визначення та характеристика специфіки епістолярію як форми художнього вираження авторської позиції І. Карпенка-Карого. Розгляд особливостей приватних листів письменника до різних кореспондентів. Виявлення й згруповання авторських точок зору на світ.

Дослідження історії збирання і публікацій листів Лесі Українки. Систематизація та історико-літературне коментування виявлених купюр, друкарських та редакторських огріхів у наукових виданнях епістолярної спадщини письменниці у 50–70-х роках ХХ століття.

Оцінка ролі О. Теліги в боротьбі за становлення української державності. Виокремлення головних комунікативних візій та ідей української письменниці. Дослідження епістолярної спадщини авторки у контексті історичного дискурсу та соціальних комунікацій.

Аналіз епістолярної спадщини Олени Теліги. Уривки з її листування, які свідчать про становлення геніальної творчої особистості та про надзвичайно велику її роль в боротьбі за становлення української державності. Головні комунікативні візії та ідеї.

Комплексний аналіз епістолярної спадщини Панаса Мирного з метою висвітлення сутності, особливостей ідейно-естетичних поглядів письменника у контексті доби. Проблемно-тематичні домінанти епістол автора. Епістолярні літературно-критичні оцінки П. Мирного.

Аналіз кореспонденції класика літератури XX ст. В. Набокова і американського критика Е. Вілсона. Огляд статей письменника, уміщених у виданні "Міцні переконання" (1973), у перспективі імагології. Зміна уявлення про країну упродовж життя В. Набокова у США.

Вивчення листування Михайла Косача і Лесі Українки як органічної складової національної публіцистики зламу століть у напрямку обговорення шляхів формування української політичної нації. З’ясування настроїв тогочасної свідомо національної інтелігенції.

Дослідження та аналіз романтичних взаємин української письменниці Христі Алчевської з викладачем Харківського університету Олександром Покровським. Визначення та характеристика місця постаті Христі Олексіївни Алчевської у вітчизняному літературознавстві.

Поняття "епістолярної літератури" як різножанрових творів, у яких використовується форма листа або послання. Одиниця епістолярної літератури (лист). Поняття - "епістолярна критика" та "епістолографія". Місце епістолярію в розвитку української літератури.

Аналіз епістолярних діалогів Миколи Зерова з Миколою Хвильовим упродовж 1923–1926 років. Висвітлення зразків епістолярної літературної критики, вміщених в приватних кореспонденціях митців, їхніх поглядів стосовно літературної дискусії 1925–1928 років.

Аналіз епістолярних діалогів Миколи Зерова з Миколою Хвильовим упродовж1923-1926 років. Характеристика зразків епістолярної літературної критики, вміщених в приватних кореспонденціях митців, їхніх поглядів стосовно літературної дискусії 1925-1928 років.

Аналіз різноманітних точок зору на сутність епітета як стилістичної фігури. Особливості його вживання як специфічного засобу поетичної мови. Розкриття типових характеристик епітетів у поетичних текстах А. Фета. Опис їх функцій як образного означення.