Рецензія на працю Даріуша Вояковського "Ментальні кордони в Європі без кордонів". Аналіз проблем співвідношення між територіальними та ментальними кордонами в Європі, пошук ідентичності між націоналізмом і космополітизмом у контексті геополітичних змін.

Вплив щоденниково-мемуарної літератури ніккі на сучасну японську художню прозу. Аспекти інтрузії західної культури в японську новітню літературу. Використання алюзії та поетичних вкраплень як маркер національної щоденникової прози ніккі-бунгаку.

Анализ жанровых особенностей разновидности современного семейного романа, которую французские критики назвали "roman de filiation". Применение к нему разработанной П. Нором концепции "мест памяти". Повествовательная идентичность: личная и национальная.

Характеристика творчества и история любви Данте. Жанровая особенность "Божественной комедии" в освещении исследователей. Источники мотива загробного путешествия в "Божественной комедии". Художественные особенности композиции "Божественной комедии".

Анализ взглядов Курта Воннегута на то, какие функции должен выполнять писатель в современном обществе. Исследование тематики и содержания публицистики данного автора. Попытка ущемить писателя вправе быть услышанным аудиторией и оценка ее последствий.

Развитие литературы народа, связь с уровнем его теоретического мышления. Подход к литературным образам, жанрам, замена понятия литературного типа формами выражения художественного произведения. Анализ источников восточного классического литературоведения.

Неудовлетворенность российской действительностью и слабой активностью разочарованного дворянского интеллигента - отличительная особенность пушкинского романтизма. Влияние природных красот крымского полуострова на литературное творчество А.С. Пушкина.

Антон Павлович Чехов как великий русский прозаик и драматург. История его обучения на медицинском факультете Московского университета. Социальное значение образа героя рассказа "Человек в футляре" учителя Беликова в чеховском сатирическом творчестве.

Место политической литературы, созданной в "изгнании", в комплексе изданий восточной ветви русского зарубежья. Исследование бытования политической книги в литературе русской эмиграции на примере территорий Китая: Северная Маньчжурия, Шанхай и Тяньцзинь.

Текст как единица коммуникации и законченное речевое произведение. Двоякое понимание реалии в лингвострановедении и других филологических науках. Денотативные реалии, которые наиболее наглядно демонстрируют национальное своеобразие культур, их функции.

Когнитивный разрыв - основа центрального конфликта в рассказе Толстого. Роль образов стихий в ментальных кодах противостоящих сторон. Анализ основных литературоведческих стратегий. Связь образа Петра со стихиями воды и ветра. Трагизм конфликта в рассказе.

Рассматривается художественная функция элементов фольклорных произведений в историческом романе К. Осмоналиева "Вражда кочевников". Элементы устного народного творчества, выполняющие роль художественных средств в сюжетной линии данного произведения.

Анализ общественно-исторических факторов и закономерностей литературного процесса конца XIX - начала XX века. Определение смысла и роли фольклорных традиций в народных рассказах Л. Толстого. Исследование жанров русского народного поэтического творчества.

Традыцыйная для беларускай літаратуры ўвага да фальклорнай паэтыкі. Выкарыстанне ў творах А. Казлова фальклорнага хранатопу. Вызначэнне яго месца і роля ў сюжэца твора. Важнасць катэгорый часу і прасторы як універсальных складнікаў нацыянальнай культуры.

Аналіз художньої природи образу метагероя в ключових творах Люко Дашвар. Розгляд базових рис основних образів-складників постаті метагероя в романах письменниці. Загальна характеристика роману "Мати все". Особливості української класичної літератури.

Аналіз реалізації метадраматичної жанрової форми творів І. Багряного "Морітурі", "Розгром", "Генерал" на тематичному, образному та концептуальному рівнях. Специфіка використання прийомів метадрами (літературних покликань, травестійної гри, ролі в ролі).

Використання прийому метаїзації як способу конструювання художньої реальності у прозі для підлітків. Образ книги як емотивний маркер щасливого дитинства, модель проживання травматичного досвіду. Аналіз уведення в жанрову систему твору блогів та коміксів.

Рассмотрение метакультурного эффекта, произведенного русской классической литературой на самосознание китайской, японской и корейской культур. Анализ культурного влияния русской литературы на примере творчества Ф.М. Достоевского на азиатскую культуру.

Перший етап поетичної творчості С. Воробкевича - пошук різноманітних форм. Використання митцем металогічних, синтаксичних та фонічних засобів увиразнення художньої мови своїх текстів, експериментування із силабічними, рідше силабо-тонічними розмірами.

Використання металогічних, синтаксичних і фонічних засобів увиразнення художньої мови українськими поетами. З’ясування поетичних засобів і специфіки віршованих творів С. Воробкевича. Експериментування поетом з силабічними та силабо-тонічними розмірами.

Дослідження метамодерністської специфіки, експлікованої через систему ідей, а також виявів інтертекстуальності (зокрема паратекстуальності) в романі Д. Лессінґ. Аналіз сюжетно-фабульного комплексу роману письменниці в парадигмі філософії скептицизму.

Аналіз характеру показу І. Франком дійсності та людини в ній. Метаморфози простору смерті як відбиття трансформацій психоемоційної сфери персонажів творів письменника. Символізація й алюзійність образів швидкоплинності життя в збірці "Зів’яле листя".

Основные вопросы изучения эволюции жанра травелога в России в начале XIX века, в период, который ученые традиционно называют "эпохой путешествий". Исследование метаморфоз природной и человеческой красоты как приема сюжетосложения в путевых записках.

Изучение Чеховым собственного творчества и творчества писателей-современников. Эпистолярный характер метапоэтики, ее диалогичность. Новый тип рассказа как оперативная форма отображения действительности, дающая возможность посмотреть на жизнь углубленно.

Художня структура прози Г. Пагутяк, виявлення в ній властивостей метароману. Домінантні мотиви в прозі, їх концептуальність і функціональність у зображенні світу, місце у структурі тексту, співвідношення із текстовою системою творчого набутку мисткині.

Переселение крестьян в Сибирь - проблема, которая получила особую актуализацию в литературе конца XIX века вследствие кризиса реалистической эстетики и перестройки жанровой системы. Концепции происхождения мотивов в современном литературоведении.

Исследование специфических свойств и характеристик метатекста, его целостная теоретическая модель в постмодернистской литературе. Принципы анализа литературных нарративных произведений с метатекстовой составляющей, функции метатекста в литературе.

Паняцце метафары ў навуковай літаратуры, якая з`яўляецца адным з прадуктыўных сродкаў выразнасці паэтычнай мовы. Аналіз метафар у паэме Якуба Коласа "Сымон-музыка", іх класіфікацыя, а таксама высвятленне, з якой мэтай ужываюцца тыя ці іншыя метафары.

Анализ (квази) детективных и других претекстов романа, встроенных в контекст русской и мировой культуры, интертекстуальных отсылок. Исследование системы интертекстуальных и автоинтертекстуальных отсылок романа для представления акунинской историософии.

Анализ романов Л. Леонова, которые воспринимаются как крупное завоевание русской прозы ХХ века. Круг изображенных Леоновым явлений, которые описаны с помощью термина "простые вещи". Предметно-вещное пространство произведений, созданных писателем.