Розкриття сутності лінійного та циклічного часу. Визначення категорії часовості в добу античності, середньовіччя та класицизму. Визначення особливостей поетичного стилю Ліни Ланської, дослідження впливу часових ознак на внутрішній стан ліричної героїні.

Особливості декодування інформації у знаковому іконічному літературному просторі. Специфіка творчості доби модернізму. Створення картини світу у свідомості читача візуальними засобами. Розкриття змісту художніх текстів і поезії за допомогою ілюстрацій.

Визначення структури міфопоетичного простору. З'ясування відмінних особливостей у значеннях понять "місце" та "простір", "місце" та "місцевість", "місце" та "локус". Розкриття особливостей аналізованих категорій для просторової моделі художнього світу.

Дослідження онтологічної категорії Мартіна Гайдеґґера Inzwischenschaft (inbetweenness, між-нота), яка в теорії літератури стала одним із ключових понять як літературної антропології, так і феноменологічно-екзистенційного та постколоніального дискурсів.

Естетичні особливості трагедії як жанру драматургії. Трагічний конфлікт як джерело духовного поступу людства. Діалектичний характер його змісту. Розуміння трагічного в естетиці Арістотеля, Ф. Шіллера, Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Ф. Ніцше та А. Шопенгауера.

Створення динамічної фрактальної моделі-матриці категорії sacrum, можливості її застосування у літературознавчих дослідженнях на прикладах художньої прози. Біблійний ґлокалізм та стилізація у літературі. Антропологічні та морфологічні аспекти сакрального.

Специфіка сучасного гуманітарного знання. Спорідненість теоретичної бази постструктуралізму і постмодернізму. Зображення світу в літературному творі. Застосування категорії автора. Узагальнення основних ідей М. Бахтіна, В. Виноградова і Б. Кормана.

Походження, трактування, класифікація інтертекстуальних засобів. Визначення, види, форми, типи та функції літературної інтертекстуальності. функціонування теорії інтертекстуальності на різних герменевтичних рівнях. Випадки міжтекстових взаємодій.

Суть теоретичних засад постколоніальної критики. Дослідження моделей для викриття та аналізу дискурсу Іншого у літературному творі. Особливість мови персонажів письменницького оповідання. Розгляд мімікрії Ж. Лаканом та зіставлення її з камуфляжем.

Постмодернізм як напрям літератури 80-х років ХХ століття. Творчість представника французького постмодернізму Бернара Вербера. Специфіка методологічної бази "неоміфологізму". Відтворення міфу про створення світу в романі Б. Вербера "Зірковий метелик".

Визначення складників модальності у літературному творі та її зв’язку із наративною ситуацією. Форма представлення авторського "Я" в тексті. Особливі творча манера та оповідний стиль письменника Уве Йонсона. Циклічний характер, повторюваність його творів.

Вивчено основні категорії саспенсу у містичному художньому дискурсі. Проаналізовано висвітлення поняття "саспенс" у наукових працях вітчизняних дослідників. Виявлено лексичні та синтаксичні засоби вираження цієї текстової категорії у містичній прозі.

Засади диференційованого підходу до осмислення проблеми еволюції художнього психологізму й сутнісного наповнення поняття, внесок радянських літературознавців у розробку концептуальної бази означеної проблеми. Процес еволюції художнього психологізму.

Здійснено спробу висвітлити сутність основних понять: "категорія часу", "темпоральність", "лексико-семантичне поле", "ядро поля"; "периферія", "лексико-семантична група", описано мовні засоби відображення часу в кіноповісті О. Довженка "Зачарована Десна".

Осмислення категорії творчого часу та визначення його ролі у створенні сюжету. Характеристика часово-просторових відносин у документально-художній літературі. Особливість дослідження жанрово-стилістичної специфіки щоденника як жанру мемуарної прози.

Аналіз мотиву тривання та пам'яті у творчості сучасних українських поетів. Суть опозиції "вічність (мить)", яке посідає одне з центральних місць у сучасній філософській ліриці. Формування стану поетичної екзистенції - існування світу тільки тут і тепер.

Анализ жизненного пути и взаимодействия Каткова и Белинского, которые заложили основы ценностно-мировоззренческой культуры молодого поколения. Значимость полемики Каткова и Белинского как фактора, способствовавшего снижению нигилизма в обществе.

Процесс формирования христианской эстетики в начале ХХ века. Факторы, повлиявшие на принятие Т.С. Элиотом англокатолической веры. Католическая эстетика в поэзии и драматургии Т.С. Элиота: на примере драмы "Убийство в Соборе" и поэмы "Пепельная Среда".

Каюм Насыри — татарский учёный-этнограф, литератор и просветитель XIX века; биография, образование. Педагогическая и научная деятельность. Труды Каюма в области языкознания. Заслуги К. Насыри в развитии татарской литературы, математического образования.

Розгортання і модифікація автометаописовової й авторефлексійної активності як типу інтелектуальних практик, покликаних коригувати літературознавчий процес на рівні ціннісно-етичних аспектів. Деструктивні спроби входження у поле культурної продукції.

Широке використання новоутворень, оказіональних слів, квазіреалій та інших лексико-стилістичних інструментів - одна з найбільш характерних особливостей антиутопічного тексту. Літературний роман Джорджа Орвелла "1984" - класичний зразок антиутопії.

Вивчення біографії та життєвого шляху поета "золотого віку" римської літератури Квінта Горація Флакка. Аналіз його знайомства з Вергілієм і Овідієм та заступником поетів Меценатом. Характеристика Сатир Горація та близького копіювання поетом Луцілія.

Мультикультурний художній світ творчості Дж. Толкіна. Контакти Толкіна з кельтськими мовами. Витоки впливів чи запозичень. Роль артуріани у творчості письменника. Ранні спроби створити "міфологію для Англії". "Кельтські" території у творчості Толкіна.

Рассмотрение биографии А. Керн - русской дворянки, известной в истории по роли, которую она играла в жизни Пушкина. Сохранились письма поэта к Керн на французском языке; они по крайней мере не менее пародийны и шутливы, чем отмечены серьёзным чувством.

История жизни известного писателя Михаила Булгакова. Рождение в образцовой киевской семье. Годы учебы, первая любовь и женитьба. Успешная медицинская практика в качестве военного врача. Киев в произведениях писателя. Дом-музей Михаила Булгакова.

Киев в русской литературе: история изучения. Город в российском "историческом градоведении" и западной социологии. Основные сюжеты и оппозиции текста. Киев глазами путешественников. Сущность сюжетов в "историческом баснословии". Книги о князе Владимире.

Огляд "Києво-Печерського патерика" як збірки творів, написаних різними авторами і в різний час. Огляд справжнього монастирського побуту в Стародавній Русі і відносин ченців між собою і зі світом. Оповідання про насельників обителі періоду її розквіту.

Роль Києво-Печерського монастиря як релігійного центру Давньої Русі у розвитку "житійної" літератури. Оповідання Симона і Полікарпа, сповнені елементами фантастики. Захист ідеї родового старшинства між руськими князями та єдності Руської землі у патерику.

Виявлено історичний підтекст імен та подій києворуської доби, названих у Шевченкових повістях. Зроблено висновок, що нагадуючи про події києворуської доби, Шевченко, таким чином, стверджував тяглість української історії від X ст. до своєї сучасності.

Поети так званої Київської школи (М. Воробйова, В. Голобородька, М. Григоріва, В. Кордуна) - "ліве крило шістдесятників", "постшістдесятники" тощо. Подібна до поезії Київської школи творчість поетів Нью-Йоркської групи (Е. Андієвська, Б. Бойчук, В. Вовк).