Марк Твен как известный американский писатель, краткий очерк его биографии, обстоятельства личного и творческого формирования. Анализ произведений писателя, затронутые тематики и их источники. Гротеск и "американизм"в ранних произведениях автора.

Основные этапы жизни и творческой деятельности известного американского писателя Марка Твена. Первая книга Марка Твена, гротеск в его ранних произведениях. Жанр путевых заметок ("Простаки за границей"). Особенности юмористических произведений писателя.

Художні деталі, які відіграють роль маркерів ретрочасу в романі С. Батурина "Шизґара". Змістове значення подробиць, представлених в авторських коментарях, своєрідний художній стиль їх інтонаційної публіцистичності. Художні деталі в зображенні героїв.

Дослідження лексем з етнокультурною маркованістю, ужитих в історичній епопеї І. Огієнка "Наш бій за державність". Огляд словообразів, що містять у семантичній структурі етнонаціональний компонент, пов’язаний зі світосприйняттям, уявленнями українців.

Лексичні та граматичні маркери оповідності в епічних творах Тараса Шевченка. Визначення трьох рівнів поліфонізму оповіді загалом, Поглиблений аналіз рівнів макро- та мікродіалогу словесних образів у контексті Шевченкового мовомислення й образотворення.

Розгляд художнього відображення тілесності у творах українського письменника Б. Гуменюка про події війни на Донбасі. Зображення натуралістичних картин трансформації тіла солдата на полі бою. Використання слів-символів для передачі больових відчуттів.

Разнообразие взглядов на творчество маркиза де Сада необычайно широко. Диапазон мнений колеблется от крайнего возмущения до столь же крайнего восхищения. И даже сейчас, у большинства одно имя де Сада вызывает с трудом объяснимую негативную реакцию.

Изучение мимического и жестового проявления аффекта в авторском описании поведения персонажа. Определение аффекта как эмоционального взрыва, основные прагматические признаки. Лексико-стилистические и экспрессивные синтаксические маркеры аффективной речи.

Відомості про життєвий та творчий шлях Марка Кропивницького. Основні здобутки української драматургії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Дослідження творчої еволюції Кропивницького-драматурга. Аналіз домінантних тем, мотивів, проблем творчості митця.

Літературний аналіз творчої спадщини М. Кропивницького. Етапи формування художнього світогляду українського драматурга в 50-70-х роках. Діяльність Марко Кропивницького під час його мешкання на Слобожанщині. Дослідження поетики у творах письменника.

Особливості поетики першого роману Сідні Шелдона "Обличчя без маски". З’ясовано, що літературний успіх "Обличчю без маски" забезпечила комбінація елементів детективу та любовного роману, а також використання методу психоаналізу в розкритті злочинів.

Характеристика спогадової літератури як "невигаданої" прози з вираженим суб’єктивним мотивом. Головний аналіз позначення естетичного зображення дійсності у мемуаристів на всіх елементах структури тексту. Особливість принципу сприйняття художником слова.

Аналіз поглядів Дмитра Писарєва на літературну критику. Особливості розуміння Д. Писарєвим маси як явища тимчасового. Висвітлення інструменту подолання маси за допомогою освіти як шкільництва. Визначення участі журналістики у процесі самоосвіти.

Сутність поняття "літературний елітаризм". Домінанти розвитку літературного елітаризму: античний період, раннє християнство, постмодернізм. Загальна характеристика особливостей розвитку літературознавства, знайомство з основними проблемами становлення.

Культурная мифология масонства. Проблема взаимосвязи русского модернизма с эзотерикой. Анализ семантики и поэтики масонского кода, их модификации в творчестве Максимилиана Волошина и Елены Шварц как наиболее репрезентативного для изучения данной проблемы.

Обращение к культурной памяти как источнику креативных стратегий и положительных ценностей - одна из особенностей постмодернистской эпохи. Масонская поэзия - духовно-культурный феномен, содержащий эзотерические знания, этические нормы и постулаты.

Изучение современного городского фольклора в Российской Федерации. Создание произведения и наделение его модными значениями. Развитие речевых жанров. Анекдот как уникальное, чрезвычайно развитое и продуктивное явление национальной русской культуры.

Отражение реальности, отношений твари и Творца, человека и Софии Премудрости в русской литературе. Анализ сюжета о поиске истины в повести А. Битова "Человек в пейзаже" (1983 г). Познание человеком самого себя и собственной природы в творчестве писателя.

Описание проблемы нравственного выбора в романе М.А Булгакова "Мастер и Маргарита". Проблема выбора – корни и истоки. Особенности булгаковской Москвы. Дьяволиада и многозначность образа Воланда. Троемирие Григория Сковороды. Образ Мастера и Маргариты.

Мир человеческих чувств, "горечь" и "сладость" человеческой жизни в изображении А.И. Бунина и И.А. Куприна. Все произведения авторов пронизаны тонким чувством переживания за судьбу простого человека из народа. Черты сходства и различия произведений.

Профессиональная газетная деятельность Булгакова в 20-е годы. Определение значения "малых" жанров в формировании самобытного художественного таланта писателя. Особенности поэтики булгаковской "малой газетной прозы" (на примере очерка "Киев-город").

И.С. Тургенев – мастер пейзажа, языка и психологического анализа. Краткая история создания цикла "Записки охотника" как одной из самых удивительных книг в русской литературе. Описание и одушевление красоты природы. Ночной пейзаж в рассказе "Бежин луг".

Язык произведений Льва Николаевича Толстого. Значение его творческого наследия. Изучение попытки писателя ответить на вечные вопросы человечества, отгадать загадки природы. Философия войны и "диалектика души", внутренняя и внешняя красота героев романа.

Исследование мастерства сатиры в творчестве М.Е. Салтыкова-Щедрина как средства обличения общественных пороков. Определение причин, побудивших автора к использованию сатиры в сказках. Описания наблюдений и раздумий писателя о судьбах угнетённых масс.

Актуальность исследования использования сатиры в сказках писателя. Содержание понятия "сатира" как обличительного художественного средства. Причины, побудившие автора к использованию этого жанра в творчестве. Искусство сатиры в сказках Салтыкова-Щедрина.

Биографические и онтологические истоки интереса писателя к разнообразным проявлениям материнского начала в природе и жизни человека. Образы, воплощающие в произведениях В. Астафьева стихию материнства, их типология. Эволюция звучания материнской темы.

Вивчення фактів з наукової та особистої біографії видатного ученого, археолога С.Н. Братченка. Вивчення дозвілля археологів 70-х рр. Хх століття. Поява власного, притаманного лише цій експедиції, фольклору, традицій, розваг, свят, звичаїв і ритуалів.

Дослідження міфологізму письменників, який сфокусований в образне осмислення архетипної та доісторичної моделі народження світу і людського роду. Аналіз міфологічної циклічності часу в творчості Б. Шульца й Б.І. Антонича. Розгляд архетипної моделі гріха.

Краткие биографические сведения о жизни, семье советского поэта-песенника, лауреате Государственной премии СССР М.Л. Матусовском. Создание автобиографической повести "Семейный альбом". Плодотворное послевоенное творчество поэта. Государственные награды.

Разнастайнасць матываў рускіх чароўных казак. Прынцып семантычнай класіфікацыі казачных матываў. Аналіз матыву дома і дарогі ў рускай чароўнай казцы. Даследаванне праблем вывучэння казкі ў рускай літаратуразнаўстве. Выяўленне скразных момантаў міфа.