Стисло розглянуто проблему жанрової специфіки і типології історичних творів, здійснено аналіз і систематизацію наукових підходів до історичного жанру в художньому письменстві. Висвітлено рецепцію історичної романістики в сучасній науці про літературу.

Історичний роман Ю. Липи "Московія" як про подію в біографії автора та про актуальність проблематики й джерельної бази твору в контексті російсько-української війни. Уточнення фактів біографії й творчості Ю. Липи; еволюція поглядів письменника.

Дослідження особливостей відображення художньої дійсності (вимисел, домисел, факт) в історичному романі B. Терлецького. З’ясування співвідношення наукового факту й художнього домислу та вимислу в романі. Розкриття ролі документа в художній структурі.

Аналіз роману Джона Фаулза "Жінка французького лейтенанта" під кутом зору історичного хронотопу. Хронотопний аналіз як важлива складова осмислення твору. Історичний хронотоп роману - зображення історичного періоду як періоду зародження моралі ХХ століття.

Дослідження роману Тоні Моррісон "A mercy" під кутом зору історичного хронотопу, що забезпечить новизну погляду на цей нього. Аналіз подій, описаних у романі, у конкретних часових і просторових рамок. Оцінка прикмет часу, характерних для XVII століття.

Характеристика художніх творів Б. Лепкого, його перекладів і літературно-критичних праць. Аналіз робіт Богдана Лепкого про Т. Шевченка. Дослідження основної і другорядної ідеї висвітлення образу Тараса Шевченка, авторської концепції бачення Кобзаря.

Виникнення Руської держави та перші століття історії. Історичне значення Київської Русі. "Повість минулих літ" в історії російської суспільної самосвідомості та історії літератури. Уявлення про виникнення Русі як держави і походження правлячої династії.

Дослідження поетичної творчості Якова Щоголева. Аналіз значення та місця його поезії у формуванні української літератури ХІХ століття. Вивчення особливостей історичної поезії Якова Щоголева у контексті фольклорно-історичної течії українського романтизму.

Розгляд національних, регіональних та альтернативних презентацій історичного дискурсу українським мистецтвом графічної нарації на прикладі різножанрових коміксів. Аналіз ідейно-тематичного навантаження та стильових особливостей неопідручника з історії.

Новаторство творчого методу В. Скотта, особливості його погляду на розвиток людського суспільства. Створення структури історичного роману. Поєднання правдивого зображення минулого життя і цікавої динамічної інтриги. Персонажі та події роману "Айвенго".

Вивчення романів "Князь Єремія Вишневецький" і "Гетьман Іван Виговський" І. Нечуя-Левицького. Проблема поділу української історичної прози другої половини ХІХ ст. на жанрові різновиди. Основні складові поетики історичних романів І. Нечуя-Левицького.

Становлення й утвердження романтизму в польській літературі у 1822-1830 роках. Аналіз поетичної повісті та національної просвітницької поеми. Дослідження "Балад і романсів" А. Міцкевича. Створення романтичного автопортрета у збірці "Кримські сонети".

Розподіл архаїзованих частин мови в історичному романі "Айвенго". Описування подій зображених в романі історичного часу. Реалізація стилістичних ресурсів архаїчної лексики мови оригіналу, що потребує спектра засобів відтворення відтінків у мові перекладу.

Окреслення ключових концептів рецепції творчості Лесі Українки в історіях української літератури ХІХ - першої половини ХХ століття. Дослідження основних форм критичного дискурсу та методологічних принципів селекції художніх текстів письменниці.

Заголовок є одним із найважливіших компонентів структури художнього твору - "словесною формулою, яка концентрує зміст твору". Проаналізовано історіософський сенс назви пенталогії Вс.С. Соловйова "Хроніка чотирьох поколінь" та романів, які увійшли до неї.

Особливість вивчення релігійних мотивів у спадщині Івана Франка. Характер загальноісторичних та світоглядних орієнтирів українського письменника. Місце націотворчих ідей у роздумах вченого. Аналіз новаторського спрямування філософського змісту "Мойсея".

Визначення дослідження історіософських поглядів Івана Франка. Визначення місця націотворчих ідей в роздумах вченого-літератора. Розкриття змісту релігійних мотивів у спадщині Івана Франка, його основні загальноісторичні та світоглядні орієнтири.

Вивчення біографії та життєвого шляху французької письменниці Жорж Санд. Дослідження неймовірної історії кохання Санд з композитором Фредеріком Шопеном. Аналіз положення жінки у французькому суспільстві XIX століття і боротьби письменниці за рівноправ’я.

Біографія російського поета Афанасія Фета. Твори, присвячені оспівуванню природи та почуттям кохання. Російська школа чистого мистецтва в поезії Фета. Життєвий та творчий шлях Бертольда Брехта - драматурга, поета, прозаїка, режисера і теоретика театру.

Біографія Тараса Григоровича Шевченка. Образ України у творчiй спадщинi Кобзаря: "Гайдамаки"; цикл "Трьох лiт". Громадянські мотиви творчості поета. Роль Шевченкової спадщини в розвитку естетичної, соціальної і національної свідомості українського народу.

Вивчення змісту літературних пам'яток – літописів. Розгляд народнопоетичних описів окремих подій та осіб у "Київському літописі", "Повісті временних літ", Галицько-Волинському літописі та "Поученні" В. Мономаха. Дослідження постаті та творів Нестора.

Наукове дослідження приватної бібліотеки українського історика М. Грушевського періоду його перебування у Львові (1894-1914), яка тепер зберігається у фондах різних відділів ЛННБ України ім. В. Стефаника. Наукова цінність зібрань львівської бібліотеки.

Розгляд та аналіз теоретичних принципів англійської наративної школи початку ХХ століття, представники якої на прикладах відомих романів розробили детальну типологію романних оповідних форм. Особливості індуктивної типології техніки оповіді в романах.

Аналіз автобіографізму як поетикальної стратегії організації роману Віталія Бендера "Марш молодости". З'ясування природи присвяти, поданої автором на початку твору, визначення її функції. Шляхи реалізації ключових рис автобіографізму в зазначеному творі.

Недоліки і переваги упорядкування першодруків і видань ранніх поезій у прозі В. Стефаника. Аналіз друкованих джерел текстів поезій у прозі, що побачили світ після смерті Василя Стефаника, їх опис із погляду дотримання принципу творчої волі автора.

Дослідження питання взаємозв’язку мислення та мови. Засоби інтерпретації, тлумачення й осмислення "внутрішньої форми" поетичного або художнього висловлювання. Психологія мистецтва та творчості. Аналіз становлення літературознавчих поглядів О. Потебні.

Психологічна школа як одна з провідних шкіл у літературознавстві, історія її розвитку, видатні представники та напрямки досліджень. Аналіз взаємозв’язку мови та мислення, теорії художньої образності, психології творчості та сприйняття художніх творів.

Огляд розвитку і становлення наратології як самостійної інтерпретативної дисципліни лінгвопоетологічного спрямування. Аналіз шляхів і перспектив використання наративного аналізу й здобутків теорії оповіді до вивчення специфіки наративного мислення.

Розгляд оповідань В. Вулф і Д. Лоуренса, історії їх створення за період з 1917 по 1921 рр. та публікацій. Дослідження спільних і відмінних рис творчого метода письменників. Нові художні форми, стиль і техніка зображення реальності у творах митців.

"Епос про Гільгамеша" - епічна поема, складена у Стародавній Месопотамії у першій половині II тисячоліття до нашої ери. Вивчення особливостей першого значного літературного твору у світовій історії. Оцінка історичності царя Гільгамеша як реальної особи.