Міфологічний аспект метафори у російському публіцистичному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського

УДК 811.161.1:81'373.612.2'42

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Міфологічний аспект метафори у російському публіцистичному дискурсі

10.02.02 - російська мова

Солодовнікова Наталя Вікторівна

Сімферополь 2008

Загальна характеристика роботи

У сучасній лінгвістиці загальновизнаним є той факт, що метафора - це інструмент пізнання, засіб організації досвіду взаємодії людини із зовнішнім світом. Метафора в когнітології - це основна ментальна операція, яка об'єднує дві поняттєві сфери: сферу-джерело (сферу-донор) і сферу-мішень (сферу-мету).

Існує достатня кількість досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів, присвячених метафорі. Так, у галузі метафорології слід виділити роботи Н. Д. Арутюнової, М. Блека, А. М. Баранова, Д. Девідсона, М. Джонсона, Ю. М. Караулова, І. М. Кобозєвої, Л. О. Кудрявцевої, Дж. Лакоффа, В. М. Телії, Н. П. Тропіної, І. О. Філатенко, А. П. Чудінова; у галузі соціолінгвістики, прагматики, “Паблік рилейшенз”, у газетній комунікації - праці Ф. С. Бацевича, Л. Ю. Бессонової, Л. М. Синельникової, О. Й. Шейгал та ін. Останнім часом зріс інтерес і до символів та міфів у політичному дискурсі, серед студій цього напряму на особливу увагу заслуговують роботи Г. Г. Почепцова. У працях з політичної метафори виділено такі сфери-джерела: війна, спорт, театр, хвороба, боротьба, кримінал, людина, царство рослин, царство тварин (причому останні дві сфери - на матеріалі російського політичного дискурсу).

Проте метамодель “Політика - світ природи” не була раніше предметом окремого опису. З міфологічного аспекту метафори існує немало робіт (Н. Д. Арутюнова, Г. Башляр, Т. В. Козлова, В. А. Маслова, О. О. Потебня, Г. М. Скляревська, Н. В. Слухай, Т. А. Ященко та ін.), виконаних в основному на матеріалі фольклорних, міфологічних та художніх текстів. Досліджень у цьому напрямку в публіцистичному дискурсі України немає, хоча, на наш погляд, саме на міфологічній основі будується асоціативний потенціал когнітивної метафори, на якому базуються прагматичні смисли метафоричного образу, а в публіцистичному дискурсі відбиваються сучасні тенденції розвитку мови. Саме в реконструкції міфологічних основ метафоричних висловів і полягає актуальність дисертаційної роботи.

Актуальність дослідження обумовлена і тим, що метамодель “Політика - світ природи” безпосередньо пов'язана з органістичним способом мислення, досить характерним для слов'янських народів. На думку А. Н. Баранова, з метою зміни суспільної свідомості після жовтня 1917 року зроблено “спробу поєднання органістичного способу мислення (через метафори організму, рослини, дерева, людини), яке мало глибоке коріння в російському соціумі, з механістичним, раціональним мисленням, фіксованим у метафорах механізму, будівництва, мотора тощо” [Баранов: 73]. На якийсь час метафори зі світу живої природи справді стали менш поширеними, проте, як показав проведений аналіз, у сучасній російській мовній свідомості традиції органістичного мислення досить продуктивні і віддзеркалюються в публіцистичному дискурсі, хоча на кожному новому етапі суспільного розвитку старі моделі розгортаються відповідно до духу часу. Особливо великою є значущість органістичної метафори в текстах з настановою на фундаментальні національні цінності, на повернення “до першоджерел”, тому, на наш погляд, для українського російськомовного політичного дискурсу метамодель “Політика - світ природи” є важливою й актуальною.

Теоретичною основою дослідження стали роботи з метафори, у тому числі і з теорії концептуальної метафори (В. Ю. Апресян, Н. Д. Арутюнова, А. М. Баранов, М. Блек, А. Вежбіцька, Д. Девідсон, І. М. Кобозєва, Е. Маккормак, Х. Ортега-і-гассет, В. В. Петров, Г. М. Скляревська, В. М. Телія, І. О. Філатенко, А. П. Чудінов, В. М. Шаклеїн, Т. А. Ященко), політичного дискурсу (Ф. С. Бацевич, Т. А. Ван Дейк, Р. Водак, О. П. Єрмакова, С. Й. Карцевський, В. В. Красних, Л. П. Крисін, Г. Г. Почепцов, Л. М. Синельникова, Г. Я. Солганик, О. Й. Шейгал), теорії фреймів (В. З. Дем'янков, О. С. Кубрякова, М. Мінський, Ч. Філлмор та ін.), лінвокультурології (А. М. Афанасьєв, Г. Ю. Богданович, Г. О. Булашев, Л. С. Васильєв, Т. В. Ковтун, М. М. Маковський, В. А. Маслова, Н. В. Слухай та ін.).

Зв'язок роботи з науковими програмами і планами. Дослідження проводилося згідно з планом науково-дослідної роботи кафедр методики викладання філологічних дисциплін та міжмовних комунікацій і журналістики (реєстраційний номер - 0106 U 003200 “Мовна концептуалізація комунікації і медіаосвіти”). Тему затверджено на засіданні Вченої ради Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (протокол №3 від 03.04.2002 р.), а також на бюро Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” (протокол №4 від 8 грудня 2005 року).

Основна мета роботи - виявити міфологічний компонент у семантичній структурі метафор з концептуальною сферою-джерелом Природа і проаналізувати особливості їх функціонування в сучасному російському публіцистичному дискурсі України. Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:

1) розглянути теорію метафори в сучасній лінгвістиці;

2) проаналізувати особливості публіцистичного дискурсу і місце в ньому політичної метафори;

3) розробити схему і методику лінгвістичного аналізу зібраного матеріалу;

4) виявити, класифікувати й проаналізувати закономірності функціонування і прагматичний потенціал моделей з вихідною поняттєвою сферою-джерелом Природа;

5) реконструювати міфологічні основи метафор з вихідною поняттєвою сферою Природа;

6) проаналізувати міфологічні основи найбільш продуктивних сфер-джерел метамоделі і подати фреймово-слотову структуру цих сфер-джерел.

Матеріалом для дослідження стали тексти з метафоричним слововживанням у сучасних українських російськомовних засобах масової інформації (2000 - 2007 рр.). Картотека “Метафора природи в сучасному російському публіцистичному дискурсі” містить більше трьох тисяч висловів, вибраних із центральних і регіональних друкованих та електронних українських видань російською мовою.

Об'єкт дослідження: мовна реалізація політичної метафори, що включає лексику природи, в сучасному російському публіцистичному дискурсі України.

Предмет дослідження: метамодель “Політика - світ природи”.

Методологічні основи роботи. Оскільки мова є багатовимірним явищем, загальнонауковою методологічною основою дослідження є когнітивна та функціонально-комунікативна методологія.

Сучасна лінгвістика характеризується різноманітністю напрямів і методів дослідження, проте зберігає функціонально-комунікативну орієнтованість, результатом чого є підвищений інтерес учених до проблем комунікації, породження і сприйняття мови (Ф. С. Бацевич, Л. П. Іванова, О. С. Кубрякова, Т. А. Космеда, В. П. Мусієнко та ін.).

Методи дослідження обумовлені метою і завданнями роботи. У дисертації використано низку сучасних лінгвістичних методів: метод концептуального аналізу, метод компонентного аналізу семантичної структури слова, метод лінгвокультурологічного аналізу, цілеспрямованої і суцільної вибірки, а також синхронно-динамічний підхід до аналізу мовних явищ.

Наукова новизна дослідження полягає в наступному: 1) уперше подано комплексний опис мовної реалізації в сучасній російськомовній комунікації України метамоделі “Політика - світ природи”; 2) у процесі аналізу метафори акцентовано увагу не тільки на сигніфікативному, але й на міфологічному значенні вихідного компонента, оскільки всі образи природи ґрунтуються на певних міфологемах, а людині властиве моделювання соціальної ситуації на основі природних явищ; 3) виділено нові понятійні сфери-джерела метафори в публіцистичному дискурсі України: Вода, Вогонь, Земля, Погода; 4) набуло подальшого розвитку дослідження політичної метафори в руслі когнітивної лінгвістики.

Теоретичне значення дисертації полягає в описі актуалізації нових метафоричних значень лексичних одиниць як вияву динамічного процесу в сфері мовної концептуалізації дійсності. Розроблено методику реконструкції міфологічних основ метафоричних образів, яку можна використовувати під час аналізу метафори в різних типах дискурсів. Результати дослідження сприятимуть поглибленню знань про особливості функціонування метафор природи в публіцистичних текстах.

Практичне значення отриманих результатів. Запропонована методика аналізу і результати дослідження можуть бути використані в курсах і спецкурсах із сучасної російської мови, міжкультурної комунікації, лінгвокультурології, у спецкурсах з мови ЗМІ для журналістів, у практиці викладання російської мови іноземним громадянам. Структурований опис метафоричних зон може знайти застосування в лексикографічній практиці.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці принципово нового підходу до аналізу метафоричних висловів у публіцистичних текстах, який полягає в реконструкції міфологічних основ концептуальної сфери-джерела і його реалізації у сфері-мішені. Всі теоретичні і практичні результати отримані самостійно. Публікації з теми дисертації підготовлені й опубліковані без співавторства.

Апробація матеріалів дисертації. Результати дослідження відбиті в 23 доповідях на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ТНУ (Сімферополь, 2003 - 2008 рр.), на міжнародній практичній конференції “Діалог культур у поліетнічному світі” (Сімферополь, 2003 р., Кримський державний інженерно-педагогічний інститут), міжнародній конференції “Актуальні проблеми сучасної лексикології і граматики слов`янських мов” (Вінниця, 2003 р.), міжнародних конференціях “Лінгвістичні читання пам'яті професора О. М. Соколова” (Сімферополь, 2004, 2007 рр.), XIII міжнародній науковій конференції “Мова і культура” (Київ, 2004 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Російська мова і література: проблеми вивчення та викладання в Україні” (Київ, 2005 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Теорія і технологія іншомовної освіти” (Сімферополь, 2004 р., ТНУ), III - VI міжнародних наукових конференціях з питань мовознавства, етноісторії, журналістики “Міжкультурні комунікації: простір і час” (Алушта, 2005 - 2008 рр.), IV, VI міжнародних форумах “Дні слов”янської писемності і культури” (Луганськ, 2006, 2008 рр.), на щорічних міжфакультетських семінарах з когнітивних досліджень і комунікації “Когнітивні теорії метафори” (Сімферополь, 2004 - 2007 рр., ТНУ). Дисертацію обговорено на спільному засіданні кафедр методики викладання філологічних дисциплін та міжмовних комунікацій і журналістики.

Матеріали дослідження використовувалися на практичних заняттях з російської мови для іноземних студентів-філологів ТНУ ім. В. І. Вернадського, студентів включеного навчання з Вілламеттського університету (США, Орегон), слухачів короткострокових курсів з Кембріджського університету (Великобританія) та Афінського університету (Греція).

Публікації. З теми дисертаційного дослідження опубліковано шість статей у виданнях, ліцензованих ВАК України.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, списку джерел фактичного матеріалу і переліку умовних скорочень. Повний обсяг дисертації - 216 сторінок, з них основний текст - 194 сторінки.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, наукову новизну, визначено мету, завдання і методику дослідження, його теоретичне та практичне значення, вказано джерела фактичного матеріалу.

У першому розділі “Метафора з позицій сучасної лінгвістики та лінгвокультурології” охарактеризовано основні напрями в дослідженні метафори (структурно-семантичний та когнітивний підходи), а також способи інтерпретації механізмів утворення метафори; місце політичної метафори в публіцистичному дискурсі, особливості метафоричного моделювання, культурологічний та міфологічний аспекти політичної метафори.

Прихильники семантико-структурного і семантико-стилістичного підходу пояснюють механізм утворення метафори актуалізацією притаманних певним реаліям ознак, вражень, асоціацій. У процесі метафоризації може актуалізуватися будь-яка потенційна конотативна сема, навіть далека від денотативного ядра. Метафора надає мовленню образності, тому є одним із засобів виразності і створення авторського стилю.

Істотним для нашого дослідження є постулат про те, що метафора становить собою набір стандартних асоціацій, пов'язаних у свідомості мовного колективу з певною сутністю. Метафора актуалізує одну з таких асоціацій (О. В. Падучева). Таким чином, особливого значення набуває асоціативний ореол метафори (В. М. Телія). Під час аналізу метафор природи в публіцистичному дискурсі виявлено, що загальноприйняті асоціації базуються на міфопоетичних уявленнях народу, тому в процесі інтерпретації метафоричних висловів звертаємося до реконструкції міфологічного значення.

У когнітивній лінгвістиці центральне місце посідає проблема категоризації навколишньої дійсності, де важливу роль відіграє метафора як вияв аналогових можливостей людського розуму. Метафора як основна ментальна операція об'єднує сферу-джерело і сферу-мішень. Елементи сфери-джерела структурують менш зрозумілу концептуальну сферу-мішень, що складає суть когнітивного потенціалу метафори. Таким чином, когнітивна топологія сфери-джерела певною мірою визначає спосіб осмислення сфери-мішені і може бути основою для прийняття рішень та дій (А. М. Баранов, М. Джонсон, Ю. М. Караулов, І. М. Кобозєва, Дж. Лакофф, А. П. Чудінов та ін.).

Ґрунтуючись на положенні про те, що сучасна лінгвістика не може бути інтерпретована в межах однієї парадигми (В. П. Мусієнко), вважаємо за доцільне використання поліпарадигмального підходу до вивчення метафори. Семантико-структурний аналіз дозволяє виділити актуальну сему, на основі якої відбувається семантичне зрушення, і визначити конотативний фон метафори. Когнітивний підхід сприяє розкриттю розумових процесів при виборі сфери-джерела і виявленню прагматичного потенціалу метафори, що є особливо актуальним при дослідженні політичної метафори. Розроблена нами схема аналізу метафоричного вислову має такий вигляд:

1. Методом компонентного аналізу виявити головну сему, на основі якої стало можливим метафоричне вживання слова.

2. За наявності фразеологічних одиниць (ФО) вказати їх у складі метафоричних висловів.

3. Проаналізувати конотативне забарвлення метафори.

4. Виявити прагматичне значення метафоричного вислову.

5. Показати співвідношення метафоричного та міфологічного значення слова.

6. Охарактеризувати особливості вживання метафори в публіцистичному дискурсі України.

7. З'ясувати парадигматичні зв'язки (синонімія, антонімія) метафоричних висловів.

8. Встановити синтагматичні зв'язки між компонентами метафоричних висловлювань (аналіз контексту, суб'єктно-предикативних, означальних, обставинних та інших відношень).

Освоєння сучасною лінгвістикою поняття “дискурс” забезпечило можливість міждисциплінарного підходу до аналізу мовних явищ. У лінгвістиці виникає нова галузь - “політична лінгвістика”, об'єктом якої стає мова політики. Метою політичної комунікації є пропаганда певних ідей, емоційний вплив на громадян і спонукання їх до дій. Метафора як непряма номінація існує на межі ілюзії та реальності (сказаного і несказаного), стає засобом маніпуляції і завдяки образному складникові реалізує функцію дії (І. М. Кобозєва, Л. М. Синельникова, Н. В. Слухай, Н. І. Тропіна, І. О. Філатенко, А. П. Чудінов, О. Й. Шейгал). Використання метафори в певному дискурсі продиктоване його цільовими установками, тому в публіцистичному дискурсі основними функціями метафори є прагматична, аргументативна, а також функція впливу. Принциповою особливістю публіцистичного стилю є велика роль емоційних засобів, що набувають оцінного характеру (Ф. С. Бацевич, Т. А. Космеда, В. Г. Костомаров, Л. А. Манькова, Ю. Ф. Прадід, Д. М. Прілюк, Г. Я. Солганик та ін.). Такими мовними засобами є метафора, просторіччя (Л. О. Кудрявцева), прецедентні феномени (Ю. М. Караулов, Д. Б. Гудков), ептоніми (Л. П. Дядечко), фразеологічні одиниці (Ю. Ф. Прадід, О. О. Селіванова, А. М. Емірова), каламбур, алогізми, мовна гра, евфемізми (Т. А. Космеда, О. Й. Шейгал), ономастична перифраза (В. М. Калінкін, І. І. Турута) тощо. Згідно з когнітивним підходом до вивчення мови визнаємо метафорами (або метафороподібними висловами) такі образні засоби, когнітивною основою яких є уподібнення об'єктів, що належать до різних галузей онтології: ФО, ептоніми, порівняння, метонімічні перенесення, ономастичну перифразу, мовну гру тощо.

Необхідність систематизації метафоричного слововживання в різних дискурсах породила теорію метафоричного моделювання (А. М. Баранов, Ю. М. Караулов, Дж. Лакофф, І. О. Філатенко, А. П. Чудінов та ін.). Під метафоричною моделлю розуміємо динамічну структуру, що демонструє взаємодію сфери-джерела і сфери-мішені. Виділяють чотири групи метафор: антропоморфні, природоморфні, соціоморфні та артефактні. Аналізовані метафори належать до природоморфних (метафор природи). Умовно поділяємо їх на дві підгрупи: “Метафори неживої природи” та “Метафори живої природи”. У межах першого підкласу виділено метафоричні моделі “Політичне життя України - це стан і рух води”, “Політичні конфлікти - це пожежа”, “Політичне життя країни - це особливості рельєфу” і “Політичне життя країни - це атмосферні зміни”. У другому підкласі проаналізовано моделі “Політика - світ рослин” і “Політика - світ тварин”. У когнітивній лінгвістиці аналіз метафоричної моделі передбачає побудову фреймів і слотів.

Загальновизнано, що мова є феноменом культури і джерелом інформації про етнос. У свідомості мовного колективу образи природи міфологізовані, тому під час аналізу метафоричних висловів ми реконструювали міфологічні основи сфери-джерела і показали мовну реалізацію міфологічного значення.

У другому розділі “Сфера-джерело “Нежива природа” в політичній метафорі” описано сфери Вода, Вогонь, Земля і Погода. За даними аналізу фреймово-слотової структури цих сфер, найбільш продуктивною і частотною є сфера Вода (17,5%), усі лексеми якої зазнають метафоризації. На другому за частотністю місці знаходиться сфера Погода (15,85%), на третьому - Вогонь (13,5%), на четвертому - Земля (10,5%).

Аналіз міфологеми Вода показав, що актуальною для російського публіцистичного дискурсу України є бінарна опозиція “проточна, жива вода - стояча, мертва”, репрезентована в текстах лексемами поток (финансовый поток, поток информации), волна (волна сопротивления, насилия, радикализма, исламофобии), река (реки крови, река помаранчевого исхода) и болото (увязнуть во внутриполитическом болоте, концептуальное болото), трясина (трясина иракского сопротивления). Слід підкреслити, що в міфологічній свідомості Вода є амбівалентною субстанцією, оскільки одночасно може бути як джерелом життя, так і згубним для людини середовищем. Міфологічне значення Води як джерела чистоти закладено в семантиці дієслів отмыться, очиститься, що є компонентами метафоричних висловів (отмыться от имиджа кандидата, который участвовал в фальсификации). Утворена на базі сфери-джерела метафорична модель “Політичне життя країни - це стан і рух води” відображає таку дійсність, де динамічні явища розцінюються позитивно, хоча оцінка залежить від позиції автора висловлення. Денотативною зоною вживання цієї метафори є опис соціально-політичних явищ і процесів у країні та за її межами.

За нашими спостереженнями, сфера-джерело Вода добре структурована, у ній виділено п'ять фреймів: 1. Водоймища (река насилия, автократическое море). 2. Характер руху води (волна терактов, всплеск национального разочарования). 3. Місце руху води (в русле прозападной линии, в фарватере “Партии регионов”) 3. Стан води (кипеть, течь, штормить). 4. Дія і стан суб'єкта у воді (плавать, захлебнуться). 5. Плавзасоби (фешенебельный лайнер, резиновая шлюпка, картонный корабль тощо). Фрейми поділяються на типові слоти. Наприклад, фрейм Характер руху води має такі слоти: 1. Водний потік (водопад словесной канализации, финансовый поток). 2. Болото (те, кто выходит из фракций, пополняют выжидающее болото). 3. Хвилі (волна терактов, всплеск народного гнева). 4. Шторм (штормовая предвыборная осень, девятый вал гражданского сопротивления).

Для публіцистичного дискурсу України найбільш актуальними символічними характеристиками міфологеми Вогонь є швидкість, інтенсивність, руйнівність або ж очищення (коли політичні дії мають визвольний характер, асоціюються з новими надіями, з відродженням). Денотативною зоною вживання аналізованих метафор є політичні скандали, конфлікти, зіткнення, у тому числі й озброєні, тому на базі метафор з поняттєвою сферою-джерелом Вогонь формується модель “Політичні конфлікти - це пожежа”. Розвиток політичних конфліктів характеризується фазовістю: початок (разгореться, разжигать, вспыхнуть) - розвиток (гореть, пожар) - кінець (потухнуть, потушить). Як правило, ці події каузовані певними діями з боку суб'єктів політичної діяльності, а саме небажанням іти на компроміс, тому в метафорі є прагматичні вектори тривожності, агресії: …власти срочно понадобились голоса на выборах, а разжигание раскола по оси Восток - Запад обещало их приток (“Зеркало недели” №49 (524) від 4.12.2004 р.). У цьому прикладі чітко видно мету політичних суб'єктів - голоса избирателей, яка стала мотивацією разжигания раскола між регіонами.

В аналізованих метафоричних образах переважає пейоративне забарвлення, оскільки найчастіше йдеться про скандали, конфлікти, протистояння, війни. Але в низці випадків можна відзначити позитивну конотацію, пов'язану з прагненням політиків уникнути небезпечної ситуації (потушить пожар).

Структуру сфери Вогонь складають шість фреймів: 1. Іскра, полум'я, пожежа (искра недовольства, оранжевое “пламя”, пламя раздора, политический пожар). 2. Розпалювати, розгорітися, спалахнути (вспыхнул скандал, разгорелась борьба, разжигание исламофобии). 3. Вогнище (подлить масла в костер войны - метафора є трансформацією фразеологізму подлить масла в огонь - `загострювати відносини'). 4. Згоріти (картонка-политик “сгорает” в скандале). 5. Згасити, погасити (потушить внутренний конфликт). 6. Попіл, попелище (пепелище ленинского союза молодежи). Ці фрейми не підрозділяються на слоти.

Метафори, що базуються на міфологемі Земля, формують метафоричну модель “Політичне життя країни - це особливості рельєфу”. Особливості політичного життя країни і кар'єра політиків співвідносяться з ключовою опозицією вершина - прірва. В основі цієї метафори лежить найдавніший архетип верх / низ, який є досить актуальним для публіцистичного дискурсу і реалізується в інших сферах-джерелах (пор. поверхня - дно; зростання - в'янення тощо). Рух угору розцінюється позитивно, а вниз - негативно. Прагматичний смисл розглянутих метафор полягає в тому, що політичне життя країни і кар'єра політичних діячів характеризується зльотами і падіннями, прогресом і регресом. У значущій для російського публіцистичного дискурсу України сфері Земля виділено три фрейми: 1. Суша (фракция - остров, занять удобную политическую поляну). 2. Форми рельєфу: ландшафт, пейзаж (пестрый политический ландшафт, занудный политический пейзаж), гора (пойти в гору, властный Олимп), прірва, рів (экономическая и духовная пропасть, зарыть ров между электоральными группами), пустеля (вокруг Ниязова располагалась выжженная пустыня). 3. Землетрус (в России происходит всплеск сейсмической активности, тектонический разлом между Востоком и Западом).

Політичні процеси в країні і суспільстві журналісти характеризують як зміну пір року, перепади температур, рух повітряних потоків тощо. Поняттєвою сферою-джерелом для цих метафор є сфера Погода, на базі якої формується метафорична модель “Політичне життя України - це атмосферні зміни”. У результаті накладання концептуальних погодних понять на сферу політики відбувається категоріальне зрушення - руйнування стандартних уявлень про деякі фрагменти дійсності. Залежно від ситуації влада зображається як погана або гарна погода, стосунки між суб'єктами політичної діяльності - як потепління чи похолодання, свобода - як вітер. Структура сфери Погода характеризується двома фреймами: 1. Погода (политическая весна, сезон, климат). 2. Погодні зміни (отношения с Америкой потеплели, заморозить конфликт, на майском заседании прогремел гром, ледяные ветры перемен). У межах другого фрейму виділено 5 слотів: 1. Температура (потепление отношений, в отношениях между Грузией и Украиной наметилось похолодание). 2. Опади (пролился “золотой дождь” [фразеологізм `великі грошові суми'] с Запада). 3. Вітер (ветер войны). 4. Туман (туманная политика). 5. Лавина (лавина вымышленной информации).

Отже, метафори неживої природи мають розгалужену структуру, що забезпечує широкий потенціал їх уживання.

У третьому розділі “Сфера-джерело “Жива природа” в політичній метафорі” проаналізовано метафоричні моделі “Політика - світ тварин” і “політика - світ рослин”, виділено прагматичні компоненти реалізовані у сфері-мішені. Сфера-джерело Світ тварин найпродуктивніша з усіх аналізованих (27,2%), частотність уживання сфери Світ рослин складає 15,45%. міфологічний метафора публіцистичний дискурс

Активне введення в публіцистичний дискурс зооморфізмів обумовлене їх емотивністю, оскільки у свідомості носіїв тієї чи іншої культури за кожним образом закріпилися певні стереотипи. Прагматична функція висловів, що включають зооморфну метафору, - викликати аналогічне емоційне сприйняття у читача. Серед образів тварин і птахів найбільш актуальними й часто вживаними є вовк, собака, ведмідь, тигр, лев, баран, сокіл, яструб, голуб. Відповідно до лінгвокультурологічного підходу описано національну специфіку образів тварин, пов'язану з культурними конотаціями, які виявлено завдяки зверненню до міфологічних основ метафоричних висловів. Так, при номінації агресивно налаштованих політичних суб'єктів використовуються метафори вовк і яструб. Це обумовлено тим, що вовк та яструб є хижаками. У фольклорних жанрах за вовком закріпилися такі метафоричні характеристики, як лютість, нещадність, кровожерливість. Образ вовка використовується для номінації сильної держави, що веде агресивну політику стосовно інших країн: большой волк с огромными аппетитами. У цьому прикладі підкреслюється метафорична характеристика вовка, пов'язана з його ненажерливістю (пор.: волчий аппетит, голодный, как волк). Основною характеристикою яструба є здатність раптово атакувати. Яструбом називають політика, який вважає, що будь-який конфлікт слід вирішувати бойовими діями. Метафоричні характеристики представників фауни і закріплені за ними стереотипи стали основою для метафоричної проекції. У зооморфних метафорах переважають негативні прагматичні компоненти ('дурість', 'лицемірство', 'покірність', 'агресія'), які в більшості проаналізованих мовних фактів (майже 60%), супроводяться іронічною конотацією, що певною мірою пом'якшує пейоративне забарвлення.

Метафоричну модель “Політика - світ тварин” складають п'ять фреймів: 1. Склад царства тварин (Россия - священная корова; бумажный тигр, обиженный дракон, аджарский лев, соколы Жириновского). 2. Об'єднання тварин (осиное гнездо, свора породистых пиарщиков). 3. Дії тварин (Украина не может “сосать двух маток” - в основі метафоричного вислову лежить прислів'я: ласковый теленок двух маток сосет; брачный сезон в Верховной Раде). 4. Органи і частини тіла тварин (затыкать пасть оппозиционерам, боевики расправят крылья). 5. Тварини як об'єкт діяльності людей (приручить Януковича, политическая травля). Кожен із фреймів поділяється на типові слоти. Наприклад, у фреймі Склад царства тварин виділено такі слоти: 1. Ссавці (Украина - мудрый, сильный, но спящий слон; электоральный кролик). 2. Птахи (американские ястребы, хромая утка). 3. Риби (прилипалы, внепарламентская оппозиция - хилая мелочь в садке). 4. Комахи (чиновники расплодились, как мухи, и жадно жужжат над чужой собственностью). 5. Міфічні тварини (политика превратилась в химеру).

Фітоморфні метафори відображають ідею природності і безперервності розвитку життя, близькості і взаємозв'язку людини та природи. У цих метафорах наявні каузальні відношення: необхідність відповідного ґрунту для отримання урожаю, залежність стану крони від міцності коріння. При номінації держави центральне місце серед вегетативних метафор займає образ дерева, де гілками є окремі ешелони влади. Держава уявляється цілісним організмом, при цьому акцентується увага на “рівноправності” гілок. При найменуванні причини, джерела явища традиційним є використання метафор насіння, зерно (зреют семена недовольства, посеять зерно раздора) і корінь (корни конфликта), а при найменуванні наслідку - метафор плід (независимость упала к ногам народа, как перезревший плод с засыхающего дерева), сходи, паростки (оба народа должны выращивать побеги новых отношений). Денотативна зона використання моделі “Політика - світ рослин” - це опис соціально-політичних процесів у країні. Політична діяльність уявляється як процес зростання / вирощування рослин - від їх посіву до дозрівання плодів. В аналізований період назви деяких рослин активно використовувалися для номінації так званих “кольорових” революцій: революция роз, тюльпанов, гвоздик, картофельная революция, каштановая революция. Українські політичні події 2004 року спочатку були названі каштановая революция, але потім утвердилась нова номінація - оранжевая революция (переважила колірна символіка). У публіцистиці внаслідок використання нової метафоричної номінації з'явилися такі вислови, як апельсиновая власть, апельсиновый канал тощо. Фітоморфна сфера має чітку фреймову структуру: 1. Види рослин (революция роз, президентская репка, цивилизация апельсинов). 2. Частини рослин (корни проблемы, ветви власти, семена недовольства, ядовитые зерна войны, ростки демократии тощо). 3. Життєвий цикл рослин і роль у ньому людини (расцвет демократии, посеять чувство неприязни). 4. Місце зростання рослин (почва, на которой могут прижиться идеи либеральной демократии, электоральное поле, миллионы гектаров политического поля, рассадник преступности). Лексика останнього фрейму належить як до сфери Світ рослин, так і до сфери Земля.

Отже, фітоморфна метафора порівняно із зооморфною є менш частотною, це, на нашу думку, пояснюється тим, що образи рослин мають менший оцінний потенціал.

Висновки

1. У російському публіцистичному дискурсі України виявлено, класифіковано й описано метафоричні моделі з вихідною понятійною сферою-джерелом Природа. На першому етапі дослідження розмежовано дві групи: “Нежива природа” і “Жива природа”. До першої групи увійшли такі сфери, як Вода, Вогонь, Земля і Погода. Група “Жива природа” включає Світ тварин і Світ рослин. На основі цієї класифікації виділено метафоричні моделі: “Політичне життя України - це стан і рух води”, “Політичні конфлікти - це пожежа”, “Політичне життя країни - це особливості рельєфу” і “Політичне життя країни - це атмосферні зміни”, “Політика - світ тварин” і “Політика - світ рослин”. Ці моделі утворюють метафоричну парадигму, на основі якої формується “надмодель”, або метамодель, “Політика - світ природи”.

2. Складники мета моделі “Політика - світ природи” взаємозв'язані, що дало можливість подати парадигму метафоричних моделей з поняттєвою сферою-джерелом Природа й охарактеризувати фрагмент відображеної у засобах масової інформації концептуальної картини політичного життя України. Включення метафор природи зумовлене смисловими інтенціями публіцистичного дискурсу, а саме настановою на оцінку.

3. У роботі використано поліпарадигмальний підхід до вивчення метафори. Семантико-структурний аналіз дозволив виділити актуальну сему, на основі якої відбувається семантичне зрушення, і визначити конотативний фон метафори. Когнітивний підхід уможливив розкриття розумових процесів при виборі сфери-джерела і виявлення прагматичного потенціалу метафори, що є особливо актуальним при дослідженні політичної метафори.

4. З урахуванням семантико-структурного, когнітивного, дискурсивного і лінгвокультурологічного методів дослідження метафоричних висловів розроблено зразок схеми аналізу метафори в тексті. У результаті такого аналізу досліджено семантичну структуру метафори, проаналізовано її конотативне забарвлення, виявлено міфологічний компонент у семантичній структурі метафори, описано синтагматичні зв'язки (на рівні контексту вживання), встановлено особливості вживання і характер впливу метафоричного вислову в політичному дискурсі України. Звернено увагу на зв'язок метафори з іншими лексичними засобами, зокрема ФО, прецедентними висловами, ептонімами.

5. Завдяки прагматичному потенціалу метафора є ефективним мовним засобом впливу на адресата. Певним чинником прагматичного ефекту служить маркованість сучасних політичних метафор. Як показано в нашому дослідженні, маркованість базується не тільки на лексичному або конотативному значенні вихідної лексеми, але й на міфологічному уявленні про цю природну реалію.

6. У результаті реконструкції міфологічних основ семантичної структури метафори виявлено, що метафорична проекція базується не тільки на денотативному значенні слова. Особливого значення набуває культурний фон, міфологічні уявлення про той або інший об'єкт природи. Міфологічні уявлення обумовлюють конотативний фон сфери-джерела, який переноситься на сферу-мішень.

7. У рамках логічного напряму концептуального аналізу проведено фреймово-слотове структурування поняттєвих сфер-джерел. Ейдетичний напрям реалізовано в експлікації актуальних понятійних сфер-джерел, у побудові метафоричних моделей і парадигм. Міфологічний аспект і природа сфер-джерел свідчать про актуалізацію природних циклічних змін, взаємозв'язок людини і природи в репрезентації політичного простору України. Ці сфери мають детальну, розгалужену структуру і характеризуються значним пояснювальним потенціалом. Дослідження дозволило охарактеризувати закономірності розвитку української політичної дійсності.

8. Перспективним є зіставне вивчення політичного дискурсу різних країн, оскільки таке дослідження може виявити лінгвокультурні особливості національних картин світу, а також специфіку сприйняття політичних реалій і їх метафоричної репрезентації носіями різних мов.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях автора

1. Солодовникова Н. В. Метафора в газетно-публицистических текстах (на материале русскоязычных изданий Украины / Н. В. Солодовникова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського: [зб. наук. праць]. - Вінниця: Вид-во Вінницького держ. пед. ун-ту, 2003. - Вип. 6. - С. 459 - 463. - (Серія “Філологія”).

2. Солодовникова Н. В. “Природа” как источник политической метафоры /Н. В. Солодовникова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Симферополь, 2004. - №1, Т. 16(55). - С. 76 - 82. - (Серия “Филология”).

3. Солодовникова Н. В. Мифологический образ воды в современной политической метафоре (на материале украинской русскоязычной прессы) / Н. В. Солодовникова // Система і структура східнослов'янських мов: До 170-річчя з дня народження О. О. Потебні: [зб. наук. праць]. - К.: Знання України, 2005. - С. 183 - 191.

4. Солодовникова Н. В. Политика - Царство растений / Н. В. Солодовникова // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. - 2006. - №11 (106) липень. - С. 181 - 188. - (Серія “Філологічні науки”).

5. Солодовникова Н. В. Фреймово-слотовая структура метафоры Политика - царство животных / Н. В. Солодовникова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Симферополь, 2006. - №1, Т. 19(58). - С. 195 - 202. - (Серия “Филология”).

6. Солодовникова Н. В. Образ Солнца в современном русском публицистическом дискурсе / Н. В. Солодовникова // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. - 2007. - №11(128) червень. - С. 138 - 142. - (Серія “Філологічні науки”).

Анотація

Солодовнікова Н. В. Міфологічній аспект метафори в російському публіцистичному дискурсі. - Рукопис. - 216 с.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 - російська мова. - Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського. - Сімферополь, 2008.

У дисертації здійснено лінгвокогнітивний опис метафори з вихідною поняттєвою сферою Природа. На основі семантико-структурного підходу до аналізу метафоричних висловів виявлено актуальну сему, на базі якої відбувається семантичне зрушення в метафорі, проаналізовано конотативний фон. Лінгвокультурологічний підхід дозволив виділити в семантичній структурі метафори міфологічний компонент, на якому базується прагматичний потенціал досліджуваних одиниць. У рамках когнітивного підходу проведено ейдетичний і логічний аналіз. Ейдетичний напрям реалізовано в експлікації актуальних понятійних сфер-джерел, у побудові метафоричних моделей і парадигм. Логічний напрям представлено у структуруванні сфер-джерел метафори.

Ключові слова: метафора, метафорична модель, міфологема, фреймово-слотова структура, російський публіцистичний дискурс України.

Аннотация

Солодовникова Н. В. Мифологический аспект метафоры в русском публицистическом дискурсе. - Рукопись. - 216 с.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского. - Симферополь, 2008.

В диссертации осуществлено лингвокогнитивное описание метафоры с исходной понятийной сферой-источником Природа в русском публицистическом дискурсе Украины. В работе использован полипарадигмальный подход к изучению метафоры. Семантико-структурный подход позволяет выделить актуальную сему, на основе которой происходит семантический сдвиг, а также определить коннотативный фон метафоры. Когнитивный подход позволяет вскрыть мыслительные процессы и выявить прагматический потенциал метафоры, что является особенно актуальным при исследовании политической метафоры.

На основе дискурсивного подхода к анализу метафорических выражений выявлена метамодель “Политика - мир природы” и ее составляющие. Сферы, входящие в метамодель, взаимосвязаны. Это дало нам возможность построить парадигму метафорических моделей с понятийной сферой-источником Природа и представить фрагмент концептуальной картины политической жизни Украины в средствах массовой информации.

Доказано, что метафорическая проекция базируется не только на денотативном значении слова. Язык не существует вне этноса, вне его культуры. При анализе метафорических выражений особую значимость приобретает культурный фон, мифологические представления о том или ином объекте природы. На мифологических представлениях базируется набор общепринятых ассоциаций, связанный со сферой-источником, который затем прилагается к миру политики.

На основе семантико-структурного, когнитивного, дискурсивного и лингвокультурологического подходов к исследованию метафорических выражений нами разработана примерная схема анализа метафоры в тексте. Разработанная схема анализа позволяет охарактеризовать семантическую структуру метафоры, проанализировать ее коннотативную окраску, выявить мифологический компонент в семантической структуре метафоры, установить синтагматические связи (на уровне контекста употребления), охарактеризовать особенности употребления и прагматического потенциала метафорического выражения в дискурсе Украины. При анализе метафоры мы обращали внимание на связь с другими лексическими средствами: фразеологическими единицами, прецедентными высказываниями. Сопоставление метафор в современном публицистическом дискурсе и дискурсе советского периода дает возможность определить, насколько традиционной является та или иная метафора, изменилась ли ее коннотация.

Выявлены, классифицированы и описаны метафорические модели с исходной понятийной сферой-источником Природа. Мы условно разделили их на два подкласса: “Метафоры неживой природы” и “Метафоры живой природы”. В рамках первого подкласса были выделены метафорические модели “Политическая жизнь Украины - это состояние и движение воды”, “Политические конфликты - это пожар”, “Политическая жизнь страны - это особенности рельефа” и “Политическая жизнь страны - это атмосферные изменения”. Во втором подклассе проанализированы модели “Политика - мир растений” и “Политика - мир животных”. Анализ метафорической модели в когнитивной лингвистике предполагает построение фреймов и слотов.

В рамках логического направления концептуального анализа проведено фреймово-слотовое структурирование понятийных сфер-источников. Это позволило выделить значимую и полезную информацию для понимания украинской политической действительности. Мифологический аспект и природа сфер-источников свидетельствуют об актуализации естественных циклических изменений, взаимосвязи человека и природы в репрезентации политического пространства Украины. Данные сферы имеют детальную, разветвленную структуру и обладают значительным пояснительным потенциалом.

Прагматический потенциал метафоры делает ее эффективным языковым средством воздействия на адресата. Определенным фактором прагматического эффекта служит маркированность современных политических метафор. В нашем исследовании маркированность базируется не только на лексическом или коннотативном значении исходной лексемы, но и на мифологическом представлении о данной природной реалии. Важным моментом при определении прагматического потенциала метафоры является учет синтаксических отношений.

Ключевые слова: метафора, метафорическая модель, мифологема, фреймово-слотовая структура, русский публицистический дискурс Украины,

Summary

Solodovnikova N. V. Mythological aspect of metaphor in the Russian publicist discourse. - Manuscript. - 216 p.

The Dissertation is submitted to obtaining the Candidate Degree in Philology, specialization 10.02.02 - the Russian language. - Taurida National University of V. I. Vernadsky. - Simferopol. 2008.

This Dissertation is devoted to the lingocultural aspect of analysis of metaphor with the source-domain Nature in the Russian publicist discourse of Ukraine. According to the semantical approach to the analysis of metaphorical expressions we pointed out the most actual component in the semantical structure of metaphor, connotative surrounding of metaphor was also analyzed. We realized lingocultural analysis and pointed out the mythological component in the semantic structure of metaphor. In the base of cognitive analysis we described the most actual models of metaphors. The logical direction of the cognitive analysis is presented in the building of frame structure of source-domain and explication of the pragmatic meaning of metaphor.

Key-words: metaphor, metaphorical model, mythology, frame organization, the Russian publicist discourse of Ukraine.

Размещено на Allbest.ru