Проблема определения понятий, отбора и классификации респондентов и участников исследований билингвизма. Выявление методологических проблем в области исследования двуязычия. Сохранение языков народов России наряду с укреплением статуса русского языка.

Анализ и сопоставление методологических принципов исследования семантики и полисемии лексических единиц. Классификация разных типов лексических значений. Анализ когнитивных основ формирования языковых значений. Исследование семантики многозначного слова.

Сопоставление методологических принципов исследования семантики и полисемии лексических единиц, которыми руководствуются разные лингвисты и обусловлены сравнительно-исторической, системно-структурной, антропоцентрической парадигмами научного знания.

Проблемы составления словаря нового типа - словаря реальной языковой личности, актуальные в свете развития антропоцентрической парадигмы языкознания и востребованности лексикографического метода исследования языка. Разработка концепции словаря, его типа.

Методологические проблемы, возникающие при изучении дипломатического дискурса с применением понятийного аппарата психолингвистики. Обоснование применения метода интент-анализа для выявления прагматического контекста успешного дискурса данного типа.

Лингвистика XXI в. и направление, в котором язык рассматривается как культурный код нации, а не просто орудие коммуникации и познания. Фундаментальные основы такого подхода в трудах В. Гумбольдта, А.А. Потебни и других ученых. Связь языка с культурой.

Использование различных подходов исследования в сопоставительной лингвокультурологии. Основная единица уровня текста. Взаимоотношения между компонентами развертывающейся речи. Основные научные направления когнитивной лингвистики, социолингвистики.

Анализ проблемы оптимизации процесса обучения английскому языку в условиях полностью контролируемой самостоятельной работы с применением компьютерных технологий. Анализ лингвального тренажера «A Computer-Based Personified Common-Use English Exerciser».

Методология трехуровневого лингво-синергетического анализа индивидуально-авторской концепции писателя. Отбор национальных констант культуры - базовых для писателя. Интерпретация вербализации трансформированных констант культуры в художественном дискурсе.

Проведение семантического анализа прилагательных с температурными коннотациями и рассмотрение их лексико-семантических вариантов с точки зрения ряда категорий. Семантические исследования температурных прилагательных на материале шведского языка.

Исследование и характеристика смысловых, прагматических и коммуникационных свойств условных конструкций в непроцедурных языках интеллектуальных систем. Рассмотрение и анализ специфических особенностей формально-синтаксических типов условных конструкций.

Языковедческие концепции в древних странах: Индии, Греции, Риме и Китае. Арабская наука о языке. Общие вопросы теории метода в лингвистике (филологии). Ее разделы: фонетика, морфология, синтаксис, стилистика. Современная лингвистика как предмет изучения.

Основные принципы англоязычного перевода терминов гуманитарных и общественно-политических наук, параметры лингвистической и экстралингвистической обусловленности перевода. Анализ характерных лингвистических процессов, присущих исследуемым терминосистемам.

Возможности когнитивного конструирования языка как научного предмета. Принципы организации, общие правила и модели стандартизации "чистых" текстов. Общее и специфическое в лингвистическом производстве знания в процессе понимания исходного текста.

Заповнення прогалини в методиці зіставного дослідження мотиваційних основ іхтіонімів (англійської, французької та української мов) шляхом розробки поетапного аналізу. Особливості використання в ролі tertium comparationis поняття мотиваційної ознаки.

Визначення загальної морфонемної структури, зокрема фонемної будови основної формальної категорії і додаткової формальної категорії, а також якості складів (фонетичних і фонологічних). Аналіз реєстрації фонетичних процесів вокалізму і консонантизму.

Моделювання духовного буття індивіда в піраміді Клименюка. Висвітлення картини саморозвитку когнітивних актів, що беруть участь у породженні дитячого маніпулятивного мовлення. Визначення провідних мовних і позамовних засобів його звукової матеріалізації.

З’ясовано теоретико-методологічну концепцію дослідження лексем на позначення емоцій та емоційних станів людини XIV-XVI століття. Формування і розвиток зазначених лексем розглядаються з урахуванням історичного й культурно-історичного контексту епохи.

Відтворення мовних етнокультурно маркованих концептів у межах художнього тексту, залучення контекстуально-інтерпретаційного методу для реконструкції змісту повідомлення, авторського задуму та виявлення ролі концептів у соціокультурному контексті.

Основні підходи до трактування "дискурсу" у сучасному мовознавстві. Особливості вживання англіцизмів у сучасному іспанському туристичному дискурсі. Методи дослідження та використанням лексичних англіцизмів на сторінках друкованих періодичних видань.

Основні підходи до трактування дискурсу у сучасному мовознавстві, його типи. Вивчення особливостей вживання англіцизмів у сучасному туристичному дискурсі Іспанії. Головні методи дослідження англіцизмів на сторінках друкованих періодичних видань.

Проблема визначення теоретико-методологічних засад дослідження мовно-об’єктивованих концептів емоцій, як динамічних культурно-евристичних афективно-когнітивних одиниць експериєнційного знання, що мають мовну, а також і лінгвокультурну специфіку.

Вербалізація гендерних стереотипів з позицій когнітивно-дискурсивної парадигми лінгвістики. Втілення соціокультурного конструктиву взаємозв’язку лінгвального й екстралінгвального рівнів. Конструювання стереотипів маскулінності та фемінінності в текстах.

Методологічні основи дослідження системи термінів маркетингу французької мови, їх практичне застосування як результат аналізу динаміки розвитку спеціалізованої лексики. Схема концептуальної побудови термінологічного матеріалу, тенденції у його формуванні.

Дослідження семантики французького фольклорного дискурсу. Використання дистрибутивного і контекстуального методів аналізу, вивчення законів сполучуваності слів. Застосування методів субституції, компонентного аналізу та методу семантичних полів.

Використання лінгвопрагматичного, функціонального та структурно-семантичного методів для дослідження трансформацій фразеологізмів української мови. Репрезентація державно-політичної, економічної та соціально-культурної інформації засобами медіадискурсу.

Визначення методологічного інструментарію, залученого для виявлення лінгвістичних особливостей німецької фахової мови. Встановлення антропоцентризма, діахронічного і синхронічного аналізу, як загальнонаукового методологічного підґрунтя дослідження.

Вивчення реалізації методологічних поглядів українських мовознавців П. Бузуки, А. Кримського, К. Німчинова, Є. Тимченка у працях з історії східнослов'янських мов. Означення новаторського характеру тверджень учених для подальшого розвитку мовознавства.

Розглянуто методологічне підґрунтя дослідження непорозуміння у комунікації в рамках соціокогнітивного підходу. Окреслено основні засади та категорії указаного підходу, що накладаються на ситуацію непорозуміння для встановлення причин її виникнення.

Варіанти походження терміну "ідентифікація", його зміст в українській та російській мовах. Неоднозначність трактування поняття "тотожність" та особливості його тлумачення у значенні "схожість" ("подібність"). Онтологічний та логічний аспекти тотожності.