Когнітивна площина дослідження сепаратизації та когезії (на матеріалі синтаксису французької мови)

Анотація

Запропоновано розглянути проблему синтаксичних зв'язків (когезію та сепаратизацію) у новому фокусі дослідження - з погляду когнітивного аналізу. На матеріалі сучасної французької мови з'ясовано механізми формування, сприйняття та інтерпретації знань на основі синтаксичної когезії та сепаратизації. Методологічні основи проведеного дослідження ґрунтуються на таких домінантах сучасної парадигми гуманітарних знань, як антропоцентризм, функціоналізм, прагматизм. Обґрунтовано, що національна інформація певного етапу культурного розвитку відображається на синтаксичному рівні через формальні засоби - структуру тексту і його складові одиниці. Активізацію тих чи тих синтаксичних конструкцій в окремі історичні періоди, виникнення нових способів структурування думки можна пояснити впливом на мову соціокультурних чинників. Встановлено, що когезія репрезентує синтаксичні структури класичного синтаксису. Базуючись на принципах логіки, нормативності, синтаксичної ієрархії, вони формують, насамперед, аналітичне, точне, прагматичне мислення реципієнтів. Сепаратизація, представляючи синтаксичні структури актуалізуючого синтаксису, характеризується нестандартністю синтаксичних конструкцій, високою експресивністю висловлення, розширенням його інформативних меж. Сепаратизація сприяє розвитку образного, чуттєвого, абстрактного мислення у реципієнтів.

Ключові слова: класичний синтаксис, когезія, актуалізуючий синтаксис, сепаратизація, синтаксис розмовного мовлення, когнітивний аспект аналізу, логічне мислення, чуттєво-образне сприйняття, синтаксичний синтез когезії та сепаратизації.

Аннотация

Станислав Ольга. Когнитивный аспект исследования сепаратизации и когезии (на материале синтаксиса французского языка). Рассмотрена проблема синтаксических связей (когезия и сепаратизация) в новом фокусе научного исследования - с точки зрения когнитивного анализа. На материале современного французского языка установлено механизмы формирования, восприятия и интерпретации знаний на основании синтаксической когезии и сепаратизации. Методологические основы проведенного исследования базируются на таких доминантах современной парадигмы гуманитарных знаний, как антропоцентризм, функционализм, прагматизм. Обосновано, что национальная информация определенного этапа культурного развития отображается на синтаксическом уровне через формальные средства - структуру текста и его составляющие единицы. Активизация тех или иных синтаксических конструкций в отдельные исторические периоды, возникновение новых способов структурирования мысли объясняются влиянием на язык социокультурных факторов. Установлено, что когезия представляет синтаксические структуры классического синтаксиса. На основе принципов логики, нормативности, синтаксической иерархии они формируют, прежде всего, аналитическое, точное, прагматическое мышление реципиентов. Сепаратизация, представляя синтаксические структуры актуализирующего синтаксиса, характеризируется нестандартностью синтаксических конструкций, высокой экспрессивностью высказывания, расширением его информативных границ. Сепаратизация способствует развитию образного, чувственного, абстрактного мышления у реципиентов.

Ключевые слова: классический синтаксис, когезия, актуализирующий синтаксис, сепаратизация, синтаксис разговорной речи, когнитивный аспект анализа, логическое мышление, чувственно-образное восприятие, синтаксический синтез когезии и сепаратизации.

Annotation

Stanislav Olha. Cognitive Plane of Study of Separation and Cohesion (on the Material of French Syntax).

Research study proposes to consider the problem of syntactic relationships (cohesion and separation) in a new focus of the study: from the point of view of cognitive analysis. The article describes the mechanisms of formation; perception and interpretation of knowledge on the basis of syntactic cohesions and separation on the material of modern french language. The methodological foundations of the study are based on such dominant features of the modern paradigm of humanitarian knowledge as anthropocentrism, functionalism, and pragmatism. It is substantiated that national information of a certain stage of cultural development is reflected on the syntactic level through the formal means - the structure of the text and its constituent units. The activation of certain syntactic constructions in separate historical periods, the emergence of new ways of structuring idea can be explained by the influence on the language of social and cultural factors. It is established that cohesion represents the syntactic structures of the classical syntax. First of all, they form analytical, precise, pragmatic thinking of recipients based on the principles of logic, normativity and syntactic hierarchy. Separation, representing the syntactic structure of the actualizing syntax, is characterized by non-standard syntactic constructions, high expressiveness of expression, and the expansion of its informative boundaries. Separation contributes to the development of figurative, sensory and abstract thinking in recipients.

Key words: classic syntax, cohesion, actualizing syntax, separation, syntax of spoken language, cognitive aspect of the analysis, logical thinking, sensual and imaginative perception, syntactic synthesis of cohesion and separation.

Постановка наукової проблеми та її значення

На сучасному етапі розвитку наукового знання спостерігаємо посилений інтерес до вивчення аспектів мови, пов'язаних із мисленням, процесами пізнання світу та інтерпретації знань про цей світ, тобто з дослідженнями мови в її когнітивній функції. Власне когнітивна функція пояснює механізми передачі знань засобами мови, аналізує мовні факти та явища з погляду того, як вони відображають бачення і сприйняття світу мовцем, способи інтерпретації знань у різних зразках дискурсу тощо.

Зазначимо, що в основі когнітивного підходу вивчення мови визначальним є антропоцентричний чинник, відповідно до якого в процесах формування знань особлива роль належить людині як носію мови, що володіє певним досвідом. Саме мовець, який пізнає світ та отримує знання, здатен конструювати значення мовних одиниць; саме мовець свідомо (або несвідомо) здійснює вибір мовних засобів вираження для опису тієї чи тієї ситуації. Таке твердження створює підґрунтя для вивчення мови у тісному взаємозв'язку з людиною, її інтелектом, мисленнєвими процесами та пізнавальними механізмами, які вона здійснює.

Аналіз досліджень із цієї проблеми

У руслі когнітивного підходу проблема інтерпретації знань на рівні синтаксису залишається актуальним об'єктом вивчення для мовознавців. Наразі питання синтаксичних засобів, конструктивних синтаксичних моделей, особливостей їх використання під час формування та передачі знань не знайшли свого остаточного розв'язання, а отже, потребують усебічного розгляду. У сфері когнітивістики є низка важливих напрацювань таких учених, як: В. Адмоні, М. Болдирєв, Г. Грайс, О. Кубрякова, О. Покровська, Б. Рассел, Л. Фурс, О. Хомська й інших, які слугуватимуть базисом, основою нашого дослідження. У царині синтаксису французької мови вагомими є роботи О. Андрієвської, Ш. Баллі, В. Гака, О. Реферовської, Л. Теньєра, Н. Шигаревської, М. Коена.

Мета і завдання статті

У контексті означеної проблеми, на матеріалі сучасної французької мови, маємо на меті проаналізувати у когнітивній площині дві синтаксичні категорії - когезію та сепаратизацію. У своїй розвідці з'ясуємо, як когезія та сепаратизація формують, передають знання, виражають суб'єктивну оцінку й емоційне сприйняття висловлення. Досягнення мети дослідження та виконання поставлених у ній завдань зумовили використання таких загальнонаукових методів: спостереження, опис, систематизація, порівняльний аналіз, узагальнення тощо. Крім того, залучено такі лінгвістичні методи аналізу: структурний, функціональний, когнітивний.

Для розкриття функціональних можливостей когезії та сепаратизації в межах когнітивного підходу були застосовані також філософські принципи логічності, зв'язності, структурної ієрархії, взаємозв'язку мови й мислення, мови і свідомості. Методологічні основи дослідження ґрунтуються на таких домінантах сучасної парадигми гуманітарних знань, як антропоцентризм, функціоналізм, прагматизм. Комплексне використання різних методів і методик дало змогу всебічно розглянути означену проблему.

Виклад основного матеріалу дослідження й обґрунтування отриманих результатів дослідження

На наш погляд, синтаксична будова мови безпосередньо співвідноситься зі способами світобачення, світорозуміння, сприйняття картини світу загалом, які, своєю чергою, визначаються впливом тих історичних, суспільних, культурних процесів, що відбуваються у соціумі. Національна інформація певного етапу культурного розвитку відображається на синтаксичному рівні через формальні засоби - структуру тексту і його складові одиниці. Активізація тих чи тих синтаксичних конструкцій в окремі історичні періоди, виникнення нових способів структурування думки пояснимо впливом на мову соціокультурних чинників. Отже, текст, а також синтаксис відображають конкретний стан мови і культури на певному етапі їх розвитку, тобто визначають лінгвокультурну ситуацію.

Поділяємо думку О. Покровської, яка є автором концепції лінгвокультурологічного опису синтаксису, згідно з якою соціодинаміка культури проявляється в зміні культурних парадигм - антропоцентричної (цивілізаційної) та біокосмічної (антицивілізаційної) [3, 45-53].

Першій парадигмі властиві логіка, мораль, упорядкованість, пропорційність, гармонія. В мові вона характеризується класично правильними фразами, синтаксично завершеними конструкціями, ієрархічною організацією одиниць мови, нормативністю, стилістичною диференційованістю (явища класичного синтаксису). Другій парадигмі властиві хаотичність, фрагментарність, безсистемність, дисгармонія, диспропорція, варіативність, що проявляються на рівні синтаксичної будови мови в порушенні ієрархічної організації синтаксичних одиниць, у розбіжностях між граматичним та актуальним членуванням речення, у недотриманні синтаксичної зв'язності (явища актуалізуючого синтаксису).

Беручи за основу означену концепцію, можна припустити, що когезія, як синтаксична категорія, характерна здебільшого для антропоцентричної культурної парадигми, а сепаратизація відображає загальні тенденції біокосмічної парадигми. Розглянемо більш детально особливості структури та функціонального навантаження означених синтаксичних структур сучасної французької мови у межах когнітивного пошуку.

Зауважимо, що когезія - це синтаксичний зв'язок, що забезпечує граматичну зв'язність речень, змістову цілісність, структурну завершеність і адекватну інтерпретацію надфразової єдності. Термін запозичений з фізики й уведений в обіг лінгвістики мовознавцями Р. Бонграндом, В. Дресслером, М. Холлідеєм. Зазвичай, когезія (від латин. слова cohaesus, що означає бути зв 'язаним, сполученим, зчепленим, примикати) позначає структурно-граматичний різновид зв'язності тексту.

Щодо синтаксичних засобів вираження когезії у французькій мові, то варто зазначити, що вони досить численні й різноманітні. Дослідження засвідчило, що серед основних засобів можна виокремити: займенники та їх антициденти, анафоричні зв'язки, артиклі, дейксис, сполучники, повтори, порядок слів, еліпсис, синтаксичні відношення сурядності й підрядності, конектори, які вказують на часові відношення, конектори, що маркують просторові зв'язки та багато інших. Для прикладу, проаналізуємо такий фрагмент:

1. Le lendemain, comme nous prenions ensemble notre cafй aprиs le dйjeuner, Mme Villier tйlйphona а Philippe. 2. Je compris, par les rйponses, qu'elle avait parlй а son mari, qu'il approuvait ce projet et que tous deux viendraient en Suisse avec nous. 3. Je constatai que Philippe n'insistait pas et qu'il dйcourageait mкme les Villier. 4. Mais sa derniиre phrase fut: “Eh bien, alors, nous serons ravis de vous retrouver lа-bas ”. 5. Il raccrocha le rйcepteur et me regarda, un peu gкnй (A. Maurois. Climats, p. 168).