Вербалізація ґендерної ідентифікації в англомовних онлайн-журналах для дівчат

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вербалізація ґендерної ідентифікації в англомовних онлайн-журналах для дівчат

Під впливом постмодерністської філософії та зі зміною наукової парадигми в гуманітарних науках, останні десятиліття XX століття відзначилися становленням й інтенсивним розвитком ґендерних досліджень у лінгвістиці. Соціально-культурні відмінності у поведінці, звичаях, соціалізації і мовленні чоловіків і жінок і раніше були зафіксовані наукою. Проте саме в період постмодернізму відбулося чітке розмежування понять біологічної й соціальної статі [1: 138].

У ґендерному дискурсі он-лайн журналів для дівчат знаходять своє відображення комунікативно - лінгвістичні особливості ґендерного адресанта і адресата, які є об'єктом вивчення ґендерної лінгвістики. Ґендерна лінгвістика - це напрямок науки, в якому об'єднано лінгвістичну дисципліну, що вивчає мову, і ґендерологію, що вивчає культурні, психологічні, поведінкові особливості кожної особи в залежності від її статевої приналежності [1: 138].

Сучасні он-лайн журнали для дівчат вміщають аспекти масового періодичного видання, що спрямовані на привернення широкого читацького сегменту за допомогою розважального контенту й інформації практичного характеру. Он-лайн журнали для дівчат демонструють зближення із рекламною комунікацією, беруть участь у розширенні ринку споживчих товарів і послуг, включення до глобальної інформаційної мережі, дистанційованість від суспільно-політичної діяльності, позиціонування ґендерних типів поведінки, реалізація яких утруднена у практичній дійсності (зображення сильних, самостійних, успішних, гарних жінок і дівчат, що реалізують себе у різноманітних сферах) [2: 9-10].

Тематика он-лайн інтерв'ю обумовлена соціальною роллю комунікантів. Оскільки цільова аудиторія он-лайн журналів, що ми вивчаємо, є занадто молодою для обговорення питань дітей, сім'ї, кулінарії, тому статті й інтерв'ю, що стосуються саме цих аспектів життя, рідко з'являються у журналах «gUrl» [3], «Seventeen» [4], «Teen Vogue» [5]. Молодих дівчат цікавить кар'єра, питання здоров'я, відносини з однолітками, подорожі, світські заходи, життя відомих людей, кіно, музика [6]. Ці рубрики постійно доповнюються новою інформацією.

Розвиток і популяризація он-лайн журналів для дівчат, підвищений інтерес до вивчення особливостей мовлення реципієнтів он-лайн інтерв'ю зумовлює актуальність дослідження.

Метою нашої статті є дослідження і аналіз лінгвістичних особливостей мовлення реципієнтів онлайн інтерв'ю в залежності від їх ґендерної приналежності.

Матеріалом даної статті є англомовні он-лайн інтерв'ю, що розміщені в он-лайн журналах для дівчат-підлітків «gUrl» [3], «Seventeen» [4], «Teen Vogue» [5].

Ґендерна лінгвістика розпочала своє становлення в 60-х роках XX століття. Розвиток цієї науки можна пояснити зростанням інтересу суспільства до проблем особистості у соціумі, її реалізації незалежно від статевої приналежності у соціальній, професійній, культурній та інших сферах. Науковців цікавили також норми мови, що сформовані були в андроцентричному світі, і які породжували маскулінні мовленнєві системи.

Існує кілька дефініцій терміну «ґендерна лінгвістика». У «Словнику ґендерних термінів» подано наступне визначення: «ґендерна лінгвістика - напрямок дослідження, що входить до складу міждисциплінарних лінгвістичних досліджень і за допомогою лінгвістичного понятійного апарату вивчає ґендер» [7]. В свою чергу, А.Г. Кірова визначає ґендерну лінгвістику як напрямок дослідження, що спрямований на вивчення мови і мовленнєвої поведінки із застосуванням інструментарію ґендерології [1: 138].

Р. Лакофф разом із своєю роботою «Мова і місце жінки» [8] дала початок розвитку такому напрямку ґендерних досліджень, як феміністська лінгвістика. Якщо ґендерна лінгвістика була спрямована на вивчення особливостей формування ґендерних лінгвістичних характеристик разом із соціально - культурними факторами, що впливали на функціонування суспільства, то феміністська лінгвістика, в свою чергу, орієнтувалася на визначення нерівних можливостей використання мовних засобів жінками у суспільстві, висвітлення дискримінації інтересів жінок у мові. Феміністська лінгвістика мала на меті виявити асиметрії у мові, що скеровані проти жінок [9: 155].

Отже, ґендерна лінгвістика - це наука, що спрямована на вивчення мови і ґендерології. У рамках даної науки розглядаються культурні, психологічні, поведінкові структури індивіда в залежності від його приналежності до чоловічої чи жіночої статі. Розвиток ґендерної лінгвістики спровокувала активізація уваги вчених до ґендерної особистості й реалізації її можливостей у соціально-культурних колах. Зміни у соціумі вплинули на позицію і роль жінки у суспільстві, її інтереси, пріоритети, і це, безперечно, вплинуло на мовну систему.

Вчені зазначають важливість та необхідність врахування ґендеру особистості у процесі аналізу її мовлення. Ґендер учасників діалогу грає важливу роль у визначенні характеру протікання, структури й змісту діалогу. Традиційно поняття «стать» вживається для позначення морфологічних і фізіологічних відмінностей, на основі яких усі людські істоти поділяються на чоловічі й жіночі.

На ряду із біологічними відмінностями існує також розподіл соціальних ролей, форм діяльності, відмінностей у поведінці і психології. Дані відмінності вплинули на те, що з'явилась необхідність розрізняти поняття «біологічна стать» як сукупність анатомо-біологічних особливостей й поняття «соціальна стать» або «ґендер» як соціокультурний конструкт, що накладається на фізіологічні реальності.

Ґендерні відмінності виникли завдяки залученню чоловіків і жінок до процесу соціалізації, що впливає на формування різних навичок і психологічних якостей серед чоловіків і жінок, своєрідний розподіл праці, формування у суспільстві певних культурних норм, ролей і стереотипів.

До 1960-х рр. психічні або поведінкові властивості, які відрізняли чоловіків і жінок, називали статевими відмінностями, або властивостями. Наприкінці 60-х років XX століття американський психоаналітик Роберт Столлер ввів у науковий обіг поняття «ґендер» для позначення соціальних і культурних аспектів статі [10].

Ґендер мовця є важливим параметром самоідентифікації особистості й має вплив на процеси обробки, структурування інформації, що потрапляє до свідомості й відображається у вербальній та невербальній поведінці індивіда [11].

Тлумачний словник англійської мови Макміллана подає наступне визначення поняття «ґендер»: «Ґендер - це сукупність фізичних, ментальних і поведінкових характеристик, що розрізняють маскулінність і фемінність; соціальна стать, що визначає поведінку людини в суспільстві, і те, як саме ця поведінка сприймається оточуючими» [12]. Д. Скотт у своїх працях називає ґендер конституційним елементом соціальних відносин, що засновані на зовнішніх відмінностями між статями, і є первинним способом визначення відносин влади. Ґендер - це складний соціокультурний конструкт, який відображає відмінності в ролях, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим. Розуміється як організована модель соціальних відносин між жінками і чоловіками, яка не тільки характеризує їх спілкування і взаємодію у сім'ї, а й визначає їхні соціальні відносини в основних інституціях суспільства. Ґендер є одним із базових вимірів соціальної структури суспільства, який разом з іншими соціально - демографічними і культурними характеристиками (раса, клас, вік), організує соціальну систему [10: 42].

В кінці 60-х років XX століття феміністська лінгвістика поширилася серед науковців США та Німеччини. Головною метою феміністської лінгвістики стало виявлення й подолання домінування чоловіків у суспільстві й культурному житті, що чітко прослідковується у мові. Мова у той час характеризувалася великою кількістю форм чоловічого роду, негативних оцінок у характеристиці жінок. Феміністська лінгвістика боролася проти патріархату і сексизму в мові. Головною метою феміністської лінгвістики стало викриття патріархату, чоловічого домінування в суспільстві та культурному житті [13].

Феміністська лінгвістика звернула увагу на нерівномірну представленість у мові осіб різної статі. Мова фіксує картину світу з чоловічої точки зору, тому вона є не лише антропоцентричною (орієнтованою на людину), а й андропоцентричною (орієнтованою на чоловіків). Мова створює картину світу, що базується на чоловічій точці зору, від особи чоловічого суб'єкту, з точки зору чоловічої перспективи, де жіноче представлене в основному в ролі об'єкту, або взагалі ігнорується.

Феміністська лінгвістика має два головні напрями дослідження:

• дослідження мови з метою виявлення асиметрій у системі мови, що спрямовані проти жінок;

• дослідження особливостей комунікації в одностатевих і змішаних групах [14: 137].

У той же період лінгвісти почали проявляти цікавість до вивчення питання відмінностей мовленнєвої поведінки чоловіків і жінок. Сучасні науковці стверджують, що ґендер відображається у структурах свідомості та структурах міжсуб'єктної взаємодії. У своїх дослідженнях О.Л. Бессонова зазначає, що ґендер - це мисленнєвий конструкт чи модель, що використовується для більш точного опису проблем статі та розрізнення його біологічних і соціокультурних функцій [15]. У свою чергу, А.П. Мартинюк визначає ґендерну ідентичність як сукупність соціальних, психологічних, емоційних та деяких інших аспектів жіночих і чоловічих соціальних ролей. Вона є однією із підструктур соціальної ідентичності, що дозволяє охарактеризувати особистість, орієнтуючись на її уявлення про роль, положення і призначення у суспільстві чоловіка і жінки [16].

Оскільки спілкування між чоловіками і жінками відбувається майже безперервно, значні розбіжності у мовленні утримуються недовго. Зазвичай ці відмінності у мовленні виникають на периферійних ділянках мови й рідко створюють труднощі та непорозуміння. Явища, що називають особливостями чоловічого й жіночого мовлення, є наслідком психічних особливостей людини, її професійної діяльності та виконуваної соціальної ролі [17].

Р. Лакофф [18] у своїх роботах писала, що ґендерні особливості проявляються, коли ми аналізуємо те, як говорять представники різних статей, і аналізуючи те, що говорять про них. У деяких випадках лексеми можуть бути використані лише відносно жінок чи чоловіків. Неадекватне використання лексем може стати наслідком створення адитивних сенсів висловлення, буде підкреслено маскулінний початок у жінок або фемінний початок у чоловіків.

А. Кіріліна й М. Томська звернули увагу на специфіку мовленнєвої поведінки жінок і представили наступні її відмінні риси:

• звернення у ході бесіди до досвіду особистого, знайомих чи авторитетних осіб;

• підсилення позитивних оцінок;

• використання форм ввічливості й пом'якшення;

• високий рівень експресивності у мовленні;

• часте використання зменшувально-пестливих суфіксів;

• у ході бесіди згадування тематики, що обумовлена оточенням і обставинами, в яких відбувається комунікативний процес;

• використання великої кількості ввідних і модальних конструкцій, що виражають невпевненість, гіпотетичність твердження, невизначеність;

• використання книжної лексики, стилістично підвищених форм, фраз-кліше;

• вживання конотативно нейтральних слів і фраз, евфемізмів, що використовують із метою заміни небажаних, грубих слів з точки зору культурно-мовленнєвих норм;

• вживання образної лексики у ході опису почуттів;

• вживання конструкції «прислівник + прислівник» (very well, pretty much);

• вживання у мовленні простих і складносурядних речень, синтаксичних зворотів із подвійним запереченням [19].

І. Н. Зирянова у своїх дослідженнях дійшла висновку, що на схему жіночої вербальної ідентифікації і характер мовленнєвої поведінки жінок впливають наступні фактори: зовнішні характеристики, фізичні дані, внутрішні якості особистості, рівень матеріальної забезпеченості, соціальний статус, розумові здібності, освіта, виховання, вік. Отже, ментальна концепція національного середовища разом з історико - культурними традиціями мають вплив на вибір жінками засобів ідентифікації і характер їх мовленнєвої поведінки [20: 138].

Аналізуючи лексичні особливості мовлення реципієнтів он-лайн журналів для дівчат, ми звернули увагу на нормативність їх мовлення. В он-лайн журналах, чиїми читачами є дівчата-підлітки, редактори вважають неприпустимим використання грубих, нецензурних слів. Неабияка увага приділяється правильності мовлення учасників он-лайн інтерв'ю, адже вони є взірцем до наслідування для юних читачів.

Жіноче мовлення меншою мірою є насиченим неологізмами й термінами. Вони використовуються лише в тих випадках, якщо іншими словами неможливо описати якийсь предмет чи явище. Варто зазначити, що навіть у випадках, коли жінки використовують неологізми та термінологічну лексику, вони не пов'язані з їх професійною діяльністю, а відносяться до сфер життя, які належать до їх хобі:

I really have fun tweets. But I really, I Twitter a lot about Glee and I like to call it Gleetering instead of Twittering cause it's like Glee Twitter [21].

У мовленні дівчат-реципієнтів було помічено часте використання зменшувально-пестливих слів, що надають висловленню позитивного емоційного забарвлення й оціночних флексій для вираження власного емоційно-оціночного ставлення до предмета чи явища:

My mom gave me a ring on my eighteenth birthday which is a little diamond ring which I wore on my baby finger, my little finger [22].

Жінки й дівчата, що виступають у ролі реципієнтів он-лайн інтерв'ю в журналах «gUrl» [3], «Seventeen» [4], «Teen Vogue» [5] також урізноманітнюють своє мовлення порівняннями й градаціями. Порівняння відіграє важливу роль при описах, надаючи об'єкту обговорення більш яскравої й наочної характеристики. Градація, в свою чергу, дає змогу відтворити вчинки, думки, почуття або події у розвитку:

I love Seventeen because it is so… It makes all young girls feel like supermodels [23].

I would be writing songs with the same music, playing music, touring, singing, anything that surrounds it [23].

The right connection in the eyes makes a perfect cover. The right wind blowing, the right mood, the right position of the body - all the things you have to do at the same time [24].

У своєму мовленні жінки рідко використовують посилання на авторитетну особу чи прямі цитати. Вони можуть лише поверхнево згадати про ту чи іншу значиму персону, намагаючись висловити своє власне ставлення до предмету розмови. Або це також може бути свідченням поверхневості, несистематичності знань чи необізнаності:

Ah, The Beatles. The Beatles are the reason I started writing songs in the first place and my favorite band of all times. John Lennon and Paul McCartney, you know. They are great [25].

Характерною рисою жіночого мовлення завжди вважається часте використання окличних речень. Це пов'язують із високим ступенем емоційності й експресивності у жінок й дівчат. Це також може бути безпосередньо пов'язаним із особливостями публіцистичного стилю он-лайн журналів «gUrl» [3], «Seventeen» [4], «Teen Vogue» [5], оскільки їх головною метою є зацікавити й розважити. Підвищена емоційність жінок і дівчат виражається шляхом використання афективної лексики, що описує психічний стан якоїсь особи:

When I got the call, I was ecstatic. I was like «No way! Oh, my Gosh!» So, it was very exciting [26].

My experience in Top Model was a whirlwind. It was great. I don't think that I'll ever venture into reality television again, but I am definitely glad that I tried to. It took me out of comfort zone [27].

Суто жіноча характерна риса мовлення - це використання ввідних структур, що виражають невпевненість, нерішучість, невизначеність:

My personal style. Quite clean. But I guess I have classic with a bit of like modern… modern twist [22].

On the red carpet Gwyneth Paltrow, I think, always is a mark. She kinda has a way of being very sexy and very classy at the same time [28].

Аналіз існуючої концепції «тендер» показав, що він не застосовується по відношенню до лінгвістичних категорій. Проте, можливим є проведення тендерного аналізу мовлення, що спрямований на: 1) відображення тендерних стереотипів у мовленні з метою вивчення культурних концептів «жіночності» й «чоловічності»; 2) встановлення ідентифікаційних ознак чоловічого і жіночого мовлення в різноманітних ситуативних контекстах.

У ході дослідження було встановлено відмінні риси жіночої мовленнєвої поведінки, що мають вираження у рамках он-лайн інтерв'ю: 1) використання у мовленні форм ввічливості й пом'якшення; 2) відсутність у мовленні домінантної позиції, вміння слухати співрозмовника; 3) гуманна мовленнєва поведінка; 4) нормативність мовлення, зведення до мінімуму використання грубих і нецензурних слів. Серед лексичних особливостей мовлення реципієнтів он-лайн інтерв'ю можна виділити: 1) нечасте використання неологізмів і термінів; 2) часте використання зменшувально-пестливих слів і оціночних флексій; 3) використання порівнянь і градацій; 4) рідке використання прямих цитат і посилань на авторитетних осіб; 5) вживання афективної лексики; 6) використання ввідних структур для вираження невпевненості, нерішучості, невизначеності.

Список використаних джерел та літератури

ґендерний англомовний лінгвістика мовлення

1. Кирова А.Г. Развитие гендерных исследований в лингвистике / А.Г. Кирова // Вестник Томского государственного педагогического университета. - 2009. - Вып. 8 - С. 138-140.

2. Ажгихина Н.И. Гендерные стереотипы в современных масс-медиа / Н.И. Ажгихина // Женщины: свобода слова и творчества: [сборник статей]. - М.: Эслан, 2001. - С. 5-22.

3. gUrl.com [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gurl.com.

4. Seventeen Magazine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.seventeen.com.

5. Teen Vogue [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.teenvogue.com.

6. Корявая С.М. Ценностные предпочтения молодёжи / С.М. Корявая // Адукацыя і выхаванне. - 2006. - №10. - С. 49-54.

7. Словарь гендерных терминов / [под ред. А.А. Денисовой]. - М.: Информация ХХІ век, 2002. - 256 с.

8. Lakoff R. Language and Woman's Place / R. Lakoff. - New York: Harper & Row, 1975. - 83 p.

9. Семиколенова Е.И. Гендерные исследования как новый вектор современной лингвистики /

Е.И. Семиколенова, А.Г. Шилина // Культура народов Причерноморья. - 2003. - №44. - С. 152-156.

10. Scott J. Gender and the Politics of History / J. Scott. - New York: Columbia University Press, 1988. - 242 p.

11. Халеева И.И. Гендер в теории и практике обучения межязыковой комуникации / И.И. Халеева // Доклады Первой Международной конференции «Гендер: язык, культура коммуникация». - Москва, 2001. - С. 7-11.

12. Macmillan Dictionary [Електронний режим]. - Режим доступу: macmillandictionary.com.

13. Кирилина А.В. Гендер: Лингвистичиские аспекты / А.В. Кирилина. - М.: Изд-во «Институт социологии РАН», 1999. - 189 с.

14. Trommel-Plotz S. Frauensprache: Sprache der Veranderung / S. Trommel-Plotz. - Frankfurt am Main, 1982. - 187 p.

15. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і тендерний аспекти: дис…. доктора філол. наук: 10.02.04 / Бєссонова Ольга Леонідівна. - Донецьк, 2002. - 463 с.

16. Мартинюк А.П. Конструювання тендеру в англомовному дискурсі / А.П. Мартинюк. - Харків: Константа, 2004. - 292 с.

17. Крысин Л.П. Проблема социальной и функциональной дифференциации языка в современной лингвистике / Л.П. Крысин // Современный русский язык: Социальная и функциональная дифференциация. - М.: Языки славянской культуры, 2003. - С. 11-33.

18. Lakoff R. The Logic of Politeness, or, Minding Your P's and Q's / R. Lakoff // Papers from the Ninth Regional Meeting of the Chicago Liguistics Society. - Chicago, 1973. - P. 292-305.

19. Кирилина А. Лингвистические гендерные исследования / А. Кирилина, М. Томская // Отечественные записки. - 2005. - №2. - С. 112-134.

20. Зырянова И.Н. Дифференциальные признаки языковых средств маскулинной и феминной языковой личности в текстах брачных объявлений / И.Н. Зырянова // Вестник Иркутского государственного лингвистического университета. - 2008. - №3. - С. 137-142.

21. You Tube [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.youtube.com/watch? v=u4bfM-6xjSc.

22. You Tube [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.youtube.com/watch? v=akC3uKjQcGE.

23. You Tube [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.youtube.com/watch? v=tQQ-4PGF1as.

24. You Tube [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.youtube.com/watch? v=7Bs9rN04XNQ.

25. You Tube [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.youtube.com/watch? v=4PDrT1IwV5k.

26. You Tube [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.youtube.com/watch? v=IdzsnvkgWP0.

27. You Tube [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.youtube.com/watch? v=GM5fj7cGXI0.

28. You Tube [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.youtube.com/watch? v=UHsatoPP1nE.

29. Stoller R. Sex and Gender. On the Development of Masculinity and Femininity / R. Stoller. - New York: Science House, 1968. - 383 p.

Размещено на Allbest.ru