Смислове вираження поняття "гри" епох античності, Середньовіччя, Відродження, класицизму, Нового часу (модернізму) та постмодернізму. Огляд праць науковців у контексті дискурсу культури. Окреслення суті дефініції гри як явища культури, її провідні ознаки.

Кіно як аудіовізуальний твір кінематографії, що складається з епізодів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними засобами, та який є результатом спільної діяльності його виконавців і виробників. Ознайомлення учнів з творчістю Довженка.

Аналіз специфіки ідеалу комічного в українській духовній традиції, його роль у сучасній культурі та художньому просторі. Висвітлення особливостей відображення наявних суперечностей життя у формі естетичного подолання сміхом його негативних проявів.

Обґрунтування доцільності включення концепту "ідеал" у категоріальний апарат культурології з позицій категоріального аналізу ідеалу та на основі узагальнення наукового досвіду його осмислення у контексті наук про культуру, філософії, мистецтвознавства.

Теоретичне обґрунтування доцільності включення концепту "ідеал" у категоріальний апарат культурології. Основа узагальнення наукового досвіду його осмислення у контексті таких наук про культуру, як філософія, філософія культури, мистецтвознавство.

Розгляд ідеї національної громадянської релігії як сакрального виміру прагнення нації до відновлення, утвердження державності, а суспільство як таке, у якому певні соціально-політичні настанови специфічно переплітаються з релігійними міфами, легендами.

Розвиток європейського мистецтва у Просвітництві. Нові проблеми в архітектурі. Видозміна пізніх форм бароко в декоративний стиль рококо. Стиль мистецтва Ватто і Буше. Реалізм в живописі та графіці Хогарта. Розквіт англійської національної школи живопису.

Аналіз художнього стилю картин Кобзаря, що були створені ним на засланні, після повернення з нього. Специфіка мислення митця, особливості стилю його сепій та гравюр. Зв'язок мистецьких полотен з поетичною творчістю, вияви у них автобіографічного початку.

Модернізм як соціокультурне явище. Український модернізм як поліфонія течій, напрямів, стилів у сфері архітектури, музики, живопису, літератури. Характер вітчизняної парадигми модернізму, соціокультурних процесів епохи національно-культурного відродження.

Ознаки культурних практик епохи метамодернізму. Участь та співпереживання людини в культуротворчому процесі сучасності. Аналіз сприйняття людиною культурних змін та соціально-культурних переживань, що означені метамодерністами поняттям "осциляція".

Аналіз феномена суб'єкта в історичній культурології. Характеристика багатоваріантності пізнавальних моделей знання цієї сфери. Тенденції розвитку історичної культурології ХХ століття, напрямки трансформації пізнавальних моделей історико-культурних знань.

Теоретичний простір, в якому можлива історична культурологія, напрямки філософствування, що його формують. Трансформація моделей культурно-історичного знання в перспективі конкретних філософських концепцій суб'єкта, концептуальний простір культурології.

Ідентифікатор сценічної дії, її специфічну різноманітність у процесі створення артистом партитури образу ролі у відповідності до персоніфікації драматичного твору, враховуючи всі характерні ознаки ідейно-емоційної словесної та фізичної виразності.

Висвітлення ідентифікатора сценічної дії, її специфічної різноманітності у процесі створення артистом партитури образу ролі у відповідності до персоніфікації драматичного твору. Характерні ознаки ідейно-емоційної словесної та фізичної виразності.

Поняття термінів "таласократія" й "телурократія". Ідентифікація української культури шляхом порівняння її з російською за походженням і сутністю. Систематизація їх основних рис у сфері ментальності, ставлення до праці, правових норм, освіти, релігії.

Розуміння ідентичності як самовизначення себе в навколишній дійсності. Характеристика дії механізму культурних стереотипів серед багатонаціональних верств населення сучасної України. Аналіз феномену формування та існування культурної ідентичності.

Осмислення і переосмислення співвідношення культурних традицій та інновацій, ролі норм і цінностей, зразків і способів поведінки. Звернення до категорії ідентичності як базового концепту, який відбиває певні культурно-обумовленні уявлення людини про світ.

Осмислення феномена ідентичності як динамічної саморегулюючої системи. Визначення чинників, що детермінують його кризу. Пошук шляхів її подолання в контексті культурології. Дослідження індивідульної (особистісної) та групової (колективної) ідентичності.

Виявлення контекстуальних впливів, незаангажованості стильового аналізу та створення основи для панорамного осмислення хорової творчості 1930-х років як вагомого компоненту тогочасної масової культури. Жанрові та стилістичні особливості хорових опусів.

Спадкоємність радянської та сучасної культурної політики України. Ідеологічні підвалини трансформації функцій виконавчих органів влади України у сфері культури. Суперечливість офіційного визначення культури в сучасному українському законодавстві.

Дослідження того, як у творчості Олександра Довженка відображено ідею комуністичного перетворення світу через революцію. Розгляд проблеми наслідування в радянському кінематографі моделі "священної історії". Часова перспектива — "погляд з майбутнього".

Розгляд поглядів Т. Шевченка на статус жінки в різні історичні періоди та в різних суспільствах, її дискримінацію та пригноблене становище як ключовий гальмівний фактор, поряд із національним та соціальним поневоленням. Аналіз ідеї гендерної рівності.

Історія створення та ідейний зміст мозаїки Миколи Андрійовича Стороженка "Львівське ставропігійне братство ХVІ-ХVIII ст." в інтер'єрах Інситуту теоретичної фізики М.М. Боголюбова НАН України у Феофанії в контексті спадщини монументального мистецтва.

Поворот у тлумаченні зв'язку між мікро- і макрокосмосом. Світоглядна позиція Філона. Антропологічний принцип у ранньосередньовічній психології та його матеріалістична тенденція. Моністичне тлумачення зв'язку тіла і душі. Проблема людини в патристиці.

Місце творів на тексти Т.Г. Шевченка у хоровому доробку В. Сильвестрова. Порівняння варіантів інтерпретації віршів здійснених композитором. Принципи його роботи з поетичним першоджерелом та характерні особливості організації інтонаційного образу світу.

Символіка та тематика ікони "Богородиця Замилування з Єсеєвим Древом" кінця XVII століття. Сучасні мистецтвознавчі методи іконографії. Розгляд ідеї зв’язку Старого та Нового Заповітів. Реконструкція композиції ікони та ідентифікація більшості осіб.

Вивчення джерел композиційно-іконографічного ладу, аналіз стилістики окремих зображальних мотивів церковного образу "Видіння св. Євстафія Плакиди", що походить із колишнього королівського містечка Плазова і зберігається в Національному музеї у Львові.

Пам'ятки давнього сакрального мистецтва у Луцькому. Походження ікони "Ісус Христос - Господь Вседержитель" 1894 року в контексті історичних подій, її стиль, художній рівень, стан збереженості та проблема реставрації. Образи артефакту російської культури.

Протягом XVІІ-XVІІІ ст. значного поширення на теренах України набула ікона Покрову Богородиці, а у нижній частині часто зображували гетьманів та представників козацької старшини. Ця риса яскраво виражена в іконі "Розп'яття з портретом Леонтія Свічки".

Аналіз ролі ікони в інтер'єрі житла як твору сакрального призначення, витвору мистецтва, артефакту культури. З'ясування місця та значення ікони як предмета домашнього вжитку щодо композиційного та естетичного наповнення інтер'єру житлового середовища.