Место и роль древней Эллады в мировой истории. Научные гипотезы о происхождения греческой цивилизации. Философские учения Сократа, Платона, Аристотеля, Пифагора, Гераклита и Гиппократа. Искусство древнего Рима как продолжение древнегреческой культуры.

Эмпирический и теоретический уровень исследования и организации знания. Оформление науки в качестве социально-культурного института в XVII-XVIII веках. Наука как открытая форма культуры. Комфортный и дискомфортный мир. Дуальность представлений о мире.

Рассмотрение религии как феномена культуры, присущего всем народам, разворачивающегося в разных культурных средах. Значение религиозной веры в жизни учёных. Религия в первобытных культурах. Христианская модель мира и проблема соотношения веры и разума.

Исследование особенностей взаимосвязи науки и техники, которые являются важнейшими составляющими современной культуры и составляют основу преобразования окружающего человека мира. Взаимодействие науки с такими элементами культуры, как мораль и религия.

Дослідження сутності, становлення та етапів розвитку науки. Особливості й методи наукового пізнання. Сучасна класифікація наук. Мистецтво, як форма духовно-практичного відтворення та освоєння світу. Особливості художнього образу. Естетичні цінності.

Особливості розвитку світової науки і техніки у ХІХ ст. Міжнародне співробітництво, головні наукові відкриття. Нова система освіти, "золотий вік" світової літератури. Образотворче мистецтво та архітектура Європи і США кінця XVIII-початку ХIХ сторіччя.

Возникновение науки, как следствие накопления материального и духовного опыта человека в процессе преобразования природы и культурного познания окружающего мира. Взаимодействие природы и культуры, как сугубо человеческого явления по адаптации человека.

Изучение культурологии, как науки. Характеристика первобытной культуры и культуры Древнего Востока. Особенности европейской культуры Средневековья и эпохи Возрождения. Проявления барокко, романтизма, реализма и декаденса в европейской культуре 19 в.

Научная деятельность в сфере культуры. Текст как знаковое пространство культуры. Языковой анализ математических высказываний проделанный Витгенштейном. Барт - основоположник современной мифологии. Перспективы развития культурологического знания.

Напрямки розвитку науки та культури народів світу в ХХ столітті, основні діячі та події. Досягнення квантової механіки та фізики. Відомі праці видатного російського фізіолога І. Сєченова. Розвиток швидкими темпами у 20-30-ті роки соціології та мистецтва.

Ознакомление с особенностями Академии наук России, а также Н. Татищевым и М.В. Ломоносовым, которые положили начало русской исторической науке. Рассмотрение образовательной системы. Изучение искусства России: скульптурных украшений, резных декораций.

Передумови й аргументи для уточнення поняття "концептосфера" крізь призму таких його термінологічних аналогів, як "техносфера", "антропосфера", "соціосфера", "атмосфера", "стратосфера", які академік В.І. Вернадський об'єднав одним поняттям "ноосфера".

Становлення й розвиток наукової бібліотеки як складової інформаційно-комунікаційної інфраструктури. Задачі книгосховищ в контексті багаторівневості наукової бібліотеки. Виробничий й сервісний взаємозв'язок професійно-діяльнісних комунікаційних середовищ.

Процес формування кола наукових інтересів Щербаківського-дослідника. Музейна, пам’ятко-охоронна, педагогічна та науково-дослідницька діяльність Д. Щербаківського. Значення та новаційний характер праць Щербаківського з історії вітчизняного мистецтва.

Розгляд напрямків наукових пошуків та мистецтвознавчих досягнень однієї з найвідоміших дослідниць у розвиткові історії музичної культури Кіровоградської області М.В. Долгіх. Презентація унікальної серії фотоальбомів "Кіровоградщина в дзеркалі часу".

Аналіз деяких аспектів історіографії досліджуваної проблеми, розроблені методологічні, структурно-системні, функціональні особливості наукових і народних природничих знань. Місце наукової і народної термінології у ієрархії пізнання, її становлення.

Истори і сутність терміну "етика". Опис основної проблематики етики. Поняття "наукова етика". Обгрунтуванні етики як науки. Поняття наукової, релігійної, професійної етики. Особливості й форми ділової етики. Роль професійної етики у діловому спілкуванні.

Художній світогляд та музично-хорова естетика Анатолія Авдієвського, основні етапи творчої діяльності видатного диригента, еволюція виконавського стилю Українського народного хору. Виконавська інтерпретація найстародавніших перлин українського фольклору.

Дослідження народно-інструментального мистецтва та її колективної складової, процес який реорганізовується у світлі соціальних запитів. Напрямки дослідження ансамблево-оркестрове мистецтво гри на народних інструментах із баянно-акордеонним складом.

Місце народного багатоголосся в українській музичній фольклористиці. Зумовленість розмаїття його форм середовищем виникнення і побутування. Аналіз багатоголосної природи української народної пісні у наукових дослідженнях. Особливості гуртового співу.

Антична наука, історичний етап її формування у Давній Греції: розвиток астрономії, філософії, медицини, науково-природничі дослідження, розробка атомістичної теорії. Перші наукові програми античності, їх ознаки та специфіка на прикладі математики.

У статті викладено теоретичні положення про виникнення, сутність та розвиток корпоративної культури, її місце та роль. На основі аналізу ряду вітчизняних та зарубіжних праць проводиться аналіз підходів до визначення корпоративної культури та її розуміння.

Різновиди музичного виконавства та формування майстерності в різних сферах виконавського інструменталізму. Особливості виконавського музикознавства. Сприяння наукових напрацювань взаємопроникненню суміжних сфер і різновидів інструментального виконавства.

Вивчення зарубіжного досвіду науково-видавничої діяльності національних бібліотек Польщі. Дослідження важливості процесу рецензування під час підготовки видань, який є прозорим і здійснюється за загальними для всіх авторів і рецензентів правилами.

Організація діяльності з виявлення та наукового опрацювання об’єктів культурної спадщини, що були локалізовані на території історико-культурних заповідників Львова, Луцька та Острога. Домінантні напрями практичної реалізації науково-дослідних робіт.

Звертається увага на організацію діяльності з наукового опрацювання об’єктів культурної спадщини, що були локалізовані на території історико-культурних заповідників. Описані напрями науково-дослідних робіт на базі історико-культурних заповідників.

Внесок фахівців бібліотечної справи і наукових працівників у розвиток теоретичних засад бібліографознавства, обгрунтування науково-практичної діяльності Всенародної бібліотеки України. Аналіз досвіду й найпоширеніших форм підготовки педагогічних кадрів.

Аналіз науково-історичної спадщини М. Лозинського про процеси, що відбувались в Україні під час національно-визвольних змагань. Характеристика державно-правової та міжнародно-правової проблематики як основних напрямів наукових досліджень М. Лозинського.

Науково-теоретичне дослідження виконавської творчості видатної американської співачки українського походження Квітки Цісик в розвитку вітчизняної музичної культури і мистецтва. Збереження та популяризації національного мистецтва в іноетнічному середовищі.

Дослідження науково-теоретичної лабораторії М. Максимовича. Аналіз бароково-кордоцентричних передумов концепції розвитку словесності. З'ясування витоків концепцій розвитку словесності та народності, які були підвалинами наукового світогляду Максимовича.