Явление переходности, глобальной смены культурных парадигм. Ярко выраженный рефлексивный интерес к классической древности. Модель средневекового мира. Схожие социокультурные характеристики Московской Руси и ренессансной Италии XIV–XVI столетий.

Определение культурно-исторического типа американской цивилизации на этапе ее становления и ранней фазе исторического развития. Разработка концепции формирования культурного пространства, определение его этапов и связи с национальной самоидентификацией.

Характеристика и раскрытие содержания понятия самоидентичности в психологии и социологии как составной части культуры личности. Исследование структуры психосоциальной и этнокультурной идентичности. Описание общих экзистенциальных потребностей личности.

Компоненты культуры, несущие культурную нагрузку. Разделение лексики с культурной семантикой на реалии и фоновые единицы у представителей разных культур. Теория лакунарности, теория культурем и теория поля в изучении лексики с культурной семантикой.

История еврейской диаспоры на территории России. Специфические языки и этнолекты данного народа. Религия, традиционная культура и практика именования. Основные черты еврейских праздников, музыки, национального танца и костюма, наиболее крупные общины.

Поиски Г. Зиммелем априорных форм социального поведения. Культурологическая интерпретация понятия "отчуждение" в работе "Философия денег". Исследование Зиммелем процесса формообразования при использовании понятийного аппарата формальной социологии.

Современность как множественная травма. Дискурс травмы: переход непроходимой границы. Культурная травма в литературном процессе конца XX века: между отсутствием и утратой. Литературные стратегии выживания: от "работы скорби" до "нарративного фетишизма".

Рассмотрение возможностей использования концепта "культурная травма" и его связи с идеей сетевого общества. Анализ противоречия между травмой и медиатизацией травматических объектов. Обоснование эвристичности использования акторно-сетевой теории.

Индо-буддийская культура. Философские направления Чарвака-Локаята, Вайнишика, Йоги, Миманса и Джайнистской школы. Архитектура и живопись Хараппской цивилизации. Древнеиндийские литературные памятники Веды, Законы Ману и эпоса Махабхарата и Рамаяна.

Осмысление феномена "массовой культуры". Проблема массовой культуры в теоретических исследованиях западных ученых. Вопрос о природе массового общества. Массовое сознание и массовая культура. Массовая культура современного общества, основные теории.

Корреляция понятий "этничность" и "ментальность" как пространственных характеристик духовной жизни социума. Концептуализация принципов этнокультурной целостности народов Северного Кавказа. Культурная интеграция, как консолидирующий фактор цивилизации.

Розвиток літератури і мистецтва в середині ХХ ст., їх основні представники: С.Д. Козак, Г.П. Юра, Н.М. Ужвій та ін. Особливості розвитку театрального мистецтва, видатні майстри сцени. А.О. Жданов, його політична діяльність та вплив на розвиток мистецтва.

Розгляд культурного життя Кам'янеччини наприкінці ХІХ - всередині ХХ століття, яке стало підґрунтям для виникнення потужного культурно-мистецького осередку. Видатні діячі культури регіону, педагоги, учасники музейної та краєзнавчої справи, товариств.

Фактори розвитку сучасної міської культури. Культурне життя сучасного міста. Огляд клубних закладів різних типів, їх місце в організації дозвілля жителів міст. Роль бібліотек, музеїв, кінотеатрів та спортивних комплексів в культурному житті міста.

Сплеск народної творчості на західноукраїнських землях. Особливості культурного життя Рівненської області у 50-60 роки ХХ століття. Стан і характерні риси театрального, музичного й образотворчого мистецтва. Залучення населення до самодіяльної творчості.

Розвиток української культури в умовах тоталітарного режиму та залишкового принципу фінансування. Система вищої і середньої спеціальної освіти, розширення заочного та вечірнього навчання. Політика русифікації України, засилля комуністичної ідеології.

Досягнення культури, науки, літератури України в 20-х роках ХХ століття. Центри українського науково-культурного життя. Українська література, театр і образотворче мистецтво цього періоду. Проведення українізації, її активні учасники та вплив на освіту.

Архітектурні споруди та розвиток освіти на Херсонщині у ХVIII–ХХ ст., становлення та розвиток міста. Херсон як місто зустрічі багатьох видатних поетів і письменників. Взірці творчості минулого є взірцями музейних колекцій. Театральні та музичні традиції.

Умови розвитку культури. Нові тенденції та чинники культурного процесу в 1917-1921 рр. Українізація культурного життя. Українська ідея в культурі і духовному житті. Культурні здобутки урядів в освітній політиці. Театральне, музичне, хорове мистецтво.

Характеристика багатоваликової кераміки. Створення реєстру поховальних і поселенських пам’яток культурного кола Бабине; упорядкування й систематизація джерельної бази. Аналіз системи відносної хронології Східної Європи, побудова таксономічної схеми.

Аналіз нормативно-правових актів, спрямованих на збереження культурного розмаїття та заохочення до міжкультурного діалогу в сучасному світі. Роль вищої освіти України як інституту, відповідального за гуманізацію та демократизацію суспільного життя.

Аналіз особливостей парадигми культурного героя у візуальному мистецтві Європи доби Просвітництва початку ХІХ століття. Активізація класицистичних тенденцій з нормативним типом пластичного мислення й орієнтацією на колективність мистецької ідентичності.

Аналіз особливостей парадигми культурного героя в образотворчому мистецтві в античну добу. Відображення тотемізму із його трансформаціями в зображальній культурі архаїки. Розгляд свідомості архаїчної людини. Зображення богів та героїв мікенської доби.

Розгляд співпраці й творчого контакту інтелігенції обох частин України на модерністському етапі вітчизняного відродження. Аналіз просвітницької діяльності нашої богеми, її культуротворчого потенціалу. Роль інтелігенції у формуванні самосвідомості.

Огляд культурного коду як елементу простору культури та маркер ідентичності окремої особистості. Підходи до визначення КК у науковій літературі. Концепти їжі, кольору, одягу, коду минулого як трансляторів КК певної нації через твори художньої літератури.

Збереження культурних ландшафтів як об'єктів туристського зацікавлення та складової культурної спадщини. Аналіз дестинацій, привабливих для туристів завдяки наявності туристсько-рекреаційних ресурсів на базі яких розвивається туристична інфраструктура.

Аналіз значення яке має культурний націоналізм для повноцінного функціонування нації в умовах її заблокованості, яка з особливою виразністю спостерігається в умовах правління в Україні Партії регіонів. Збереження етнічних характеристик як завдання народу.

Взаємодія національного і загальнолюдського в культурі. Типи, характер аккультурації. Рівні взаємодії культур. Завдання та форми інтернаціоналізації суспільного життя. Фактори, що зумовлюють глобалізацію. Захист національної культурної самобутності.

Творчо-організаційна діяльність Д. Сахненка у майбутньому - взірець поєднання в синтетичній і різнобічній продюсерській професії двох начал - творчого і організаційного. Перші кроки до впровадження продюсерської системи в аудіовізуальне виробництво.

Вивчення головних аспектів культурного розвитку Болгарії в першій половині ХХ століття. Стилі правління та головні політичні погляди царя Фердинанда I та його сина Бориса III. Аналіз розвитку університетської діяльності святого Климента Охридського.