Дослідження історичних, культурних і духовних традицій Римської імперії. Вивчення особливостей шанування Богородиці у Римі, зокрема крізь призму старовинних ікон. Стилістичні характеристики зображення Пречистої Діви Марії у фресках, мозаїках, скульптурах.

Розвиток закарпатського іконописання, найважливіші дослідники, що писали чи вивчали церковне мистецтво в Мукачівській і Пряшівській єпархіях. Дослідження мистецьких монографій, кольорових альбомів та описів закарпатських старовинних і нових ікон.

Характеристика парних ікон на полотні "Мойсей установлює пасху євреям" та "Сьома кара єгипетська", що відображають події описані у книзі Виходу. Дослідження основних тенденцій вирішення образу пророка Мойсея який є ключовою постаттю у згаданих сюжетах.

Розгляд п’яти ікон, намальованих на полотні, що походять з церкви Преображення Господнього у с. Вороблячин. Іконографія творів з церкви у Вороблячині, уточнено датування пам’яток. Особливі риси іконографії, техніки виконання та композиції ікон на полотні.

Розгляд п’яти ікон, намальованих на полотні, що походять з церкви Преображення Господнього у с. Вороблячин Яворівського р-ну. Особливі риси іконографії, техніка виконання та композиція ікон на полотні, що мають зв’язок із розписами дерев’яних храмів.

Коло українських ікон святого Миколи кінця XІV-XVI ст. Особливості візантійської та давньоруської агіографії св. Миколи як літературної основи житійних ікон святого. Розвиток образності, іконографії та семантики ікон св. Миколи у візантійському мистецтві.

Боротьба проти шанування ікон, спрямована на ослаблення церкви. Живопис в часи іконоборства. Розгляд характеру образотворчого мистецтва. Книжкова графіка часів іконоборства. Розписи у церкві Святого Василя в Каппадокії, вдосконалення купольного храму.

Термінологічний аспект іконографічного канону в мистецтві та богослов’ї. Основні етапи розвитку сакрального живопису на православному Сході і католицькому Заході. Вплив канону на художнє сприйняття та принципи взаємозв’язку канону з релігійним мистецтвом.

Розгляд інформації про іконографію "Вознесіння", "Преображення", "Новозавітна Трійця" та "Бог Саваоф". Вивчення результатів аналізу зображень європейських майстрів, ідентифікування зображення на окладі до Євангелія вроцлавського майстра Тобіаса Шира.

Постсеміотичний і іконографічний методи вивчення візуальної реальності. Іконографія як окрема візуальна дисципліна, що має свій предмет аналізу — образ. Висловлювання подвійності образу за допомогою синтетичних термінів: образ-знак або образ-текст.

Дослідження зміни культурно-ціннісних орієнтирів, пошуків нових художніх засобів і форм інтерпретації образу Т. Шевченка у творчості митців. Висвітлення жанрового, тематично-образного та видового спектрів національного образотворення іконографії Кобзаря.

Використання історичних та архівних джерел при дослідженні феноменів українського іконопису. Аналіз особливостей формування та розвитку лаврської іконографії. Характерні риси київської школи живопису. Аналіз іконописного стилю Києво-Печерської лаври.

Канонізація системи містичного зображення персонажів та подій Божественного втілення та історії Церкви. Історія іконопису України та його стилів. Живопис християнської Русі, його характер і духовні образи. Історія Володимирської ікони Божої Матері.

У статті висвітлюється діяльність кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв та роль професора Р. Василика в концептуалізації освітнього процесу та актуалізації релігійної тематики. Висвітлені художні та естетичні орієнтири.

Уточнення терміна "еntertainment" у межах предметного поля мистецтвознавства. Дослідження іконописних шкіл і канонів іконопису за часів Київської Русі у лінгвістичному та мистецтвознавчому аспектах. Знаковий і символічний характер церковних обрядів.

Уточнення терміна entertainment. Дослідження іконопису у контексті соціокультурного життя Київської Русі. Обрядово-ритуальний формат видовища. Трактування обряду та ритуалу в працях Арнольда ван Геннепа, І. Фурсіна, Н. Заковича, В. Горового, Е. Дюркгейма.

Аналіз композиційної, художньої та ідейної своєрідності українського барокового іконопису. Суголосність трансльованих ним ідеалів національному характерові та суспільним сподіванням. Роль в збереженні етнокультурної ідентичності колективних споминів.

Місце галицької ікони в християнському мистецтві. Виявлення тенденцій розвитку галицької ікони наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття та внесок митрополита Андрія Шептицького у розвиток іконопису Галичини. Характерні особливості ікон Галичини.

Опис пам’ятки сакрального мистецтва — іконостасу храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Висвітлення історичних етапів створення іконостасу, його художньо-стилістичних особливостей. Аналіз середовища майстрів, що створювали пам’ятку.

Опис пам’ятки сакрального мистецтва — іконостасу храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Висвітлення історичних етапів створення іконостасу, його художньо-стилістичних особливостей. Аналіз середовища майстрів, що створювали пам’ятку.

Розгляд та характеристика стилістичних, іконографічних та художньо-образних особливостей іконостасу церкви Успіння Пресвятої Богородиці у селі Наконечне. Дослідження й аналіз ансамблю з Наконечного, як показового явища в історії українського іконопису.

Дослідження значення сакрального мистецтва в духовній культурі українського народу. Аналіз іконостасів в Галичині у XIX - першій половині XX століть як феномену художньої культури України. Значення їх різьбленого декору в сакральній культурі українців.

Класична архітектура та оригінальна просторова архітектоніка вівтарної перепони верхнього храму - фактор, що обумовив особливості тематики і стилістики іконописних образів. Концепція взаємини візантійської та академічної спадщини у мистецтві модерну.

Фіксація цивілізацій у своїх культурах через міфи, мистецтво, філософію, поезію, літературу, музику. Загальне в ілюзіях, драмах, реаліях – часо-просторова єдність музичного процесу, механізм сприйняття просторово-часового вектора, руху музичного потоку.

Знайомство з питаннями доцільності чи недоцільності, актуальності чи парадоксальності режисерської опери як важливої авторської рефлексії класичних оперних шедеврів. Загальна характеристика головних шляхів та особливостей розвитку режисерської опери.

Біографія майстра лінориту та композиції, романтика і лірика І. Селіванова. Глибокі символи та алюзії до давньоруського мистецтва в ілюстраціях до "Слова про Ігорів похід". І. Селіванов - автор творів, які ввійшли до "золотого фонду" української графіки.

Аналіз кола музичних творів, що отримали імагологічне висвітлення в науковому дискурсі, та застосовано щодо них термінологічний апарат. Особливості імагофонічного композиторського підходу в умовах взаємодії етнофонізмів і сучасних інструментальних технік.

Обґрунтування структури таланту артиста мюзиклу як відображення іманентного змісту автопоезісу системи, який має виражену звукоінтонаційну феноменологію. Ааліз професійних творчих алгоритмів артиста мюзиклу, обумовлених специфікою творчого процесу.

Огляд формування імерсивного середовища, створення проєктів VR та AR в украінському сучасному мистецтві. Ідентифікація творчості українських митців, що відбувається за межами країни в європейській культурі з фокусом на взаємостосунках людини і природи.

Сфера культури сьогодні є вагомим рушієм відродження національної ідентичності, формування іміджу та просування бренду українськості, як в межах України, так і на міжнародному рівні, а також донесення правдивої інформації про історію та сучасність.