Філософське вчення еллінського генія Плотіна про "Єдине". Основний напрям богословської думки, даний Орігеном, концепція про народження Сина від Отця, вчення про Святу Трійцю. Порівняння теорій Плотіна та Орігена, їх значення в історії філософії.

Типи уроків позакласного читання в старших класах загальноосвітньої школи. Організація пізнавальної й творчої діяльності учнів. Розгляд плану проведення літературно-мистецької вітальні "Кожна любов – інша" за романом М. Матіос "Майже ніколи не навпаки".

Фундаментальні принципи, на яких базується позитивна психотерапія і які визначають специфіку цього напряму. Методи нейро-лінгвістичного програмування. Використання терапевтичної метафори та бібліотерапії. Діалогічна парадигма в позитивній психотерапії.

Поняття політики і її види. Підходи до її визначення. Публічна влада як невід'ємна її властивість. Історія становлення та розвиток політичної філософії, соціології та політології. Уявлення про громадянське суспільство. Політична свідомість і культура.

Проблема свободи з точки зору польського романтизму. Сутність принципу історизму в контексті філософування польських романтиків. Розуміння А. Міцкевичем ідеї визначної особистості. Сутність тематики народу, як складової філософських поглядів Словацького.

Вивчення світоглядної, онтологічної, гносеологічної та методологічної функцій філософії в науковому пізнанні та суспільному житті. Характеристика поняття постмодернізму, теоретичного відображення духовного розвитку в самосвідомості західної цивілізації.

Філософія права займається вивченням змісту права, його сутності й поняття, форм існування й цінності, ролі у житті людини, держави, суспільства. Розрізняння поняття права и закону. Смисловими компонентом права є формальна рівність, яка є його сутністю.

Философия права - предмет. Мыслители древности о философско-правовой проблематике. Философия права как раздел философии, изучающий содержание права, сущность и понятие, форму существования и ценности, роль в жизни человека, государства и общества.

Предмет філософії права. Філософсько-правова рефлексія. Філософія права у системі наук, її основні питання і функції. Головні типи праворозуміння: правовий позитивізм і природно-правове мислення. Основні способи осмислення і обґрунтування права.

Сутність концепції громадянського суспільства у державно-правових поглядах Г.В.Ф. Гегеля на основі аналізу договірних теорій про громадянське суспільство філософів XVIII століття. Всесвітня історія як прогрес у свідомості волі в філософії Г. Гегеля.

Головні відмінності класичного та некласичного наукового ідеалу. Аналіз особливостей природничого та гуманітарного знання. Основні характеристики сучасного філософсько-правового знання: людиноорієнтованість, діалогічність та культурна зумовленість.

Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей. Поняття світогляду, основні риси філософії і права. Проблеми, що складають предмет філософії. Взаємозв’язок з загальнолюдськими цінностями, Зв'язок права з державою та громадянським суспільством.

Філософські засади історії права у творчості видатного російського правознавця Ф.В. Тарановського. Розроблення і використання порівняльно-історичного методу дослідження права. Виявлення місця історії у колі юридичних дисциплін та її призначення.

Філософський аспект поглиблення протиріч між Людиною та Природою на різноманітних періодах історії. Поняття "природа" та "суспільство". Періодизація історії взаємодії системи "природа-суспільство". Шляхи до гармонізації "природи" та "суспільства".

Розгляд особливостей зв’язку сучасної філософії природи з її попередніми історичними формами. Визначення основ онтологічного та епістемологічного вимірів філософії природи. Дослідження аксіологічних аспектів даної галузі в системі сучасного знання.

Досліджено ставлення до спеціальної теорії відносності вітчизняних філософів першої половини ХХ століття. Особливу увагу приділено С.Ю. Семковському. Висновок про активну позицію вітчизняних філософів у процесі сприйняття спеціальної теорії відносності.

Головні концептуальні положення програми всебічного розвитку дитини. Залучення сім'ї до процесу навчання й виховання дітей. Використання методик, які сприяють всебічному розвитку школярів природним шляхом. Індивідуальний підхід до кожної дитини.

Просвітництво як ідейний рух XVIII ст. та ідейні засади просвітницької епохи. Франція як держава піднесення просвітницької філософії та атмосфера кризи інститутів феодалізму. Віддалення від релігії та механічне сприйняття світу. Емпіризм та раціоналізм.

Вплив Російської та Австрійської імперій, центр розвитку філософської думки - Києво-Могилянська академія, представники філософських шкіл – Орест Новицький, Йосип Михневич. Ознаки українського романтизму – Микола Гоголь, Кирило-Мефодіївське братерство.

Тенденції розвитку вітчизняної філософської думки. Київ – центр філософського життя. Представники філософських шкіл. Професори Орест Новицький, Йосип Міхневич. Особливості українського романтизму. Микола Гоголь. Філософія гуманізму Тараса Шевченка.

Дослідження пізнання по Арістотелю та його уявлення про душу та тіло. Місце та значення вчення про чесноти в етиці мислителя. Теологічні властивості етики філософа. Щастя людини як прагнення до вищого блага. Співвідношення душі і тіла як форми і матерії.

Дослідження путівника в широкому міждисциплінарному форматі. Особливості наукового підходу, в якому діалог виступає специфічним інструментом і основною подією комунікації під час подорожі. Можливості та обмеження діалогу для реалізації людини шляху.

Сутність та етимологія релігії. Релігійний досвід: його форми та прояви. Поняття релігійного культу та сутність богослужіння. Ідея визволення, спасіння. Спільна основа релігійного знання. Філософські концепції природи релігії. Головні елементи теософії.

Характеристика філософських поглядів американського Просвітника Ітана Аллена. Дослідження Просвітництва з ідеєю розуму, як інструменту пізнання Бога і світу. Головна особливість вірування в Бога як першодвигуна, який, створивши світ, усунувся від нього.

Загальна характеристика нового часу та філософії епохи Ренесансу. Історія життя та творчості Рене Декарта. Філософія: метод радикального сумніву; доказ існування Бога. Основи теорії пізнання. Основні правила Декарта та його "Міркування про метод".

Аналіз теорії свободи у політичній філософії Дж. Ролза. Запропоновано основні типи взаємозв’язку свободи та справедливості в контексті теорії справедливості, заснованої на принципах пріоритету свободи, максимізації мінімуму та рефлективної рівноваги.

Історико-філософське дослідження інтелектуального спадку пуританського мислителя Н. Варда. Особливості та специфіка розуміння американським філософом проблем свободи та права. Критика рабовласництва, ідея неприйнятності жорстокого поводження з тваринами.

Характеристика основних аспектів філософської спадщини Гоббса. Дослідження сенсу ідеї суспільного угоди Гоббса та закладених у ній ще малодосліджених алгоритмів формування справедливої правової держави. Визначення змісту принципу суспільної угоди.

Особливості середньовічної філософської парадигми, для якої характерною рисою був геоцентризм. Християнсько-середньовічна патристика. Відмінні риси середньовічної схоластики - системи філософсько-теологічної думки, яка зародилась в монастирських школах.

Формування філософської думки в середньовічному суспільстві. Впровадження християнської патристики в античному світоглядному вченні. Визначення людської історії як боротьби двох божественно-людських інститутів. Пропагування середньовічної схоластики.