Різні тлумачення поняття техніки, що мали місце на всіх історичних етапах розвитку людства - від Аристотеля до наших днів. Причини і закономірності розвитку техніки, її взаємодія з людиною і суспільством. Стан, проблеми і перспективи розвитку техніки.

Техніка як напрям людської діяльності, її вплив на світ, оцінка розвитку на всіх історичних етапах еволюції людства. Філософія техніки і філософія науки як відносно самостійні області теоретичного пошуку. Осмислення їхнього значення для історії людства.

Перші прояви взаємодії між наукою і технікою в історії людства, що призвели до появи особливого напряму філософських досліджень. Підходи до природи і сутності техніки, її характерні елементи та зв'язок з пізнанням. Класифікація науки і поняття технології.

Предмет, проблеми, історія філософії науки і техніки. Поняття науки, техніки і технології. Зв'язок розвитку науки і техніки з розвитком суспільства. Проблема оцінки впливу техніки на розвиток суспільства. Особливості історичного розвитку науки і техніки.

Вихідні принципи філософії екзистенціалізму, сформульовані М. Гайдеггером, його бачення "справжнього" існування сучасної людини. Погляди на виникнення наук, зв'язок науки і техніки, викладені у працях "Наука й осмислення" й "Питання про техніку".

Розгляд філософії науки як специфічного виду пізнавальної діяльності, її ознак та завдань, форм дослідження закономірностей наукового мислення. Аналіз орієнтації науки, її об’єктивності та закономірністі предметів, явищ і подій, які досліджуються.

Характеристика основного напрямку сучасної філософії - неопозитивізму (логічного позитивізму, Віденського гуртка, семантичного позитивізму та постпозитивізму). Аналіз його науково-пізнавальних принципів: редукціоналізму, верифікації та конвенціоналізму.

Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.

Сущность науки и ее достижения. Рассмотрение первой научной картины мира и взаимосвязь между философией и наукой Нового времени. Исследование роли развития философских знаний в формировании науки. Философские взгляды Да Винчи, Канта, Бэкона на науку.

Історичні передумови формування філософії Нового часу. Засновник емпіричного напряму англійської філософії Френсіс Бекон. Продовжувачі ідей емпіризму - Томас Гоббс та Джон Локк. Виявлення джерел походження пізнавальних здібностей та здатностей людини.

Історичні передумови формування та особливість Філософії Нового часу. Формування та основні характерні риси емпіризму та раціоналізму. Основні погляди Бекона, Декарта як основоположників напрямків. Втілення й розвиток ідей філософів у працях інших вчених.

Етапи становлення епохи наукової революції. Головні напрямки гносеології. Емпіричні дослідження природи Бекона. Розвиток сенсуалізму в Англії. Аналіз філософії Спінози. Розробка локківської ідеї Монтеск‘є. Класичні представники доби Просвітництва.

Формування філософії Нового часу, її головні представники. Розвиток сенсуалістичної філософії в працях Локка, Толанда, Берклі та Юма. Раціоналістична філософія в Західній Європі (Спіноза, Лейбніц, Вольф). Особливості філософії епохи Просвітництва.

Особливості філософських думок Нового часу. Принципи раціоналістичної дедукції та математичні методи у філософських творах Р. Декарта. Методологія класичного сенсуалізму та аналіз механізмів самовизначення у "Досвід про людський розум" Дж. Локка.

Виявлення проблем цінностей в філософії об’єктивізму Айн Ренд в контексті моральних філософських підходів. Дослідження роботи американської письменниці "Доброчесність егоїзму". Особливість відстоювання філософом людського життя як кінцевої значущості.

Дослідження філософського компоненту текстуальних асоціацій логіко-позитивістського мислення у співвідношенні ідеалів і символів олімпізму. Обґрунтування необхідності розвитку філософії спорту як світоглядного дискурсу у номінуванні тілесності людини.

Основні загальноцивілізаційні тенденції, що зародилися в останні десятиліття. Утвердження особистісно-орієнтованої педагогічної системи. Інтеграційні процеси в європейській і світовій освіті. Педагогізація суспільства. Розвиток інформаційних технологій.

Розробка нових підходів до предмету освіти. Розгляд основ сімейного виховання. Філософія освіти, діалогічний контекст розвитку навчального процесу. Орієнтація освітніх проектів на особистість. Подолання стереотипів старого мислення у сімейному вихованні.

Загальна характеристика питання нетрадиційних методик навчання. Дослідження особливостей індивідуального навчання за методом Х. Паркхерст. Аналіз основних принципів даної освітньої методики. Оцінка досвіду застосування Дальтон плану в умовах коледжу.

Розгляд стратегічних підходів до освітньо-виховної системи вищих навчальних закладів. Обґрунтування необхідності формування сучасного практичного світогляду молоді у вищій школі для його гармонійного поєднання з загальними цінностями соцієтальної системи.

Аналіз міждисциплінарної області досліджень "філософія освіти", яка рефлектує стосовно системи навчання в її співвідношенні з культурною парадигмою. Обґрунтування важливості гуманітаризації освітнього процесу і застосування традиційних форм виховання.

Аналіз питань освітнього менеджменту в призмі сьогодення. Розкриття поняття "менеджменту" і його модернізація в процесі вживання в освітньому менеджменті. Набір принципів, методів, організаційних форм і методів обробки навчально-виховного управління.

Сутність марксистсько-ленінської філософії. Суспільство з погляду діалектики. Роль особистого вибору соціальної поведінки. Гармонійність взаємодії суспільства і природи. Перспективи перебудови філософії на сучасному рівні, її суспільне призначення.

Становлення релігійно-філософської думки часів Київської Русі. "Слово про Закон і благодать" Іларіона Київського та релігійно-філософська творчість Якова Мніха. "Повчання" князя Володимира Мономаха та релігійно-філософська праця Кирила Туровського.

Дослідження особливостей ринкової детермінації професійних та духовних характеристик робітничих кадрів. Визначення спільного та відмінного й вирішення проблеми спадкоємності в підготовці робітничих кадрів в командно-адміністративній та ринковій економіці.

Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.

Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.

Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію. Неопозитивізм і проблеми наукового знання. Становлення постпозитивістської філософії. Сучасна релігійна філософія і наука. Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки.

Біографія видатного філософа вченого, релігійного і етичного реформатора, впливового політика - Піфагора. Мета та передумови створення Піфагорійського союзу, його моральні принципи і релігійно-філософське вчення. Значення, цифр та чисел для піфагорійців.

Родина та дитинство Платона. Заснування Академії, класифікація філософів на матеріалістов та ідеалістов. Його телеологічне розуміння світу, утопія про кращий державний устрій. Поділення всіх існуючих держав на тимократії, олігархії, демократії та тиранії.