Глибока релігійність як відмітна риса екзистенціалізму Г. Марселя. Вплив на світогляд філософа переживань раннього дитинства. Обґрунтування специфіки концепції та форми філософських творів Г. Марселя зосередженістю уваги на внутрішньому духовному досвіді.

Сутність економічних процесів, проблем у власне людському вимірі, у контексті найрізноманітніших форм життєдіяльності суспільства і особи розглядає філософія економіки. Зміст та еволюція економіки. Сутність суспільного виробництва та філософії грошей.

Розгляд праксеологічних аспектів сучасних філософських досліджень проблеми економічної реальності в Україні та шляхів взаємодоповнюваності та взаємозбагачення економічної теорії та філософії у межах такого наукового напряму, як "філософія економіки".

Аналіз економічних систем І. Франка. Оцінка становища людини у системі економічно-політичних відносин. Висвітлення поглядів мислителя на проблеми людської діяльності. Розробка праці "Поза межами можливого" в контексті українського визвольного руху.

Причини, цілі та напрями об'єднання країн БРІКС, оцінка їх потенціалу. Роль Китаю в зміні світового економічного порядку та реформуванні світової фінансової архітектури, особливості його економічного розвитку. Напрями економічного співробітництва БРІКС.

Проведення аналізу сутності та зміст поняття "економічна політика", його визначення в дискурсі науковців — економістів та філософів. Розгляд простору і часу існування економічної політики. Аналіз її суб'єктів, об'єктів, спрямованості та можливих наслідків

Проблеми методології та субстанційних основ буття в філософії епохи Просвітництва. Розробка локківської ідеї поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову. Філософське осмислення історії людства та причини соціальної нерівності, емпіризм і раціоналізм.

Філософський огляд концепції європейського адогматизму. Характеристика критичних течій нігілізму, скептицизму та постмодернізму, як джерел ментально-креативних та онтологічних особливостей вчень про непізнаваність основних істин християнської віри.

Впровадження інноваційно-гуманістичних, особистісно-орієнтованих технологій навчання і виховання. Філософське обґрунтування можливостей забезпечення єдності знань, компетентностей і цінностей у процесі реалізації принципів Нової української школи.

Літературна творчість Богдана-Ігора Антонича. Вклад в українську літературу. Психологічний феномен поета. Філософські мотиви поезії Антонича: єдність людини і природи, людини і космосу, язичницького та християнського, мотиви швидкоплинності буття.

Ознайомлення з загальною характеристикою та основними положеннями філософії життя. Дослідження та аналіз сутності сцієнтизму та антисциентизму. Визначення особливостей філософії Бергсона, Шопенгауера і Ніцше. Вивичення філософських аспектів психоаналізу.

Зібрано разом розпорошені в тексті "Критичних роздумів" думки Дюбо про переклад, систематизовано їх довкола кількох головних тем (порівняння мов і культур, проблеми перекладу поезії) і таким чином відтворено основні риси його концепцію перекладу.

Завдання філософського мислення. Аналіз відносин філософії та здорового глузду. Філософія - аналітика цілісної реальності суб’єктивного досвіду. Суперечність між принципами буденного мислення й принципами філософського мислення, що має характер антиномії.

Дослідження виникнення, розвитку, значення та функцій філософії, пізнання взаємовідношення людини і світу. Характеристика основних причин появи натурфілософії, матеріалізму та ідеалізму. Аналіз формування уявлень про природу і форми людської діяльності.

Вплив Мілетської школи на розвиток математики та філософії. Філософські погляди Елейської та Піфагорійської шкіл. Наукова система Демокріта. Платонівський ідеалізм та його відношення до математичних наук. Система філософської математики Аристотеля.

Вивчення питання про взаємозв'язок математики і філософії: вплив прогресуючої математизації на філософське мислення. Аналіз мілетської математичної школи, що заклала основи математики як доказової науки. Спільний шлях математики і філософії.

Особливості викладання філософсько-методологічих дисциплін, які дають можливість досліджувати теорію пізнання та його будову. Представлено міркування над людським знанням через постаті відомих філософів та запропоновано пояснення цілей і методів науки.

Розкриття змісту і вивчення історії розвитку науки як системи систематизованих і об'єктивних знань про дійсність. Дослідження історії філософії і розвитку уявлень про відношення науки і філософії. Опис і аналіз відмінностей і єдності філософії і науки.

Філософія і наука як форми теоретичного знання, їх спільні риси. Огляд специфіки філософського знання. Відмінність між філософією і наукою. Характеристика форм суспільної свідомості, орієнтованої на непізнавальне сфери надприродного, божественного буття.

Форми людського мислення та пізнання. Дослідження взаємозв'язку науки і філософії. Основні філософські напрямки. Характеристики ставлення людини до природи, суспільства та духовного життя. Методи збирання, систематизації та критичного аналізу фактів.

Особливості національного світобачення. Основні культурні традиції та їх зародження. Символіка культури. Поняття, основа та роль світогляду. Загальна характеристика української філософічної думки, англійського емпіризму та французького раціоналізму.

Загальна характеристика інтерпретації філософії Платона, розгляд проблем. Аналіз апоретичної майевтики, пов’язаної з самим процесом народження мудрості. Знайомство з основними особливостями логічної і художньої форми платонівських ранніх діалогів.

Агностицизм філософії Канта, обгрунтування загальності та необхідності наукового знання. Вчення Канта про явище та "річ у собі", про природу і свободу. Шляхи рішення традиційних проблем буття, співвідношення світу і людини, теорії пізнання, моральності.

Український народ в особі Івана Франка. Позитивізм у соціальній філософії мислителя. Філософські переконання Івана Франка, проблема суспільного прогресу в його працях. Філософічні поеми Франка, у яких він висловлює свої погляди чи погляди інших філософів.

Розвиток технічного прогресу. Поняття "інформаційного суспільства" та його характерні ознаки. Історичні етапи розвитку та формування інформаційного суспільства. Культура і людина у новому суспільстві. Перехід від індустріального до сервісного суспільства.

Поняття "інформаційного суспільства" як соціологічної концепції, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво, використання науково-технічної інформації. Історичні етапи його розвитку і формування. Культура і людина у новому суспільстві.

Парадигми осягнення світової історії. Характеристика філософії історії як науки, її предмет і напрямки. Проблема єдності та багатоманітності історичного процесу, періодизація та структурування його форм як основа для філософського осягнення історії.

Основні етапи становлення сучасної філософії історії. Проблеми утворення теоретичної моделі історичного процесу та його сенсу в християнській філософії. Концепція кругооберту локальних цивілізацій. Характеристика методів історичного пізнання минулого.

Розділ філософії, що займається проблемами сенсу історії, її закономірностями, основними напрямками розвитку людства та історичним пізнанням. Онтологія історії і вивчення питання про рушійні сили і етапи історичного процесу. Суспільство та його функції.

Поняття та виникнення терміну "філософія історії". Міфологічне осмислення історії. Атрибутивні риси міфологічного світогляду: антропоморфізм і соціоморфізм. Використання міфу як засобу бачення людиною своєї історії в різні періоди розвитку людства.