Правила магнетизерів, альфа-ритм, інфразвуки. Магія каменів, метали в людському організмі. Єдність енергетики і тіла. Таємниця від’єднання духовної енергії від енергії тілесної. Класифікація станів сну. Віра, три небезпечних цикли, магнітне поле Землі.

Роль Б. Кістяківського у формуванні української філософії права. Специфіка розуміння правової держави Б. Кістяківським та її співвідношення зі сучасними філософськими концепціями. Стосунки особи і держави у філософсько-правовому вчені Б. Кістяківського.

Історія виникнення буддизму. Основні ідеї древньоіндійського релігійно-філософського вчення про духовне пробудження. Філософські положення Хінаяни – теорії про допомогу самому собі. Етапи духовного прогресу. Концепції шкіл Мадхьямікі та Йогачари.

Модерністська ситуація в культурі як логічний фінал кризи гуманістичних традицій у філософії Нового часу. Рух опору, що почався із заперечення мистецької сірятини і догм соцреалізму. Шістдесятники - представники модернізму в українському духовному полі.

"Порядки" першоелементів буття в архаїчних традиціях. Філософії історично передує міфологія, в якій відбувається "космізація" та "універсалізація" людського погляду на світ. Розвиток уявлень про буття в історії філософії. Буття у різних релігіях.

Світ як сукупна реальність, напрямки та шляхи вивчення даної філософської категорії. Поняття буття та головні підходи до його визначення. Головні форми буття та їх специфічні риси, значення в світі: буття "навколишнього" світу, людини та духовного.

Вивчення феномену національної екзистенції. Особливості світоглядної універсалії українського руху Опору в 1960-ті роки. Соборна цілісність української христоцентричної системи цінностей. Філософія буття національної мовно-культурної ідентичності.

Історія заснування Києво-Могилянської академії. Аналіз теорій гуманізму і реформації в курсах риторики її професорів. Тенденції визволення філософії і науки від теологічних ідей. Головні аспекти вчення про державу і церкву, людину та її мораль.

Значення філософії як неодмінного складника професійного вишколу перекладачів. Розслід робочої програми дисципліни "Філософія" для студентів-перекладачів бакалаврського рівня, виявлення браку уваги до філософії перекладу. Вивчення філософських трактатів.

Особливості та основні ідеї епохи Відродження в історії філософської думки, її характерні ознаки. Ідея гармонії духу та тіла Платона, антропоцентричне мислення філософії Відродження. Формування нової самосвідомості людини, відкриття людської особистості.

Особливості філософії функціонування телекомунікаційних мереж (ТКМ) та їх вплив на психосоціологічні риси сучасних суспільств. Особливості постання епохи під назвою "епоха Великих Даних". Шанси та загрози, які виникають під час широкого впровадження ТКМ.

Інформаційна політика України. Особливості філософії функціонування телекомунікаційних мереж та їх вплив на психосоціологічні риси сучасних суспільств. Дослідження впливу кіберпростору на особливості поведінки як суспільств, так і окремих індивідів.

Упровадження інновацій у педагогічний процес шляхом його вдосконалення та радикальної трансформації. Особливості педагогічної інноватизації у навчальному процесі. Критерії ефективності педагогічного процесу: показники вихованості учнів та студентів.

Життєвий шлях Григорія Сковороди, особливості його навчання, становлення як філософа. Три етапи наукової творчості мислителя. Практична філософія Сковороди, положення його етики. Значення творчої спадщини Сковороди, його тлумачення Святого Письма.

Висвітлення життєвої важливості формування та зміцнення в умовах педагогічного процесу почуття гідності. Нерозвиненість гідності, що супроводжується нездатністю самостійно, обґрунтовано визначати морально виправдані засади та орієнтири життєздійснення.

Проаналізовано сучасне розуміння соціального феномена інформаційного суспільства. Інформація розглядається як головний атрибут буття, діяльності та смислова матриця, що виступає цивілізаційним виміром ціннісних орієнтацій інформаційного суспільства.

Історико-філософський аналіз лудологічної проблематики. Філософське осмислення поняття гри, що належить до групи традиційних і найдавніших у філософії. Місце гри в кантівській концепції суб’єктивного. Поняття гри в філософських побудовах Фрідріха Шіллера.

Сутність поглядів українського філософа та поета-байкаря Г.С. Сковороди на фундаментальні принципи людського буття. Дослідження етапів формування світогляду Сковороди. Порівняльний аналіз філософської спадщини Сковороди із сучасним розуміння щастя.

Стислий опис життєвого шляху та творчої діяльності Григорія Сковороди — українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога. Філософські погляди Г. Сковороди, його міркування про щастя. Людина як мікрокосм та її місце у працях філософа.

Інтелектуальні витоки ідеї громадянського суспільства в контексті історико-філософського обґрунтування свободи. Особливості властиво філософської інтерпретації природи громадянського суспільства на відміну від соціологічного та політологічного підходів.

Конфуцій - давньокитайський мислитель, що займає важливе місце серед представників світової філософської класики. Дослідження поглядів цього філософа щодо організації, діяльності державної влади та її місця в системі соціальних відносин і цінностей.

Дослідження появи перших паростків філософських знань в Єгипті і Вавилоні. Вивчення веданти, теоретичної основи індуїзму, історії філософської думки Давнього Китаю та Індії. Огляд проблем людини, суспільства та держави того часу, античної філософії Риму.

Визначення понять трансгресії, ментальності та менталітету. Елементи даоської традиції на Україні. Розвиток цигун та бойових мистецтв ушу. Вивчення впливу філософії кордоцентризму на українську культуру. Значення трансгресивного та містичного досвіду.

Концептуалізація філософії державного управління в контексті синергетичної методології як умови виходу зі стану кризи. Аналіз філософії державного управління як практичного організаційно-регулятивного впливу держави на суспільну життєдіяльність людей.

Аналіз історії розвитку ідеї дитинства у філософських та педагогічних системах. Дослідження проблеми періодизації дитинства. Розкриття доробку ідей В. Сухомлинського щодо феномена дитинства, визначення його сутнісно-цільових ознак і шляхів використання.

Чинники, що формують виклики традиційній філософії діяльності бібліотечних закладів. Можливості функціонування бібліотечних закладів в умовах глобалізації та інформаційної революції. Модернізація культурно-просвітницької та виховної функції бібліотеки.

На основі наукової та літературної спадщини В. Сухомлинського оцінка його новаторства у проблемі розвитку духовності та інтелектуального потенціалу особистості, встановлення взаємозв’язку поглядів педагога із подібними епістеміологічними ідеями Ліпмана.

Сутність філософської системи В. Сухомлинського для дітей. Необхідність введення Сухомлиністики як окремої навчальної дисципліни у кожному педагогічному університеті України, надавши їй відцентрового змісту у підготовці вчителя-патріота, громадянина.

Лекція-полілог як розвиток класичної форми занять від суб'єкт-об'єктної взаємодії до суб'єкт-суб'єктної, що змінює навчальний процес у бік активізації пізнавальної діяльності. Головні проблеми аутосемінару як універсальної форми обговорення проблем.

Художні пошуки ХХ сторіччя. Розквіт та представники екзистенціалізму. Феномен релігійного екзистенціалізму. Філософія "Абсурду" Альбера Камю. Розуміння Сартром свободи як фатуму. Фундаментальні риси екзистенціалізму. Вчення про людську свободу.