Суспільна свідомість як сукупність ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і система суспільних відносин. Розвиток суспільства як природно-історичний процес.

Термін "онтологія" та філософський зміст категорії буття. Характеристика філософського життя Європи першої половини XX ст. Виявлення сутності онтології. Зміст поняття "дух". Єдність матерії руху, простору, часу. Історико-філософський досвід людства.

Міра доброчесності людини, сукупність факторів, які визначають її життєве благополуччя як об'єктивна основа щастя. Трактування категорії щастя у поглядах відомих мислителів. Здатність людини переживати почуття щастя і характер цього переживання.

Дослідження філософсько-світоглядного погляду на життя. Аналіз смислу людського буття. Сучасне наукове пізнання сутності живого. Порівняння значущості "життєдайності" в розвитку людського роду та в індивідуальному розвитку кожного представника цього роду.

Поняття "суспільство" в філософії, його структура, функції та історичні типи. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв’язок. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація". Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.

Аналіз філософського усвідомлення феномену технічного прогресу. Взаємозв’язок між філософією, науковим та технічним прогресом як константами-надбудовами. Роль людського потенціалу у формуванні технологічних інновацій, філософські витоки технічних рішень.

Аналіз процесу формування та функціонування етнічної ментальності, визначення місця і ролі цього феномена в духовному житті суспільства. Прямий і зворотній вплив етноментальності на масову свідомість та інституціалізовані елементи духовної сфери.

Історичний аналіз розвитку штучного інтелекту. Фактори впливу на успішне програмне імітування людської діяльності в різних сферах і неможливість вирішення філософських проблем. Нездатність ШІ до саморефлексії, відчуттів, творчості та гнучкої поведінки.

Зовнішній та внутрішній аспекти логічного моделювання. Історико-філософський аналіз логіки як функціональної моделі міркувань людини. Методологічні функції семантичної моделі в структурі логічної теорії. Основи диференціації формальних семантик.

Взаємозв'язок між соціальними діями насильства, мораллю, світоглядом. Трансформації морально-світоглядних парадигм, здійснених під впливом марксистської і нацистської ідеологій. Відображення причин застосування насильства і терору в зарубіжній філософії.

Військово-наукове передбачення як феномен осягнення майбутнього стану військової сфери. Прогностика як методологічна основа наукового передбачення військово-прогностичної діяльності. Сутність, мета та особливості прогнозування у військовій сфері.

Розглянуто специфічні особливості понять "креативність" та "творчість". Показано, яким шляхом відбувалось їх формування та розвиток в науковому та соціальному дискурсах, акцентовано увагу на історичному та сучасному контексті використання вказаних понять.

Обґрунтування філософського поняття насильства і ненасильства в суспільному розвитку, їх співвідношення та умови утвердження ненасильницьких форм. Роль нового гуманізму та демократії в подоланні насильства та утвердженні ненасильницьких форм розвитку.

Поняття професійної відповідальності як провідної професійно-моральної якості військового керівника. Процес виховання професійної відповідальності майбутнього військового керівника як аспект освітньої роботи у вищому військовому навчальному закладі.

Пізнання як предмет філософського аналізу. Риси і обмеженість донаукових концепцій суспільного розвитку (СР). Поняття суспільно-економічної формації, його роль в матеріалістичному розумінні історії. Географічне середовище як постійна і необхідна умова СР.

Досліджуються особливості і значення філософського мислення, розуміння його змісту. Акцентується увага на тому, що любов до мудрості без мислення не була б можлива. Філософія намагається осмислювати не часткові явища, а ситуацію перебування людини у світі

Визначення світоглядних основ характерних для феномену українського шістдесятництва. Загальні тенденції функціонування філософської думки в умовах ідеологічного тиску радянської влади, приклади здобутків та недоліків процесу філософування цього періоду.

Сутність поняття інформаційної культури, його формування під впливом розвитку інформаційних технологій. Аналіз підходів до розуміння інформаційної культури. Дослідження праць фахівців у галузі інформатики, обчислювальної техніки, інформаційних технологій.

Аналіз основних теорій сміху, їх класифікації. Вивчення та характеристика еволюції філософської думки в осмисленні феномену сміху. Розгляд видів теорій комічного - переваги, розрядки і протиріччя - у філософській рефлексії від античності до сьогодення.

Вивчення коренів давньоруського іконопису. Онтологічне розуміння символізму ікон. Релігійний простір у візантійському живописі. Оцінка значення церковного мистецтва на Русі. Символ, символізм і канонічність ікони. Присутність Святого Духа в картині.

Характеристика буття як філософської категорії та інтерпретація його сутності. Уявлення про ідеологію життя і свободи. Зміни розуміння проблеми буття в історії філософії. Поняття "субстанція". Співвідношення категорій "буття", "субстанція" та "матерія".

Оцінка наскрізних механізмів взаємодії архітектури і філософії або дискурсивних умов комунікації та функціонування значень в архітектурі постмодернізму. Проблема репрезентативності і інтерпретації форми. Конструкція в культурі соціального урбанізму.

Характеристика філософського метода Сократа, розуміння ним іронії, маєвтики, діалектики. Полеміка між реалістами, номіналістами та її роль для подальшої історії середньовічної філософії. Сутність та основні течії протестантизму: лютеранство, кальвінізм.

Характеристика модифікації бізнесу під впливом процесів інтелектуалізації та технологізації. Визначення поняття "метаоблік" у галузі бухгалтерського обліку. Визначення поняття бухгалтерського винаходу. Аналіз бухгалтерського обліку як способу пізнання.

Аналіз семіотичності природи люблячого і улюбленої особистості з філософсько-культуроогічної точки зору. Суб'єкт любові як стихійний семіотик і герменев, основним завданням якого є знаходження і тлумачення "знаків любові". Символічність предмету кохання.

Розгляд проблеми впливу теорії деконструктивізму на теологію та біблеїстику ХХ ст. Систематизація поглядів Ж.Дерріда та визначення основних стратегій використання богослов’ям ідей постструктуралізму. Теологічна оцінка тезису про "смерть метафізики".

Роль філософії у працях Вернадського та його філософія біосфери, а також ставлення до різних напрямів і шкіл філософії. Неоднозначне ставлення вченого до позитивізму. Різка критика позитивістського розуміння співвідношення приватних наук і філософії.

Аналіз філософського, соціального підходів до дослідження конституційно-правових засад громадського контролю за виборами. Сенс, цінність, місця і ролі громадського контролю за виборами в системі демократичного правління, його конституційно-правові засади.

Аналіз філософських та соціокультурних проблем розвитку науково-технічної революції в контексті проектної діяльності дизайнерів одягу XX—XXI століття. Створення технології принципово нового способу обробки виробів, її характеристика та використання.

Дослідження вихідних ідей Штучного життя, основні цілі та дослідження у цьому напрямку. Виявлення особливостей міждисциплінарного напряму "Штучне життя", оцінка нових викликів та ризиків. Думка експертів та світової громадськості відносно цього питання.