Визначення основних напрямків впливу культур зовнішнього оточення і політичних процесів у державах різних рівнів розвитку на формування національної політичної культури. Аналіз періодів залежності від Речі Посполитої та незалежної гетьманської держави.

Дослідження політичної культури українського народу як інтегральної характеристики процесу формування і розбудови держави. Огляд зв’язку розвитку політичних субкультур зі змінами в політичній структурі суспільства. Шляхи формування політичної культури.

Розгляд проблем налагодження партнерських відносин між університетами України, Іспанії, КНР. Аналіз функцій політичної культури в науковому просторі. Формування інформаційно-цифрової компетентності для міжкультурного діалогу в глобалізованому суспільстві.

Дослідження питання цінностей в контексті соціально-політичної трансформації суспільства. Зв'язок цінностей із політичною культурою суспільства. Досягнення соціального консенсусу і гомогенної політичної культури за умов розвитку демократичних інституцій.

Підходи до тлумачення поняття "політична культура" (ПК), її складники. Зв’язки ПК та політичної системи. Засоби масової інформації як інструмент формування ПК. Аналіз поняття "національний характер" як історико-культурна традиція, як спосіб мислення.

Політична культура як соціальний феномен, її структура та типологія. Культура політичної поведінки та політична участь у біхевіоральній політології. Політична соціалізація як політико-культурний процес. Вплив соціальних чинників на соціальні групи.

Розгляд та характеристика моделей впливу соціокультурної сфери людської життєдіяльності на політичну культуру і чинники суспільної інтеграції. Ознайомлення з головними факторами впливу на політичну культуру у Південній Україні на межі ХІХ і ХХ століть.

Поняття легітимності й легітимізму. Ознаки легітимності політичної влади. Основні причини делегітимізації. Традиційний, харизматичний, раціонально-легальний типи легітимності політичного панування. Суть ідеологічної легітимності політичної влади.

Специфіка перекладу політичної лексики в текстах політичного дискурсу й неполітичних дискурсів політичної тематики. Визначення перекладацьких стратегій і тактик адекватних для збереження універсальності і етноспецифічності політичної лексики у перекладі.

Лояльність скрізь призму політичних явищ та процесів. Ознаки та характеристики політичної лояльності. Політична лояльність у співвідношенні з толерантністю і легітимністю. Фактори, які сприяють розумінню громадянином свого лояльного відношення до влади.

Концепція перманентної люстрації влади в Україні. Люстрація та ретроактивна справедливість: європейські стандарти захисту прав людини при переході до демократичного правління. Недопущення сепаратиських налаштувань та ідей у політичній і соціальній сферах.

Дослідження процесу масовізаціі індивідуальної свідомості в Україні. Засоби психологічного впливу та спонукання об'єкта до бажаної поведінки. Інтерпретація концепції політичної маніпуляції у публіцистичному дискурсі. Техніка пропаганди у світовій війні.

Базові риси традиційної політичної ментальності українського народу в історичному та сучасному контексті. Ментальні ознаки українства: комплекс недовіри до влади, комплекс меншовартості, маргінальність, православна інтроверсивність, соціальна мрійність.

Розгляд зв'язку між політичною метафорою і текстом, а також її прагматичного потенціалу. Аналіз розвитку текстів в системі мовлення. Суть комунікативних одиниць та їхніх жанрових різновидів. Вивчення мовних та жанрових особливостей дипломатичного тексту.

Характеристика стану політичної та соціальної систем в Україні. Розгляд підходів до визначення політичної мобілізації та гібридної війни в сучасному політологічному дискурсі. Аналіз ролі соціальних мереж як посилювача ефективності політичної мобілізації.

Розгляд теоретичної моделі транзиту в умовах українських соціально-політичних реалій. Виявлення особливостей політичної мобільності за умов демократичного транзиту. Вивчення цих процесів в розвинутих країнах та тих, що знаходяться в стадії трансформації.

Специфіка взаємодії мови і політики. Коло основних проблем, які складають теоретико-політологічний та практично-прикладний зміст досліджень політичної мови. Сутність і основний зміст поняття "політична мова". Маніпулятивний потенціал політичної мови.

Аналіз феномена інтерсуб'єктивного політичного знання, котрий розглядається як результат процесу, що є дискурсивним. Чинники, які обумовлюють процес формування інтерсуб'єктивного політичного знання: наявні у суспільстві "фонові" політичні знання.

Оцінка моделі "доганяючої модернізації" стосовно соціально-політичних перетворень, які відбуваються в українському суспільстві з 1991 року. Дослідження змісту та особливостей різних фаз політичної модернізації пострадянського українського суспільства.

Політологія як наука і засіб сприяння процесові реформування українського суспільства. Проблеми розвитку політології як навчальної дисципліни у вищий школі України. Перспективи розвитку політичної науки і освіти як соціально-гуманітарного комплексу.

Дослідження сутності принципу політичної нейтральності як засади діяльності прокуратури та його впливу на застосуванню інституту відводу прокурора у кримінальному провадженні. Аналіз міжнародно-правової та національної регламентації цього питання.

Початок розпаду Версальської системи і відновлення німецького імперіалізму. Повне перетворення сучасних внутрішньополітичних відносин в Німеччині. Будівництво вермахту. Мюнхенська конференція і договір про роздроблення Чехословаччини, її окупація.

Характеристика дистинкції політичної опозиції в умовах демократії та автократії. Аналіз визначення основних функцій дипломатичного фрондерства в умовах автократичного режиму. Особливість вибору конкретного типу поступок політичній опозиції в абсолютизмі.

Проаналізовано теоретико-методологічні особливості виокремлення і позиціонування політичної опозиції в автократичному політичному режимі. Аргументовано, що політична опозиція може бути як формалізованою, інституціоналізованою, так і неформалізованою.

Аналіз позицій політичної опозиції у Російській Федерації в другій половині 1999 – на початку 2000 рр. Характеристика основних політичних сил та стратегія їх діяльності під час парламентських та президентських виборів. Перспективи опозиційних сил.

Визначення чинників процесу оформлення й функціонування інституту політичної опозиції та домінантних характеристик її суб’єктів на прикладі дослідження діяльності сил доби гетьманату П. Скоропадського. Організація збройної боротьби проти режиму.

Функціонування опозиції як невід’ємний елемент політичної системи всякої демократичної держави та основою розвитку громадянського суспільства. Загальна характеристика проблем, пов’язаних з законодавчим забезпеченням діяльності політичної опозиції.

Природа та характерні ознаки політичної опозиції. Аналіз опозиціонарності як соціально-політичної орієнтації. Порядок визначення ролі парламенту в демократичних політичних системах. Особливості процесу інституціоналізації політичної опозиції в Україні.

Аналіз функціонального та структурно-організаційного підходів до визначення політичної опозиції. Критика та формування альтернатив у політиці. Зняття громадського невдоволення та участь політичної опозиції у вирішенні національних конфліктів в Україні.

Розкриття процесів відносин право-радикальних організацій з королівською владою. Характеристика діяльності легіонерів та їх вплив на політичне життя Румунії у 30-тих роках ХХ ст. Висвітлення партійної боротьби всередині Легіону та "політики залякування".