Становление дарования творческого человека через осмысление оснований когнитивных и креативных возможностей субъекта эстетической деятельности. Технология проясненного сознания, восприятия гармонично прекрасного. Закономерности эстетической рефлексии.

Рассмотрение проблем формирования онтологии человеческого мира, имеющей исторически-парадигмальный характер. Структура философского дискурса с тройственной формой реализации. Расхождение конкретности философской мысли и её востребованности в обществе.

Понятие онтологии, принципы ее создания. Сущность организации как объекта управления, ее признаки. Типы и формы внутриорганизационных соглашений. Основные категории онтологии управления. Краткая характеристика категорий и их взаимодействие между собой.

Выявление сущностных характеристик творчества на основе компаративистского анализа западного и восточного подходов. Определение сущности креативности и правомерности использования понятия креативности в изучении творчества. Изучение языковой формы бытия.

Исследование коэволюции знания и материальных носителей информации. Рассмотрение истории и теории медиа при внимании к истории культуры и вызовам современности. Изучение критического понимания цифровой революции и медианосителей в философском осмыслении.

Рассмотрение онтологии шестидесятилетних циклов на примере отечественной истории. Анализ периодичности и повторяемости событий и тенденций в истории с учетом шестидесятилетних интервалов. Принципы, позволяющие выявить закономерности временных циклов.

Сущность и предмет исследования экономической онтологии, используемые в нем философские методики и приемы. Изучение главных тем, которые могут обсуждаться в рамках онтологической постановки вопроса, возникающие при этом трудности и противоречия.

Предложена оригинальная философско-футурологическая версия, позволяющая анализировать электронно-виртуальную реальность в ее возможном будущем состоянии. Оценка перспектив развития личности и человечества в целом в ближайшем и в отдаленном будущем.

В работе рассмотрена взаимосвязь языковой личности и цифрового бытия, присущего современности. Определены отличительные черты онтологии языковой личности. Разработка учебно-методического комплекса для всестороннего развития субъекта цифровой среды.

Бытие как тема философии. Изменчивость и устойчивость бытия. Понятие материи, "первоначала", "существования" и "присутствия". Существование и структура вещи. Платоновская модель соотношения устойчивости и изменчивости бытия. Жизнь как реальность.

Взаимоотношение онтологии и гносеологии; единства их взаимовлияния как основополагающего для философского мировоззрения. Изучение возникновения философии с учетом ее взаимоотношений с мифологией и религией. Концепция экзистенциального материализма.

Исследование понятия и форм бытия. Суть соотношения человека и Бога. Анализ категорий трансцендентального и трансцендентного. Изучение проблемы субстанции и материи в философии. Единство пространства и времени. Движение, как способ существования сущего.

Рассмотрение общего и единичного в диалектике. Главный анализ сущности и явления в истории философской мысли. Характерные черты закона и основные виды бытия. Разрешение противоречий содержания и формы. Взаимосвязь необходимости и случайности в онтологии.

Сущность и структура феноменологической онтологии как научного направления. Содержание идеи онтологической проблематики как основной для феноменологических исследований. Исследование и оценка мотивационной основы для проекта философской герменевтики.

Изучение учений о бытии в античной философии и в эпоху Ренессанса, в которых исследуются всеобщие основы, его принципы, структура и закономерности. Анализ онтологии Платона и Аристотеля и ее воздействия на всю западноевропейскую онтологическую традицию.

Бытие и история: взаимосвязь и определение сущность. Изучение логики соотношения философии и науки. Исследование современных проблем философской онтологии. Смысл коррелятивности категорий бытия и сущего. Диалектическое взаимодействие философии и науки.

Понятие и основной вопрос онтологии. Проблема бытия в истории философии от античности до Нового времени. Материализм, решение проблемы бытия в материалистических учениях. Объективно-идеалистическая онтология. Субъективно-идеалистическая трактовка бытия.

Зміст і передумови виникнення головних філософських проблем, які виникають при розробці комп’ютерних онтологій, їх історико-філософський аналіз. Визначення та обґрунтування меж створення онтологій в комп’ютерних науках. "Формальна онтологія" Е. Гуссерля.

Онтологічні моделі для формалізації знань із фармації. Створення єдиного інформаційного простору для уможливлення швидкого обміну інформацією у фармацевтичній галузі. Створення уніфікованої та стандартизованої системи передавання та оновлення знань.

Дослідження поглядів Є. Ерліха про сутність права та його багатоаспектність. Аналіз праці Є. Ерліха "Основоположення соціології права". Дослідження парадигмально-методологічного підходу вченого до правопізнання. Аналіз недоліків концепції Є. Ерліха.

Розгляд інтегрального підходу до побудови онтологічних підвалин нових форм мислення, які відповідають складності сучасного світу. Синтез інтелектуальної платформи, яка складається з базових модульностей інтегрального раціоналізму, трансверсального розуму.

Виявлення провідних мотивів у системі екзистенціального філософствування. Аналіз мотиву смерті з урахуванням художніх здобутків М. Грушевського, I. Липи та О. Плюща. Трансформаційні процеси мотиву смерті у малій прозі кінця XIX - початку XX століття.

Категоріальний аналіз онтології у філософському та богословському дискурсах. Релігійна концепція людини в пісноспівах грецької служби. Огляд джерел з проблеми онтології в музикознавстві. Онтологічна модель музичного твору на прикладі світських жанрів.

Дослідження інформаційної підтримки дослідницької діяльності на основі застосування сучасних мережних технологій е-дистанційного доступу до розподілених систем формування знань. Визначення онтологічної моделі у форматі е-сценарію наукових досліджень.

Дослідження особливостей та механізмів зміцнення економічної безпеки підприємств ОЕС України в рамках розширення онтологічної моделі в умовах прогнозної невизначеності. Прогнозування за допомогою проектування тренду як найпростіший метод прогнозування.

Визначення складу об'єктів та суб'єктів комплексного моніторингу, виокремлення окремих тематичних видів спостереження та послідовних процесів земельного моніторингу. Побудова онтологічної моделі містобудівного моніторингу земель населених пунктів.

Аналіз наявних у лінгвістиці інтерпретацій основи видової семантики та окреслення особливостей категоризації поняттєвої царини внутрішнього часу в семантиці дієслівного масиву української літературної мови. Лінгвістична категорія внутрішнього часу.

Визначення характерних дій природного права у своєму життєвому просторі. Особливості вчення про простір та поняття просторової інверсії. Онтологічні атрибути природного права у просторі. Метафізична взаємодія окремих об'єктів матерії в просторі.

Наведення наукових позицій вчених щодо тлумачення поняття слідчої дії, а також обшуку як одного з видів слідчої (розшукової) дії. Бачення щодо доцільності класифікації обшуку залежно від об'єкта його проведення. Примусовий та пошуковий характер обшуку.

Онтологічне моделювання єдиного інформаційно-бойового простору для систематизації знань і забезпечення їх розділеного сприйняття як стосовно складових зазначеного простору, так і поняття в цілому, напрямки розвитку єдиного інформаційно-бойового простору.