Суть мовленнєвої та мовної компетенцій, особливості їх формування під час засвоєння мовної системи в початкових класах. Збагачення мовлення дітей лексико-фразеологічними, граматичними, стилістичними засобами при виконанні вправ на уроках української мови.

Сутність та зміст головних ознак поетичного мовостилю Василя Голобородька як митця-сюрреаліста. Встановлення прикмет художньо-образної своєрідності поетичної лінгвосистеми В. Голобородька. Особливості розбудови моводійсності в нетрадиційному руслі.

Встановлення прикмет художньо-образної своєрідності поетичної лінгвосистеми Василя Голобородька, як митця-сюрреаліста. Характеристика рис індивідуально-авторської стилеманери письменника. Аналіз базових компонентів поетичного ідіолекту художника слова.

Мовні засади освітнього процесу у Львівській братській школі XVI-XVII ст. та місце і роль у цьому процесі руської (староукраїнської) мови. Аналіз переважного ксенофільського тримовного греко-латинсько-слов’янського характеру тодішньої освітньої системи.

Дослідження мовно-політичного світогляду Івана Пулюя за його нещодавно виданими листами. Доля видатної особистості як шлях сповідування соборної і самостійної Української Держави крізь призму захисту української мови. Боротьба за український університет.

Національно-політичний ідеал творів Лесі Українки. Розуміння категорії свій, біблійних постулатів та ідеї ствердження сили духу - усі базові державницькі засади є спільними для творів Д. Донцова. Західноукраїнські лексичні елементи в мові письменниці.

Огляд функціонування біблеїзмів, до яких зараховано лексичні, фразеологічні одиниці, цитати біблійного походження. Аналіз природи біблійної алюзії та її впливу на розгортання теми. Функції домінантних та локалізованих біблійних алюзій у художньому тексті.

Аналіз мовно-структурних особливостей прозових текстів Ніни Бічуї зі збірки "Великі королівські лови". Визначення індивідуально-авторських особливостей мовно-структурної параметризації художнього письма автора. Аналіз взаємозалежності стилю і часу.

Встановлення закономірностей вербалізації художнього часу й простору як компонентів складної нелінійної нерівноважної системи художнього дискурсу. Визначення ролі дискурсу в процесі самоорганізації системи в історичних романах Павла Загребельного.

Мовно-філософські аспекти репрезентації часу й простору в аспекті хронотопу художнього твору. Характеристика та специфіка стану гомеостазису в історичних романах П. Загребельного. Моделі якісних змін у процесах самоорганізації системи художнього твору.

Мала проза письменниці Олени Пчілки. Виокремлення мовностилістичних засобів, які закладені в основі прози, та які великою мірою впливають на сприйняття цих творів. Казкові контамінації в творах. Зображення мотиву невиконаної обіцянки в оповіданні "Чад".

Дослідження малої прози письменниці Олени Пчілки. Виокремлення мовностилістичних засобів, які закладені в її основі й великою мірою впливають на сприйняття цих творів. Характеристика особливостей мовної свідомості, як однієї з індивідуалізацій етносу.

Принципи стилістичного аналізу художньої прози. Мовностилістичні засоби відтворення авторського світобачення Б. Лепкого в історичних повістях тетралогії. Засоби презентації експліцитності й імпліцитності образу автора як центру історичної оповіді.

Аналіз двох форм вираження авторської присутності: експліцитної та імпліцитної, обґрунтування домінування непрямих засобів. Причини переваги займенників 1-ої особи однини та множини, які зумовлюють публіцистичність та емоційність авторського викладу.

Репортаж як жанр в аспекті його композиційно-мовленнєвих та прагматико-комунікативних параметрів на матеріалі німецької мови. Виокремлення засобів експресивності сучасної німецької мови, які слугують створенню загальної експресії текстів-репортажів.

Аналіз експресивно-стилістичних елементів в тексті роману О. Солженіцина "У колі першому". Вираження емоцій окремого персонажа, які передано у його внутрішніх монологах або зовнішніх діалогах. Суть розмовної лексики та акцентованих повторів окремих слів.

Значення заголовків журналістських матеріалів в актуалізації і семантичному розвиткові гендерних мовних засобів. Склад і змістові характеристики слів та словосполучень, що належать до гендерного концептуального класу. Розвиток гендерних концептів.

Особливості формування конфесійного стилю на українських теренах. Виявлення домінантних особливостей конфесійного стилю сучасної української мови, які виокремлюють його з-поміж інших стилів. Визначення основних лексико-семантичних груп релігійної лексики.

Аналіз специфіки використання мовного матеріалу у художньо-образній площині аналізованого тексту. Визначення мовних засобів та своєрідності їх відбору у драматичному творі, за допомогою яких авторка змальовує безглуздий та кривавий світ гібридної війни.

Аналіз ідіостилю письменника. Мовностилістичні особливості оповідання О. Вишні "Веселі артисти", специфіка творчої манери автора. Відбор ним лінгвістичного матеріалу в процесі вербального зображення фантастичної реальності, якою її бачить письменник.

Засоби масової інформації - носій живої сучасної української літературної мови, елемент громадського життя, який віддзеркалює суспільні процеси. Вивчення мовностилістичних помилок у вживанні іменників. Дослідження мовлення ведучих спортивних новин.

Оцінка ролі мови у розвитку суспільства. Вплив засобів масової інформації на формування мовлення населення. Аналіз мовностилістичних помилок сучасних журналістів – ведучих спортивних передач та коментаторів футбольних матчів на українському телебаченні.

Дослідження проблем формування та збереження національної ідентичності українців діаспори США в умовах глобалізації. Визначення ролі англійської мови в сфері міжнародного спілкування. Аналіз внеску Караванського в розвиток української лексикографії.

Місце і значення науки про мову, її зв'язок з іншими науками. Дослідні методи в мовознавстві. Порівняльно-історичний метод М.П. Кочергана. Сучасна українська літературна мова, її дві форми існування. Поділ на територіальні і соціальні діалекти у світі.

Історія виникнення терміну "гіпертекст", а також міждисциплінарний характер досліджуваного явища. Зв’язок та характер відношень "гіпертекст" – "Інтернет-дискурс", підходи до їх аналізу в сучасних вітчизняних дослідженнях. Особливості гіпертексту.

Місце досліджень В. Чапленка в контексті доби та в прогностичному аспекті. Взаємозв’язок між працями вченого та інших дослідників мови. Мовно-художня практика письменника. Значення наукової спадщини вченого у висвітленні актуальних проблем мовознавства.

Теоретичне окреслення портрету Станіслава Росовецького. Характеристика мовознавчої спадщини енциклопедично освіченого дослідника, до кола наукових інтересів якого належали розробки фахової методології, різноманітні аспекти вивчення мови фольклору.

Характеристика мовознавчих термінів, використаних у "Нарисі сучасної української літературної мови", який побачив світ у Мюнхені. Співвідношення запозичених і рідномовних термінів; аналіз термінолексем, які не стали здобутком мовознавчої терміносистеми.

Дослідження синхронічних і діахронічних аспектів української мови. Розгляд мовознавчого доробку неординарного вітчизняного лінгвіста - Юрія Шевельова. Історична фонологія загальнослов’янської мови. Аналіз еволюції фонологічної системи та діалектів.

Результати дослідження особистісно-мовленнєвого розвитку шестирічок, їхньої здатності об’єктивувати опис як одиницю мовленнєвого висловлювання. У роботі викладено теоретичні підходи до розвитку опису як функціонально-смислового типу мовлення дітей.