Миколай Васильович Гоголь

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколай Васильович Гоголь народився 1 квітня 1809 року ( 20 березня 1809 року - за старим стилем) в селі Великі Сорочинці(зараз Миргородський район, Полтавської області, Україна). Микола Васильович має дуже цікавий родовід: одні історики вважають, що його предком є відома особа за часів козаччини Остап Гоголь,наказний гетьман Правобережної України, та соратник Петра Дорошенка, інші вважають, що він польської нації, адже його дід в усіх офіційних документах писав «його предки, прізвищем Гоголь, польської нації».По материнській лінії має родинні зв'язки з Мазепою, Полуботком, Палієм.

Дитинство минуло в селі Василівці (згодом було перейменоване на Гоголове). Це селище знаходилось неподалік від славетної Диканьки( яку автор описував в своїх творах) Батько Гоголя служив секретарем у царського вельможі Д. Трощинського, господаря сусіднього маєтку в Кибинцях. Ще з самого дитинства Миколо Васильович перебував в оточенні мистецтва, адже його батько писав твори, які ставилися в домашньому театрі. Атмосфера пожвавленого літературного життя, українського фольклорно-поетичного середовища, багатого на історичні перекази та народні легенди, велика бібліотека в маєтку в Кибинцях -- усе це вже з раннього дитинства формувало в майбутньому письменникові інтерес до літератури, розвивало його творчу уяву та художні смаки. Ще з дитинства Гоголь надзвичайно захоплювався історією.

З дев'ятилітнього віку (з 1818 по 1819 р )Гоголь навчається в Полтавському повітовому училищі, потім бере приватні уроки у вчителя Г. Сорочинського. Згодом (1821 р.)вступає до Ніжинської гімназії вищих наук. В навчанні проявляє себе не дуже старанно, має успіхи лише у малюванні і російській словесності. Хоча навчався не старанно, але мав дуже гарну пам'ять, за рахунок якої складав іспити. Там, разом з друзями ( серед яких Герасим Висоцький - мав тоді на нього неабиякий вплив ; Олександр Данилевський, що залишився його другом на все життя, як і Микола Прокопович та Нестор Кукольник) почав випускати перший рукописний журнал, в якому Гоголь розміщав свої перші твори, серед яких «Дещо про Ніжин, або Дурням закон не писаний».

Після закінчення гімназії( 1828 р.) помирає батько Гоголя. Повернувшись додому, Гоголь бере у матері певні кошти та їде до Петербургу в пошуку заробітку та кращої долі.

У грудні 1828 року Гоголь переїхав до Санкт-Петербурга. Тут розпочинаються справжні випробування для юного Гоголя. Його листи додому того часу змішані з цього розчарування і туманного надії на краще майбутнє. Спочатку Гоголь працює в театрі, але через свою зовнішність грав лише ролі шутів, згодом став чиновником, але розчарувавшись в чиновницький діяльності вирів повністю віддатися літературній діяльності.

Під псевдонімом В. Алова виходить його перший друкований твір, романтична ідилія «Ганц Кюхельгартен» (1829), але цей твір не приніс його популярності. Не залишвши сподівання на успіх згодом на початку 1830 року в «Вітчизняних записках» ( на ті часи надзвичайно популярне видання) був надрукований (з правками редакції) «Вечір напередодні Івана Купала». Саме цей твір приніс йому попурність.Романтична спрямованість, опоетизованість життя надавали творам М. Гоголя особливого колориту. Ґрунтовні знання усної народної творчості дозволяли майстру виводити картини дійсності у глибокому взаємопереплетенні з вимислом, але мовби на реальному ґрунті життя. Особливо привабливим був ліризм, проникливість і любов автора до зображуваного, що неминуче справляло враження на читача, захоплюючи його уяву.

1831 року Гоголь отримує посаду вчителя в патріотичному інституті.

Деякий час він працював у Патріотичному інституті (1831 --1835 рр.), після чого перейшов до університету -- лектором з історії середніх віків. Серед його студентів був майбутній російський 297 письменник І.С. Тургенєв. За свої лекції в університеті Гоголь одержав іменний подарунок від імператриці -- діамантовий перстень. Проте служба в університеті не задовольняла його, і невдовзі він залишив її.

Саме завдяки цій події Гоголь увійшов в коло осіб, що стояли на чолі російської художньої літератури: його давні поетичні прагнення могли розвиватися у всій широті, інстинктивне розуміння мистецтва могло стати глибоким свідомістю, особистість Пушкіна справила на нього надзвичайне враження( саме Пушків підказав ідею створення надзвичайно відомого твору Гоголя - Ревізор).

Розпочинається бурхлива літературна діяльність: під псевдонімом Пасічника Рудого,почали друкуватися твори, що вийшли в Петербурзі в 1831 і 1832 роках, « Сорочинський ярмарок »,« Вечір напередодні Івана Купала »,« Майська ніч, або утоплена »,« Пропала грамота », «Ніч перед Різдвом», «Страшна помста, старовинна бувальщина», «Іван Федорович Шпонька і його тіточка», «Зачароване місце» тощо.

Засумувавши за батьківщиною, він хотів повернутися на Батьківщину Саме в цей час відкривався університет святого Володимира і певний час Гоголь прагнув отримати посаду професора на кафедрі історії, але дізнавшись, що його місце зайнято його другом М. Максимовичем (професором-земляком, етнографом, фольклористом, істориком, ботаніком) він відмовився від цієї думки, хоча згодом Максимович дозволив провести декілька лекцій Гоголю. гоголь біографічний письменник

З другої половини 30-х років подальший розквіт таланту М. Гоголя пов'язаний з його драматургією. Етапною навіть в історії театру стала його соціальна комедія «Ревізор» (1836 р.)

Згодом Гоголь вирішив подорожувати. Він відвідує Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію.

У 1842 році з'являється друком знаменита поема-роман «Мертві душі».Розпочавши роботу над другим томам, з Гоголем трапилася цікава історія : О 3 годині ночі з понеділка на вівторок 11-12 (23-24) лютого 1852 року, тобто в велике повечір'я понеділка першого тижня Великого посту, Гоголь розбудив слугу Насіння, звелів йому відкрити пічні засувки і принести з шафи портфель. Вийнявши з нього зв'язку зошитів, Гоголь поклав їх у камін і спалив їх. На ранок, він розповів графу Толстому, що хотів спалити тільки деякі речі, заздалегідь на те приготовані, а спалив все під впливом злого духа.

Під час останніх років свого життя Гоголь фанатично захоплюється релігією. Під час Великого Посту він суворо його дотримувався незважаючи на вмовляння друзів, 18 лютого зліг у ліжко і зовсім перестав їсти. Весь цей час друзі та лікарі намагаються допомогти письменникові, але він відмовляється від допомоги, внутрішньо готуючись до смерті.) Тяжка хвороба обірвала життя неповторного майстра слова у 1852 році.

Размещено на Allbest.ru