Проблема збереження здоров’я та гарантування безпеки людини у медійно-інформаційному освітньому просторі. Медіа-освіта як система формування цінностей в умовах становлення медійно-інформаційного освітнього простору. Її розвивальна та захисна функція.

Розкриття проблеми збереження здоров’я та гарантування безпеки людини у медійно-інформаційному освітньому просторі. Визначення потенціальних можливостей медіа-освіти як механізму забезпечення здоров’я особистості у медійно-інформаційному просторі.

Розгляд медіа-освіти як ціннісно-культурний компонент трансформації суспільства. Медіа-освітні процеси, ступінь впливу на них суб’єктів інформаційної діяльності. Державна медіа-освітня політика як засіб "імунізації" суспільства від негативних наслідків.

Медіаплан як документ, що містить інформацію та економічне обґрунтування заходів необхідних для проведення рекламної кампанії певного підприємства, етапи його складання. Дослідження системи показників, необхідних для прийняття управлінського рішення.

Культурологічні параметри реклами як феномену сучасного культурного простору. Художні якості реклами як полікультурного явища сучасного мистецтва. Особливості виникнення та функціонування рекламної естетики в урбаністичному середовищі, у медіа просторі.

Культурологічні параметри реклами як феномену сучасного культурного простору. Основні художні якості реклами як полікультурного явища сучасного мистецтва. Визначення суспільно-політичних та культурно-історичних передумов виникнення рекламної естетики.

Інноваційний потенціал медіатворчості в умовах інформатизації, цифровізації та медіатизації освітнього процесу. Технології творчої реалізації професійної компетентності викладача: трансмедійний сторітелінг, фіджітел, моделювання віртуальної реальності.

Трансформація символічної сутності мистецтва у ХХ-ХХІ ст. Аналіз революційних перетворень художньої практики, пов'язаної із появою й поширенням нових технологій. Огляд сучасних медіа-проектів, що демонструють можливість передавати символічні коди і сенси.

Визначення медіаантропології як можливої форми презентації людини в мас-медійному просторі сучасного інформаційного суспільства засобами філософсько-антропологічного аналізу. Застосування концептів карнавалізації, гротеску і вистави в медійній сфері.

Медіаантропологія як єдина можлива форма презентації людини в мас-медійному просторі сучасного інформаційного суспільства засобами філософсько-антропологічного аналізу. Застосування концептів карнавалізації, гротеску та вистави в медійній сфері.

Проблема медіаосвіти молодих людей - здобувачів вищої освіти. Визначення шляхів впровадження курсу медіаграмотності в освітньо-професійну програму підготовки здобувачів вищої освіти. Вміння протистояти негативним інформаційним впливам і маніпуляціям.

Визначення актуальності формування медіаосвітніх компетентностей у професійній діяльності викладачів закладів вищої освіти. Підготовка викладачів до застосування медіаграмотності в педагогічній діяльності - один із важливих напрямів їх фахової підготовки.

Актуальність формування медіаосвітніх компетентностей у професійній діяльності викладачів закладів вищої освіти. Підготовка викладачів до застосування медіаграмотності в педагогічній діяльності як один із важливих напрямів їх фахової підготовки.

Аналіз сучасного стану інформаційного простору України в умовах протидії російській гібридній агресії. Роль засобів масової комунікації у формуванні інформаційних потоків та порядку денного протидії викликам і загрозам національній безпеці країни.

Дослідження ізраїльського досвіду упровадження медіаграмотності в систему освіти. Етапи вдосконалення навчальних програм з медіаграмотності. Напрями трансформації сучасної медіаосвіти в Ізраїлі. Взаємозв’язок між громадянською освітою й медіаосвітою.

Вплив інформації на здоров’я молоді. Медіаетика та гурманне ставлення до інформації як ключових на шляху до професійного зростання. Навички, якими володіє медіаграмотна і здорова у соціально-психологічному плані людина. Культура роботи з інформацією.

Поняття "медіаграмотність журналіста". Шляхи розвитку вміння та навички критичного мислення, аналітичної оцінки достовірності інформації. Пошук джерел інформації, критерії оцінювання журналістських текстів. Осоливості встановлення правдивості інформації.

Значення завдань, які в ненав’язливій формі на літературному матеріалі формують критичний підхід до сприйняття тексту, дають можливість самостійно підбирати матеріал, порівнювати протилежні точки зору; оцінювання їх ефективності в медіаосвіті.

Осмислюється стан сучасної освіти. Досліджується специфіка формування інформаційної і медіграмотності, медіакомпетентності в умовах соціального дистанціювання через світову пандемію. Розглядаються особливості інформаційної та інтернет-комунікації.

Формування освітніх стандартів, що відображають політичний консенсус стосовно того, що охоплює робота вчителів як завдання прихильників медіаграмотності в школах країни. Аналіз проблемам ролі медіаграмотності в системі освітніх стандартів Америки.

Поняття медіаосвіти. Значення медіаграмотності як життєво необхідної навички в сучасному соціально-політичному та культурному просторі України. Роль цього фактору в засвоєнні інформаційно-комунікаційних технологій. Вісім ключових рівнів медіаграмотності.

Дослідження понять медіаграмотність, медіакомпетентність, інформаційна грамотність, український медійний простір. Принципи застосування медіаграмотності у сучасних умовах, які запропоновані ЮНЕСКО. Співвідношення медіакомпетентності та медіакомпетенції.

Комунікативні стилі та їхні найважливіші принципи. Оцінка необхідності використання моделі медіаграмотності в різних комунікативних ситуаціях. Впровадження медіаосвіти в навчальний процес різних рівнів. Принципи медійної та інформаційної грамотності.

Розглянуто поняття медіаграмотності молоді як принципу критичного й аналітичного споживання інформації, її створення і поширення. Доведена необхідність медіаінформаційних знань, умінь і навичок для розуміння медіа і використання їх у повсякденному житті.

Характеристика шляхів інноваційного розвитку проектування, місця медіадизайну в системі сучасних інтернет-технологій. Дослідження методів і програмно-технічних засобів, способів розширення меж використання медіадизайну в інформаційному просторі.

Медіадискурс може виступати системою рівнів розвитку особистості, здатності читати, аналізувати та оцінювати медіатексти, займатися медіатворчістю, засвоювати нові знання за допомогою медіа. Історія дослідження дискурсу наукою в 20-х роках ХХ століття.

У статті проаналізовано медіадискурс як різнопланове явище сучасних медіадосліджень. Визначається його сутність і мовні особливості, описуються функції, розглядається питання, пов’язане з типологізацією медіадискурсу як похідного поняття від дискурсу.

Жанр - відносно стійкі тематичні, композиційні і стилістичні типи висловлювань, що мають функціональну, соціально зумовлену природу. Знання - єдність життєвого досвіду і набутих вербальних навичок, які складають уявлення про зміст різних дискурсів.

Аналіз медіаматеріалів про фахові напрями вищих навчальних закладів, за якими ведеться освітня діяльність. Інструменти налагодження ефективної комунікації з громадськістю та формування позитивного іміджу професійних напрямів у засобах масової комунікації.

Зв'язок медійної лінгвоіміджелогії з такими неолінгвістичними напрямами, як медіалінгвістика, PR-лінгвістика, психолінгвістика та сугестивна лінгвістика. Принципи лінгвістичного аналізу медійних іміджевих текстів про Україну, доцільність їх поділу.