Вивчення динаміки захворюваності на туберкульоз військовослужбовців. Дослідження ролі контакту з хворими у розвитку захворювання. Встановлення частоти залишкових змін в легенях, плеврі та лімфатичних вузлах після спонтанно вилікуваного туберкульозу.

Вплив медичних фобій, які стосуються психологічного стану фізичних осіб, на наслідки укладення договору про надання медичних послуг. Порядок досягнення між лікарем та пацієнтом згоди щодо договору. Формування волі сторін договору про надання послуг.

Історія становлення та розвитку медичної преси Полтавської губернії дореволюційного періоду. Видання "Земский врач", "Життє і знаннє", "Медико-санитрный обзор Полтавской губернии", "Больничная касса". Контент цих видань, авторський склад часописів.

Характеристика історії розвитку Харківського імператорського університету, який надав поштовх для розвитку освіти на Наддніпрянщині. Дослідження процесу формування та розвитку анатомічної, акушерсько-гінекологічної, терапевтичної, хірургічної шкіл.

Рекламодавець - фізична особа або юридичний суб’єкт ринкової діяльності, від імені та коштом якого реклама передається цільовій аудиторії. Діяльність медіа аудиторів як умова покращення якості рекламних послуг, що надаються медійними агентствами.

Обґрунтування необхідності дослідження сучасного медіапростору в міждисциплінарній парадигмі - на перетині знань психолінгвістики і медіапсихології. Розгляд змісту дискурс-аналізу як провідного міждисциплінарного методу дослідження медіапростору.

Стаття присвячена дослідженню термінів "медіа засоби" та "мультимедійні технології". Теоретичний аналіз обох понять дозволив зробити висновок, що дані терміни вживаються у наукових статтях українських та зарубіжних науковців у синонімічному значенні.

Феномен медіа картини світу у контексті його генетичного зв’язку з картиною світу та становленням медіакультури як домінантної форми культури інформаційного суспільства. Основи психолінгвістичного, лінгвофілософського та соціально-філософського підходу.

Дослідження проблеми медіаосвіти, яка сприяє становленню медіакультури дітей шкільного віку. Аналіз тлумачення медіаосвіти. Характеристика важливості медіаосвітньої діяльності соціального педагога. Основні напрями розвитку системи медіаосвіти в Україні.

Концептуальні підходи організації діяльності майбутніх фахівців дошкільної галузі в умовах медіа середовища. Головні проблеми, пов’язані з розвитком дошкільника в сучасних інформаційних умовах, пропозиції щодо максимізації позитивного впливу медіа.

Інтеграція комунікативного психоаналізу і медіа в Україні. Використання прийомів інтерв’ю, діалогу та бесіди для виявлення больових точок індивіда, соціуму чи нації в цілому. Особливості висвітлення подій засобами фотомистецтва, радіо та телебачення.

Медійний дискурс - процес мовної діяльності, в якому віддзеркалені усі сторони буття, трансльовані посередництвом каналів, здатних працювати за допомогою емоційного налаштування. Медіа-рекламна картина світу як модель віртуально-реальної дійсності.

Культура пам’яті як результат публічних переговорів, які виникають у результаті напруженості між індивідуальним досвідом і пам’яттю, політично нормальною і соціально бажаною пам’яттю і науковою історією. Самовизначення індивідуумів, соціальних груп.

Головна особливість появи специфічних типів медіа, що стають основою для формування нового дискурсу, своєрідної форми медіального повороту та настання "постмедіальної доби". Характеристика медіа у контекстах медіа-археології та візуальної антропології.

Дослідження процесу соціалізації у сучасному інформаційному просторі. Структура, атрибути медіа, її фактори й засоби. Аналіз ролі медіазасобів у формуванні фахівця нової генерації у закладах вищої освіти. Співвідношення понять медіа- та кіберсоціалізація.

Аналіз невоєнних методів впливу в гібридній війні. Використання технологій створення псевдореальності, які формують бажану для агресора "картину дійсності" у свідомості споживачів інформації. Опис та особливості невоєнних методів ведення гібридної війни.

Проведено дослідження питань виявлення фреймів у засобах масової комунікації на етапі висування вимог. До уваги взято конструкціоністський підхід, у межах якого увагу зосереджено на створенні та інституціалізації реальності в межах соціальних інтеракцій.

Ключові документи конференцій ЮНЕСКО, що сприяли розвитку медіа- та інформаційної грамотності у світі. розробка дванадцяти практичних рекомендацій, що сприяють виконанню основних положень Грюнвальдської декларації. Важливість вивчення питань медіаосвіти.

Аналіз змісту декларацій, резолюцій та рекомендацій, прийнятих за підсумками міжнародних конференцій ЮНЕСКО у Грюнвальді, Тулузі та Москві. Створення суспільств медіаінформаційної грамотності. Поширення цифрових технологій та боротьба з дезінфодемією.

Комплексний аналіз складових компонентів навичок "цифрова грамотність", "медіаграмотність", "інформаційна грамотність", "комп’ютерна грамотність", виділено їхні відмінності і подібності. Вивчення рівня володіння населенням навичок цифрової грамотності.

Розгляд форм медіа-арту, що дозволяють переосмислити теоретичні досягнення художнього проектування. Порівняльний аналіз принципів медіа-арту та художнього проектування архітектурного середовища. Характеристика шляхів розвитку художнього проектування.

Проілюстровано сучасні лінгвістичні погляди стосовно визначення поняття "дискурс" у кореляції до критичного дискурс-аналізу, який передбачає розгляд медіа-тексту з урахуванням екстралінгвістичних факторів. Мас-медіа як потужний політичний інструмент.

Аналіз проблеми медіа-інформаційної грамотності в українознавчій науці. Актуальність освітніх стандартів та нормативного законодавства України, сутність поняття медіа-інформаційної грамотності, її місце, роль і значення для розвитку українознавчих студій.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі - один з дієвих засобів, який сприяє ефективності досягнення результату в роботі вчителя українознавства. Характеристика основних компонентів моделі медіа-інформаційно грамотного фахівця.

Розвиток та презентації медіа-мистецтва в Україні, оцінка ролі медіа-арту у культурному житті Львова. Пошук та прокладання комунікативних шляхів між минулим і сучасним, митцем та глядачем. Етапи творчого формотворення від концепції до візуалізації.

Аналіз впливу глобалізації культури на візуальне сприйняття людини через медіа-мистецтво Львова ХХІ ст. Актуальність концептуального осмислення медіа як особливого соціокультурного феномену. Етапи творчого формотворення від концепції до візуалізації.

Проаналізовано особливості та напрями мистецтва сучасної аудіовізуальної культури, детерміновані розвитком інтернет-технологій, у т.ч. соціальних медіа. Визначено основні характеристики медіа-мистецтва, опосередкованого розвитком соціальних медіа.

Дослідження специфіки впливу медіа-засобів на особистісний світогляд у контексті аналізу сучасного суспільства споживання. Функції і роль медіа-засобів у суспільстві. Особливості створення й кодування медіа-послань. Способи подачі інформації споживачеві.

Дослідження місця образу козацтва в мережі Інтернет. Аналіз дослідження теми козацтва у творах різних авторів, виокремлення аспектів, які недостатньо досліджені. Вивчення питання історіографії, яка присвячена інформаційній війні України та Заходу з Росії.

Завдання, підходи та визначення поняття медіа-освіти. Використання продукції галузевих ЗМІ для підвищення фахового рівня та як засобу відпочинку або задоволення своїх потреб. Застосування при підготовці вчителя електронних програмно-педагогічних засобів.