Виявлення суті медіакартини світу як міждисциплінарного предмету наукового інтересу. Окреслення меж поняття як нової інтерпретаційно-орієнтаційної системи особистості. Форми та контексти побутування медіакартини світу у соціально-філософському дискурсі.

Класифікація професійних компетентностей вчителя фізики. Зміст теоретичної готовності до навчання. Технології, за допомогою яких формуються окремі компоненти професійності вчителя фізики. Педагогічні умови формування медіакомпетентності педагога.

Поняття та зміст професійної підготовки медіакомпетентності майбутніх викладачів вищого навчального закладу. Аналіз змісту навчальних програм магістрів, відповідності структури й змісту їх підготовки сучасним тенденціям, розвитку інформатики в освіті.

Особливості формування медіакомпетентності сучасного педагога та реалізації професійного потенціалу. Самовдосконалення рівня професійної компетентності вчителя. Впровадження інформаційних та деяких мультимедійних технологій у освітньо-виховний процес.

Аналіз небезпеки зміщення акцентів у медіатекстах у бік розважальності, видовищності, підвищеної емоційності на шкоду пізнавальним потребам молодого покоління. Важливість медіакомпетентності та медіаграмотності педагога у процесі його роботи з підлітками.

Обґрунтування необхідності формування у суб'єктів пізнання навичок та умінь різнобічно опрацьовувати медійний матеріал. Визначення сутності та змісту понять "медіаграмотність" та "медіакомпетентність" у вітчизняному та зарубіжному наукових дискурсах.

Обґрунтування стратегії та тактики медіамаркетингу в системі сучасних медіакомунікацій. Розвиток соціальних мереж активно модифікує комунікацію, окреслюючи нові форми контакту виробників контенту зі споживачами. Соціальний медіа маркетинг, його суть.

Теорії медіа і комунікацій, їх історія та розвиток. Об’єкти, концептуальні підходи і проблеми тлумачення трансформацій масової комунікації. Комунікаційні орієнтири, що поступово вплинули на загальні суспільні процеси. Логіка побудови суспільних відносин.

Аналіз комунікації, що спостерігається у масовому мережевому просторі, з персоналізацією інформації та двонаправленістю інформаційних потоків. Створення наукової проблеми для досліджень комунікації і засобів масової інформації через появу нових медіа.

Стан інформаційного ринку в українському телепросторі й місце пізнавальних програм на національних каналах. Оцінка популяризації медіакомунікаційних проектів, їх роль у розвитку мислення соціуму, аналіз рівня їх пізнавальності щодо науковості і культури.

Актуальна медіакомунікаційна проблема присутності пізнавальних програм на телебаченні. Аналіз пізнавальних телепрограм, наявних на інформаційному ринку, та їх ролі у розвитку мислення соціуму. Змістовна значимість пізнавально-просвітницьких програм.

Специфіка мас-медіа як вид соціальної комунікації. Основи масового спілкування як духовного порозуміння. Журналістська інформація як продукт відображення конкретної проблеми суспільного життя в культурі соціуму. Основи масово-інформаційної діяльності.

Специфіка мас-медіа як виду соціальної комунікації, їх характер. Характеристика мас-медійної комунікації як соціокультурної взаємодії з притаманними їй рисами. Аналіз параметрів соціокультурної масмедійної комунікації: суб’єкт, смисли, час та простір.

Аналіз сучасних процесів конвергенції на українському ринку мас-медіа. Характеристика форми реалізації медіаконвергенції у журналістиці. Розгляд конвергенції як спільної праці редакцій з метою максимально охопити сучасну інформаційно-комунікативну сферу.

Розгляд медіаконвергенції як інструменту маркетингу, який сприяє збільшенню популяризації сайту традиційної газети в Інтернеті. Огляд застосування медіаконвергенції редакціями газет в Інтернеті. Значення ґрунтовного аналізу потреб і смаків читачів.

З'ясування сутності медіаконвергенції. Застосування медіаконвергенції як інструменту маркетингу, який сприяє збільшенню популяризації сайту традиційної газети в Інтернеті. Характеристика застосування медіаконвергенції редакціями газет в Інтернеті.

Генез, етимологія, сутність процесу медіаконвергенції. Основні підходи до вивчення конвергенції, характеристика її типів та моделей. Дослідження зв’язку між крос-медіа і конвергенцією, як чинником виникнення і формування інноваційних явищ цифрового світу.

Суть медіаконтенту однієї з найбільших міжнародних терористичних організацій - Ісламської держави в умовах посилення медіатероризму в глобалізованому світі. Використання соціальних медіа на рівні із зброєю. Розповсюдження терористичної пропаганди.

Дискурсивний аналіз медіаконтролю як різновиду соціального контролю і примусу в умовах сучасної медіакультури в Україні. Телебачення і стрічки новин: рецепція конструктів і симулякрів. Дослідження явища медіаконсьюмеризму як упокореності неправді.

Особливості і специфіка функціонування медіаконцепту "материнство" у сучасному телевізійному рекламному дискурсі. Вплив вікових, гендерних, психоемоційних, національно-ментальних, інтелектуальних детермінант на когнітивну та психоемоційну сфери споживача.

Розгляд теми журналістської конференції у Львівському національному університеті імені Івана Франка у жовтні 2017 р. Дослідження та аналіз місця і значення медіакритики в системі журналістської освіти в Україні у порівнянні із закордонним досвідом.

Дослідження й аналіз значення медіакритики в системі журналістської освіти в Україні у порівнянні із закордонним досвідом. Характеристика навчальних предметів з медіакритики. Обгрунтування особливостей питання співвідношення соціальних мереж і мас-медіа.

Поява і розвиток медійної культури в сучасному суспільстві як закономірний наслідок інформаційної революції та розвитку технологій. Поєднання інформаційної сили слова і зображення, можливостей візуальних, аудіальних та аудіовізуальних нових текстів.

Розгляд ключових напрямків медіакультури. Оцінка впливу інформації на дітей. Підвищення медіаінформаційної грамотності населення України. Аналіз досвіду країн світу з впровадження медіаосвіти у дошкільних закладах, його адаптувння до українських реалій.

Висвітлено окремі аспекти медіаосвіти, поняття "медіакультури" та співвідношення медіакультури з медіапростором, зокрема в дошкільному дитинстві. Розглянуто головні документи, які визначають ключові напрямки діяльності закладу дошкільної освіти.

Ментально-екзистенційні взаємозв’язки між національною ідентичністю, етно- й медіакультурою. Роль медіа в реалізації системи національних інституцій громадянського суспільства. Взаємодія медіакультурних егрегорів для збереження архетипових особливостей.

Дослідження медіакультури як соціокомунікаційного феномену. Розгляд генеральних теорій та моделей медіакультури як об’єкта досліджень дисциплін комунікативного напрямку, що зосередилися на процесі передачі культурних символів і знаків, образів і вистав.

Визначення ключових чинників сучасного аспекту носіїв української інформаційної культури в контексті її вільної інтерпретації в інформаційному суспільстві. Відмінні особливості та обґрунтування функціональності вільнодумної інформаційної культури.

Поняття та види мультикультуралізму. Специфіка глобалізаційних процесів у сфері медіакультури. Аналіз проблем міжкультурної комунікації в умовах проведення політики мультикультуралізму для недопущення розпалювання міжнаціональних і міжетнічних конфліктів.

Дослідження проблеми наукової рецепції такого феномена, як медіакультура, розгляд поняття масової культури як культурної універсали в інформаційному суспільстві. Подальший розвиток тези про медіатизацію масової культури в інформаційному просторі.