Розгляд етапів та напрямків професійної музейної діяльності діяльності Ірини Володимирівни Гургули на основі аналізу архівної джерельної бази. Вивчення її роботи щодо збереження та порятунку етнографічних колекцій, які постраждали від воєнних лихоліть.

Аналіз наукових публікацій вітчизняних авторів, які наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. увели до наукового обігу музейні матеріали українського походження. Розробка галузей інформативного спрямування музеографії: історії, пам’яткознавства, музеєзнавства.

Зроблена спроба окреслити статистичні дані щодо кількості, профільного різноманіття та особливостей розміщення музеїв та колекцій у просторі вищої школи. Базою для аналізу виступив емпіричний матеріал, отриманий у ході візитів до музеїв Західної України.

Аналіз основних тенденцій розвитку музейної справи у середовищі вищих навчальних закладів у добу незалежної України. Ознайомлення з історією створення меморіальних музеїв, зростання кількості історичних, мистецтвознавчих та галузевих "храмів муз".

Розгляд музейних колекцій як джерелознавчої бази експертизи, яку на сьогодні вважають окремим напрямом науково-прикладних досліджень. Спорідненість експертизи та атрибуції культурних цінностей. Спільність і взаємозалежність між експертизою та атрибуцією.

Аналіз відмінностей архівного та музейного зберігання в системі зберігання історичних документів. Участь суспільства у опрацюванні колекції музею як ресурсу документів. Дослідження світових тенденцій партисипативних практик в культурі та музеях.

Рассмотрение проблематики организации музейно-выставочной деятельности с точки зрения осуществления маркетинговых коммуникаций с различными аудиториями. Составление программ работы с различными категориями посетителей, учет возраста, уровня образования.

Связь организации предметно-пространственной среды в образовательном учреждении с идеей создания музея. Возникновение школьных музеев как педагогическое явление. Профессиональная, специальная подготовка студентов к их организации. Роль художника-педагога.

Проблемы организации музейно-педагогической работы с семьями воспитанников учреждений дошкольного образования в парадигме культуры участия. Взаимодействие музея, образовательного учреждения и родителей. Формы организации музейно-педагогической работы.

Основные понятия и история становления музееведения как гуманитарной науки. Международный совет музеев, их классификация по профилю, типу хранимого наследия, адресату и собственнику. Подготовка и проведение экскурсий. Исследовательская и фондовая работа.

Условия и факторы возникновения шести историко-краеведческих музеев в конце XXI и в первой половине XX вв. Роль создания подотделов Русского Географического общества и Обществ по изучению Казахстана в развитии краеведческого и музейного движения.

Изучение особенностей инновационных проектов в музейном обслуживании. Раскрытие основных тенденций развития, направленных на сочетание развлекательного и познавательного в сфере туризма. Рассмотрение маркетинговых стратегий в музейном обслуживании.

Принципы, регулирующие технологии создания брендов в коммерческом секторе. Сущность и цель создания бренда музея. Особенности работы по построению музейного бренда. Развитие и продвижение музейных брендов на примере регионального музея острова Шетланд.

Развитие музея как важнейшего хранилища памятников истории материальной и духовной культуры, которые отражают историю накопления научно-технических знаний и освоения различных технологий. Использование архивных документов в истории науки и техники.

Анализ музейных материалов по детству чувашей по признакам: уход за детьми и игровая деятельность. Подходы в представлении фондовых материалов, ориентированные на использование информационных технологий с целью повышения эффективности работы музеев.

Идеологемы воспроизводства этничности ойротов и хакасов в советском общественно-политическом дискурсе. Русификаторская политика Алтайской духовной миссии, идея разрыва с прошлым, мотив дружбы народов и преодоления хозяйственной и культурной отсталости.

История Воронежского областного художественного музея им. И.Н. Крамского, структура экспозиций. Экспозиционные маршруты Таловского и Воронежского областного историко-краеведческого музея. Описание Челябинского государственного краеведческого музея.

Проблема превращения музейных фондов в реальный базовый драйвер развития музейного учреждения и основу для стратегического планирования этого развития. Комплексная оценка фондов музея на предмет их потенциала социальной капитализации учреждения.

Трактование коммуникативного единства репродукции живописного полотна и текстовой аннотации в музейном каталоге как разновидности поликодового текста. Рассмотрение вопросов кодовых переходов и коммуникативной вторичности иконического и языкового кодов.

Организация самостоятельной работы студентов. Образовательные квесты как креативная педагогическая технология. Стимулирование познавательной активности учащихся при помощи музейных квестов. Изучение грамматической и синтаксической системы античного языка.

Знакомство с основными направлениями деятельности государственных музеев Республики Казахстан в постсоветский период. Общая характеристика показателей работы казахстанских музеев. Рассмотрение способов популяризации историко-культурного наследия страны.

Направления деятельности музеев Казахстана в постсоветский период. Характеристика фондовой, научно-исследовательской, образовательной, выставочной и экскурсионной деятельности музеев Казахстана. Особенности деятельности музеев различных уровней.

Изменения современного музейного мира. Проблемы подготовки музейного специалиста в условиях глобализационных трансформаций и реформы системы российского образования. Базовые принципы культурологического содержания образовательных программ по музеологии.

Доказательство предположения, что феномен "памятник истории и культуры" является одним из основных понятий концептуального аппарата музеологии, утвердившегося в системе современных наук. Изучение памятников истории и культуры как музеальной категории.

Вивчення творчості видатних композиторів, які у різні часи передавали радість і тяготи життя через музику. Визначення видів музичних творів і їх особливостей, аналіз деяких з них. Музичний стиль і вплив музики на людину. Відомості про музичні інструменти.

Вимогливе ставлення до поетичної основи творів - причина успіху дитячих вокально-хорових композицій Б. Фільц. Поєднання гамофонно-гармонічної та поліфонічно-підголоскової фактури у викладанні нотного тексту як риса музичної мови цього композитора.

Дослідження музики для інструмента соло як явища музичної культури стародавнього світу на основі духового музично-виконавського мистецтва. Визначення технологічних та художньо змістовних особливостей сольного виконавства на духових інструментах.

Аналіз процесів розвитку жанру музики для інструмента соло в період Середньовіччя. Вплив загальних процесів розвитку музичної культури на розкриття нових граней виразових можливостей інструментів. Особливості музикування у сфері народного мистецтва.

Розквіт оперного мистецтва в Італії, Франції, Німеччині та Англії протягом XVI–XVII ст., найвизначніші тогочасні композитори. Виникнення та розвиток нових музичних жанрів, популярні інструменти епохи бароко. Творча спадщина Й.С. Баха та Г.Ф. Генделя.

Осягнення взаємозв’язку музичної культури народів світу через усвідомлення єдності змісту і форми жанрової палітри народного мистецтва, інтонаційної своєрідності його художньо-образної мови. Заохочення до оцінювання художніх образів народного мистецтва.