Процес формування мовного середовища міста Києва в історичний ретроспективі, розвиток двомовності та полікультурності. Мовна ситуація в столиці після проголошення незалежності. Аналіз стану та статусу української та російської мов у сучасному Києві.

В розрізі проблематики інформатизованого суспільства виникає необхідність дослідження впливу медіатекстів на формування громадської думки. Головне місце в цьому соціальному явищі, яке є специфічним соціальним феноменом, займають засоби масової інформації.

Розуміння категорії суб’єкта, як основного елемента антропоцентризму в реченні. Обґрунтування лексичних, морфологічних та інтонаційно-синтаксичних засобів такого вираження у французькому мовленні. Оцінка ролі людини-суб’єкту в організації речення.

Уточнення поняття картини світу та ідіостилю письменника. Система образно-виражальних засобів художнього мовлення письменника крізь призму "інтелектуальної" прози ХХ ст. Інтертекстуальність як характерну рису літературної практики В. Петрова-Домонтовича.

Обґрунтування необхідності удосконалення проблеми національно-патріотичного виховання підростаючого покоління та вирішення питань, пов’язаних з підвищенням рівня та розширення сфер використання державної мови, як важливої складової виховного процесу.

Завдання курсу "Українська мова" у процесі фахової підготовки студентів. Ефективність лекційно-семінарської системи навчання у ВНЗ. Підвищення рівня мовленнєвої культури студентів як важливий аспект високої фахової підготовки спеціалістів різного профіля.

Аналіз наукових підходів щодо розуміння суті поняття субкультури та її основних характеристик. Різноманіття субкультурних утворень в умовах сучасності. Вербальні символи в метафоричній формі. Образи свідомості, сформовані під впливом морської професії.

Дослідження корпусу публікацій з авторських колонок іспанських журналістів з громадянською позицією колумніста, присвячених темі війни в Україні. Аналіз механізму продукування смислів, якими послуговуються автори для висвітлення цих жахливих подій.

Дослідження ролі невербальних елементів в комунікативному акті передачі інформації. Встановлення мовних одиниць, що репрезентують мовчання у драмі-феєрії Л. Українки "Лісова пісня". Аналіз емоційних станів героїв. З'ясування семантичної структури лексем.

Трактування дискурсу в сучасній лінгвістичній науці. Характерні риси офіційного та неофіційного дискурсу. Прагматичні особливості адресованості в офіційному, неофіційному та анекдотичному дискурсі. Сутність фактору адресата в неофіційному дискурсі.

Особливості адресованості в офіційному і неофіційному дискурсі, під яким розуміють підсистему тексту. Встановлення характерних прагматичних особливостей адресованості та врахування фактора адресата в неофіційному, офіційному та анекдотичному дискурсі.

Під мовленнєвим етикетом розуміють мікросистему національно специфічних стійких формул спілкування, прийнятих і приписаних суспільством для встановлення контакту співбесідників, підтримання спілкування у певній тональності. Функції мовного етикету.

З'ясовано чинники, які впливають на мовноетикетну поведінку адресанта в листуванні. Окреслено фактор адресата як домінувальний. Виокремлено етикетні одиниці, на утворення яких впливає особа адресанта і які важливі в структурно-композиційній організації.

Проблема формування у студентів культури спілкування. Система роботи, спрямована на формування мовної компетентності майбутнього педагога, на оволодіння ним мовним етикетом. Взаємозв’язки між поняттями "культура спілкування" і "культура поведінки".

Норми і правила поведінки національної спільноти. Реалізація формул мовленнєвого етикету українців як соціально-лінгвістичного явища. Функція ввічливості (конотативна). Письмове та усне мовлення. Вплив галицьких експресивів на загальнолітературну мову.

Норми і правила поведінки української національної спільноти, їх значення. Особливості взаємин між людьми різного віку. Специфіка мовленнєвого етикету, його основні фактори, функції та вплив культури. Етикетні формули та структура комунікативних ситуацій.

Розгляд системи мовленнєвого етикету українців. Мовленнєвий етикет не є якимось випадковим чи несуттєвим явищем, а навпаки представляє собою своєрідний механізм, лише з допомогою якого може відбуватися ефективна комунікація. Мовний етикет галичан.

Поняття культури поведінки, спілкування і мовленнєвого етикету. Нормативність, адекватність, естетичність, поліфункціональність мовлення. Різноманітність звертань до співбесідника, старших за віком людей, членів родини. Український мовленнєвий етикет.

Поняття про мову як засобу спілкування, накопичення та передачі набутих людством знань і найважливіший інструмент навчання. Культура мовлення і мовний етикет як її важлива складова. Практичні рекомендації, правила дотримання мовного та ділового етикету.

Аналіз ілюстрацій Я. Струхманчука до сатири "Ревун" О. Маковея, нарису "Дві сили" М. Козоріса, шаржів на М. Грушевського. Розгляд проблеми аналізу невербальних творів, образної манери та художньої деталі, що несе неабияке смислове і емоційне навантаження.

Аналіз досвіду врегулювання мовного простору українських міст на рівні місцевого самоврядування та проектування його на реалії міста Хмельницького. Вивчення ефективності україноцентричної мовної політики у сфері благоустрою західноукраїнських міст.

Поняття мовної особистості. Ознаки мовної особистості персонажа сучасної драми. Вияви мовного меланжу й варіанти його вербалізації в структурі реплік дійових осіб сучасних українських п’єс. Лінгвістичні причини використання мовного меланжу персонажами.

Характерні риси української літератури пошевченківської доби. Особливості мовного авторського стилю І.С. Нечуя-Левицького. Виявлення етнографічних епітетних форм, метафоричних структур і семантики феномену "місто Київ" у художніх текстах письменника.

Особливості об’єктивації мовного образу людини в паремійному сегменті "Галицько-руських народних приповідок" І. Франка. Ядерно-периферійна організація зооморфної метафоричної та метонімічної номінації, на основі якої маркується домінантна ознака тварини.

Конструювання образу освіти в українській мові на основі органічного поєднання індивідуально-авторських поглядів і національного світосприйняття, а також лінгвістичних пошуків мовців. Аналіз акумуляції всіх значень лексичних одиниць та їх комбінацій.

Мовний образ світу поета. Особливості та відмінності у відображенні характеру художнього простору і в мовному його вираженні в поезіях М. Семенка і В. Поліщука. Відтворення літературного й мовно-стилістичного процесів в Україні у творах авторів.

Зіставлення структури художнього простору в поезіях М. Семенка і В. Поліщука у зв’язку з лексико-семантичними засобами вираження ідилічного, реалістичного та міського простору. Залежність мовних засобів його вираження від психологічного типу митця.

Дослідження мовних засобів вираження та структури художнього простору в поезії Андруховича. Вивчення особливостей функціонування метафор з просторовими компонентами у збірці "Екзотичні птахи та рослини". Динаміка розвитку мовного образу світу поета.

З'ясування причин використання тих чи інших назв на позначення держави-агресора в період російсько-української війни. Комплексний аналіз походження та значення найменувань, які закріплюються у свідомості громадян як альтернативні назви держави-окупанта.

Зображення мовного образу Росії як ворога у сучасній російсько-українській війні із початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року на матеріалі аналітичних статей науковців Канадського інституту українських студій.