Наративні форми белетристики. Критерії розмежування літератури на "верхній" і "нижній" ряди. Використання оповідальних прийомів у історичних творах. Образ царського фаворита М. Скуратова у романі М. Гейнце. Композиційна основа роману "Таємниця герцога".

Аналіз процесу формування жанру історичного роману. Його структурні складові: історична достовірність та художній вимисел, домисел; ознаки історіографії та власне художні. Інтерпретації окремих творів, які мають відношення до історико-художньої прози.

Краєзнавчий компонент дослідження новітньої літератури для дітей та юнацтва. Акцент на жанровому розмаїтті творів для юного читача, їх пізнавальному, естетичному потенціалі. Майстерність діалогу письменника з читачем-дитиною, авторське бачення світу.

Сюжетні лінії та особливості художніх образів роману "Мандри Гулівера" Дж. Свіфта. Життя, творчість та художній метод англійського письменний Генрі Філдінга. Сюжет "Історії Тома Джонса, знайди". Реалістичне зображення подій у творчості Г. Філдінга.

Боротьба трудящих мас як проти соціально-політичного і національно-релігійного гніту польської шляхти та магнатів, так і проти феодально-кріпосницького пригнічення українських панів у період, що вивчається. Її відображення в літературних творах.

Особливості соціально-політичного становища України на кінець першої половини XVII століття. Історичні умови становлення та розвитку української літератури. Відображення тогочасних подій у державі в численних літературних пам'ятках різного авторства.

Основні риси літератури Відродження: гуманізм, повернення до античності, християнство, протестантизм, синтез античного життєлюбства та середньовічної духовності. Естетика і поетика, притаманні літературі Ренесансу. Раннє, Високе і Пізнє Відродження.

Розглянуто концептуальне наповнення поняття "місце пам’яті". Було простежено його еволюцію та взаємозв’язок з мистецтвом пам’яті та політикою пам’яті. Проаналізовано романи Оксани Забужко "Музей покинутих секретів" та Юрія Винничука "Танґо смерті".

Давня література від часів Київської Русі до ХІІ ст. представлена у жанрах літописання, ораторсько-моралізаторської прози, агіографічних творів. Писемність і літературна традиція Київської Русі. Внесок Київської Русі в розвиток культури слов’ян.

Основні напрямки розвитку літератури українського Підкарпаття в першій половині ХХ ст., специфічні домінантні особливості ідейно-естетичних принципів даного процесу. Аналіз життя і літературної творчості провідників народовецького напряму в літературі.

Антифеодальний виступ штюрмерів в Німеччині. Творчість поетів "Бурі і натиску". Гердер та ідея народності. Цікавість до народної поезії. Творчість Гердера, трактат "Про походження мови". Культ героїчної особистості в літературі періоду "Бурі і натиску".

Особливості та мотиви творчості Тичини в епоху УНР. Образ української революції в поезіях автора. Творчість М. Драй-Хмари як дослідника літератури. Поетика М. Зерова, літературно-критична діяльність та спадок. Містерія кохання в романах В. Підмогильного.

Дослідження проблем формування специфічного жанру масового письменства - кулінарної прози - в українській літературі початку ХХІ століття. Аналіз гедоністичної філософії в книгах кулінарної есеїстики сучасних письменниць М. Матіос та С. Пиркало.

Туризм як вид діяльності людства, історія якого починається разом з виникненням цивілізації. Розгляд особливостей розвитку літератури подорожей і туризму в історико-культурному контексті епох Відродження та Середньовіччя. Аналіз паломницької літератури.

Огляд польської літератури. Її історія у різні часи: Середньовіччя, Відродження, Польське бароко, література нового часу, романтизм, позитивізм, натуралізм. Література у міжвоєнне двадцятиліття. Польська література кінця ХIX - початку ХХ століть.

Ознаки постмодерністської літератури. Здобутки письменників-постмодерністів останньої третини ХХ століття. Тематика та проблематика творів. Визначення змісту понять "фрагментаризм" та "міф". Трансформація дійсності у творах Ю. Андруховича, В. Пелевіна.

Братовбивство під час Першої світової війни. Тема національних меншин у стрілецькій творчості. Переїзд до Закарпаття та його вплив на стрілецьку творчість. "Ой у лузі червона калина" - перша стрілецька пісня. "Канал" поширення ідеї серед українства.

Український романтизм як глибоко національне явище, живлене українським корінням, світосприйняттям та історією. Людина – центральна фігура романтичної поетики. Поетична творчість українських поетів-романтиків Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки.

Природа, предмет і призначення художньої літератури. Мистецтво як форма суспільної свідомості. Специфіка та універсальність літератури. Національно-духовна ідентифікація. Антологія світової літературно-критичної думки. Основні зображення в поезії.

Дослідження публіцистики Д. Донцова з позицій європейського класичного консерватизму-традиціоналізму, філософського волюнтаризму та ірраціоналізму. Герменевтика - мистецтво інтерпретації з наголосом на творчому підході до роз’яснення художніх текстів.

Історико-літературні й теоретичні праці науковців України у 20-х роках XX століття. Дослідження історіографії українського письменства. Позиції М. Хвильового в літературній дискусії у 1925-1928 pоках. Особливості пролетарської літератури України.

Віхи життєвого і творчого шляху драматурга, його зв’язки з "театром корифеїв". Багатогранність літературної та театральної діяльності І. Карпенко-Карого, жанрова різноманітність його драматичних творів. Розвиток у учнів патріотизму та наполегливості.

Розкриття літературної долі найвідомішого роману українського письменника І. Білика "Меч Арея". Коло проблем піднятих письменником у творі: національних вірувань, вибору релігії, значення окремої особистості в історії, морального вибору і випробування.

Висвітлення дискусії, що точилася навколо твору на сторінках друкованих видань та суперечки з приводу сміливих гіпотез висловлених автором роману, який, попри заборони та вилучення, витримав більше десяти редакцій і здобув широку популярність у читача.

Стисли біографії письменника М.М. Олександровича, фольклориста А.І. Бондаренко. Анекдот як жанр фольклору. Антологія українського жаху. Тематичний зв'язок фольклорної балади з Черкащиною. Билини київського циклу. Зміст бурлацьких та весільних пісень.

Характеристика О. Смотричем літературного процесу та творчого портрета українських письменників періоду Другої світової війни. Аналіз тріади статей-спогадів О. Смотрича, в яких осмислюється проблема становлення газети "Українське слово" воєнної пори.

Систематизація літературної жанристики з огляду на історичний розвиток. Розкриття поняття, засобів та граней мімезису. Дослідження генологічної ієрархії та жанрової дифузії із позицій постструктуралізму. Перехід від лінійних вимірів форми до об’ємних.

Розгляд проблематики світової літературної журналістики як напряму нон-фікшн, що комбінує літературні стилі та літературно-художні техніки з передачею точної інформації. Виявлено десять різновидів кульмінацій, що приводять до загострення сюжету.

Становлення і поширення літературної творчості та видавничої діяльності Миколая Рея, Яна Гербурта і Яна Щасного Гербурта. Каталог стародруків літературної спадщини Гербуртів. Вплив літературної і видавничої спадщини Гербуртів у контексті минулих часів.

Біографія та творчість англійського письменника та суспільного діяча Д. Дефо. Його політичні погляди та їх відображення в його літературній діяльності. Особливості творчого методу, прийоми сатиричного зображення у романі Дж. Свіфта "Мандри Гуллівера".