Значення візуальної комунікації в інформаційному суспільстві з огляду на світомоделювальні властивості мультимодального дискурсу у створенні ідентичностей, цінностей, означення реальності поза межами дискурсу. Дослідження мультимодального повідомлення.

Поняття метаморфози у лінгвістиці, основні напрямки дослідження: стилістичний, психологічний. Основні лінгвосеміотичні механізми реалізації в поетичному тексті. Принцип каузації та його прояв в лексичних одиницях. Сутність структурно-семіотичної моделі.

Вироблення лінгвосеміотичної класифікації артлангів з метою виявлення структурно-семантичних чинників, що визначають стратегії перекладу. Відтворення апостеріорних артлангів на основі змістоорієнтованого та апріорних на основі формоорієнтованого підходу.

Обґрунтування лінгвістичних і синергетичних принципів аналізу сугестивного потенціалу текстів англомовних замовлянь. Визначення типів ритміко-синтаксичної організації текстів. Класифікація атракторів, репелерів і повторів, співвідносних з глісандо.

Лексико-граматичні прояви взаємодії риторики "високого", "нейтрального" та "низького" регістрів за переваги перших двох. У зв ’язку з цим диференційовано комунікати з теологічною, єваингелієзованою і повсякденно-побутовою стилістичною семантикою.

Аналіз художніх і публіцистичних текстів 2022-2023 рр. у проекції на їхню природу як лінгвоментальних "зліпків" сьогоденної об’єктивної реальности й мовної свідомости українців. Протиставлення оцінок "свого" і "чужого" в різних тематичних сегментах.

Обґрунтування мовної картини світу в контексті лінгвістичних досліджень. Загальне визначення лінгвостилістичних параметрів мовних образів часу і простору в художніх текстах Є. Пашковського. Дослідження зв'язку лінгвософії і концептами часу і простору.

Комплексний розгляд сутності і типів лінгвосоціонічних особистостей. Виявлення мовних вербалізаторів екстравертного та інтровертного психічного типу. Виокремлені лексико-семантичні групи і структурно-семантичні особливості виступів політичних діячів.

Характеристика правових документів канцелярій Дмитра Дорошенка. Розгляд головних причин загострення мовного питання в Україні. Знайомство з основними посилами мовної політики гетьмана Петра Дорошенка крізь призму запропонованого терміна "лінгвосоціюм".

Характеристики технотрилера як нового явища сучасного постмодерного простору. Функціонування термінологічної та емоційно-експресивної лексики в аналізованих текстах. Поєднання у творах М. Кідрука науковості з емоційністю, розкриттям природи персонажів.

Об'єктивізація в категоріях мовознавства екстралінгвальної мотивації природи і структури власних назв у стилі масової інформації. Функціональні домінанти ономастичної парадигми. Зміст основної натури символізації онімів у доступній мовній свідомості.

Комплексний лексико-семантичний аналіз номенів на позначення часопросторових реалій у структурі образу України у мові поезій другої половини ХХ століття. Семантичні комплекси та мікрообрази, які є складовими у системі лексичних засобів поетичної мови.

Знайомство с основними способами визначення характерних для гумористичних віршів умов виникнення комічного ефекту й механізм його створення. Загальна характеристика типу тексту німецького гумористичного віршу. Розгляд особливостей проблем комічного.

Метонімія - використання імені чи прізвища автора замість назв його творів. Створення індивідуально-авторських метафоричних комплексів, серед яких є оновлені власним представленням дієслівні метафори - особливість поетичної творчості Є. Маланюка.

Лінгвостилістичний аналіз термінної лексики, яка відображає театральне життя Волині 20-30 рр. ХХ ст. Використання номінацій спеціальних понять в художньому мовленні романа Н. Гуменюк "Вересові меди" для характеристики персонажів, їх професії, уподобань.

Лінгвостилістичний опис художньої спадщини Лесі Українки в контексті розвитку тогочасної української писемної словесності і її впливу на подальшу долю української мовотворчості. Структура лексико-семантичного поля "мова - слово" в поетичній мові.

Мовностилістичні особливості публікацій провідних політичних журналістів, визначення тенденцій політичного дискурсу у регіональному мас-медійному просторі. Емоційність журналістського мовлення при висвітленні політичної теми в друкованому виданні.

Визначення поняття "поетика" з урахуванням мовних і концептуальних особливостей поетичних текстів Е. Дікінсон. Дослідження поетики Е. Дікінсон на основі інтеграції теоретичних положень когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики та лінгвостилістики.

Стилістика Є. Гуцала, лінгвостилістичні домінанти химерного дискурсу письменника. Химерна трилогія письменника "Позичений чоловік", "Приватне життя феномена", "Парад планет". Система лексико-фразеологічних засобів з домінуванням видозміни фразеологізмів.

Дослідження авторської стилістики Є. Гуцала. Огляд лінгвостилістичних домінант химерного дискурсу письменника на матеріалі химерної трилогії "Позичений чоловік", "Приватне життя феномена", "Парад планет". Вербалізатори авторського химерування Є. Гуцала.

Види репрезентації наратора у постмодерністському романі Дж. Барнса "Історія світу в 10 розділах". Функціонування лінгвостилістичних засобів актуалізації наративної маски як способу розказування та втілення постмодерністського принципу текстотворення.

Виокремлення різних видів репрезентації наратора у романі "Пенелопіада". Специфіка функціонування лінгвостилістичних засобів актуалізації наративної маски як своєрідного способу розповідання та втілення постмодерністського принципу текстотворення.

Особливості функціонування лінгвостилістичних засобів на рівні тексту у системі номінації персонажів. Дослідження одиниць вторинної композиційно зумовленої номінації на стилістичному рівні у складі засобів метафори, метонімії, перифраз та порівняння.

Філософські та лінгвістичні кореляції у дискурсній структурі оцінки, корпус мовних засобів оцінки в художньому тексті, взаємозв’язок категорії оцінки з іншими категоріями, когнітивний зміст та прагмастилістична функціональність дієслівних форм в прозі.

Визначення лінгвостилістичних маркерів реалізації подвійного статусу драматургічного тексту шляхом встановлення його структурно-семантичних характеристик і виявлення особливостей функціонування лінгвостилістичних засобів у створенні художнього образу.

Корпус лінгвостилістичних засобів од Горація. Типи звукових повторів в одах як способу передачі змістової "інформації в образах". Використання стилістичних фігур синтаксису в одах. Упорядкування авторського словника лінгвостилістичних засобів од Горація.

Дослідження лінгвостилістичних особливостей англомовної пісні, поглиблення дослідницької парадигми лінгвістики тексту новим знанням про механізми систематизації структурних, функціональних та лінгвальних ознак тексту взагалі та його малої форми зокрема.

Здійснено аналіз англомовного ритуального дискурсу й виокремленню його особливостей. Матеріалом для цієї наукової розвідки слугували промови, виголошені на похоронах королівських осіб: її Величності королеви Єлизавети ІІ та герцога Единбурзького Філіпа.

Аналіз змісту, функцій та динаміки концепту "дитинство" у повісті К. Нестлінґер. Розкриття традицій та новаторства мисткині. Розгляд значення створених нею образів героїв, героїнь для пізнання актуальних питань сучасності й розвитку художньої літератури.

Вивчення лінгвостилістичних особливостей перекладу англійської літератури жанру чікліт українською мовою на прикладі роману "Щоденник Бріджит Джонс" Г. Філдінг при відтворенні жіночих образів у тексті перекладу. Історичні чинники зародження жанру чікліт.