Методи, прийоми та принципи лінгвокультурологічного аналізу. Аналіз впливу культури народу на характер стилістичного устрою суспільства. Ключові лексеми концепту віра в англійській, українській та французьких поетичних і прозаїчних художніх текстах.

Проблеми реалізації лінгвокультурологічних досліджень мовно-культурної картини світу з позицій теорії стереотипів. Стереотип як культурно-мовний феномен. Культурно-національна специфіка російської фразеології. Значущість первинного мовного матеріалу.

Суть процесу взаємопроникнення мов і культур. Аналіз прикладів сучасних розмовних одиниць англійської й французької мов, що утворені внаслідок діалогу між двома культурами та мовами. Розгляд слів-телескопів, елементами яких є слова або морфеми двох мов.

Реконструкція системи уявлень, які відносяться до німецьких казок (зокрема, казок братів Грімм), їх мовної та культурної особливостей. Вивчення на фоні життя та діяльності казкових персонажів побуту народу, особливостей того середовища, в якому він існує.

Лінгвістичні особливості перекладацької справи, обробка художніх аудіо-медійних текстів, їх стилістичні та мовні аспекти. Принципи використання фразеологізмів в українсько-англійському перекладі. Дослідження діалогів з фільму "Тіні забутих предків".

Питання адекватного перекладу художніх фільмів з української мови на англійську. Аналіз особливостей перекладу художніх фільмів англійською мовою в лінгвокультурологічних аспектах. Висвітлення основних вимог до перекладача при перекладі фільму.

Детальний опис масиву лінгвокультурологічних реалій у романі С. Кінга "Воно" та визначення їх значення для кращого розуміння тексту та збагачення професійних знань майбутнього філолога. Формування лінгвокультурологічної компетенції майбутнього філолога.

Дослідження особливостей вербалізації біблійно-християнської картини світу в текстах англомовних версіях Біблії. Виокремлення основних параметрів біблійного дискурсу. Характеристика особливостей мовних модифікацій у текстах англомовних версій Біблії.

Дослідження ролі лінгвокультурного компонента англійської порівняльної фразеологічної одиниці в романі американського письменника Д.Д. Селінджера "Над прірвою у житі". Особливості впливу культури на мову, що віддзеркалено в компаративних фразеологізмах.

Лінгвістичний статус, структура порівняння як особливий вид мовної діяльності, структурно-граматичні особливості його вираження в російській, вірменській мовах. Своєрідність спонтанних образних асоціацій у формуванні російських, вірменських компаративів.

Загадки як лінгвокультурний феномен. Поєднання структурального, лінгвокультурологічного та когнітивно-дискурсивного підходів до вивчення народних загадок. Специфіка функціонування аналізованих загадок в мовленні, прагматичні особливості їх організації.

Дослідження семантики групи часових понять у англійській мові. Аналіз смислового, стилістичного й емоційного навантаження, емотивності та прагматичного використання в мовленні фразеологізмів. Характеристика стосунків між людьми у фразеологічних одиницях.

Аналіз фразеологізмів із компонентом - часовим поняттям в англійській мові, їх використання для опису людини та її стосунків у соціумі. Семантична типологія фразеологічних одиниць. Лінгвокультурологічні особливості досліджуваних фразеологічних одиниць.

Лінгвокультурологічні особливості фразеологічних одиниць сучасної німецької мови, наявність специфічної для народу лексики та їх значення як результат семантичних змін. Засоби вербалізації національного концепту "працьовитість" у німецькій картині світу.

Проблеми сучасного стану теоретичного опрацювання конотації. Особливість визначення структури компонентів конотації у системі мови та мовлення. Дослідження функції конотації в інтерпретації картини світу та формуванні концептосфери певного етносу.

Роман "Убити пересмішника" є найвідомішим твором письменниці Гарпер Лі, класикою американської літератури. Проаналізовано переклад українською мовою роману "Убити пересмішника", а також визначено та роз'яснено лінгвокультурні одиниці, наявні в тексті.

З’ясування наукової обґрунтованості звинувачень у лінгвонаціоналізмі та лінгвонарцисизмі такої поширеної в сучасному мовознавстві нової дисципліни, як лінгвокультурологія. Спроба встановлення об’єктивності тих аргументів та пошук контраргументів.

Аналіз взаємовідношень мови і системи цінностей людини. Вибір часової форми і способу дієслова. Класифікація когнітивних напрямів лінгвістики та антропології. Дослідження інтенціональних ментальних станів індивіда. Концепція модальної симуляції Барсалу.

Модельна характеристика викладача зі сформованою лінгвометодичною компетентністю, який спроможний працювати у ЗВО та здійснювати освітню діяльність зі здобувачами освіти за різними спеціальностями. Розгляд професійного портфелю викладача іноземної мови.

У статті автором розкрито лінгвістичні й методичні основи формування фонетичних понять у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку на засадах наступності й перспективності. Висвітлено особливості фонематичного сприймання дітей різних вікових груп.

Методичні основи організації навчально-виховного процесу вивчення синтаксису української мови на філологічних спеціальностях ВНЗ в умовах компетентнісної освіти. Форми, принципи й методи навчання, що забезпечують формування комунікативної компетентності.

Формування англомовної комунікативної компетентності студентів хімічних факультетів. Сучасні англомовні підручники з загальної хімії. Невербальні засоби передачі інформації. Добір підручників з урахуванням рівня володіння студентами іноземною мовою.

Визначення основних елементів тексту, які допомагають вдумуватися в тему, осмислювати її межі, писати твір, підкорюючи його основній думці. Роль елементів тексту у процесі формування текстотворчих умінь, розробка основних прийомів роботи з ними.

Аналіз персональної комунікативної тактики польського історика Ф. Брийки. Образ України й українців в його творчості. Інтерпретація мовної особистості автора-науковця. Одиниці вищого рівня семантичної градації. Функціональне навантаження прикметників.

Дослідження мовного вираження топонімів Сумщини у творчості Д. Білоуса як характерної риси індивідуального мовосвіту митця. Визначення системи топонімів у поетичних текстах, їх функціональні особливості та принципи, за якими інтерпретуються власні назви.

Розгляд лінгвопоетичного еклектизму як художнього мистецтва. Використання інтермедіального підходу до вивчення лінгвопоетичної еклектики. Особливість еклектики в інтермедіальному сенсі у художньому тексті, поєднання культурних і етнокультурних мотивів.

Аналіз лінгвопоетичних, лінгвокогнітивних та прагматичних параметрів алюзії у функції очуднення. Когнітивний дисонанс і семантичні аномалії, їх кваліфікація як критеріїв. Моделі актуалізації ефекту очуднення в художньому тексті через залучення алюзій.

Потреба комплексного вивчення шляхів зображення в художньому тексті різних фрагментів дійсності, зокрема світу речей. Виявлення еволюції літературного зображення світу речей та його аналіз. Вивчення співвідношення лінгвостилістики та лінгвопоетики.

Визначення характерних лінгвопоетичних особливостей, притаманних французькій готичній новелі XVIII–XIX століть на граматико-морфологічному, лексико-семантичному та риторико-стилістичному рівнях. Наративні критерії, за якими твори тлумачаться як готичні.

Розкриття лінгвокогнітивних та прагмастилістичних властивостей лірико-поетичного дискурсу Р.М. Рільке на основі його поетичного здобутку, враховуючи його лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості і підходи, а також метафорику та інтертекстуальність.