Дослідження зв'язку світогляду родини Реріхів з ідейними пошуками російської інтелігенції Срібного століття. Характеристика особливостей вчення "Живої етики". Аналіз роботи Реріха "Культурна єдність Азії". Ознайомлення з сучасною культурною традицією.

Особливості ідейного звучання та художнього втілення образу чутливості героя у мораліте "Природа" англійського драматурга Генрі Медвола. Літературне зображення небезпеки чуттєвого розкріпачення людини. Асоціювання чутливості з безглуздям у п’єсі.

Концептуальні критерії документалістики. Дослідження тематичних, жанрових і стильових особливостей документальної прози української літературної еміграції. Аналіз формування світобудови, ідентичності та лінгвістичних позицій діаспорних письменників.

Т. Шевченко – новий тип письменника в українській літературі й новий тип особистості, громадянина в історії України. Принципи й постулати представників українського націоналізму: волелюбність, народність, національна честь і гідність, патріотизм.

Розгляд ідейного спрямування діяльності Української Православної Церкви в світлі 1025-річчя Володимирового Хрещення. Аналіз спроб держави та Церкви підвищити рівень релігійності українського народу, питань релігійності та їх кореляту з рівнем інтелекту.

Громадсько-політичне життя польського суспільства в Україні після російської буржуазної революції 1917 р., його ідейне, інституційне розмежування. Ставлення до владних органів у Королівстві Польському, Росії, роль еміграції у вирішенні державної політики.

Дослідження раннєхристиянських уявлень про світ, простір і час. Тектоніка української народної християнської архітектури. Ідея отців церкви щодо західної частини храму (притвору) як символу пекла. Перші дерев’яні храми, що будували в Київській Русі.

Комплексний аналіз ролі ліричних відступів у художньому полотні прози Івана Нечуя-Левицького. Відзначено їхній функційний потенціал у структурі жанрово-стильового оформлення тексту роману "Хмари" у контексті розвитку української літератури ХІХ століття.

Комплексний аналіз ролі ліричних відступів у художньому полотні прози Івана Нечуя-Левицького. Відзначення функційного потенціалу відступів у структурі жанрово-стильового оформлення тексту роману "Хмари" у контексті розвитку української літератури.

Розмежування соціальних та гносеологічних, позанаукових та внутрішньо наукових детермінацій пізнання наприкінці ХХ сторіччя. Усвідомлення мети і проектування подальшого пізнання й перетворення світу. Ідеологія як критерій класифікації політичних партій.

Аналіз основних умов виникнення екзистенціалізму та його сутність. Атеїстичний екзистенціалізм Ж.-П. Сартра та його філософський метод. Філософська концепція свободи Сартра та її характеристика: свобода та вибір, свобода та відповідальність, ін.

Виправдання ціннісних орієнтирів "закритого" недемократичного суспільства ідеальної держави Платона. Положення системи тоталітарної ідеології утопічної держави, в центрі якої ідея спільного блага, суспільного добробуту та щастя як мета державної політики.

Існування духовно-лицарських орденів в рамках теократичних тенденцій та претензій Римо-католицької церкви на світську владу. Розширення влади та впливу Римо-католицької церкви в Святій Землі та Європі. Поєднання дисципліни та аскези монашого життя.

Аналіз ідейних засад руху за оновлення традиційного православ’я, що обумовлений необхідністю подолання кризових явищ у церкві, головними ознаками яких є надмірний консерватизм і заполітизованість. Характер міжправославного протистояння в Україні.

Визначення факторів соціокультурних світоглядних настанов азербайджанців у процесі історичного розвитку. Складові ідейної спадщини азербайджанської культури, що впливають на формування світоглядної карти азербайджанців, їх публічного і приватного життя.

Перший період філософії в Древній Греції - від Фалеса до Аристотеля. Грецька філософія в римському світі. Особливості неоплатонівської філософії. Філософські ідеї Сократа. Розум як першопричина всього сущого у Платона. Філософська концепція Аристотеля.

Аналіз художніх творів С. Черкасенка. Розкриття ідейних колізій у драматургії автора, його світогляду, індивідуального стилю. Основна проблематика драматургії автора, його соціальні мотиви. Роль самобутності індивідуальної авторської манери С. Черкасенка.

Дослідження ідейного контексту, який передував появі формалістів, внесок ідей Платона, Аристотеля, Гербарта, Гумбольдта, Морісі Дені та Потебні. Полеміка навколо питання образності мислення, з усіма контекстами і темами, які випливають з нього.

Мовно-політичний світогляд лінгвоперсони Д. Донцова як ідеологічне продовження думок Т. Шевченка. Розгляд індивідуального мовленнєвого символу, вжитого з позитивною конотацією, який автор подає як ідейну домінанту. Зв’язок максими "любов" з Україною.

Аналіз заглибленості Д. Донцова в українську історію, гетьманське та козацьке минуле, що дозволило йому віднайти ті первині, які є базовими для життя держави. Мовно-політичний світогляд лінгвоперсони автора як ідеологічне продовження думок Т. Шевченка.

Передумови відновлення діяльності москвофільської культурно-просвітньої інституції - "Товариства ім. М. Качковського" в Східній Галичині у міжвоєнний період. Аналіз співпраці товариства з іншими москвофільськими організаціями, процес її інституалізації.

Соціальна необхідність менеджменту освіти та виховання як складові педагогічної науки, його світоглядне і соціальне значення у вищій школі та фактори і механізми соціалізації особи у системі освіти. Сучасна система освіти України. Філософія освіти.

Простеження еволюції світової та вітчизняної політико-правової думки щодо засад лібералізму. Розгляд інтерпретації ліберальних ідеалів у консервативній та соціал-демократичній теоріях. Перспектива для розвитку лібералізму як ідеології і політичної течії.

Аналіз методологічних засад сучасної соціал-демократії, особливості її концептуальних підвалин. Дослідження специфіки соціал-демократизму як політичної ідеології у взаємозв’язку з іншими соціально-політичними течіями і рухами й політико-правовим досвідом.

Визначення соціально-політичного напрямку у розвитку етнічно-культурної згуртованості українців представниками Кирило-Мефодіївського товариства. Суть причин політичного протиборства з геополітичними тисками інших країн. Формування світобачення осіб.

У статті аналізується значність неоромантичної ідейно-естетичної концепції пригодницьких романів Г. Хаггарда. Описані підстави для зарахування їх до корпусу творів якщо не "високої" художньої літератури, то принаймні до класу явищ мідл-літератури.

Дослідження питання про статус романістики Г.Р. Хаггарда. Аналіз значності неоромантичної ідейно-естетичної концепції пригодницьких романів письменника. Розгляд підстав для зарахування їх до розважальної літератури чи до класу явищ мідл-літератури.

Аналіз художнього стилю картин Кобзаря, що були створені ним на засланні, після повернення з нього. Специфіка мислення митця, особливості стилю його сепій та гравюр. Зв'язок мистецьких полотен з поетичною творчістю, вияви у них автобіографічного початку.

З'ясування спільних та відмінних рис романтичного типу творчості Т. Шевченка і Й.В. Ґете. Аналіз світоглядних, ідейних, концептуальних, образних особливостей творчості Шевченка та Ґете. Суголосність творчих принципів українського й німецького поетів.

Аналіз існуючих квіткознавчих студій з метою сенсуальної ідентифікації примату літературно-критичного освоєння спадщини письменника та виявлення оптимальної характеристики рецептивної парадигми його творчості. Літературний спадок Г. Квітки-Основ’яненка.